Постанова

від 25.07.2014 по справі 826/8600/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 липня 2014 року 15:21 № 826/8600/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі Новик В.М, розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомСуб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.05.2014 року №0022611701, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 (надалі - позивач або СПД - ОСОБА_1) з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 20.05.2014 року № 0022611701.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.06.2014 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача підлягає скасуванню, оскільки СПД - ОСОБА_1 не порушував вимог п.1, п.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228, ст.626, ст.629, ст.650, ст.655, ст.658, ст.662 Цивільного кодексу України, п.188.1. ст.188, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які були надані податковому органу та засвідчують належне виконання позивачем вимог податкового законодавства України в частині підтвердження права на податковий кредит по взаємовідносинам з контрагентами.

У судове засідання 16.07.2014 року з'явився представник позивача, який заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання 16.07.2014 року не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що у відповідності до положень ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України підтверджується наявною у матеріалах справи розпискою про отримання повістки про виклик. Про причини неявки у судове засідання відповідач суду не повідомляв, заяв та клопотань про відкладення судового засідання або про розгляд справи за його відсутності не подавав.

При цьому, від представника відповідача через канцелярію суду надійшли письмові заперечення проти позову, в яких зазначено про законність та обґрунтованість прийнятого ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з підстав встановлення під час перевірки позивача факту нереальності проведення господарських операцій між позивачем та контрагентами, що за правилами діючого податкового законодавства позбавляє платника податків права на формування податкового кредиту.

Суд у судовому засіданні 16.07.2014 року на підставі ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи неприбуття належним чином повідомленого відповідача та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведена позапланова невиїзна документальна перевірка позивача з питань повноти обчислення та своєчасності сплати податку на додану вартість по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Монолітпроект-реконструкція» (код ЄДРПОУ 37813905) за період з 01.01.2013 року по 28.02.2013 року та з 01.05.2013 року по 30.06.2013 року, ТОВ «Гуд-Лайт» (код ЄДРПОУ 37402388) за період з 01.07.2013 року по 31.07.2013 року, ТОВ «Будівельна компанія «ЗІМ» (код ЄДРПОУ 37652977) за період з 01.10.2013 року по 31.10.2013 року.

За результатами перевірки позивача, відповідачем було складено акт від 29.04.2014 року № 1112/26-52-17-01/НОМЕР_2, яким зафіксовані виявлені під час перевірки порушення позивачем норм податкового законодавства України, а саме:

п.1, п.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228, ст.626, ст.629, ст.650, ст.655, ст.658, ст.662 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим встановлено відсутність реального факту здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами-постачальниками - ТОВ «Монолітпроект-реконструкція», ТОВ «Гуд-Лайт» та ТОВ «Будівельна компанія «ЗІМ» - за період січень-лютий 2013 року, травень-липень 2013 року та жовтень 2013 року;

п.188.1. ст.188, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств-постачальників - ТОВ «Монолітпроект-реконструкція», ТОВ «Гуд-Лайт» та ТОВ «Будівельна компанія «ЗІМ», - що призвело до безпідставного формування позивачем податкового кредиту за рахунок сум ПДВ по податкових накладних, отриманих від зазначених контрагентів та заниження податку на додану вартість в сумі 396166,57 грн., в т.ч.: в січні 2013 року в розмірі 699479,98ф грн., в лютому 2013 року в розмірі 60186,65 грн., в травні 2013 року. в розмірі 6816б,65 грн. та в червні 2013 року в розмірі 64499,98 грн., в липні 2013 року в розмірі 73833,32 грн., в жовтні 2013 року в розмірі 599999,99 грн.

Як вбачається зі змісту акту перевірки від 29.04.2014 року № 1112/26-52-17-01/НОМЕР_2 та письмових заперечень на адміністративний позов, вищезазначені порушення обґрунтовані з боку відповідача наступним.

В ході перевірки позивача відповідачем отримані акти ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 31.05.2013 року №1930/22.4/37813905 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Монолітпроект-реконструкція» (код ЄДРПОУ 37813905) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.10.2011 року по 30.04.2013 року» та від 19.12.2013 року № 2967/26-55-22-01/37813905 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Монолітпроект-реконструкція» (код ЄДРПОУ 37813905) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.10.2013 року по 31.10.2013 року», в яких зазначено про відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного та іншого транспорту, устаткування, а також трудових ресурсів, що необхідно для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Звіркою ТОВ «Монолітпроект-реконструкція» документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із платниками податків за період з 01.10.2012 року по 30.04.2013 року, а, отже, ТОВ «Монолітпроект-реконструкція» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб, у зв'язку з чим вчинені ТОВ «Монолітпроект-реконструкція» правочини є нікчемними та недійсними в силу закону, а тому не створюють інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його нікчемністю.

Також, в ході перевірки позивача відповідачем отриманий акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 19.12.2013 року № 2968/26-55-22-01/37402388 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Гуд-Лайт» (код ЄДРПОУ 37402388) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.12.2012 року по 30.11.2013 року», в якому зазначено про відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного та іншого транспорту, устаткування, а також трудових ресурсів, що необхідно для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Звіркою ТОВ «Гуд-Лайт» (код ЄДРПОУ 37402388) документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із платниками податків за період з 01.12.2012 року по 30.11.2013 року, а, отже, ТОВ «Гуд-Лайт» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб, у зв'язку з чим вчинені ТОВ «Гуд-Лайт» правочини є нікчемними та недійсними в силу закону та не створюють інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його нікчемністю.

Згідно отриманого від ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві акту від 30.01.2014 року № 36/26-53-22-03-15/376652977 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Будівельна Компанія «ЗІМ» (код ЄДРПОУ 37652977) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за вересень, жовтень, листопад 2013 року» встановлено, що місцезнаходження підприємства та його посадових осіб не встановлено, що свідчить про відсутність факту реального здійснення господарських операцій за вересень, жовтень, листопад 2013 року, а також про здійснення ТОВ «Будівельна Компанія «ЗІМ» діяльності, спрямованої на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, а, отже, вчинені ТОВ «Будівельна Компанія «ЗІМ» правочини є нікчемними та недійсними в силу закону та не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його нікчемністю.

Надавши оцінку викладеному, відповідач дійшов висновку про відсутність поставок товару (робіт, послуг), взаєморозрахунків та укладення правочинів з метою настання реальних наслідків, а також про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та контрагентами - ТОВ «Монолітпроект-реконструкція», ТОВ «Гуд-Лайт» та ТОВ «Будівельна компанія «ЗІМ», - тобто недійсність останніх в силу закону, а, відтак, вважає їх такими, що не створюють інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їхньою нікчемністю, відповідно, складені по нікчемним правочинам первинні документи є такими, що складені всупереч вимогам діючого законодавства, у зв'язку з чим не можуть підтвердити факт здійснення господарських операцій та засвідчити право позивача на формування податкового кредиту.

У зв'язку з виявленими порушеннями та на підставі акта перевірки позивача від 29.04.2014 року № 1112/26-52-17-01/НОМЕР_2, відповідачем прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 20.05.2014 року № 0022611701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 396166,57 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 198083,28 грн.

Відповідно до п.56.1. ст.56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 20.05.2014 року № 0022611701 протиправним, а, відтак, таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (надалі - Кодекс), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Кодексу, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно пп. «а» п.198.1, п.198.2., абз.1 п.198.3. ст.198 Кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, крім іншого, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредит виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст.198 Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1. ст.201 Кодексу, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України);

ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Приписами п.201.4 ст.201 Кодексу передбачено, що податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу (п. 201.6 ст. 201 Кодексу).

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань (п. 201.7 ст. 201 Кодексу).

Відповідно до п.201.10. ст.201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 201.2 ст. 201 Кодексу).

Так, наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року № 1379 на виконання положень ст.201 Кодексу затверджено Порядок заповнення податкової накладної, який набрав чинності 16.12.2011 року та втратив чинність 01.03.2014 року, тобто діяв на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - Порядок № 1379).

Відповідно до п.5 Порядку №1379, сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п.6.2 Порядку №1379).

Не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, зокрема: відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; порушення порядку заповнення податкової накладної; податкова накладна виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду (п.6.3 Порядку №1379).

Системний аналіз викладених законодавчих норм свідчить про те, що до складу податкового кредиту не відносяться суми сплаченого податку на додану вартість у складі ціни з придбані товари (роботи, послуги), які не підтверджені податковими накладними, складеними у відповідності до вимог чинного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, позивач мав договірні взаємовідносини з контрагентами - ТОВ «Монолітпроект-реконструкція», ТОВ «Гуд-Лайт» та ТОВ «Будівельна компанія «ЗІМ».

Так, взаємовідносини позивача з ТОВ «Монолітпроект-реконструкція» ґрунтувалися на договорі на будівельно-монтажні роботи від 29.04.2013 року № ЧР 13-29/04, за умовами якого Підрядник (ТОВ «Монолітпроект-реконструкція») зобов'язується виконати комплекс будівельно-монтажних робіт по об'єкту: «Будівельно-монтажні роботи із побудови волоконно-оптичного кабелю ОК-36 ОСОБА_1 с. Романків Обухівського району Київської області», а Замовник (позивач) зобов'язується прийняти та оплатити роботи у порядку та на умовах, передбачених цим Договором. Згідно умов Договору, Підрядник бере на себе зобов'язання по виконанню, а Замовник приймає й оплачує наступні роботи: будівництво телефонної каналізації, прокладання волоконно-оптичного кабелю по телефонній каналізації, монтаж та зварювання муфт, оптичних кросів, тестування та вимірювання кабелів, встановлення та підключення абонентського обладнання (п.1.1., п.1.2. Договору). Вартість будівельно-монтажних робіт визначається договірною ціною та складає 796 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 132 666,67 грн.).

На підтвердження реальності зазначених господарських операцій, виконання умов договору на будівельно-монтажні роботи від 29.04.2013 року № ЧР 13-29/04, а також сплати податку на додану вартість у складі ціни за виконані контрагентом роботи, позивачем надані суду копії наступних первинних документів:

договірної ціни на об'єкт, акту приймання виконаних підрядних робіт за 08.05.2013-20.06.2013 № 1 та довідку про вартість виконаних підрядних робіт за 08.05.2013-20.06.2013;

актів прийому-здачі робіт (надання послуг) № 64 від 20.06.2013 року на суму 387 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 64 500,00 грн.), № 85 від 28.05.2013 року на суму 409 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 68 166,67 грн.);

податкових накладних, віднесених до Єдиного реєстру податкових накладних від 20.06.2013 року № 64 на суму 59000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9833,33 грн.), від 14.06.2013 року № 40 на суму 59000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9833,33 грн.), від 13.06.2013 року № 35 на суму 59000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9833,33 грн.), від 12.06.2013 року № 30 на суму 59000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9833,33 грн.), від 07.06.2013 року № 19 на суму 35000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 5833,33 грн.), від 06.06.2013 року № 14 на суму 59000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9833,33 грн.), від 05.06.2013 року № 12 на суму 57000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9500,00 грн.), від 28.05.2013 року №85 на суму 59000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9833,33 грн.), від 27.05.2013 року №77 на суму 59000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9833,33 грн.), від 24.05.2013 року № 67 на суму 55000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9166,67 грн.), від 15.05.2013 року № 22 на суму 59000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9833,33 грн.), від 14.05.2013 року № 19 на суму 59000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9833,33 грн.), від 13.05.2013 року № 14 на суму 59000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9833,33 грн.), від 08.05.2013 року № 7 на суму 59000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9833,33 грн.);

платіжних доручень від 28.05.2013 року № 1193 на суму 44 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 7333,33 грн.), від 27.05.2013 року № 1180 на суму 26 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 4333,33 грн.), від 24.05.2013 року № 1173 на суму 47 500,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 7916,67 грн.), від 14.05.2013 року № 859 на суму 37 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 6166,67 грн.), від 27.05.2013 року № 1180 на суму 26 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 4333,33 грн.), від 05.06.2013 року № 1275 на суму 12 200,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 2033,33 грн.), від 06.06.2013 року № 1282 на суму 4 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 666,67 грн.), від 07.06.2013 року № 1293 на суму 8 500,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 1416,67 грн.), від 13.06.2013 року № 1388 на суму 30 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 5000,00 грн.), від 14.06.2013 року № 1409 на суму 32 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 5333,33 грн.), від 20.06.2013 року № 1550 на суму 41 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 6833,33 грн.), від 08.05.2013 року № 809 на суму 19 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 3166,67 грн.), від 14.05.2013 року № 858 на суму 22000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 3666,67 грн.), від 15.05.2013 року № 883 на суму 59000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9833,33 грн.), від 24.05.2013 року № 1174 на суму 7500,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 1250,00 грн.), від 27.05.2013 року № 1179 на суму 33000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 5500,00 грн.), від 28.05.2013 року № 1192 на суму 15000,00грн. (у т.ч. ПДВ - 2500,00 грн.), від 13.05.2013 року № 820 на суму 33000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 5500,00 грн.), від 08.05.2013 року № 808 на суму 40000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 6666,67 грн.), від 05.06.2013 року № 1276 на суму 44800,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 7466,67 грн.), від 06.06.2013 року № 1281 на суму 55000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9166,67 грн.), від 07.06.2013 року № 1294 на суму 26500,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 4416,67 грн.), від 12.06.2013 року № 1369 на суму 59000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9833,33 грн.), від 13.06.2013 року № 1387 на суму 29000,00. (у т.ч. ПДВ - 4833,33 грн.), від 14.06.2013 року № 1410 на суму 27000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 4500,00 грн.), від 20.06.2013 року № 1551 на суму 418000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 3000,00 грн.).

Крім того, взаємовідносини позивача з ТОВ «Монолітпроект-реконструкція» ґрунтувалися на договорі на будівельно-монтажні роботи від 07.11.2012 року № СЧ-0711, за умовами якого Підрядник (ТОВ «Монолітпроект-реконструкція») зобов'язується виконати комплекс будівельно-монтажних робіт по об'єкту: «Будівельно-монтажні роботи із побудови волоконно-оптичних мереж та підключення абонентів до обладнання зв'язку ОСОБА_1 с. Романків Обухівського району Київської області», а Замовник (позивач) зобов'язується прийняти та оплатити роботи у порядку та на умовах, передбачених цим Договором. Згідно умов Договору, Підрядник бере на себе зобов'язання по виконанню, а Замовник приймає й оплачує наступні роботи: будівництво телефонної каналізації, прокладання волоконно-оптичного кабелю по телефонній каналізації, монтаж та зварювання муфт, оптичних кросів, тестування та вимірювання кабелів, встановлення та підключення абонентського обладнання (п.1.1., п.1.2. Договору). Вартість будівельно-монтажних робіт визначається договірною ціною та складає 1942000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 323666,65 грн.).

На підтвердження реальності зазначених господарських операцій, виконання умов договору на будівельно-монтажні роботи від 07.11.2012 року № СЧ-0711, а також сплати податку на додану вартість у складі ціни за виконані контрагентом роботи, позивачем надані суду копії наступних первинних документів:

актів прийому-здачі робіт (надання послуг) № 128 від 31.01.2013 року на суму 416880,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 69480,00 грн.), № 113 від 28.02.2013 року на суму 361120,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 60186,67 грн.);

податкових накладних, віднесених до Єдиного реєстру податкових накладних від 08.01.2013 року № 8 на суму 59000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9833,33 грн.), від 09.01.2013 року № 11 на суму 59000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9833,33 грн.), від 10.01.2013 року № 16 на суму 59000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9833,33 грн.), від 11.01.2013 року № 21 на суму 44000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 7333,33 грн.), від 14.01.2013 року № 27 на суму 59000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9833,33 грн.), від 15.01.2013 року № 32 на суму 59000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9833,33 грн.), від 16.01.2013 року № 40 на суму 59000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9833,33 грн.), від 01.02.2013 року № 4 на суму 16120,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 2686,67 грн.), від 07.02.2013 року № 16 на суму 30000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 5000,00 грн.), від 08.02.2013 року № 17 на суму 59000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9833,33 грн.), від 11.02.2013 року № 20 на суму 59000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9833,33 грн.), від 12.02.2013 року №25 на суму 59000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9833,33 грн.), від 13.02.2013 року № 29 на суму 59000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9833,33 грн.), від 14.02.2013 року № 34 на суму 59000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9833,33 грн.), від 28.02.2013 року №113 на суму 20000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 3333,33 грн.);

платіжних доручень від 11.01.2013 року № 9391 на суму 11 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 1833,33 грн.), від 09.01.2013 року № 9321 на суму 10 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 1666,67 грн.), від 31.01.2013 року № 9666 на суму 18 880,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 3146,67 грн.), від 08.02.2013 року № 9749 на суму 7 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 1166,67 грн.), від 11.02.2013 року № 9760 на суму 19 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 3166,67 грн.), від 12.02.2013 року № 9775 на суму 14 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 2333,33 грн.), від 13.02.2013 року № 9787 на суму 9000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 1500,00 грн.), від 14.02.2013 року № 9823 на суму 23 200,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 3866,67 грн.), від 28.02.2013 року № 10014 на суму 20000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 3333,33 грн.), від 08.02.2013 року № 9750 на суму 52000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 8666,67 грн.), від 07.02.2013 року № 9729 на суму 30000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 5000,00 грн.), від 31.01.2013 року № 9667 на суму 16120,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 2686,67 грн.), від 13.02.2013 року № 9783 на суму 50000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 8333,33 грн.), від 12.02.0213 року № 9774 на суму 45000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 7500,00 грн.), від 11.02.2013 року № 9761 на суму 40000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 6666,67 грн.), від 14.02.2013 року № 9824 на суму 35800,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 5966,67 грн.), від 16.01.2013 року № 9435 на суму 59000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9833,33 грн.), від 15.01.2013 року № 9410 на суму 59000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9833,33 грн.), від 14.01.2013 року № 9403 на суму 59000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9833,33 грн.), від 11.01.2013 року № 9392 на суму 33000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 5500,00 грн.), від 10.01.2013 року № 9357 на суму 59000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9833,33 грн.), від 09.01.2013 року № 9322 на суму 49000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 8166,67 грн.), від 08.01.2013 року № 9284 на суму 59000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9833,33 грн.).

Взаємовідносини позивача з ТОВ «Будівельна компанія «ЗІМ» ґрунтувалися на договорі на будівельно-монтажні роботи від 12.08.2013 року № 12 ЧГ/1308, за умовами якого Підрядник (ТОВ «Будівельна компанія «ЗІМ») зобов'язується виконати комплекс будівельно-монтажних робіт по об'єкту: «Друга частина прокладання по стовповим опорам волоконно-оптичних кабелів різної ємності ОСОБА_1 в с. Нижнє Піщане Сумського району Сумської області», а Замовник (позивач) зобов'язується прийняти та оплатити роботи у порядку та на умовах, передбачених цим Договором. Згідно умов Договору, Підрядник бере на себе зобов'язання по виконанню, а Замовник приймає й оплачує наступні роботи: будівництво телефонної каналізації, прокладання волоконно-оптичного кабелю по телефонній каналізації, монтаж та зварювання муфт, оптичних кросів, тестування та вимірювання кабелів, встановлення та підключення абонентського обладнання (п.1.1., п.1.2. Договору). Вартість будівельно-монтажних робіт визначається договірною ціною та складає 1000000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 166166,00 грн.).

На підтвердження реальності зазначених господарських операцій, виконання умов договору на будівельно-монтажні роботи від 12.08.2013 року № 12 ЧГ/1308, а також сплати податку на додану вартість у складі ціни за виконані контрагентом роботи, позивачем надані суду копії наступних первинних документів:

акту прийому-здачі робіт (надання послуг) № 54 від 22.10.2013 року на суму 360000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 60000,00 грн.);

податкових накладних від 03.10.2013 року № 16 на суму 44000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 7333,33 грн.), від 04.10.2013 року № 25 на суму 46000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 7666,67 грн.), від 09.10.2013 року № 26 на суму 59000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9833,33 грн.), від 11.10.2013 року № 27 на суму 59000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9833,33 грн.), від 15.10.2013 року № 28 на суму 59000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9833,33 грн.), від 16.10.2013 року № 29 на суму 59000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9833,33 грн.), від 22.10.2013 року № 54 на суму 34000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 5666,67 грн.);

платіжних доручень від 15.10.2013 року № 3126 на суму 59 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9833,33 грн.), від 16.10.2013 року № 3158 на суму 59 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9833,33 грн.), від 03.10.2013 року № 2982 на суму 16 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 2666,67 грн.), від 22.10.2013 року № 3243 на суму 34 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 5666,67 грн.), від 04.10.2013 року № 2999 на суму 11 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 1833,33 грн.), від 09.10.2013 року № 3048 на суму 25 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 4166,67 грн.), від 11.10.2013 року №3080 на суму 20 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 3333,33 грн.), від 11.10.2013 року № 3081 на суму 39000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 6500,00 грн.), від 09.10.2013 року № 3049 на суму 34000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 5666,67 грн.), від 04.10.2013 року № 3000 на суму 35000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 5833,33 грн.), від 03.10.2013 року № 2983 на суму 28000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 4666,67 грн.).

Взаємовідносини позивача з ТОВ «Гуд-Лайт», ґрунтувалися на договорі на будівельно-монтажні роботи від 24.06.2013 року № 24/4-13, за умовами якого Підрядник (ТОВ «Гуд-Лайт») зобов'язується виконати комплекс будівельно-монтажних робіт по об'єкту: «Прокладання по стовповим опорам волоконно-оптичних кабелів різної ємності ОСОБА_1 в с. Нижнє Піщане Сумського району Сумської області», а Замовник (позивач) зобов'язується прийняти та оплатити роботи у порядку та на умовах, передбачених цим Договором. Згідно умов Договору, Підрядник бере на себе зобов'язання по виконанню, а Замовник приймає й оплачує наступні роботи: будівництво телефонної каналізації, прокладання волоконно-оптичного кабелю по телефонній каналізації, монтаж та зварювання муфт, оптичних кросів, тестування та вимірювання кабелів, встановлення та підключення абонентського обладнання (п.1.1., п.1.2. Договору). Вартість будівельно-монтажних робіт визначається договірною ціною та складає 543500,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 90583,33 грн.).

На підтвердження реальності зазначених господарських операцій, виконання умов договору на будівельно-монтажні роботи від 24.06.2013 року № 24/4-13, а також сплати податку на додану вартість у складі ціни за виконані контрагентом роботи, позивачем надані суду копії наступних первинних документів:

довідки про вартість виконаних підрядних робіт за 24.06.2013 року, договірної ціни по об'єкту, локального кошторису на об'єкт;

акту прийому-здачі робіт (надання послуг) № 208 від 30.07.2013 року на суму 443 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 73833,33 грн.);

податкових накладних від 30.07.2013 року № 208 на суму 40000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 6666,67 грн.), від 26.07.2013 року № 182 на суму 50000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 8333,33 грн.), від 25.07.2013 року № 172 на суму 59000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9833,33 грн.), від 11.07.2013 року № 70 на суму 59000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9833,33 грн.), від 10.07.2013 року № 63 на суму 59000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9833,33 грн.), від 09.07.2013 року № 55 на суму 59000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9833,33 грн.), від 05.07.2013 року № 39 на суму 59000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9833,33 грн.), від 04.07.2013 року № 32 на суму 58000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9666,67 грн.);

платіжних доручень від 04.07.2013 року № 1689 на суму 27 500,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 4583,33 грн.), від 05.07.2013 року № 1712 на суму 13 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 2166,67 грн.), від 10.07.2013 року № 1791 на суму 33 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 5500,00 грн.), від 11.07.2013 року № 1823 на суму 31 500,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 5250,00 грн.), від 25.07.2013 року № 2069 на суму 39 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 6500,00 грн.), від 26.07.2013 року № 2087 на суму 31 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 5166,67 грн.), від 30.07.2013 року № 2105 на суму 3000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 500,00 грн.), від 09.07.2013 року № 1765 на суму 59000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9833,33 грн.), від 05.07.2013 року № 1713 на суму 46000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 7666,67 грн.), від 30.07.2013 року № 2104 на суму 37000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 6166,67 грн.), від 26.07.2013 року № 2088 на суму 19000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 3166,67 грн.), від 25.07.2013 року № 2070 на суму 20000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 3333,33 грн.), від 11.07.2013 року № 1824 на суму 27500,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 4583,33 грн.), від 10.07.2013 року № 1790 на суму 26000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 4333,33 грн.), від 04.07.2013 року № 1690 на суму 30500,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 5083,33 грн.).

Крім зазначених вище первинних документів, на підтвердження реальності проведення зазначених господарських операцій, позивачем надані суду докази подальшої реалізації відповідних робіт іншим суб'єктам господарювання (надання послуг електрозв'язку).

В ході розгляду даної справи, судом також встановлено, що на момент укладання вищезазначених договорів та здійснення господарських операцій, позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники ПДВ, установчі документи позивача або його контрагентів не визнані в судовому порядку недійсними та відсутні вироки судів щодо можливих зловживань з боку їх посадових осіб, у тому числі, й укладання нікчемних правочинів чи здійснення нереальних господарських операцій.

Податковим органом не заперечується, що позивачем, як платником податків, у податковому та бухгалтерському обліку відображені операції по взаємовідносинам з ТОВ «Монолітпроект-реконструкція», ТОВ «Гуд-Лайт» та ТОВ «Будівельна компанія «ЗІМ» на підставі первинних документів, перелік яких наведено вище.

Крім того, під час огляду та дослідження первинних документів, поданих позивачем на підтвердження його взаємовідносин з контрагентами - ТОВ «Монолітпроект-реконструкція», ТОВ «Гуд-Лайт» та ТОВ «Будівельна компанія «ЗІМ» - судом не встановлено їхньої невідповідності вимогам чинного законодавства, отже, такі первинні документи можна вважати належними доказами реальності здійснених господарських операцій позивача.

Суд вважає необґрунтованими доводи відповідача, сформовані на підставі актів про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача - ТОВ «Монолітпроект-реконструкція», ТОВ «Гуд-Лайт» та ТОВ «Будівельна компанія «ЗІМ», - оскільки інформація, викладена в зазначених актах, фактично переписана відповідачем в акт перевірки позивача без належного дослідження та надання оцінки первинним документам, складеним по взаємовідносинам позивача з контрагентами, як того вимагають норми діючого податкового законодавства України.

Водночас, відповідно до п.73.5 ст.73 Кодексу, з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Як вбачається з матеріалів справи, в порушення вимог Податкового кодексу України, податковими органами складений акт, а не довідка, як це передбачено вимогами податкового законодавства.

Зустрічна звірка є заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, відповідно до п.73.5 ст.73 Кодексу та, згідно її віднесення законодавцем до глави 7 Податкового кодексу України «Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів державної податкової служби».

Згідно п.4.4., п.5.1. Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України від 22.04.2011 року № 236, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

У разі неможливості проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання разом із Актом органу ДПС - ініціатору надсилаються належним чином засвідчені копії наявних матеріалів, що підтверджують цей факт, матеріалів щодо вжитих заходів з метою проведення зустрічної звірки, а також інших наявних в органі ДПС матеріалів, що мають або можуть мати відношення до питань запиту і не підтверджують дані платника податків, наведені у такому запиті.

Відповідачем не подані суду докази, які б підтверджували неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача, в той же час, в актах про неможливість проведення зустрічної звірки викладені висновки, незважаючи на те, що фактично за даними податкового органу зустрічна звірка не відбулась.

Таким чином, висновки акту перевірки позивача, сформовані, крім іншого, на підставі актів про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача є безпідставними.

Крім того, відсутні жодні докази (вироки суду), які б встановлювали вину посадових осіб контрагентів та позивача щодо будь-яких зловживань, зокрема, укладання нікчемних правочинів, здійснення фіктивної діяльності чи здійснення нереальних господарських операцій.

Більше того, як вбачається з матеріалів справи, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2014 року, а також ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.05.2014 року, були частково задоволені позовні вимоги ТОВ «Монолітпроект-Реконструкція» у справі №826/11532/13-а за позовом вказаного товариства до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про знання протиправними дій, а саме: визнані протиправними дії ДПІ у Печерському районі ГУ Міністерства доходів і зборів України у м. Києві по проведенню зустрічної звірки ТОВ «Монолітпроект-Реконструкція» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період 01.10.2012 року по 30.04.2013 року, висновки акту за результатом якої, зокрема, були покладені в основу висновків перевірки позивача. Зазначене свідчить про використання відповідачем під час перевірки позивача недостовірних даних відносно його контрагента, що не може відбуватися за правилами діючого податкового законодавства.

Слід також зазначити, що відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність вини та мети, включених до складу правопорушення, підлягають обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину. Крім того, при кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається у намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. При цьому, доказом вказаного вище може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі. Однак, доказів існування такого, що набрав законної сили вирок суду по кримінальній справі щодо посадових осіб позивача та/або його контрагента, податковим органом надано не було.

Статтею 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що: виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов'язану сторону певних обов'язків; допускають односторонню відмову від зобов'язання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умов; вимагають від одержувача товару (послуги) сплати непропорційно великого розміру санкцій у разі відмови його від договору і не встановлюють аналогічної санкції для виконавця.

Таким чином, необхідними умовами для визнання угоди недійсною є її укладання з метою, що завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

Також, суд зазначає, що з 01.01.2011 року набрала чинності ч. 3 ст. 228 ЦК України, відповідно до якої доводи податкового органу про недійсність правочину, що суперечить інтересам держави, повинні бути доведені рішенням суду, яке набрало законної сили.

В свою чергу, відповідачем не надано до суду належних доказів щодо недійсності правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Монолітпроект-реконструкція», ТОВ «Гуд-Лайт» та ТОВ «Будівельна компанія «ЗІМ», а, відтак, враховуючи обставини даної справи, суд дійшов висновку, що відсутні підстави стверджувати про неспричинення реального настання правових наслідків за господарськими операціями між позивачем та ТОВ «Монолітпроект-реконструкція», ТОВ «Гуд-Лайт» та ТОВ «Будівельна компанія «ЗІМ» на підставі їхньої нікчемності.

Враховуючи викладені законодавчі норми та обставини справи, суд дійшов висновку, що взаємовідносини позивача з вказаними контрагентами за перевіряємий період оформлені належним чином укладеними договорами, які не визнані недійсними в судовому порядку, а також підтверджені виданими контрагентами відповідними, належним чином оформленими первинними документами. Також, зазначені господарські операції належним чином відображено у податковому та бухгалтерському обліку позивача, що цілком підтверджує реальність здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами - ТОВ «Монолітпроект-реконструкція», ТОВ «Гуд-Лайт» та ТОВ «Будівельна компанія «ЗІМ».

З огляду на викладене вище, операції позивача з ТОВ «Монолітпроект-реконструкція», ТОВ «Гуд-Лайт» та ТОВ «Будівельна компанія «ЗІМ» здійснені в межах його господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними первинними документами (у тому числі податковими накладними), що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Позивачем вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.

Враховуючи зазначене, позивачем виконані передбачені законодавством вимоги для підтвердження права на податковий кредит по взаємовідносинам з контрагентами - ТОВ «Монолітпроект-реконструкція», ТОВ «Гуд-Лайт» та ТОВ «Будівельна компанія «ЗІМ» - за перевіряємий період.

Відповідно до ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

При цьому, податковий орган не подав жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди - як-то безтоварний характер здійснених операцій.

Крім вищенаведеного, суд звертає увагу на правову позицію Вищого адміністративного суду України, викладену в інформаційному листі від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 щодо принципу персональної податкової відповідальності в спорах про податок на додану вартість та принципу добросовісності платника податків, якими визначено, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавленню платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), які відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на податковий кредит за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням податкового кредиту, при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

З урахуванням того, що по справі було встановлено реальне здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, виданих зареєстрованими платниками податку на додану вартість, суд дійшов висновку про протиправність донарахування позивачу грошових зобов'язань з податку на додану вартість і застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 20.05.2014 року № 0022611701.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірне рішення відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішення суб'єкта владних повноважень, встановлених ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, до яких, зокрема, відносяться прийняття рішень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В свою чергу, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 20.05.2014 року № 0022611701 з урахуванням вимог, встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, ч.6 ст.128, ст.ст. 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 20.05.2014 року № 0022611701.

3. Стягнути судові витрати у розмірі 487,20 грн. (чотирьохсот вісімдесяти семи грн. 20 копійок) з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві (ідентифікаційний код: 38735205, адреса: 02217, м.Київ, вул.Закревського, будинок 41).

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок