КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/18891/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В.
Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.
ПОСТАНОВА
Іменем України
29 липня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Твердохліб В.А.,
суддів Троян Н.М., Костюк Л.О.,
за участю секретаря Погребняк М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна компанія «Перспектива» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна компанія «Перспектива» (далі - Позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві (далі - Відповідач) про визнання протиправними дій щодо проведення документальної позапланової перевірки, оформленої актом від 12.07.2013 року №85/26-55-22-01, скасування податкового повідомлення-рішення від 30.07.2013 року №25326552201.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 травня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно наказу Відповідача від 11.07.2013 року №426 податковим органом проведено документальну невиїзну перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господапрських взаємовідносин з ТОВ «Українсько-китайський центр розвитку» за період з 01.10.2012 року по 31.10.2012 року, за результатами якої 12.07.2013 року №85/26-55022-01.
В ході перевірки контролюючим органом виявлено порушення Позивачем вимог ст. 185, п.п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в результаті чого завищено залишок від»ємного значення , який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, заниження податку на додану вартість на загальну суму 104 993,00 грн, в т.ч. за жовтень 2012 року на суму 104 993,00 грн.
За наслідками розгляду поданих Позивачем на висновки вказаного акта заперечень, листом Відповідача №4977/10/26-55-22-01-10 висновки акту залишено без змін.
30.07.2013 року Відповідачем відносно Позивача винесено податкове повідомлення-рішення №25326552201, яким зменшено розмір від»ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 104 993,00 грн.
За наслідками в адміністративного оскарження Позивачем вказаного податкового повідомлення-рішення рішеннями Головного управління Міндоходів у м.Києві від 04.10.2013 року №4957/10/26-15-10-04 та Міністерства доходів і зборів України від 04.11.2013 року №14624/6/99-99-10-01-15 скарги залишено без задоволення, а податкове рішення - без змін.
Так, 18.10.2012 року між Позивачем (Генпідрядник) та ТОВ «Українсько-китайський центр розвитку» (Субпідрядник) укладено договір субпідряду №18/19-12, за умовами якого Субпідрядник зобов»язується за завданнями Генпідрядника на свій ризик власними або залученими силами і засобами виконати роботи (монтаж технологічного водопроводу в чаші фонтану, монтаж обладнання в чаші фонтану, монтаж електричного живлення в чаші фонтану, монтаж обладнання в кімнаті керування, пусконалагоджувальні роботи) відповідно затвердженої проектної документації і передати їх результати останньому у встановлений цим договором строк, а Генпідрядник зобов»язується надати Субпідряднику фронт робіт, здійснювати прийняття виконаних Субпідрядником робіт та проводити оплату робіт відповідно до умов цього договору.
Виписана на виконання умов вказаного договору 19.10.2012 року податкова накладна №4 відображена Позивачем в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2012 року, а зазначена в ній сума ПДВ (104 993,34 грн) - включена до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року.
Згідно визначення пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Кодексу податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно пп.«б» п.185.1 ст.185 Кодексу об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Пунктом 198.1 ст.198 Кодексу встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, серед іншого, у разі здійснення операцій зпридбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
За правилами п.198.3 ст.1908 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно п.198.6 ст.198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно п.201.1 ст.201 Кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.
Приписами п.201.6 ст.201 Кодексу визначено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п.201.8 ст.201 Кодексу).
Пунктом 201.10 статті 201 Кодексу передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Положеннями ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч.1 ст.9 вказаного Закону).
Таким чином, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є належним чином оформлені первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарської операції.
На підтвердження виконання умов укладеного між Позивачем та ТОВ «Українсько-китайський центр розвитку» правочину в матеріалах справи містяться копії виписаних Позивачу його контрагентом податкових накладних від 19.10.2012 року №4, від 18.12.2012 року №3, від 27.12.2012 року №5, від 24.05.2013 року №1, від 27.06.2013 року №2, від 10.09.2013 року №1, від 03.10.2013 року №1; копії платіжних доручень №1876 від 18.10.2012 року, №2254 від 18.12.2012 року, №2335 від 27.12.2012 року, №749 від 24.05.2013 року, №970 від 27.06.2013 року, №1747 від 10.09.2013 року, №2006 від 03.10.2013 року; договірна ціна №1; графік виконання робіт фонтанного комплексу, розташованого по вул.Професора Подвисоцького, м.Київ; графік фінансування робіт у 2012-2013 рр.; об'єктивний кошторис №1; зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва №1; локальні кошториси №02-01-01, №02-01-02, №02-01-03; акти вартості змонтованого устаткування за жовтень 2013 року; акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2013 року; довідки про вартість виконаних будівельних робіт (та витрат) за формою КБ-3 за листопад 2013 року.
Вищевказані документи оформлені відповідно умов чинного законодавства, мають всі необхідні реквізити та підтверджують факт реального здійснення господарської операції, а тому є первинними в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому є підставою для формування Позивачем податкового кредиту.
Контрагент Позивача ТОВ «Українсько-китайський центр розвитку» відповідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 28.02.2012 року №356989420306 є платником податку на додану вартість та згідно вимог п.201.8 ст.201 Кодексу має право на складання податкових накладних.
Крім того, на підтвердження виконання ТОВ «Українсько-китайський центр розвитку», обумовлених договором субпідряду №18/19-12 від 18.10.2012 року робіт в матеріалах справи містяться загальний журнал робіт (а.с.21-28 том №2), ксерокопії фотознімків (а.с.112-114, том №1), сертифікати на обладнання, використані під час виконання робіт.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про недоведеність контролюючим органом факту відсутності у контрагента Позивача умов для здійснення господарської діяльності, в тому числі із залученням третіх осіб - майна, складських приміщень, обладнання, виробничих потужностей.
Згідно положень ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Статтею 228 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
В матеріалах справи відсутні докази у підтвердження недійсності або нікчемності, укладених між Позивачем та його контрагентом правочинів, як і відсутні будь-які судові рішення про притягнення посадових осіб контрагента до кримінальної відповідальності за ведення фіктивного підприємництва.
Щодо акту від 15.05.2013 року №1840/2240/35698941 «Про результати документальної виїзної перевірки ТОВ «Українсько-китайський центр розвитку» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України в частині господарських взаємовідносин з ТОВ «Праксет Харків» (податковий номер 30137712), ТОВ «Харківська віконна компанія» (податковий номер 34955829), ТОВ «Укрпромснаб» (податковий номер 31233254), ПП «Будком Алон» (податковий номер 34951473), ТОВ «Дві призми» (податковий номер 36625661), ПФ «Агроіндустрія» (податковий номер 31149933), ТОВ УФК «Тритон» (податковий номер 37797318), ТОВ «Бест Торг» (податковий номер 38322995) за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р.», на якому ґрунтуються висновки Відповідача, викладені в акті перевірки від 12.07.2013 року №85/26-55022-01, то постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року у справі №820/9952/13-а за адміністративним позовом ТОВ «Українсько-китайський центр розвитку» до ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2014 року, встановлено реальність виконання правочинів, укладених між ТОВ «Українсько-китайський центр розвитку» та вказаними контрагентами, та встановлено правомірність віднесення ТОВ «Українсько-китайський центр розвитку» сум податку на додану вартість до податкового кредиту.
Водночас, колегія суддів не погоджується із рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Відповідача щодо проведення 12.07.2013 року документальної позапланової невиїзної перевірки Позивача з наступних підстав.
Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Кодексу визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Згідно п. 79.1 ст.79 Кодексу документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (п.79.2 ст.79 Кодексу).
Положення п.78.1 ст.78 Кодексу містять перелік обставин, за наявності хоча б однієї з яких здійснюється документальна позапланова перевірка.
Так, 11.07.2013 року начальником Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві винесено наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Позивача №426.
11.07.2013 року контролюючим органом оформлено повідомлення №125 про проведення 11.07.2013 року в приміщенні Відповідача документальної позапланової невиїзної перевірки Позивача.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про дотримання Відповідачем процедури, встановленої нормами чинного законодавства стосовно проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.
Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду, суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати її та прийняти нову постанову суду.
За ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови було неповно з`ясовано обставини справи та порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки скасувати та прийняти в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог.
Керуючись ст.ст.198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 травня 2014 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки скасувати та прийняти в цій частині нову постанову наступного змісту.
Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна компанія «Перспектива» в задоволенні адміністративного позову до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві в частині визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві щодо проведення 12.07.2013 року документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна компанія «Перспектива» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Українсько-китайський центр розвитку» (податковий номер 35698941) за період з 01.10.2012 року по 31.10.2012 року - відмовити.
В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Твердохліб В.А.
Судді Троян Н.М.
Костюк Л.О.
Постанова складена в повному обсязі 30 липня 2014 року.
Головуючий суддя Твердохліб В.А.
Судді: Троян Н.М.
Костюк Л.О.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.07.2014 |
Оприлюднено | 31.07.2014 |
Номер документу | 39967857 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Твердохліб В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні