Рішення

від 22.07.2014 по справі 914/1149/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2014 р. Справа №914/1149/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., при секретарі судового засідання Гривняк Г.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто", м.Київ, в особі Закарпатської філії, м.Ужгород Закарпатської області

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранс-Електрон", м.Львів

до відповідача-2: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша", м.Київ

про стягнення 26439грн. 65коп.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача-1: Цяцяк А.Р. - представник (довіреність №14/04-14-01 від 14.04.2014р.);

від відповідача-2: не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, за клопотанням представників сторін в судовому засіданні не проводилася технічна фіксація судового процесу.

Суть спору : На розгляд господарського суду Львівської області Публічним акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Закарпатської філії подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранс-Електрон", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" про стягнення 26439грн. 65коп.

Ухвалою суду від 07.04.2014р. порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 15.04.2014р. У зв'язку з неявкою в судове засідання відповідача і третьої особи та невиконанням сторонами вимог попередньої ухвали суду, ухвалою суду від 15.04.14р. розгляд справи було відкладено на 27.05.2014р. Ухвалою суду від 27.05.14р. до участі у справі залучено іншого відповідача - ПАТ "Страхова компанія "Перша" та у зв"язу із невиконанням сторонами в повному обсязі вимог попередніх ухвал суду розгляд справи було відкладено на 24.06.2014р. З метою повного і всестороннього з'ясування всіх обставин спору, для забезпечення принципу змагальності, враховуючи невиконання в повному обсязі сторонами вимог попередніх ухвал суду, а також у зв'язку з неявкою в судове засідання відповідача-2, розгляд справи відкладався ухвалами суду на 08.07.2014р. та на 22.07.2014р.

В судове засідання 22.07.2014р. представник позивача явки не забезпечив, жодних заяв чи клопотань від позивача не поступало, хоча позивач був належним чином повіомлений про час місце судового розгляду.

21.07.2014р. представник відповідача-1, через канцелярію суду (вх.№31496/14) подав додаткові пояснення по справі, в яких заперечує проти позовних вимог та просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

В судове засідання 22.07.2014р. представник відповідача-1 явку забезпечив, позовні вимоги заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву від 26.05.2014р. (вх.№22767/14 від 27.05.2014р.). В даному відзиві на позовну заяву, представник відповідача-1 зазначив, що за загальним правилом, шкода майну ТзОВ «Інтерфрахт», заподіяна ОСОБА_2 у вищевказаній дорожньо-транспортній пригоді під час виконання своїх трудових обов'язків, підлягала би до відшкодування підприємством, з яким вказана особа перебувала в трудових відносинах - ТзОВ «Автотранс-Електрон». Однак, цивільно-правова відповідальність ТзОВ «Автотранс-Електрон», як власника транспортного засобу, яким керував ОСОБА_2 під час дорожньо-транспортної пригоди, застрахована згідно ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», про що свідчать поліси обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/6419538 від 25.04.2012 року та №АВ/6419553 від 25.04.2012 року, які містяться в матеріалах справи. Так, відповідно до умов договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу, укладених у формі вищевказаних полісів (надалі по тексту - «договори страхування», «страхові поліси»), страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована договором (полісом). Строк дії вказаних договорів страхування з 25.04.2012р. по 24.04.2013р. включно, про що вказано в п.3 страхових полісів. Пунктами 4 та 5 договорів страхування передбачено, що страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну становить 50000,00 (п'ятдесят тисяч грн. 00коп.) грн., а розмір франшизи становить 0,00 (нуль грн. 00коп.) грн. А тому, у відповідності до ст. 22 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та умов договорів страхування від 25.04.2012р. №АВ/6419538 та №АВ/6419553, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкода майну третьої особи - ТзОВ «Інтерфрахт» підлягає до відшкодування страховиком - ПрАТ «Страхова компанія «Перша» в межах страхових сум, зазначених у страхових полісах - в загальному розмірі 100000,00 (сто тисяч грн. 00 коп.) грн. Однак, ПрАТ «Страхова компанія «Перша» було задоволено регресні вимоги ПАТ «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» лише частково, на суму 22282,55 (двадцять дві тисячі двісті вісімдесят дві грн. 55 коп.) грн., а заявлена у регресних вимогах позивача загальна сума страхового відшкодування (48722,20 грн.) повністю охоплюється розміром ліміту відповідальності за шкоду, заподіяну майну потерпілої особи (50000,00 грн.) лише за одним страховим полісом.

18.07.2014р. представник відповідача-2, через канцелярію суду (вх.№31070/14) подав відзив №329/С від 17.07.2014р. на позовну заяву, крім цього, представник відповідача-2, через канцелярію суду (вх.№31071/14 від 18.07.2014р.) подав заяву №330/С від 17.07.2014р. про розгляд справи за відсутності представника у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника в судове засідання, призначене на 22.07.2014р., а також в даній заяві представник відповідача просить суд прийняти до уваги наданий ПАТ "СК "Перша", як відповідача-2 у справі, відзив на позовну заяву.

В судове засідання 22.07.2014р. відповідач-2 явки повноважного представника не забезпечив, у відзиві №329/С від 17.07.2014р. (вх.№31070/14від 18.07.2014р.) на позовну заяву представник відповідача-2 зазначив, що позивачем, як страховиком за договором добровільного страхування, для визначення вартості відновлюваного ремонту та матеріального збитку нанесеного власнику автомобіля „VOLVO" (державний номерний знак НОМЕР_1), було замовлено проведення автотоварознавчого дослідження. Також представник відповідача-2 зазначив, що відповідно до наданого позивачем ПАТ «СК «Перша» звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного ушкодженням ТЗ №13050701 від 07.05.2013р., коефіцієнт фактичного зносу досліджуваного автомобіля становить 0,61. Відтак, як зазначив відповідач-2, відповідно до вимог ст.29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції чинній на дату ДТП) та полісу №АВ/6419538 виконуючи взяті на себе зобов'язання провів розрахунок страхового відшкодування, відповідно до якого до сплати підлягала сума у розмірі 22282грн. 55коп. Дану суму 16.10.2013р. було перераховано на рахунок позивача 22282грн. 55коп. = (48722грн. 19коп. (вартість відновлюваного ремонту, з врахуванням зазначеної позивачем пропорції у розмірі 0,85%) * (1- 0.61) коефіцієнт фізичного зносу (що дорівнює 25929грн. 64коп.) - 510 грн. (франшиза)). Таким чином, сплативши на рахунок позивача страхове відшкодування в розмірі 22282грн. 55коп., відповідач-2 вважає, що в повному обсязі виконав покладені на нього чинним законодавством України, а саме Законом України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції чинній на дату ДТП) зобов'язання.

Дослідивши подані суду документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд Львівської області,

в с т а н о в и в:

14.04.2013р. на автодорозі Київ-Чоп, 127км., сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль марки «Renault Premium» (державний номерний знак НОМЕР_4) з напівпричіпом SCHWARZMUELLER (державний номерний знак НОМЕР_2) виїжджаючи з місця стоянки, не переконався що це буде безпечно і не створить перешкод чи небезпеку іншим учасникам руху, не надав перевагу автомобілю марки «Volvo» (державний номерний знак НОМЕР_1), з напівпричепом марки «Шмідт» (державний номерний знак НОМЕР_5), який рухався по дорозі. В результаті наїзду автомобіля марки «Renault Premium» (державний номерний знак НОМЕР_4) спричинено технічні пошкодження автомобілю марки «Volvo» (державний номерний знак НОМЕР_1).

На момент дорожньо-транспортної пригоди автомобілем марки «Renault Premium» (державний номерний знак НОМЕР_4) з напівпричіпом SCHWARZMUELLER (державний номерний знак НОМЕР_2), що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Автотранс-Електрон», керував водій цього товариства - громадянин ОСОБА_2, а автомобілем марки «Volvo» (державний номерний знак НОМЕР_1), з напівпричіпом марки «Шмідт» (державний номерний знак НОМЕР_5), що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтерфрахт», керував водій цього товариства - громадянин ОСОБА_3.

Згідно з довідкою ДАІ №9192010 дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ТзОВ «Автотрас - Електрон» ОСОБА_2 п.10.1, 10.2 правил дорожнього руху України.

Постановою Яворівського районного суду Львовської області від 16.05.2013р. у справі №460/1768/13-п встановлено, що 14.04.2013р. біля 21год. 25хв. на 127 км. Автодороги Київ-Чоп громадянин ОСОБА_2, керуючись автомобілем марки «Renault Premium» (державний номерний знак НОМЕР_4) з напівпричіпом SCHWARZMUELLER (державний номерний знак НОМЕР_2), порушуючи п.п.10.1, 10.2 Правил дорожнього руху Ураїни, виїжджаючи з місця стоянки, не переконався що це буде безпечно і не створить перешкод чи небезпеку іншим учасникам руху, не надав перевагу автомобілю марки «Volvo» (державний номерний знак НОМЕР_1) під керуванням водія ОСОБА_3, з напівпричіпом марки «Шмідт» (державний номерний знак НОМЕР_5), який рухався по дорозі, в результаті чого відбулося зіткнення та автомобіль зазнав технічних пошкоджень. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та притягнуто його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 400грн. 00коп.

01.02.2013р. між Публічним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Гарант-Авто», в особі Закарпатської філії ПАТ «УСК «Гарант-Авто» (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерфрахт» (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №08-00/5050. Забезпеченими транспортними засобами визначено у додатку №1 до даного договору, з переліку яких є автомобіль марки «Volvo FM/FH-4X2T», державний номерний знак НОМЕР_6, номер кузовa НОМЕР_3, 2008 р.в. Ліміт відповідальності за цим договором у разі шкоди, заподіяної майну, а саме автомобілю марки «Volvo FM/FH-4X2T», державний номерний знак НОМЕР_6, складає 275000грн. 00коп., що вбачається у додатку №2 до цього договору.

17.04.2013р. ТзОВ «Інтерфрахт» звернулося до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування до якої долучено усі необхідні документи.

11.06.2013р. ТзОВ «Інтерфрахт» звернулося до позивача із листом за вих.№007/К про перерахування на розрахунковий рахунок ТзОВ «Інтерфрахт» страхового відшкодування по страховому випадку, що трапився 14.04.2013р.

Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного ушкодженням ТЗ (транспортного засобу) №13050701 від 07.05.2013р., вартість відновлювального ремонту застрахованого ТЗ склала 61415грн. 39коп. без ПДВ.

Як зазначив позивач, 23.07.2013р. страховик, відповідно до умов договору №08-00/5050, виходячи з ринкової вартості та вартості відновлюваного ремонту застрахованого ТЗ встановлених звітом про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного ушкодженням ТЗ (транспортного засобу) №13050701 від 07.05.2013р, враховуючи дані ремонтної калькуляції №9278 від 26.04.2013р. на суму 57266грн. 34коп. склав страховий акт №000009278 (0) узгодивши із страхувальником та визначивши розмір страхового відшкодування в сумі 48722грн. 20коп. У розділі 2 страхового акту №000009278 (0) від 24.01.2011р. визначено, вартість відновлювального ремонту т/з з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу в розмірі 57266грн. 34коп. В п.2.2. даного страхового акту, вказано, що коефіцієнт фізичного зносу складає 0грн. 00коп. Пунктом 2.9 даного акту вказано, що на підставі умов договору сума страхового відшкодування складає 57266,34грн.*0,8508-0грн.-0грн.=48722,202072грн.

Відповідно до ч.36.2 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Доказів в спростування розміру вартості відновлювального ремонту транспортного засобу, чи коефіцієнта фізичного зносу суду не представлено.

На підставі вищевказаних документів позивач здійснив виплату страхового відшкодування в сумі 48722грн. 20коп., що підтверджується платіжним дорученням №22302 від 25.07.2013р.

З постанови Яворівського районного суду Львовської області від 16.05.2013р. у справі №460/1768/13-п та протоколу про адміністративне правопорушення №618040 від 14.04.2013р. вбачається, що громадянин ОСОБА_2 на момент ДТП працював водієм Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранс-Електрон».

Як вбачається з матеріалів справи, страхування цивільно-правової відповідальності Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранс-Електрон» здійснено Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Перша», що підтверджується страховими полісами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/6419538 та №АВ/6419553 від 18.04.2012р.

10.09.2013р. позивач, на адресу відповідача-2 направив заяву за вих.№14-2/2813, в якій просив сплатити компенсацію в порядку регресу на суму 48722грн. 20коп. виплаченого страхового відшкодування.

07.10.2013 відповідач-2 направив позивачу лист за вих.№3242 про те, що ПрАТ «СК «Перша» прийняло рішення про виплату страхового відшкодування. Кошти були перераховані позивачу в сумі 22282грн. 55коп., що підтверджується платіжним дорученням №6726 від 16.10.2013р.

06.11.2013р. позивач на адресу відповідача-2 направив лист за вих.№14-2/2854, в якому зазначив, що згідно отриманого листа № 3242 від 07.10.2013р. ПрАТ "СК "Перша" прийнято рішення про виплату позивачу страхового відшкодування у справі №ЦВ-14-6981 (реєстр. №13-00-001978, заява Закарпатської філії ПАТ "УСК "ГАРАНТ-АВТО" №14-2/2813 від 10.09.2013р. про виплату відшкодування в порядку регресу, Поліс ОСЦВ ПрАТ СК "Перша" АВ/6419538). 16.10.2013р. на рахунок Закарпатської філії ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» зараховано 22282грн. 55коп. регресного відшкодування по справі № ЦВ-14-6981, що є частковою виплатою. У зв'язку з наведеним, позивач просив відповідача-2 виконати вимоги і здійснити перерахування залишку належного нам відшкодування в найкоротші строки.

03.12.2013р. відповідач-2 на адресу позивача направив лист за вих.№3782, в якому повідомив позивача про те, що у відповідності до ст.29 Закону україни «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних тарнспортних засобів» та полісів №АВ/6419538 і №АВ/6419553 від 18.04.2012р. виконуючи взяті на себе зобов'язання провів розрахунок страхового відшкодування із врахуванням зносу, відповідно до якого до сплати підлягала сума у розмірі 22282грн. 55коп. Сплативши на рахунок позивача страхове відшкодування в розмірі 22282грн. 55коп., відповідач-2 зазначив, що в повному обсязі виконав покладені на нього зобов'язання, згідно чинного законодавства України, а саме Законом України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

На підставі полісів №АВ/6419538 та №АВ/6419553 від 18.04.2012р. відповідачем-2 було перераховано 16.10.2013р. на рахунок позивача 22282грн. 55коп.

Згідно із частинами другою, п'ятою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з абзацом третім пункту 3 частини першої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

За змістом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Системний аналіз п. 32.7 ст. 32 указаного Закону (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин), ст. 22, абз. 3 п. 3 ч. 1 ст. 988, ст. ст. 1166, 1187, 1194 ЦК України, п. п. 1.6, 8.6, 8.6.1, 8.6.2 зазначеної Методики дає можливість дійти висновків, відповідно до яких власник пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу має право на відшкодування в повному обсязі завданої йому майнової шкоди. При цьому, якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то в такому разі майнова шкода у вигляді втрати товарної вартості транспортного засобу повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, у загальному порядку (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 4 червня 2014 р. у справі N 6-49цс14, Висновок, Верховний Суд, від 01.07.2014, "Висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, ухвалених за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 Цивільного процесуального кодексу України, за I півріччя 2014 року")

Відповідач 2 у відзиві на позовну заяву зазначає, що при визначені розміру зносу транспортного засобу та суми страхового відшкодування, виходив із такого: 22282грн. 55коп. = (48722грн. 19коп. (вартість відновлюваного ремонту, з врахуванням зазначеної позивачем пропорції у розмірі 0,85%) * (1- 0.61) коефіцієнт фізичного зносу (що дорівнює 25929грн. 64коп.) - 510 грн. (франшиза)). При цьому відповідач-2 не обгрунтував та не довів правомірність та підставність застосування ним при визначені вартості відновлючального ремонту із врахуванням зносу коефіцієнту пропорціності в розмірі 0,85%, а також безпідставно відняв суму 510грн. франшизи, оскільки в полісах №АВ/6419538 і №АВ/6419553 від 18.04.2012р. передбачена франшиза в розмірі 00грн., та не обгрунтував зазначеного вище способу проведеного обрахунку.

Згідно з пунктами 2.4,8.3 Методики "Товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів", затвердженої наказом Фонду державного майна, зареєстрованої Мінюстом від 24.11.2003, № 142/5/2092 вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості). Вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості. Вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ (Сврз ) та величини ВТВ за формулою: У=Ср+См+Сс*(1-Ез)+ВТВ, де Ср-вартість відновлювально-ремонтних робіт, См-вартість необхідних для ремонту матеріалів, Сс-вартість складових (деталей, вузлів і агрегатів), що підлягають заміні під час ремонту, Ез-коефіцієнт фізичного зносу складових ТЗ та ВТВ - втрата товарної вартості.

Відтак, враховуючи дані калькуляції №9278 0 від 26.04.13р., страховий акт №000009278 (0) від 23.07.13р., звіт про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного ушкодженням ТЗ (транспортного засобу) №13050701 від 07.05.2013р, а саме Ср - 4964,19 + См - 2340,22 + Сс - 49961,93грн * (1 - 0,61 Ез) + 0-ВТВ, фактична вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу дорівнює 26789грн. 56коп.

Відповідно до ст.29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Як вбачається із матеріалів справи відповідачем-2 проведено оплату страхового відшкодування в розмірі 22282грн. 55коп., тобто не у повному обсязі, відтак, з відповідача-2 - ПАТ "Страхова компанія Перша" підлягає стягненню 4507,01грн. (26789,56 - 22282,55).

13.12.2013р. позивач на адресу відповідача-1 направив вимогу на відшкодування шкоди в порядку регресу за вих.№142/2891, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №7903903904912. В даній вимозі позивач просив відповідача-1 сплатити кошти в сумі 26939грн. 67коп. Проте, дана вимога залишена відповідачем-1 без відповіді та задоволення.

У відповідності до ст.355 ГК України об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються ЦК України, цим кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч.2 ст.1187 ЦК України).

У відповідності до ст.1188 ЦК України шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною стороною.

Пунктом 22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004р. №1961-VI (з внесеними змінами і доповненнями) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст.993 Цивільного кодексу України та ст.27 Закону України „Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (ч.1 ст.1191 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових /службових) обов 'язків.

Таким чином, з врахуванням викладеного, позивач має право на звернення до відповідача-1 - ТзОВ "Автотранс-Електрон" щодо стягнення страхового відшкодування, що полягає у різниці вартості відновлювального ремонту транспортного засобу із врахуванням зносу, сплаченого відповідачем-2 та відшкодованого позивачу. Дана позиція суду узгоджується із позицією суду, викладеною у постановах ВГСУ від 20.11.2012р. у справі №5011-58/67-2012 та від 30.10.2013р. у справі №910/6317/13, у постанові ВСУ від 04.06.2014р.

Станом на день прийняття рішення суду, доказів оплати виплаченої суми відповідачем-1 ТзОВ"Автотранс -Електрон" не представлено, відтак заборгованість відповідача-1 перед позивачем становить 21932грн. 64коп. (48722,20-26789,56)

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст.34 ГПК України).

Враховуючи викладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до відповідача-1 в сумі 21932грн. 64коп. та до відповідача-2 в сумі 4507грн. 01коп. є обгрунтованими не спростованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати необхідно віднести на відповідачів, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 4-3, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранс-Електрон» (79039, м.Львів, вул.Єрошенка, 28, код ЄДРПОУ 23888413) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (01042, м.Київ, пров.Новопечерський, 19/3, код ЄДРПОУ 16467237), в особі Закарпатської філії Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, вул.Берчені, 12, код ЄДРПОУ 22100506) 21932грн. 64коп. - страхового відшкодування та 1515грн. 56коп. - судового збору.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» (03118, м.Київ, пр-т Червонозоряний, 150, код ЄДРПОУ 31681672) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (01042, м.Київ, пров.Новопечерський, 19/3, код ЄДРПОУ 16467237), в особі Закарпатської філії Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, вул.Берчені, 12, код ЄДРПОУ 22100506) 4507грн. 01коп - страхового відшкодування та 311грн. 44коп. - судового збору.

Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Суддя Іванчук С.В.

Повне рішення складено 28.07.2014р.