Ухвала

від 09.07.2014 по справі 1570/3293/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2014 р.м.ОдесаСправа № 1570/3293/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Цховребова М. Г

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Кравця О.О., Шевчук О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ізмаїльської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2012 року по справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Ізмаїльський виноробний завод» до Ізмаїльської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість та збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

Ізмаїльська об'єднана Державна податкова інспекція Одеської області Державної податкової служби, правонаступником якої є Ізмаїльська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Одеській області, подала апеляційну скаргу на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2012 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Постановою від 25 жовтня 2012 року Одеський окружний адміністративний суд задовольнив в повному обсязі адміністративний позов ПрАТ «Ізмаїльський виноробний завод» до Ізмаїльської об'єднаної Державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27 жовтня 2011 року № 0001112302 та № 0001122302, якими зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 85 865 грн. за квітень 2011 року та відповідно збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 526 649 грн. і застосовані штрафні санкції в розмірі 1 грн.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив неповне з'ясування фактичних обставин справи, що призвело до порушення норм матеріального і процесуального права, посилаючись при цьому на інформаційні листи Вищого адміністративного суду України.

ПрАТ «Ізмаїльський виноробний завод» письмових заперечень на апеляційну скаргу не надало.

Ухвалюючи постанову про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції встановив, що 29 грудня 1991 року Приватне акціонерне товариство «Ізмаїльський виноробний завод» зареєстроване Ізмаїльською районною державною адміністрацією Одеської області, як юридична особа (т.1 а.с.61зв.).

06 серпня 2000 року позивач взятий на облік в органах державної податкової служби за № 1088 та перебуває на обліку у відповідача (т.1 а.с.38).

11 квітня 2011 року позивачу видане Свідоцтво № 100331277 про реєстрацію платника податку на додану вартість, Серія НБ № 344463, відповідно до якого, дата реєстрації позивача платником податку на додану вартість: 30.07.1997 року. (т.1 а.с.39).

Ізмаїльською ОДПІ Одеської області Державної податкової служби на адресу Приватного акціонерного товариства «Ізмаїльський виноробний завод» надісланий запит від 17 червня 2011 року № 9563/10/1600 (т. 2 а.с.46), в якому податковий орган просить позивача, для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки декларацій з ПДВ за квітень 2011 року, відповідно до п. 78.1 ст. 78 ПК України, надати пояснення та копії підтверджуючих документів, щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Південний Альянс-М», код 37350435, та ТОВ «Винпак», код 36919845, а саме:

1. видані та отримані податкові накладні за квітень 2011 року;

2. фінансово-господарські документи, що підтверджують сплату грошових коштів за вчиненим правочином - платіжні доручення, виписки банківських установ, прибуткові та видаткові касові ордери, чеки РРО та інші;

3. фінансово-господарські документи, що підтверджують передачу товарів, виконання робіт (надання послуг) за вчиненим правочином - товарно-транспортні накладні, податкові накладні, рахунки-фактури, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), наявність власних виробничих потужностей, трудових ресурсів, складських приміщень, договори оренди складських приміщень;

4. господарські договори, укладені платником ПДВ з контрагентом.

Суд першої інстанції встановив, що на цей запит відповідача ПрАТ «Ізмаїльський винзавод» за вих. № 1176 від 29 червня 2011 року, надав копії документів по взаємовідносинам з ТОВ «Південний Альянс-М» на 32 аркушах, та по ТОВ «Винпак» - на 7 аркушах, які отримано податковим органом 29 червня 2011 року. (т. 2 а.с. 47).

В період з 23 серпня 2011 року по 13 вересня 2011 року, службовими особами Ізмаїльської ОДПІ, згідно пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, наказу Ізмаїльської ОДПІ № 1327 від 23 серпня 2011 року (т.1 а.с. 53), проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПрАТ «Ізмаїльський винзавод» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при відображені операцій з контрагентом ТОВ «Південний Альянс-М», код за ЄДРПОУ 37350435, за квітень 2011 року.

Термін проведення перевірки продовжено на 5 робочих днів, згідно наказу начальника Ізмаїльської ОДПІ за № 1380 від 07 вересня 2011 року.

За результатами перевірки складений акт від 13 вересня 2011 року № 2383/2302/00412033 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Ізмаїльський винзавод», щодо підтвердження відомостей, отриманих від ТОВ «Південний альянс-М", код за ЄДРПОУ 37350435, за квітень 2011 р.» (т.1 а.с.61-71).

Суд першої інстанції встановив, що відповідно до акту перевірки, податковим органом при перевірці використано (т.1 а.с.64-65) інформація комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем податкового органу: АІС «Аудит», АРМ «Бест Звіт», АІС «Реєстр платників податків», АІС «Облік податків та платежів», «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» (т.1 а.с.86-90); матеріали невиїзної документальної перевірки ТОВ «Південний Альянс-М», код за ЄДРПОУ 37350435 (про неможливість проведення документальної перевірки) за квітень 2011 року (акт за № 4381/23-513/37350435 від 04.07.2011 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси); статутні та реєстраційні документи ПрАТ «Ізмаїльський винзавод»; податкова звітність з ПДВ за квітень 2011 року; документи, надані до перевірки згідно опису (т.1 а.с.58).

Відповідно до висновку акта, перевіркою встановлено порушення ПрАТ «Ізмаїльський винзавод»: п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201, п. 200.2, п. 200.3, п. 200.4б ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI в результаті чого, на думку податкового органу, зокрема, завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту з ПДВ за квітень 2011 року на суму 85 865 грн.; занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за квітень 2011 року на суму 526 649 грн.

Суд першої інстанції встановив, що порушення позивачем норм податкового законодавства, встановлено податковим органом на підставі висновків акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 4381/23-513/37350435 від 04.07.2011 року «Про неможливість проведення ДПІ у Приморському районі м. Одеси документальної перевірки ТОВ «Південний Альянс М», з питань правомірності взаємовідносин з контрагентами за період квітень 2011 року (т.1 а.с.43-46); акту перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва № 1041/23-5/35479862 від 08.08.2011 року «Про результати документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «АКТИВ МЕДІА» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.03.2011 року по 31.05.2011 року», який є контрагентом ТОВ «Південний Альянс М» (т.1 а.с.47-52).

Таким чином, оскільки угода з ТОВ «АКТИВ МЕДІА» (постачальник) з ТОВ «Південний Альянс -М» є нікчемною, а в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів ТОВ «Південний Альянс -М», встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг), то на думку податкового органу, ТОВ «Південний Альянс -М» не придбавало у ТОВ «АКТИВ МЕДІА» товарів, робіт, внаслідок чого, відповідно, ТОВ «Південний Альянс -М» не могло продати ПрАТ «Ізмаїльський винзавод» того, чого не купувало, тощо.

13 вересня 2011 року службовими особами Ізмаїльської ОДПІ складений акт «Відмови від отримання акту позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Ізмаїльський винзавод» за № 2383 від 13.09.2011 р. (т.1 а.с.59), у зв'язку з чим акт перевірки 14 вересня 2011 року надісланий відповідачем на фактичну/поштову адресу позивача поштою. (т.1 а.с.60).

Суд першої інстанції встановив, що податковим повідомленням-рішенням відповідача від 27 жовтня 2011 року № 0001112302 (т.1 а.с.72) позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість, на загальну суму 526 650 грн., в тому числі за основним платежем - 526 649 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1 грн.

Податковим повідомленням-рішенням від 27 жовтня 2011 року № 0001122302 (т.1 а.с.73) позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі: 85 865 грн. за квітень 2011 року по податковій декларації з ПДВ № 9003666835 від 20 травня 2011 року.

Скасовуючи оскаржені податкові повідомлення-рішення суд першої інстанції встановив, що між ТОВ «Південний Альянс-М» (продавець) та ПрАТ «Ізмаїльський винзавод» (покупець) укладеним договір поставки комплектуючих для виготовлення вин №12-3 від 03 грудня 2010 року (т.1 а.с.74) строком на три роки.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, правильності декларування податкових зобов'язань та правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за спірними правовідносинами за період, який перевірявся,позивач надав до суду першої інстанції належні та допустимі докази (т.1 а.с.75-85, 91-97, 117-212, т.2 а.с.48-65), зокрема, додаткову угоду до договору поставки №12-3 від 03.12.2010 року (в якій помилково зазначений номер договору поставки -№ 13-3 замість правильного номеру - № 12-3), уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2011 року, Додаток 5 до податкової декларації з ПДВ за квітень 2011 року, податкові накладні, видаткові накладні зі штампами № 1 ПрАТ «Ізмаїльський винзавод» щодо прийняття товару, товарно-транспортні накладні, банківські виписки, технологічні інструкції на виробництво вин, комплектуючі для виготовлення яких отримано позивачем за спірним договором поставки.

На спростовування встановлених податковим органом обставин щодо контрагента позивача - ТОВ «Південний Альянс-М» в частині відсутності за місцезнаходженням тощо, позивач надав копію акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 9810/23-10/37350435 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Південний Альянс-М» (код ЄДРПОУ 37350435) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 11 жовтня 2010 року по 30 червня 2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 11 жовтня 2010 року по 30 червня 2011 року», яка проведена в період 14 грудня 2011 року по 20 грудня 2011 року. (т.2 а.с.1-38).

На підставі встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність, передбачених пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, підстав для проведення спірної перевірки; про відсутність належних та допустимих доказів щодо нікчемності правочину, укладеного між позивачем та ТОВ «Південний Альянс-М». Також суд першої інстанції встановив неспроможність висновків акту перевірки ПрАТ «Ізмаїльський винзавод», які спростовані матеріалами справи та недоведені податковим органом при судовому розгляді справи, що призвело до протиправного прийняття податковим органом оскаржених податкових повідомлень-рішень.

Сторони, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, справа розглянута в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

З урахуванням положень пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 73.3 ст. 73, п. 75.1 ст. 75, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 83.1 ст. 83 ПК України, п. 9, 10, 11, 16 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності у податкового органу правових підстав для проведення в період з 23 серпня по 13 вересня 2011 року, з посиланням на пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальної позапланової виїзної перевірки позивача, оскільки документи на запит відповідача від 17.06.2011 року № 9563/10/1600 надані підприємством у встановлений законодавством строк. Також, як при розгляді судом першої інстанції, так і при апеляційному оскарженні судового рішення, податковий орган послався на неповноту наданого пакету документів на запит, але, всупереч вимог ст. 70, 71 КАС України, як при розгляді судом першої інстанції, так і при апеляційному оскарженні судового рішення, - не зазначив в чому саме полягала неповнота наданих документів, які саме документи, що досліджені судом першої інстанції, не були надані до податкового органу.

Як суд першої інстанції, так і апеляційний суд не приймає доводи апелянта щодо наявності ознак нікчемності правочину, укладеного між ТОВ «Південний Альянс-М» (продавець) та ПрАТ «Ізмаїльський винзавод» (покупець) договору поставки комплектуючих для виготовлення вин №12-3 від 03 грудня 2010 року (т.1 а.с.74), оскільки реальність, товарність та платність цього правочину доведена позивачем при судовому розгляду справи та підтверджена матеріалами справи, а саме додатковою угодою до договору поставки №12-3 від 03.12.2010 року, в якій помилково зазначений номер договору поставки -№ 13-3 замість правильного номеру - № 12-3, уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з ПДВ, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2011 року, Додатком 5 до податкової декларації з ПДВ за квітень 2011 року, податковими накладними, видатковими накладними зі штампами № 1 ПрАТ «Ізмаїльський винзавод» щодо прийняття товару, товарно-транспортними накладними, банківськими виписками, технологічними інструкціями на виробництво вин, комплектуючі для виготовлення яких отримано позивачем за спірним договором поставки (т.1 а.с.75-85, 91-97, 117-212, т.2 а.с.48-65).

Апеляційний суд не приймає доводи апеляційної скарги щодо відсутності факту здійснення поставки товарів на митній території України та не дослідження цього питання судом першої інстанції, оскільки суд першої інстанції дослідив належні та допустимі докази на підтвердження дійсності правочину, в тому числі і ТТН, що не спростовано апелянтом. Проте як акт перевірки не містить відомостей щодо дослідження податковим органом цього питання під час проведення перевірки.

Таким чином, за наявності документального підтвердження здійснення позивачем господарської діяльності, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновки акту перевірки від 13 вересня 2011 року № 2383/2302/00412033 (т.1 а.с.61-71), на підставі якого прийняті оскаржені податкові повідомлення-рішення, є необ'єктивними, неповними та такими, що суперечать дійсним обставинам здійснення позивачем господарської діяльності.

Доводи податкового органу щодо нікчемності правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом, спростовані матеріалами справи. А посилання на неможливість проведення перевірки ТОВ «Південний Альянс-М» за квітень 2011 року (акт за № 4381/23-513/37350435 від 04.07.2011 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси про неможливість проведення документальної перевірки) у зв'язку з відсутністю цього підприємства за юридичною адресою, та посилання на наявність ознак нікчемності правочинів по другому ланцюгу, апеляційний суд не приймає, оскільки невиконання контрагентами своїх зобов'язань як платників податку тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цих осіб.

Не виконання контрагентами своїх обов'язків як платників податку не є підставою для позбавлення позивача, як платника ПДВ, права на формування податкового кредиту у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, що встановлено судом першої інстанції, підтверджено матеріалами справи та не спростовано доводами апеляційної скарги.

Крім того, така позиція узгоджується і з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява N 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином, доводи податкового органу, викладені в апеляційній скарзі, не дають підстав дійти висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм права у справі.

Оскільки податковий кредит формований позивачем з урахуванням п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.2 ст. 200, п. 201.10 ст. 201, п. 200.3 ст. 200 ПК України, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для скасування оскаржених податкових повідомлень-рішень відповідача

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова - без змін.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 70, 71, 195, п. 2 ч. 1 ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 206, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Ізмаїльської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя С.Д.Домусчі

суддя О.О.Кравець

суддя О.А.Шевчук