Ухвала

від 28.07.2014 по справі 916/1513/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

"28" липня 2014 р.Справа № 916/1513/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Рітейл Кепітал"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім Південь-Трейд"

про стягнення 1308496,56 грн.

Суддя Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Заєць О.В., довіреність від 01.02.2013р.

В судовому засіданні 28.07.2014р. приймали участь:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Заєць О.В., довіреність від 01.02.2013р.

СУТЬ СПОРУ: про стягнення з ТОВ „Торговий Дім Південь-Трейд" на користь ТОВ „Фінансова компанія „Рітейл Кепітал" 1039566,26грн. заборгованості, 36384,82 грн. інфляційних збитків, 46508,79грн. три проценти річних, 186036,69грн. пені (згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог від 12.05.2014р. за вх.№2-1794/14).

Ухвалою суду від 11.06.2013р. (суддя Меденцев П.А.) порушено провадження у справі №916/1513/13.

Ухвалою суду від 11.06.2013р. (суддя Меденцев П.А.) за заявою позивача накладено арешт на всі наявні банківські рахунки ТОВ „Торговий Дім Південь-Трейд" у межах суми боргу, яка становить 1054606,14грн.

Ухвалою від 18.07.2013р. (суддя Меденцев П.А.) зустрічну позовну заяву ТОВ „Торговий Дім Південь-Трейд" повернуто позивачу без розгляду на підставі п.4 ст.63 ГПК України.

Вказана ухвала неодноразово оскаржувалась відповідачем у апеляційній та касаційній інстанціях, однак, ухвалами ОАГС - від 14.08.2013р., від 12.02.2014р., від 24.03.2014р., ВГСУ - від 08.10.2013р., від 13.12.2013р. скарги повертались скаржнику.

Також, із справи вбачається, а саме із протоколу судового засідання, що в судовому засіданні 01.07.2013р. за присутності представників позивача - ОСОБА_2, відповідача - Покори І.Є., представником позивача на огляд судді Меденцева П.А. було подано оригінали доданих до позовної заяви документів, що витребовувались судом ухвалою від 11.06.2013р., однак, відповідні відмітки судді про таке на наявних у справі засвідчених представником позивача ОСОБА_2 копіях матеріали справи не містять.

Згідно проведеного за розпорядженням керівника апарату господарського суду Одеської області від 12.05.2014р. №114 повторного автоматичного розподілу справи, у зв'язку з перебуванням судді Меденцева П.А. у тривалій відпустці з 17.04.2014р. по 06.07.2014р., справу №916/1513/13 передано на розгляд судді Малярчук І.А.

Ухвалою від 13.05.2014р. справу прийнято до провадження суддею Малярчук І.А.

За клопотанням відповідача від 14.07.2014р. за вх.№2-2876/14, згідно ч.3 ст.69 ГПК України, строк розгляду справи було продовжено до 29.07.2014р.

Ухвалою суду від 24.06.2014р. зустрічну позовну заяву ТОВ „Торговий Дім Південь-Трейд" повернуто позивачу без розгляду на підставі п.п.4, 6 ст.63 ГПК України.

Так, позовні вимоги, як вбачається із позовної заяви, обґрунтовано наступним. 03.07.2012р. між ТОВ „Фінансова компанія „Рітейл Кепітал" та ТОВ „Торговий Дім Південь-Трейд" укладено договір факторингу №22/12 від 03.07.2012р., за умовами якого фактор зобов'язався передати грошові кошти в сумі, зазначеній у додатках до договору, в розпорядження клієнта, а клієнт зобов'язався відступити факторові своє право вимоги до боржника, визначеному у реєстрі боржників, відповідно до укладених договорів.

У позовній заяві зазначено, що на виконання умов договору від 03.07.2012р. між сторонами спору було укладено додаткові угоди до нього №7 від 07.12.2012р., №8 від 18.01.2013р. 03.07.2012р. на виконання умов договору позивачем було направлено повідомлення про відступлення права вимоги ТОВ „Грін Груп" (боржнику за договором факторингу). Додатковою угодою №7 сторони передбачили, що: згідно реєстру видаткових накладних від 07.12.2012р. загальна вартість поставленого товару становить 970742,78грн., винагорода фактора, на яку буде зменшена сума фінансування, становить 42500грн., боржник зобов'язаний провести взаєморозрахунки відповідно до договорів, укладених з клієнтом до 08.01.2013р. У додатковій угоді №8 сторони погодили, що: згідно реєстру видаткових накладних від 16.01.2013р. загальна вартість поставленого товару становить 897066,27грн.; винагорода фактора, на яку буде зменшено суму фінансування становить 37500грн.; боржник зобов'язаний провести взаєморозрахунок відповідно до договорів, укладених з клієнтом до 07.02.2013р.

Позивач у позові вказує на те, що боржником ТОВ „Грін Груп" не було виконано зобов'язання щодо проведення взаєморозрахунків з фактором у сумі та порядку, передбачених пунктами п'ятими додаткових угод №№7, 8, на загальну суму 1039566,26грн.

Разом з цим, в підтвердження існування заборгованості відповідача за договором №22/12 від 03.07.2012р., додатковими угодами №№7, 8 позивач подав до справи копії засвідчених його представником ОСОБА_2 реєстру документів по рахунку від 24.07.2013р., виписки по рахунку за 24.12.2012р., якими підтверджує виконання своїх зобов`язань щодо перерахування відповідачу факторингових платежів. Також, позивачем подано до матеріалів справи засвідчені копії додаткових угод №2 від 31.07.2012р., №7/1 від 28.12.2012р.

Відповідач із позовними вимогами не погоджується, про що виклав у відзиві на позов від 02.07.2014р. за вх.№17156/14, де вказує на недійсність договору факторингу №22/12 від 03.07.2012р. В додатку до відзиву відповідач надав суду засвідчену копію договору факторингу №22/12 від 03.07.2012р., додаткової угоди №2 від 31.07.2012р. до договору фаткорингу №22/12 та на огляд суду надав оригінали цих документів, які були судом перевірені, про що на них проставлено штампи від 02.07.2014р.

Стосовно надання суду на огляд оригіналів та копій для долучення до матеріалів справи додаткових угод №№7, 7/1, 8, доказів оплати позивачем факторингових платежів, договору поставки №2 від 05.01.2011р., документів щодо поставки представник відповідача зазначив у судових засіданнях в усній формі про неможливість їх надання суду з підстав відсутності цих документів на підприємстві, а відповідно пояснень щодо суті зобов`язань сторін за договором факторингу, правовідносин сторін, які з нього виникли, обгрунтувати суду не взмозі.

Так, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення даного господарського спору, ухвалами від 13.05.2014р., від 26.05.2014р., від 23.06.2014р., від 02.07.2014р. від 14.07.2014р. суд зобов'язав позивача надати: оригінали доданих до позову документів, зокрема, додаткової угоди №7 від 07.12.2012р.; обґрунтування періоду нарахування пені.

Згідно ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Таким чином, приписами даної правової норми передбачено, що господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, на підставі поданих доказів.

Правила щодо належності і допустимості доказів встановлені ст.34 ГПК України, згідно ч.2 якої обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування .

Відповідно до положень ст.36 ГПК України письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Позивач листами від 26.05.2014р. за вх.№13455/14, від 23.06.2014р. за вх.№16191/14, від 01.07.2014р. за вх.№16928/14, від 24.07.2014р. за вх.№19240/14 інформував суд про неможливість прибути у судові засідання по даній справі, просив суд розглядати справу без участі його представника, вказав, що позовні вимоги підтримує.

Крім того, супровідним листом від 14.07.2014р. за вх.№18230/14 позивач надіслав до суду копії установчих документів, копію додаткової угоди №7 від 07.12.2012р., витяг з ЄДРЮОФОП.

Дослідивши матеріали справи, суд змушений констатувати, що позивач не виконав вимоги ухвал суду від 13.05.2014р., від 26.05.2014р., від 23.06.2014р., від 02.07.2014р. від 14.07.2014р. та не надав витребувані судом оригінали доданих до позову документів, зокрема, додаткової угоди №7 від 07.12.2012р.; обґрунтування періоду нарахування пені, що унеможливило розгляд справи по суті з врахуванням такого.

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Таким чином, доказом наявності укладення між сторонами договору факторингу №22/12 від 03.07.2012р., додаткових угод №№7, 8, 2, 7/1 до нього, доказів здійснення за ним оплат, є оригінальні примірники такого договору та угод, додатків до договору, платіжних документів, договору поставки, підписані сторонами та скріплені їх печатками, банківської установи.

З урахуванням того, що спір стосується захисту прав фактора, що потребує доведення з боку позивача наявності договору факторингу №22/12 від 03.07.2012р., додаткових угод №№7, 8, 2, 7/1, додатків до них, фактичної оплати факторингових платежів, існування боргу відповідача, як підстави виникнення у відповідача зобов'язання сплатити фактору кошти, що складають позовні вимоги за позовом у даній справі, невиконання позивачем вимог господарського суду, викладених у зазначених ухвалах, ненадання позивачем пояснень з приводу наявності/відсутності оригіналу договору факторингу та додаткових угод до нього №№7, 8, 2, 7/1, додатків, платіжних документів, первісних документів щодо існування заборгованості відповідача, неповідомлення позивачем суду про особу, у якої знаходяться оригінали витребуваних судом документів з метою їх витребування, з врахуванням неподання також відповідачем оригіналів цих документів, тобто, документів, які саме визначають розмір сум, належних до сплати факторові, та фактично є сумами із яких складаються позовні вимоги щодо суми основного боргу, ускладнює розгляд справи по суті спору та свідчить про незацікавленість позивача у всебічному повному розгляді позицій сторін із дослідженням всіх доказів, що перешкоджає розгляду даної справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Так, п.п.4.8, 4.9. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.01.2011р. №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. При вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (ст.81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування п.5 ч.1 цієї статті можливо лише за наявності таких умов: додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання; витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті; позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку ст.38 ГПК, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність. Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто, не залежних від позивача обставин, унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому, береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами ст.41 ГПК. У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними доказами.

З огляду на вищевикладене, в процесі розгляду даного спору мали місце умови, зазначені в п.п.4.8, 4.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.01.2011р. №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", так як документи, витребувані ухвалами суду від 13.05.2014р., від 26.05.2014р., від 23.06.2014р., від 02.07.2014р. від 14.07.2014р., як встановлено судом вище, були необхідні для вирішення спору по суті, про існування поважних причин, які спричинили не подання позивачем витребуваних документів, на момент прийняття даної ухвали суду позивач не повідомив, зважаючи на те, що наявні у справі повідомлення про вручення поштового відправлення, численні клопотання представника позивача про проведення розгляду справи без його участі свідчать про отримання позивачем вищенаведених ухвал, позаяк, і про обізнаність позивача із необхідністю надання суду витребуваних документів, позивач у судові засідання 26.05.2014р., 23.06.2014р., 02.07.2014р., 14.07.2014р., 28.07.2014р. не з`являвся, тому суд залишає заявлений ТОВ „Фінансова компанія „Рітейл Кепітал" позов без розгляду відповідно до п.5 ч.1 ст. 81 ГПК України.

У відповідності до п.4 ч.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір", п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-061175/2011 від 25.08.2011р. „Про Закон України "Про судовий збір"", судовий збір, сплачений позивачем згідно платіжних доручень №7 від 28.05.2013р. в сумі 21092,13грн., №z2197 від 05.05.2014р. в сумі 5376,69грн., за умови неявки представника позивача в судові засідання 26.05.2014р., 23.06.2014р., 02.07.2014р., 14.07.2014р., 28.07.2014р. не підлягає поверненню платнику з державного бюджету.

Відповідно до ст.68 ГПК України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Враховуючи те, що позовну заяву ТОВ „Фінансова компанія „Рітейл Кепітал" залишено без розгляду, суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 11.06.2013р.

Керуючись п.5 ст. 81, ст.ст.68, 86 ГПК України, -

УХВАЛИВ:

1. Залишити позов ТОВ „Фінансова компанія „Рітейл Кепітал" без розгляду.

2. Скасувати арешт на всі наявні банківські рахунки ТОВ „Торговий Дім Південь-Трейд" у межах суми боргу, яка становить 1054606,14грн., накладений ухвалою суду від 11.06.2013р

Суддя Малярчук І.А.