Ухвала

від 22.07.2014 по справі 1570/2719/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2014 р.м.ОдесаСправа № 1570/2719/2012

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г. П.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

Судді доповідача - Потапчука В.О.

суддів - Коваля М.П.

- Семенюка Г.В.

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Сан-Кор Трейд» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2013 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сан-Кор Трейд» до державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

До суду першої інстанції надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Сан-Кор Трейд» до державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій щодо проведення позапланової документальної виїзної перевірки та визнання протиправними висновків акту ДПІ у Київському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки, викладені в акті перевірки №116/22-34/32896290/15 від 19.03.2012р. є необґрунтованими, а дії по проведенню перевірки незаконними та такими, що суперечать нормам чинного податкового законодавства. Представник позивача зазначив, що відповідачем не дотримано вимоги п.75.1.2 п.75.1 ст. 75, пп.78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, що свідчить про неправомірність дій відповідача по проведенню перевірки. Окрім того, висновки податкового органу про не підтвердження реальності здійснення фінансово-господарських операцій з СП «Харьковпчелопродукт» у формі ТОВ та TOB «Артеміса» при придбанні товару ґрунтуються на актах податкових органів про неможливість проведення зустрічних звірок, в той час як позивачем виконано всі вимоги Податкового кодексу України щодо формування податкового кредиту у перевіряємому періоді, зокрема сплачено контрагентам у повному обсязі податок на додану вартість в ціні отриманих товарів (робіт) послуг, про що вказано в самому акті перевірки та не заперечується відповідачем. Окрім того, податковим органом досліджено та підтверджено наявність податкових накладних і відповідність їх складення до вимог законодавства України, наявність належним чином оформлених актів виконаних робіт, договорів, платіжних доручень, видаткових накладних, в акті перевірки не встановлено розбіжності між сумами податкового кредиту позивача та сумами податкових зобов'язань СП «Харьковпчелопродукт» у формі ТОВ та TOB «Артеміса». Позивач зазначив, що у перевіряємому періоді контрагенти позивача були діючими підприємствами та угоди, укладені з ними не визнані судом недійсними, а тому позивач вважає, що висновки податкового органу є протиправними.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2013 року відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з постановою суду позивачем подано апеляційну скаргу в якій зазначається, що висновки постанови суду першої інстанції помилкові та такі, що не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги позивача.

Сторони були сповіщені належним чином про час і місце судового засідання, що підтверджується письмовими доказами наявними в матеріалах справи, сторони до суду жодного разу не прибули.

Відповідно до ч 4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, з огляду на зазначене, а також враховуючи те що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, - дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю сторін по справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 02.03.2011р. по 19.03.2011р. на підставі п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1.п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, відповідно наказу ДПІ у Київському районі міста Одеси Одеської області ДПС №10-п від 02.03.2012р. та на підставі направлень №№6,7 від 02.03.2012р. посадовими особами державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби проведено позапланову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Сан-Кор Трейд» з питань правових відносин з сільськогосподарським підприємством «Харьковпчелопродукт» у формі ТОВ за період грудень 2011 року та TOB «Артеміса» за період грудень 2011 року.

За наслідками зазначеної перевірки складено акт №116/22-34/32896290/15 від 19.03.2012р. «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Сан-Кор Трейд» з питань правових відносин з сільськогосподарським підприємством «Харьковпчелопродукт» у формі ТОВ за період грудень 2011 року та TOB «Артеміса» за період грудень 2011 року», відповідно до висновків якого перевіркою встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.ст. 185,188, 200 Податкового кодексу України. Дані, наведені в деклараціях з ПДВ за грудень 2011р. з відповідними додатками не підтверджують реальність здійснення фінансово - господарських операцій СП «Харьковпчелопродукт» у формі ТОВ та TOB «Артеміса», при придбанні товарів (послуг) на загальну суму податкового кредиту з ПДВ у розмірі 23 935 377грн.49 коп. та при продажу товарів (послуг) на адресу покупців на суму податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 23974721 грн. 82 коп. за грудень 2011р., у т.ч. TOB «Горобина» (код ЄДРПОУ 31162928) - 793 958 грн. коп., TOB «Запоріжметал Холдінг» (код ЄДРПОУ 31407820) - 28 648грн. 13 коп., ДП «Ф.Формула» (код ЄДРПОУ 32112642) - 50 5000грн.02коп, ПАТ «Фуршет» (код ЄДРПОУ 32161511) -178,314грн., ДП «Сеть - Маркет» (код ЄДРПОУ 32210013) - 404000грн. 01коп, ДП «Маркет Плазо» (код ЄДРПОУ 32251573) - 589 166грн, 69коп., ДП «Строй-Маркет Груп» (код ЄДРПОУ 33104229) - 495000 грн., ДП «Регіон-Маркет» (код ЄДРПОУ 33239892) - 303000 грн. 01коп., TOB «Кримська водочна компанія» (код ЄДРПОУ 36499654) - 19 651 146грн. 66 коп., TOB «Укрхолод»(код ЄДРПОУ 35791438) - 16 488 грн.; відсутність об'єктів оподаткування при придбанні товару від постачальників СП «Харьковпчелопродукт» у формі ТОВ; TOB «Артеміса» та продажу відповідного товару за грудень 2011 року, які не підпадають під визначення ст. ст. 22,185 Податкового кодексу України (Т.1,а.с.9-70).

Позивач, не погоджуючись з діями відповідача по проведенню перевірки та складанню висновків акту перевірки, звернувся з позовом до суду, в якому просить визнати зазначені дії протиправними.

При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Колегія суддів вважає правильним такий висновок суду першої інстанції виходячи з наступного.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України).

Згідно пп.78.1.11 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, серед іншого, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що 01.12.2011р. між ТОВ «Сан-Кор Трейд» та СП «Харьковпчелопродукт» у формі ТОВ укладено договір поставки №1065, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується здійснити поставку та передати у власність Покупця килимове покриття, а Покупець зобов'язується прийняти та сплатити товар на умовах даного договору. На виконання зазначеного Договору позивач надав Специфікації (Т.3, а.с. 159-163).

01.11.2011р. між ТОВ «Сан-Кор Трейд» та СП «Харьковпчелопродукт» у формі ТОВ укладено договір постачання №1055, згідно умов якого продавець поставляє товар продукцію українського походження відповідно ГСТУ в МТ. Ціна, кількість кожної партії Товару обговорюється Сторонами в Додатках (Специфікаціях) до Договору, які є невід'ємною частиною Договору (Т.3, а.с.164-165).

На виконання зазначеного Договору позивачем надано податкові та видаткові накладні, специфікації та акти прийому-передачі товару (Т.3, а.с.164-250, Т.4, а.с.1-249, Т.5 , а.с.1-218).

Між ТОВ «Сан-Кор-Трейд» та ТОВ «Артеміса», 01.12.2011р. укладено договір поставки №114, відповідно п.1.1 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю товар, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити його. Відповідно п.2.1 Договору ціна і кількість кожної партії товару обговорюється сторонами в Додатках (специфікаціях), які є невід'ємною частиною Договору (.Т.1, а.с.98-99).

На виконання зазначеного Договору позивачем надано податкові та видаткові накладні специфікації та акти прийому-передачі товару (т.1, а.с.101-241, Т.2, а.с.1-98, 121-244, Т.3, а.с.1-116).

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Колегія суддів з матеріалів справи вбачає, що в підтвердження факту оплати за зазначеними договорами позивачем надано картку рахунку №631 за грудень 2011 року, договір уступки вимоги №38 від 31.12.2011р., платіжні доручення №334 від 25.05.2012 року, № 343 від 25.05.2012 року, №340 від22.05.2012 року, № 337 від 21.05.2012 року, №339 від 21.05.2012 року, №№332, 335 від 17.05.2012 року, №327 від 16.05.2012 року, №3 від 25.05.2012 року, копії виписок з банківського рахунку ТОВ «Сан-Кор Трейд».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначені докази є недостатніми для підтвердженням фактичного виконання укладеного позивачем договору поставки.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Відповідно п. 2.16 пункту 2 Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства,, установи для прийняття рішення.

Колегія суддів вважає правильною позицію суду першої інстанції, що зазначена операція не містить у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання та виконання послуг. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефекту результаті підприємницької або іншої економічної діяльності та наявність видаткових накладних не є беззаперечним доказом того, що відбувся реальний продаж та передача товару від продавця покупцю.

Відповідно до ст.532 Цивільного Кодексу України, місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов'язання не встановлено у договорі, виконання проводиться: за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, - за місцем здавання товару (майна) перевізникові; за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов'язання; за грошовим зобов'язанням - за місцем проживання кредитора, а юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов'язання.

Колегія суддів зазначає, що проведеною перевіркою не виявлено, а підприємством не надано будь-якого іншого документального підтвердження місць виконання зобов'язань Підприємства.

З матеріалів справи колегія суддів не вбачає належні документи на підтвердження руху товару від постачальника до покупця, документи, що засвідчують факт отримання та зберігання товару. Відсутнє підтвердження фізичного переміщення товару від контрагентів - постачальників СП «Харьковпчелопродукт» у формі TOB та TOB «Артеміса» до підприємства - покупця ТОВ «Сан-Кор-Трейд». Відсутність належним чином оформлених товарно-транспортних накладних є свідченням відсутності факту перевезення товару. За відсутності в матеріалах справи належним чином оформлених товарно-транспортних накладних неможливо визначити місце здійснення поставки, проміжок часу, момент оприбуткування даного товару позивачем, вид товару, його кількість тощо.

Також, з матеріалів справи колегія суддів вбачає, що ДПІ у Київському районі міста Одеси Одеської області ДПС на адресу позивача надсилались запити про надання інформації та документального підтвердження результатів операцій по господарських відносинах з ТОВ «Артеміса» та сільськогосподарським підприємством «Харьковпчелопродукт» у формі ТОВ за № № 2090/10/23-303; 2091/10/23-303 від 30.01.2012 року (Т.8, а.с.232-233)

Направлення про проведення перевірки та копію наказу вручено директору ТОВ «Сан-Кор Трейд» особисто під розпис 02.03.2012р.(Т.8,а.с.234-236)

В акті перевірки зазначено, що ТОВ «Сан-Кор Трейд» включено до складу податкового кредиту грудня 2011 року суму ПДВ, зазначену в податкових накладних, виписаних сільськогосподарським підприємством «Харьковпчелопродукт» у формі ТОВ та ТОВ «Артеміса» за договорами постачання.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 Кодексу встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198. 6 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Право на податковий кредит виникає при наявності одночасно двох обов'язкових умов: за умови придбання товарів (послуг) чи основних фондів з метою їх подальшого використання у власній господарській діяльності та при наявності податкової накладної, оформленої відповідно до вимог Кодексу. При цьому право на податковий кредит залежить від того, чи відбувся факт придбання товару або оплати за нього.

Колегія суддів вважає правильною позицію суду першої інстанції з питання відсутність повноважень податкового орану про визнання угод нікчемними, а саме, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Відповідні відносини у сфері оподаткування регулюються підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України. Зазначена норма встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в тому, що в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків.

Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом указаної норми, відповідні витрати і податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі, якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови суд першої інстанції дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Сан-Кор Трейд» - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2013 року по адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сан-Кор Трейд» до державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,- без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Повний текст ухвали виготовлено 23 липня 2014 року.

Суддя-доповідач: Потапчук В.О.

Судді: Коваль М.П.

Семенюк Г.В.