Постанова

від 29.07.2014 по справі 826/7773/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 29 липня 2014 року              08 год. 45 хв.                                 № 826/7773/14         Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:  Головуючого - судді Дегтярьової О.В.,  розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «УКРТЕХНО-АТОМ» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання неправомірним і скасування податкового повідомлення-рішення від 30 січня 2014 року № 000043/26-58-22-01/32955806, - В С Т А Н О В И В: До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «УКРТЕХНО-АТОМ»  (далі – позивач, ТОВ «НВО «УКРТЕХНО-АТОМ») з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі – відповідач, ДПІ) про визнання неправомірним і скасування податкового повідомлення-рішення від 30 січня 2014 року № 000043/26-58-22-01/32955806. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на протиправність податкового повідомлення-рішення відповідача від 30.01.2014р. № 000043/26-58-22-01/32955806, оскільки таке рішення суб'єкта владних повноважень було винесено на підставі та за результатами незаконної призначеної і проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «НВО «УКРТЕХНО-АТОМ» (акт від 11.01.2014р. № 21/26-58-22-01-17/32955806). Так, згідно постанов Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 січня 20014 року та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 20014року по справі № 826/20831/13-а  визнано протиправними дії ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НВО «УКРТЕХНО-АТОМ» на підставі наказу від 25.12.2013р. № 1107 та визнано протиправним і скасовано вказаний такий наказ на проведення перевірки. Відповідач проти позову заперечував, надавши до суду письмові заперечення б/н і б/д, та додаткові документи. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що працівником ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «НВО «УКРТЕХНО-АТОМ» (ідентифікаційний код 32955806) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з контрагентами ТОВ «Сігма-Плюс» (ідентифікаційний код 30502561) і ТОВ «Укрпостачобладнання 1» (ідентифіка-ційний код 38112805) за період з 01.08.2013р. по 31.10.2013р., за результатами якої складений Акт від 11.01.2014р. № 21/26-58-22-01-17/32955806. Згідно висновків цього Акта перевірки ТОВ «НВО «УКРТЕХНО-АТОМ» допустило порушення наступних норм податкового законодавства України:          п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України,  що призвело до заниження цим підприємством податку на додану вартість за серпень-вересень 2013 року на загальну суму 142 907, 00 грн. (внаслідок формування податкового кредиту за рахунок сумнівних постачальників – підприємств ТОВ «Сігма-Плюс» (ідентифікаційний код 30502561) і ТОВ «Укрпостачобладнання 1» (ідентифікаційний код 38112805). На думку відповідача, висновки Акта перевірки позивача являються правомірними та ґрунтуються на належних і достовірних доказах. За наслідками проведення вказаної документальної перевірки позивача ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 30.01.2014р. № 000043/26-58-22-01/32955806, що повністю відповідає вимогам чинного податкового законодавства. В судових засіданнях призначених у даній справі представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. Представник відповідача в судових засіданнях заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні. 17 липня 2014 року в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до письмового провадження. Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке. В ході судового розгляду було встановлено, що 11 січня 2014 року працівником ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві згідно з нормами пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України та на підставі Наказу ДПІ від 25.12.2013р.        № 1107, була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «НВО «УКРТЕХНО-АТОМ» (ідентифікаційний код 32955806) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Сігма-Плюс» (ідентифікаційний код 30502561) і ТОВ «Укрпостачобладнання 1» (ідентифікаційний код 38112805) за період з 01.08.2013р. по 31.10.2013р., за результатами якої складений Акт від 11.01.2014р. № 21/26-58-22-01-17/32955806 (далі – Акт перевірки). Одночасно судом встановлено, що станом на день звернення ТОВ «НВО «УКРТЕХНО-АТОМ» із даним адміністративним позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва зазначений наказ ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 25.12.2013р. № 1107 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки визнаний протиправним і скасований, а дії податкової інспекції по проведенню такої перевірки Товариства на підставі цього наказу, - визнані протиправними в судовому порядку. Про що свідчать наявні в матеріалах даної справи копії постанов Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 січня 20014 року та Київського апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 20014року по справі № 826/20831/13-а за позовом ТОВ «НВО «УКРТЕХНО-АТОМ» до ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання дій протиправними, скасування наказу № 1107 від 25.12.2013р. Зокрема, в ході розгляду адміністративними судами першої та апеляційної інстанції справи № 826/20831/13-а встановлено відсутність у ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві належних правових підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «НВО «УКРТЕХНО-АТОМ» на підставі наказу від 25.12.2013р. № 1107 як безпідставно прийнятого, та про проведення контролюючим органом фактично невиїзної позапланової перевірки замість виїзної. Наразі відомості про скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 20014року по справі № 826/20831/13-а від сторін до суду не надходили, а тому в силу приписів ч. 5 ст. 254, ч. 1 і 2 ст. 255 і ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України вказане судове рішення набрало законної сили, стало обов'язковим до виконання та містять встановлені обставини щодо відсутності у контролюючого органу (відповідача) правових підстав для проведення документальної перевірки позивача, що не потребують доказування в межах справи                № 826/7773/14. В ході проведення вказаної документальної перевірки перевіряючим встановлено, що  протягом перевіряємого періоду ТОВ «НВО «УКРТЕХНО-АТОМ» мало фінансово-господарські взаємовідносини з суб'єктами господарської діяльності - ТОВ «Сігма-Плюс» (ідентифікаційний код 30502561) і ТОВ «Укрпостачобладнання 1» (ідентифікаційний код 38112805). Так, за даними податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «НВО «УКРТЕХНО-АТОМ» задекларувало суму податкового кредиту з податку на додану вартість по операціям з названими контрагентами всього у розмірі 142  907, 00 грн., в тому числі за серпень 2013 року в сумі 125  061, 00 грн., за вересень 2013 року – 17  846, 00 грн. При цьому до ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві надійшли акти про неможливість проведення зустрічних звірок підприємств ТОВ «Сігма-Плюс» (ідентифікаційний код 30502561) і ТОВ «Укрпостачобладнання 1» (ідентифікаційний код 38112805) з питань підтвердження господарських взаємовідносин з із платниками податків (контрагентами) за аналогічні звітні періоди 2013 року, а саме: Акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 07.11.2013р.                        № 318/223/30502561 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Сігма-Плюс» (ідентифікаційний код 30502561) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за серпень - вересень 2013 року, Акти ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 15.10.2013р. № 253/223/38112805 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укрпостачобладнання 1» (ідентифікаційний код 38112805) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за липень - серпень 2013 року та від 07.11.2013р.                                      № 317/223/38112805 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укрпостачобладнання 1» (ідентифікаційний код 38112805) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за вересень 2013 року. В тексті зазначених Актів ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська вказується про відсутність можливості проведення звірки названих підприємств у зв'язку незнаходженням таких юридичних осіб і посадових осіб підприємств за місцезнаходження (місцем реєстрації) та відповідно не встановленням місцезнаходження первинних документів за результатами фінансово-господарської діяльності ТОВ «Сігма-Плюс» і ТОВ «Укрпостачобладнання 1». За результатами моніторингу даних з Єдиного реєстру податкових накладних встановлено наступне: протягом серпня 2013 року ТОВ «Сігма-Плюс» зареєструвало податкові накладні по взаємовідносинам з ТОВ «НВО «УКРТЕХНО-АТОМ» на загальну суму 350  000, 00 грн., крім того ПДВ – 70  000, 00 грн., за вересень 2013 року не було зареєстровано жодної податкової накладної. Що ж до ТОВ «Укрпостачобладнання 1», то протягом серпня 2013 року останнє зареєструвало податкові накладні по взаємовідносинам з ТОВ «НВО «УКРТЕХНО-АТОМ» на загальну суму ПДВ 55 060, 77 грн., за вересень 2013 року – на суму ПДВ 17  846, 62 грн. При цьому аналізом зареєстрованих податкових накладних можна простежити, що фактично по ТОВ «Укрпостачобладнання 1» наявні факти коли товар, що було придбано, не реалізується, а відбувається документальне оформлення операції з реалізації інших товарів, робіт, послуг на адресу покупців, тобто фактично відбувається «розрив» ланцюга постачання, з чого можна зробити висновок лише про документальне оформлення операцій з придбання та поставки товарів, робіт, послуг або зі штучного збільшення вартості товарів, робіт, послуг по ланцюгу поставки без доведення побічних витрат на таке зростання (транспортних, вантажних послуг, послуг зберігання, модернізації тощо). З урахуванням наведеного та у зв'язку з відсутністю інформації щодо походження реалізованих товарів (робіт, послуг) працівники ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська прийшли до висновку про формування вказаними підприємствами податкового кредиту від «сумнівних» постачальників, та про неможливість підтвердження реальності проведених господарських відносин з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків з покупцями щодо реалізації товарів (робіт, послуг), попередньо придбаних у контрагентів - постачальників за липень-вересень 2013 року. На підставі вищевикладеного працівник відповідача, в свою чергу, дійшов висновку про відсутність у ТОВ «НВО «УКРТЕХНО-АТОМ» правових підстав для формування ним сум валових витрат і податкового кредиту з податку на додану вартість за звітні періоди серпень-вересень 2013 року на підставі податкових накладних, підписаних від імені ТОВ «Сігма-Плюс» і ТОВ «Укрпостачобладнання 1». В розділі 4 «Висновок» Акта перевірки від 11.01.2014р. № 21/26-58-22-01-17/32955806 перевіряючий встановив порушення ТОВ «НВО «УКРТЕХНО-АТОМ» наступних норм законодавства України: п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, - що призвело до заниження цим підприємством податку на додану вартість на загальну суму 142 907, 00 грн. (в тому числі за серпень 2013 року на суму 125 061, 00 грн., за вересень 2013 року – 17 846, 00 грн.). 30 січня 2014 року ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі Акта перевірки від 11.01.2014р. № 21/26-58-22-01-17/32955806 прийняла спірне у даній справі податкове повідомлення-рішення за № 000043/26-58-22-01/32955806, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу, за порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, визначило ТОВ «НВО «УКРТЕХНО-АТОМ» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 178 634, 00 грн., в т.ч. 142 907, 00 грн. – основний платіж,  35 727, 00 грн. – штрафні (фінансові) санкції. При вирішення даного спору суд виходить з наступного. В розумінні пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України  (далі – ПК України), який набрав чинності 01 січня 2011 року, «податковий кредит» - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу. Відповідно до підпункту «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. В силу п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1 ст. 201 ПК України). Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України). В силу п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України). Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Згідно з п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1333/20071, (який набрав чинності 16 грудня 2011 року та втратив чинність 01 березня 2014 року)(далі – Порядок) податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Пунктом 5 Порядку встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних. Податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку). Одночасно відповідно до положень п. 6.3 цього Порядку не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту: відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; порушення порядку заповнення податкової накладної; податкова накладна виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду. Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. При цьому у листі від 02.06.2011р. № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011р.                 № 1936/11/13-11). Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі – Закон            № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. В розумінні Закону № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV). Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі – Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи – це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення). Згідно з п. 2.3 Положення первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. В силу п. 2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо. Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні» (п. 1.3 Положення). Аналіз викладених норм свідчить про те, що валові витрати та податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11. В ході судового розгляду також встановлено, що протягом серпня-вересня 2013 року між ТОВ «НВО «УКРТЕХНО-АТОМ» (Замовник, Покупець) та суб'єктами господарської діяльності - ТОВ «Сігма-Плюс» (Виконавець) та ТОВ «Укрпостачобладнання 1» (Постачальник), були укладені письмовий договір підряду та усні угоди з купівлі-продажу товарів, а саме: - договір від 12.08.2013р. за № 1208/13, за умовами якого Виконавець (ТОВ «Сігма-Плюс») зобов'язується з використанням власних інструментів надати Замовнику послуги з виконання монтажних робіт систем безпеки (далі – роботи), а Замовник, в свою чергу, - прийняти та оплатити результати наданих послуг на умовах цього Договору. Роботи проводяться спеціалістами Виконавця у місцях вказаних Замовником та узгоджених Виконавцем, за адресою: м. Вишневе, Києво-Святошинський район, вул. Вітянська, 2. Належні умови та вільний доступ до приміщень і місць виконання робіт спеціалістам Виконавця забезпечує Замовник.   Прийом-здача виконаних робіт (етапу виконаних робіт) здійснюється сторонами на підставі акта прийому-здачі виконаних робіт (етапу робіт). Вартість робіт за цим Договором складає 420  000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ – 70  000, 00 грн.). Розрахунки між сторонами здійснюються в національній валюті Україні та в безготівковій формі, шляхом перерахування Замовником повної вартості робіт на розрахунковий рахунок Виконавця у банку. Крім того, в серпні-вересні 2013 року ТОВ «НВО «УКРТЕХНО-АТОМ» придбавало у ТОВ «Укрпостачобладнання 1» обладнання та інші товари, всього на загальну суму 434 374, 65 грн. (з ПДВ), необхідних для укомплектування і монтажу протипожежних систем, що встановлювалися позивачем на об'єктах контрагентів-замовників. На підтвердження фактів виконання ТОВ «Сігма-Плюс» монтажних робіт і поставки ТОВ «Укрпостачобладнання 1» товарів на підставі зазначених вище Договору та Угод позивачем були надані суду наступні оригінали та копії первинних і розрахункових документів: - акта прийняття та здачі робіт по Договору від 12.08.2013р. № 1208/13, датованого 30.08.2013р., на суму 420 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ – 70 000, 00 грн.); - видаткових накладних від 30.08.2013р. № 70 на суму 127  783, 61 грн. (в т.ч. ПДВ – 21  297, 37 грн.), від 30.08.2013р. № 77 на суму 19  795, 21 грн. (в т.ч. ПДВ – 3  299, 20 грн.), від 14.08.2013р. № 45  на суму 56 730, 24 грн. (в т.ч. ПДВ – 9 455, 04 грн.), від 13.09.2013р. № 42 на суму 23  514, 19 грн. (в т.ч. ПДВ – 3  919, 03 грн.), від 27.08.2013р. № 68 на суму 49  447, 18 грн. (в т.ч. ПДВ – 8  241, 20 грн.), від 12.09.2013р. № 36 на суму 4  752, 00 грн. (в т.ч. ПДВ – 792, 00 грн.), від 30.08.2013р. № 77 на суму 3  408, 36 грн. (в т.ч. ПДВ – 568, 06 грн.), від 30.08.2013р. № 4806 на суму 3  629, 42 грн. (в т.ч. ПДВ – 604, 90 грн.), від 12.09.2013р. № 35 на суму 3  069, 72 грн. (в т.ч. ПДВ – 511, 62 грн.),  від 12.09.2013р. № 37 на суму 2  192, 26 грн. (в т.ч. ПДВ – 365, 38 грн.), від 13.09.2013р. № 43 на суму 23  070, 00 грн. (в т.ч. ПДВ – 3  845, 00 грн.), від 04.09.2013р. № 9 на суму 50  481, 60 грн. (в т.ч. ПДВ – 8  413, 60 грн.), від 22.08.2013р. № 39 на суму 73  200, 00 грн. (в т.ч. ПДВ – 12  200, 00 грн.), всього на загальну суму 434 374, 65 грн. (в т.ч. ПДВ 72 395, 78 грн.); - податкових накладних від 30.08.2013р. № 76 на суму  127  783, 61 грн. (в т.ч. ПДВ – 21  297, 37 грн.), від 30.08.2013р. № 78 на суму 19  795, 21 грн. (в т.ч. ПДВ – 3  299, 20 грн.), від 14.08.2013р. № 45  на суму 56 730, 24 грн. (в т.ч. ПДВ – 9 455, 04 грн.), від 13.09.2013р. № 42 на суму 23  514, 19 грн. (в т.ч. ПДВ – 3  919, 03 грн.), від 27.08.2013р. № 68 на суму 49  447, 18 грн. (в т.ч. ПДВ – 8  241, 20 грн.), від 12.09.2013р. № 36 на суму 4  752, 00 грн. (в т.ч. ПДВ – 792, 00 грн.), від 30.08.2013р. № 77 на суму 3  408, 36 грн. (в т.ч. ПДВ – 568, 06 грн.), від 12.09.2013р. № 35 на суму 3  069, 72 грн. (в т.ч. ПДВ – 511, 62 грн.), від 12.09.2013р. № 37 на суму 2  192, 26 грн. (в т.ч. ПДВ – 365, 37 грн.), від 13.09.2013р. № 43 на суму 23  070, 00 грн. (в т.ч. ПДВ – 3  845, 00 грн.), від 04.09.2013р. № 9 на суму 50  481, 60 грн. (в т.ч. ПДВ – 8  413, 60 грн.), від 13.08.2013р. № 39 на суму 73  200, 00 грн. (в т.ч. ПДВ – 12  200, 00 грн.), виписаних ТОВ «Укрпостачобладнання 1» на користь позивача на підставі усних угод з купівлі-продажу і рахунків-фактур; - платіжних доручень від 01.08.2013р. № 1047 на суму 11 066, 30 грн., від 13.08.2013р. № 1107 на суму 73 200, 00 грн., від 14.08.2013р. № 1110 на суму 56 730, 24 грн., від 27.08.2013р. № 1170 на суму 49  447, 18 грн., від 04.04.2013р. № 1213 на суму 50  481, 60 грн., від 04.09.2013р. № 1214 на суму 3  408, 36 грн., від 04.09.2013р. № 1215 на суму 19  795, 21 грн., від 04.09.2013р. № 1216 на суму 25  000, 00 грн., від 05.09.2013р. № 1230 на суму 61  000, 00 грн., від 10.09.2013р. № 1251 на суму 27  250, 00 грн., від 12.09.2013р. № 1290 на суму 3  069, 72 грн., від 12.09.2013р. № 1291 на суму 4  752, 00 грн., від 12.09.2013р. № 1292 на суму 2  192, 26 грн., від 12.09.2013р. № 1293 на суму 14  533, 62 грн., від 13.09.2013р. № 1309 на суму 23  070, 00 грн. та від 13.09.2013р. № 1310 на суму 23 514, 19 грн. щодо перерахування позивачем коштів на користь ТОВ «Укрпостачобладнання 1» за поставлені матеріали (вартість товарів з ПДВ); - платіжного доручення від 16.09.2013р. № 362 на суму 29  400, 00 грн. та виписки по рахунку позивача у банку за 16.09.2013р., - з відомостями про часткову оплату вартості монтажних робіт, наданих ТОВ «Сігма-Плюс»; - оборотно-сальдової відомості по рахунку бухгалтерського обліку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за серпень-жовтень 2013 року; - виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ТОВ «Сігма-Плюс» станом на 15.08.2013р., свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (ТОВ «Сігма-Плюс») № 04032271 від 23.01.2006р.; ліцензії Державної архітектурно-будівельної інспекції серії АД № 072343 від 13.07.2011р. виданої ТОВ «Сігма-Плюс» на право здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури; - виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ТОВ «Укрпостачобладнання 1» станом на 21.06.2013р., свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (ТОВ «Укрпостачобладнання 1») № 200112258 від 19.02.2013р. За результатами дослідження вище перелічених первинних документів суд дійшов висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону № 996-ХІV та Положення. Також наявні в матеріалах податкові накладні, що були виписані ТОВ «Сігма-Плюс» і ТОВ «Укрпостачобладнання 1» на адресу позивача за результатами виконання монтажних робіт і поставок товарів, за своїм змістом цілком відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 ПК України. Відповідно до усних пояснень представника позивача, наданих в судових засіданнях у справі, спірні монтажні роботи та придбане обладнання були використанні ТОВ «НВО «УКРТЕХНО-АТОМ» безпосередньо у своїй господарській діяльності (здійснення електромонтажних робіт, обслуговування систем безпеки, зокрема, протипожежної). Додатково на обґрунтування своїх позовних вимог ТОВ «НВО «УКРТЕХНО-АТОМ» надало суду наступні документи, що підтверджують економіко-правовий статус позивача та наявність у нього адміністративно-господарських можливостей для здійснення протягом перевіряємого періоду господарської діяльності: копій свого статуту; дозвільних документів, виданих Товариству на право здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, та щодо проектування, монтажу, технічного обслуговування засобів протипожежного захисту та систем опалення, оцінки протипожежного стану об'єктів; штатних розписів на 2012 – 2014 роки; свідоцтв про реєстрацію  транспортних засобів (автомобілів) за ТОВ «НВО «УКРТЕХНО-АТОМ»; договорів оренди нежитлових приміщень, укладених між ТОВ «НВО «УКРТЕХНО-АТОМ» (як Орендарем) і ПАТ «Торговельно-підприємницький центр» (Орендодавцем) щодо платного строкового користування приміщеннями для розміщення складу і офісу; договорів підряду (субпідряду), укладених між ТОВ «НВО «УКРТЕХНО-АТОМ» (як Виконавцем) і підприємствами (Замовниками) щодо виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт систем пожежної сигналізації, систем оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей, систем газового пожежогасіння (іноді з поставкою устаткування), виконання робіт з вогнебіозахисного обробляння дерев'яних конструкцій Замовника, та оформлених на підставі та на виконання таких договорів первинних документів, тощо. Натомість відповідачем не надано доказів відсутності у контрагентів позивача (ТОВ «Сігма-Плюс» і ТОВ «Укрпостачобладнання 1») спеціальної податкової правосуб'єктності на момент укладення і виконання описаних вище правочинів, зокрема того, що вказані підприємства не були зареєстровані в якості платників податку на додану вартість або того, що їх реєстрація платниками податку на додану вартість була анульована в період укладення і виконання спірного правочину. Відтак, наявні в матеріалах справи копії податкових накладних, на підставі яких позивач сформував податковий кредит за звітні періоди серпень-вересень 2013 року, відповідають вимогам, встановленим ст. 201 ПК України. Також відповідачем не було надано до суду належних доказів, які б свідчили про відсутність у названих підприємств умов для здійснення господарської діяльності (відсутність майна, складських приміщень, обладнання та виробничих потужностей, в т.ч. орендованих, а також трудових ресурсів, тощо), в т.ч. із залученням третіх осіб. В силу п. 15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Частиною другою ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності. Згідно правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в його ухвалі від 10.10.2012р. за № К-24491/10, «за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників по ланцюгу для одержання Підприємством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань». В ході розгляду даної справи в суді відповідачем не було пред'явлено до суду будь-які належні докази фіктивності правочинів, укладених між ТОВ «НВО «УКРТЕХНО-АТОМ» та підприємствами  - ТОВ «Сігма-Плюс» і ТОВ «Укрпостачобладнання 1», а також жодних достовірних документальних доказів на підтвердження фактів підписання спірних правочинів не уповноваженими на те особами. В силу ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Аналогічну норму містить ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України. Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин,  що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів,  висновків експертів. У відповідності до ч. 1, ч. 4 ст. 70 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути  підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування,  крім  випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. При цьому в Акті контролюючого органу від 11.01.2014р. № 21/26-58-22-01-17/32955806  відсутні посилання безпосередньо на випадки ухиляння як ТОВ «НВО «УКРТЕХНО-АТОМ», так й ТОВ «Сігма-Плюс» і ТОВ «Укрпостачобладнання 1» від сплати податків та зборів, визначення їм сум податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам цих підприємств за фактом ухиляння від сплати податків в результаті конкретних господарських операцій, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення сторонами угод з метою неправомірного отримання податкових вигод, а не створення реальних правових наслідків за такими правочинами. Також відповідачем під час розгляду судового розгляду даної справи не надано суду жодних достовірних відомостей з документальним підтвердженням про притягнення до кримінальної відповідальності або пред'явлення обвинувачення посадовим особам ТОВ «НВО «УКРТЕХНО-АТОМ» або його контрагентів, безпосередньо відповідальних за укладення і виконання спірних правочинів, з направлення матеріалів відповідних кримінальних справ до суду, у скоєнні злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України. З урахуванням того, що по справі було встановлено реальне здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованими платниками податку на додану вартість, суд дійшов висновку про протиправність донарахування позивачу суми податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням. В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України). За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про необхідність на підставі ч. 2 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України визнання протиправними та скасування спірного у справі податкового повідомлення-рішення від 30.01.2014р. № 000043/26-58-22-01/32955806. Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача фактично здійснені та документально підтверджені судові витрати в розмірі  430, 35 грн. Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. 11, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд – П О С Т А Н О В И В: 1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «УКРТЕХНО-АТОМ» задовольнити повністю. 2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 30 січня 2014 року № 000043/26-58-22-01/32955806. 3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «УКРТЕХНО-АТОМ» (місцезнаходження: 03186, м. Київ, вул. І. Клименка, буд. 25, ідентифікаційний код 32955806)  430 (чотириста тридцять) грн. 35 коп. судового збору. Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст.ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.                               Суддя                                                                         О.В. Дегтярьова