Ухвала

від 18.09.2014 по справі 826/7773/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7773/14 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Літвіної Н.М.

Суддів Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «УКРТЕХНО-АТОМ» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання неправомірним і скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання неправомірним і скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 липня 2014 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення № 000043/26-58-22-01/32955806від 30 січня 2014 року ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України - суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 11 січня 2014 року працівниками податкового органу на підставі наказу № 1107 від 25 грудня 2013 року проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «НВО «УКРТЕХНО-АТОМ» (ідентифікаційний код 32955806) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Сігма-Плюс» (ідентифікаційний код 30502561) і ТОВ «Укрпостачобладнання 1» (ідентифікаційний код 38112805) за період з 01 серпня 2013 року по 31 жовтня 2013 року, за результатами якої складений Акт № 21/26-58-22-01-17/32955806 від 11 січня 2014 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження цим підприємством податку на додану вартість на загальну суму 142 907, 00 грн. (в тому числі за серпень 2013 року на суму 125 061, 00 грн., за вересень 2013 року - 17 846, 00 грн.).

Висновки податкового органу ґрунтуються на Акті ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська № 318/223/30502561 від 07 листопада 2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Сігма-Плюс» (ідентифікаційний код 30502561) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за серпень - вересень 2013 року», Акті ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська № 253/223/38112805 від 15 жовтня 2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укрпостачобладнання 1» (ідентифікаційний код 38112805) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за липень - серпень 2013 року» та № 317/223/38112805 від 07 листопада 2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укрпостачобладнання 1» (ідентифікаційний код 38112805) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за вересень 2013 року».

На підставі вказаних акті вподатковий орган прийшов до висновку про формування вказаними підприємствами податкового кредиту від «сумнівних» постачальників, та про неможливість підтвердження реальності проведених господарських відносин з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків з покупцями щодо реалізації товарів (робіт, послуг), попередньо придбаних у контрагентів - постачальників за липень-вересень 2013 року.

Вказане свідчить про відсутність у ТОВ «НВО «УКРТЕХНО-АТОМ» правових підстав для формування ним сум валових витрат і податкового кредиту з податку на додану вартість за звітні періоди серпень-вересень 2013 року на підставі податкових накладних, підписаних від імені ТОВ «Сігма-Плюс» і ТОВ «Укрпостачобладнання 1».

30 січня 2014 року ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі вищезазначеного Акта перевірки прийняла спірне у даній справі податкове повідомлення-рішення № 000043/26-58-22-01/32955806яким визначило ТОВ «НВО «УКРТЕХНО-АТОМ» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 178 634, 00 грн., в т.ч. 142 907, 00 грн. - основний платіж, 35 727, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Між тим, колегія суддів з висновками податкового органу не погоджується, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, протягом серпня-вересня 2013 року між ТОВ «НВО «УКРТЕХНО-АТОМ» (Замовник, Покупець) та суб'єктами господарської діяльності - ТОВ «Сігма-Плюс» (Виконавець) та ТОВ «Укрпостачобладнання 1» (Постачальник), були укладені письмовий договір підряду та усні угоди з купівлі-продажу товарів.

Так, відповідно до Договору № 1208/13 від 12 серпня 2013 року Виконавець (ТОВ «Сігма-Плюс») зобов'язується з використанням власних інструментів надати Замовнику послуги з виконання монтажних робіт систем безпеки (далі - роботи), а Замовник, в свою чергу, - прийняти та оплатити результати наданих послуг на умовах цього Договору. Роботи проводяться спеціалістами Виконавця у місцях вказаних Замовником та узгоджених Виконавцем, за адресою: м. Вишневе, Києво-Святошинський район, вул. Вітянська, 2. Належні умови та вільний доступ до приміщень і місць виконання робіт спеціалістам Виконавця забезпечує Замовник.

Прийом-здача виконаних робіт (етапу виконаних робіт) здійснюється сторонами на підставі акта прийому-здачі виконаних робіт (етапу робіт).

Вартість робіт за цим Договором складає 420 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 70 000, 00 грн.). Розрахунки між сторонами здійснюються в національній валюті Україні та в безготівковій формі, шляхом перерахування Замовником повної вартості робіт на розрахунковий рахунок Виконавця у банку.

Крім того, в серпні-вересні 2013 року ТОВ «НВО «УКРТЕХНО-АТОМ» придбавало у ТОВ «Укрпостачобладнання 1» обладнання та інші товари, всього на загальну суму 434 374, 65 грн. (з ПДВ), необхідних для укомплектування і монтажу протипожежних систем, що встановлювалися позивачем на об'єктах контрагентів-замовників.

На підтвердження фактів виконання ТОВ «Сігма-Плюс» монтажних робіт і поставки ТОВ «Укрпостачобладнання 1» товарів на підставі зазначених вище Договору та Угод позивачем були надані суду наступні оригінали та копії первинних і розрахункових документів: акти прийняття та здачі робіт, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення, оборотно-сальдові відомості по рахунку бухгалтерського обліку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за серпень-жовтень 2013 року, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ТОВ «Сігма-Плюс» станом на 15 серпня 2013 року, свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (ТОВ «Сігма-Плюс») № 04032271 від 23 січня 2006 року, ліцензії Державної архітектурно-будівельної інспекції серії АД № 072343 від 13 липня 2011 року, виданої ТОВ «Сігма-Плюс» на право здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ТОВ «Укрпостачобладнання 1» станом на 21 червня 2013 року, свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Укрпостачобладнання 1» № 200112258 від 19 лютого 2013 року.

Відповідно до п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України - не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно ж до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарська операція згідно зі ст. 1 названого Закону - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.

Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту та відповідати господарській меті підприємства.

Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02 червня 2011 року з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, реальність господарських відносин між позивачем та ТОВ «Сігма-Плюс» (ідентифікаційний код 30502561) і ТОВ «Укрпостачобладнання 1» (ідентифікаційний код 38112805) підтверджується належним чином укладеними первинними документами, які містяться в матеріалах справи.

Крім того, на момент укладення господарських угод та в період їх виконання відомості в Єдиному державному реєстрі з приводу реєстрації ТОВ «Сігма-Плюс» (ідентифікаційний код 30502561) і ТОВ «Укрпостачобладнання 1» (ідентифікаційний код 38112805) були чинні. Крім того, ТОВ «Сігма-Плюс» (ідентифікаційний код 30502561) і ТОВ «Укрпостачобладнання 1» (ідентифікаційний код 38112805) були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, угоди, які укладені між позивачем та ТОВ «Сігма-Плюс» і ТОВ «Укрпостачобладнання 1», не визнані судом недійсними, їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності вказаних правочинів, а також наявність взаємних прав та обов'язків сторін за такими угодами.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що господарська операція мала реальний характер, а тому позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту суми сплаченого податку у зв'язку з поставкою товарів, що підтверджені податковими накладними за господарською угодою з ТОВ «Айдар ЛТД».

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта з приводу наявності Акту ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська № 318/223/30502561 від 07 листопада 2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Сігма-Плюс» (ідентифікаційний код 30502561) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за серпень - вересень 2013 року», Акту ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська № 253/223/38112805 від 15 жовтня 2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укрпостачобладнання 1» (ідентифікаційний код 38112805) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за липень - серпень 2013 року» та № 317/223/38112805 від 07 листопада 2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укрпостачобладнання 1» (ідентифікаційний код 38112805) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за вересень 2013 року», оскільки в них не досліджувались поставка товару та правильність формування показників податкової звітності.

Крім того, відповідно до п. 4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджених наказом Державної податкової адміністрації України № 236 від 22 квітня 2011 року - у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Отже, акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання складається не за результатами проведення зустрічної звірки чи перевірки суб'єкта господарювання, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, з огляду на що зазначений акт може бути лише носієм інформації щодо наявності фактів, які унеможливлюють проведення зустрічної звірки та не може містити інформацію щодо фінансово - господарських відносин суб'єктів господарювання.

А відповідачем в свою чергу не надано будь-яких доказів, які покладено в основу висновків акту перевірки на підтвердження відсутності факту реальності господарських операцій, вчинених контрагентами, не наведено в чому саме порушено зазначені в акті та податкових повідомленнях-рішеннях приписи податкового законодавства України.

Колегія суддів також звертає увагу, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 січня 20014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 20014 року по справі № 826/20831/13-а за позовом ТОВ «НВО «УКРТЕХНО-АТОМ» до ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання дій протиправними скасовано наказ № 1107 від 25 грудня 2013 року про проведення перевірки ТОВ «НВО «УКРТЕХНО-АТОМ».

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції належним чином дослідив реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 липня 2014 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Літвіна Н.М.

Судді Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.