Постанова

від 05.06.2014 по справі 804/6158/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2014 р. Справа № 804/6158/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Санаторій "Славутич" Імені Б.В. Пашковського закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укпрофоздоровниця" до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Дочірнього підприємства "Санаторій" Славутич" Імені Б.В.Пашковського закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому позивач просить податкове повідомлення-рішення від 08.01.2014 року №0000012203 Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області скасувати повністю.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Верхньодніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено позапланову документальну невиїзну перевірку Дочірнього підприємства "Санаторій" Славутич" Імені Б.В.Пашковського закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» з питань господарських відносин з ТОВ «Альянс» за період 01.03.2012 року по 31.01.2013 року, за результатами якої складено акт від 28.02.2014 року №176/04-16-22-01/32365106. На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0000012203 від 08.01.2014 року, яким нараховано суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1848,38 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 924,19 грн. Позивач вважає висновки податкового органу в акті перевірки безпідставними та необґрунтованими, а тому винесене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що за результатами перевірки податковий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, які є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На підставі вищенаведеного, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, не заперечував щодо розгляду справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд вирішив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що Верхньодніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено позапланову документальну невиїзну перевірку Дочірнього підприємства "Санаторій" Славутич" Імені Б.В.Пашковського закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» з питань господарських відносин з ТОВ «Альянс» за період 01.03.2012 року по 31.01.2013 року.

Перевіркою встановлено порушення:

нереальність здійснення господарських операцій в частині придбання ДП Санаторій «Славутич» ім. Б.В.Пашковського товару у ТОВ «Альянс»;

порушення п.198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст198 Податкового Кодексу України, що призвело до безпідставного завищення податкового кредиту на загальну суму 1848,38 грн.:

за березень 2012 р. на суму 52,5 грн., за квітень 2012 р. на суму 263,42 грн.,

за травень 2012 р. на суму 200,30 грн., за червень 2012 р. на суму 189,84 грн.,

за липень 2012 р. на суму 222,20 грн., за серпень 2012 р. на суму 143,07 грн.,

за вересень 2012 р. на суму 207,82 грн., за жовтень 2012 р. на суму 167,15 грн.,

за листопад 2012 р. на суму 105,27 грн., за грудень 2012 р. на суму 235,90 грн.,

за січень 2013 р. на суму 67,24 грн.

За результатами перевірки складено Акт від 28.02.2014 року №176/04-16-22-01/32365106 на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення №0000012203 від 08.01.2014 року, яким нараховано суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1848,38 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 924,19 грн.

В подальшому дане податкове повідомлення-рішення оскаржено в адміністративному порядку, проте податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Як вбачається з акту перевірки, взаємовідносини Дочірнього підприємства "Санаторій" Славутич" Імені Б.В.Пашковського закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» з ТОВ „Альянс" відбувались на підставі договору купівлі-продажу № 5 від 05 січня 2012 року. Згідно договору покупець Дочірнє підприємство "Санаторій" Славутич" Імені Б.В.Пашковського закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» в особі головного лікаря Пашковського І.Б., що діє на підставі Статуту, продавець ТОВ „Альянс", в особі директора Гайдаржийський М.В., що діє на підставі Статуту, з іншого боку, уклали даний договір про наступне: продавець продає, а покупець приймає та оплачує канцелярські товари.

Згідно Договору купівлі-продажу № 5 від 05 січня 2012 року на адресу Дочірнього підприємства "Санаторій" Славутич" Імені Б.В.Пашковського закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» були виписані наступні документи:

видаткова накладна №88 від 13.03.2012 року, рахунок-фактури № СФ-133 від 13.03.2012 року, довіреність №32 від 05.03.2012 року, податкова накладна № 25 від 13.03.2012 року, видаткова накладна №123 від 22.03.2012 року, рахунок-фактури № СФ-138 від 22.03.2012 року, податкова накладна № 34 від 16.03.2012 року, видаткова накладна №167 від 27.04.2012 року, рахунок-фактури № СФ-225 від 25.04.2012 року, довіреність №68 від 27.04.2012 року, податкова накладна № 61 від 26.04.2012 року, видаткова накладна №138 від 13.04.2012 року, рахунок-фактури № СФ-185 від 03.04.2012 року, довіреність №52 від 13.04.2012 року, податкова накладна № 17 від 11.04.2012 року, видаткова накладна №139 від 13.04.2012 року, рахунок-фактури № СФ-10 від 09.04.2012 року, довіреність №52 від 13.04.2012 року, податкова накладна № 18 від 11.04.2012 року, видаткова накладна №131 від 05.04.2012 року, рахунок-фактури № СФ-190 від 05.04.2012 року, довіреність №47 від 05.04.2012 року, податкової накладної № 13 від 05.04.2012 року, видаткова накладна №174 від 11.05.2012 року, рахунок-фактури № СФ-234 від 04.05.2012 року, довіреність №70 від 10.05.2012 року, податкова накладна № 3 від 07.05.2012 року, видаткова накладна №186 від 22.05.2012 року, рахунок-фактури № СФ-237 від 07.05.2012 року, довіреність №76 від 21.05.2012 року, податкова накладна № 16 від 14.05.2012 року, видаткова накладна №185 від 22.05.2012 року, рахунок-фактури № СФ-236 від 07.05.2012 року, довіреність №76 від 21.05.2012 року, податкова накладна № 15 від 14.05.2012 року, видаткова накладна №207 від 30.05.2012 року, рахунок-фактури № СФ-270 від 23.05.2012 року, довіреність №90 від 29.05.2012 року, податкова накладна № 49 від 25.05.2012 року, видаткова накладна №227 від 12.06.2012 року, рахунок-фактури № СФ-306 від 05.06.2012 року, довіреність №103 від 11.06.2012 року, податкова накладна № 5 від 06.06.2012 року, видаткова накладна №245 від 27.06.2012 року, рахунок-фактури № СФ-329 від 21.06.2012 року, довіреність №128 від 18.06.2012 року, податкова накладна № 56 від 26.06.2012 року, видаткова накладна №249 від 27.06.2012 року, рахунок-фактури № СФ-316 від 12.06.2012 року, довіреність №128 від 18.06.2012 року, податкова накладна № 22 від 13.06.2012 року, видаткова накладна №273 від 27.07.2012 року, рахунок-фактури № СФ-375 від 17.07.2012 року, довіреність №145 від 20.07.2012 року, податкова накладна № 34 від 17.07.2012 року, видаткова накладна №272 від 27.07.2012 року, рахунок-фактури № СФ-384 від 20.07.2012 року, довіреність №147 від 26.07.2012 року, податкова накладна № 49 від 23.07.2012 року, рахунок-фактури № СФ-350 від 05.07.2012 року, податкова накладна № 7 від 05.07.2012 року, видаткова накладна №336 від 31.08.2012 року, рахунок-фактури № СФ-469 від 30.08.2012 року, довіреність №172 від 30.08.2012 року, податкова накладна № 70 від 31.08.2012 року, видаткова накладна №335 від 31.08.2012 року, рахунок-фактури № СФ-468 від 30.08.2012 року, довіреність №173 від 30.08.2012 року, податкова накладна № 69 від 31.08.2012 року, видаткова накладна №346 від 17.09.2012 року, рахунок-фактури № СФ-483 від 10.09.2012 року, довіреність №181 від 12.09.2012 року, податкова накладна № 21 від 11.09.2012 року, видаткова накладна №349 від 20.09.2012 року, рахунок-фактури № СФ-486 від 17.09.2012 року, довіреність №188 від 18.09.2012 року, податкова накладна № 28 від 17.09.2012 року, видаткова накладна №348 від 20.09.2012 року, рахунок-фактури № СФ-487 від 17.09.2012 року, довіреність №187 від 18.09.2012 року, податкова накладна № 27 від 17.09.2012 року, видаткова накладна №382 від 28.09.2012 року, рахунок-фактури № СФ-501 від 24.09.2012 року, довіреність №199 від 28.09.2012 року, податкова накладна № 48 від 25.09.2012 року, видаткова накладна №400 від 30.10.2012 року, рахунок-фактури № СФ-549 від 22.10.2012 року, довіреність №215 від 30.10.2012 року, податкова накладна № 35 від 22.10.2012 року, видаткова накладна №408 від 31.10.2012 року, рахунок-фактури № СФ-542 від 09.10.2012 року, довіреність №217 від 30.10.2012 року, податкова накладна № 34 від 22.10.2012 року, видаткова накладна №420 від 31.10.2012 року, рахунок-фактури № СФ-586 від 30.10.2012 року, довіреність №217 від 30.10.2012 року, податкова накладна № 72 від 31.10.2012 року, видаткова накладна №407 від 31.10.2012 року, рахунок-фактури № СФ-541 від 09.10.2012 року, довіреність №218 від 30.10.2012 року, податкова накладна № 33 від 22.10.2012 року, видаткова накладна №455 від 30.11.2012 року, рахунок-фактури № СФ-617 від 21.11.2012 року, довіреність №234 від 30.11.2012 року, податкова накладна № 39 від 22.11.2012 року, видаткова накладна №496 від 25.12.2012 року, рахунок-фактури № СФ-669 від 10.12.2012 року, довіреність №259 від 25.12.2012 року, податкова накладна № 29 від 12.12.2012 року, видаткова накладна №495 від 25.12.2012 року, рахунок-фактури № СФ-645 від 30.11.2012 року, довіреність №258 від 25.12.2012 року, податкова накладна № 7 від 05.12.2012 року, видаткова накладна №503 від 26.12.2012 року, рахунок-фактури № СФ-683 від 19.12.2012 року, довіреність №260 від 25.12.2012 року, видаткова накладна №502 від 26.12.2012 року, рахунок-фактури № СФ-665 від 10.12.2012 року, довіреність №261 від 25.12.2012 року, податкова накладна № 46 від 20.12.2012 року, видаткова накладна №28 від 30.01.2013 року, рахунок-фактури № СФ-20 від 15.01.2013 року, довіреність №6 від 30.01.2013 року, податкова накладна № 46 від 25.01.2013 року.

Також, взаємовідносини Дочірнього підприємства "Санаторій" Славутич" Імені Б.В.Пашковського закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» з ТОВ „Альянс" відбувались на підставі договору купівлі-продажу № 10 від 15 січня 2013 року. Згідно договору покупець Дочірнє підприємство "Санаторій" Славутич" Імені Б.В.Пашковського закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» в особі головного лікаря Пашковського І.Б., що діє на підставі Статуту, продавець ТОВ „Альянс", в особі директора Гайдаржийський М.В., що діє на підставі Статуту, з іншого боку, уклали даний договір про наступне: продавець продає, а покупець приймає та оплачує канцелярські товари.

Згідно Договору купівлі-продажу № 10 від 15 січня 2013 року на адресу Дочірнього підприємства "Санаторій" Славутич" Імені Б.В.Пашковського закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» були виписані наступні документи: податкова накладна №46 від 25.01.2013 року, видаткова накладна №28 від 30.01.2013 року.

Згідно акту перевірки підставою для встановлення порушень з боку позивача стало те, що Верхньодніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області при перевірці використано:

акт № 251/222-23939719 від 27.03.2013 року «Про результати проведения позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Альянс» (код за ЄДРПОУ 23939719) по взаємовідносинам з ТОВ „Лігран" (код за ЄДРПОУ 34656476) за березень, травень, червень, липень, серпень 2012р.";

акт № 109/222-23939719 від 08.02.2013 року „Про результати проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Альянс» (код за ЄДРПОУ 23939719) по взаємовідносинам з ТОВ „Лігран" (код за ЄДРПОУ 34656476) за квітень 2012р.";

акт № 380/222-23939719 від 07.05.2013 року „Про результати проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Альянс» (код за ЄДРПОУ 23939719) по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Шоковіта» (код за ЄДРПОУ 33421689) за вересень, жовтень, грудень 2012р.".

Згідно висновків актів перевірок № 251/222-23939719 від 27.03.2013 р., № 109/222-23939719 від 08.02.2013 р. та № 380/222-23939719 від 07.05.2013 року встановлено нереальність здійснення господарських операції в частині придбання ТОВ «Альянс» товару у ТОВ „Лігран", ТОВ «Шоковіта» та його подальшої реалізації.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За змістом п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено абз. 5 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Відповідно до п. 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення) первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Із матеріалів справи вбачається, що у позивача наявні всі необхідні первинні документи, на підставі яких позивачем задекларовано суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Таким чином, зобов'язання контрагентів позивача не спричиняють цивільно-правових чи податкових наслідків для позивача, так само позивач не може нести відповідальність за будь-які порушення законодавства вчинені його контрагентами.

Правова позиція Верховного Суду України у розглядуваній категорії спорів, відображена, зокрема, у постанові цього суду від 31.01.2011 року № 14/11 у справі за позовом закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат»до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення. Так, за тотожних обставин та на підставі вказаних норм Закону Верховний Суд України дійшов висновку про те, що «чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Верховний Суд України у вказаному рішенні також наголосив, що такий висновок "узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності".

Також суд звертає увагу на рішення Європейського Суду з прав людини від 9 січня 2007 року, про порушення Україною статті 1 Першого протоколу у справі "Інтерсплав проти України".

Так, у п. 37 рішення вказується: "Заявник стверджував, що він сплачував податки відповідно до Закону і ці платежі перевірялись декілька разів державними органами. Він зазначив, що він не несе відповідальності за діяльність інших компаній, у яких він купував металевий брухт, ціна на який включала ПДВ. Обов'язок сплачувати це ПДВ покладався на ці компанії, а не на заявника. Заявник підкреслив, що він не мав ні компетенції, ні можливості контролювати господарську діяльність інших підприємств і ситуація, на яку посилається Уряд, вказує на незадовільну діяльність податкових органів, за які заявник не повинен нести відповідальність. Він далі підкреслював, що численні перевірки його діяльності які здійснювалися податковими органами, не виявили порушень, на підставі яких останні могли б ґрунтувати свої відмови".

Відповідно до п. 38 рішення зазначено: "На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання в системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів для запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б указували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань".

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0000012203 від 08.01.2014 року .

Стягнути з Державного бюджету України судові витрати на користь позивача в розмірі 487,20 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова