Рішення

від 29.07.2014 по справі 908/2341/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/62/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2014 Справа № 908/2341/14

За позовом: Запорізького національного технічного університету в особі відокремленого структурного підрозділу Запорізького коледжу радіоелектроніки ЗНТУ (69095 м. Запоріжжя, пр. Леніна, 117)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення 75 242 грн. 50 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

Від позивача: Тонієвіч Ж.І., дов. 34-115/2617 від 18.07.2014 р.; Азральян Д.Б., дов № 39-01/642 від 18.02.2013р.

Від відповідача : не з'явився

Господарським судом Запорізької області розглядається позов Запорізького національного технічного університету в особі відокремленого структурного підрозділу Запорізького коледжу радіоелектроніки ЗНТУ, м. Запоріжжя до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя про стягнення 13 270 грн. 71 коп. заборгованості по орендній платі, 44 204 грн. 40 коп. заборгованості по комунальним послугам, 13 501 грн. 39 коп. заборгованості за земельний податок, 4 266 грн. 00 коп. заборгованості по експлуатаційним витратам, 1 620 грн. 83 коп. пені.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 р., протоколом автоматичного розподілу справи між суддями від 04.07.2014 р., справу № 908/2341/14 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 07.07.2014 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/2341/14, присвоєно справі номер провадження 27/62/14 та призначено судове засідання на 21.07.2014 р.

Ухвалою суду від 21.07.2014р. розгляд справи відкладався на 29.07.2014р., відповідно до ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою у судове засідання уповноваженого представника відповідача.

29.07.2014р. продовжено розгляд справи № 908/2341/14.

До початку розгляду справи представник позивача заявив письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представнику позивача, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

У судовому засіданні 29.07.2014р. позивач надав письмову заяву про уточнення розміру позовних вимог, в якій просить суд зменшити розмір суми пені до 1 569 грн. 63 коп. та стягнути з відповідача: 13 270 грн. 71 коп. заборгованості по орендній платі, 44 204 грн. 40 коп. заборгованості по комунальним послугам, 13 501 грн. 39 коп. заборгованості за земельний податок, 4 266 грн. 00 коп. заборгованості по експлуатаційним витратам, 1 569 грн. 63 коп. пені.

Заява позивача прийнята судом, відповідно до ст. 22 ГПК України.

Розгляду підлягають позовні вимоги про стягнення з відповідача 13 270 грн. 71 коп. заборгованості по орендній платі, 44 204 грн. 40 коп. заборгованості по комунальним послугам, 13 501 грн. 39 коп. заборгованості за земельний податок, 4 266 грн. 00 коп. заборгованості по експлуатаційним витратам, 1 569 грн. 63 коп. пені.

Представник відповідача у судові засідання, відкриті 21.07.2014р. та 29.07.2014р. не з'явився, вимог суду не виконав, письмового відзиву не надав, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Клопотань про розгляд справи без відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

На виконання вимог суду, позивачем надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, щодо адреси відповідача та знаходження його на теперішній час в державному реєстрі на день розгляду справи. Згідно реєстру, станом на 17.07.2014р. місцезнаходження ФОП ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1.

Ухвали суду від 07.07.2014р. та 21.07.2014р. надіслано на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно роз'яснень Вищого Господарського Суду України, які викладені в інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" - неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи - подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. "Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Неявка відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Суд зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України не обмежує коло осіб, які можуть з'явитися в судове засідання та представляти інтереси Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя, згідно статті 28 ГПК України.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов'язання не виконав, не скористався правом на захист своїх інтересів.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представника позивача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне. Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження.

Позов - це вимога позивача про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Згідно з господарським процесуальним законодавством предмет позову це матеріально - правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріально-правова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме на підставу позову.

Згідно з ст. 20 ГК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Підприємницька діяльність здійснюється суб'єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Господарським судом встановлено , що 12.08.2009р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області (орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (орендар) укладений договір оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Запорізького національного технічного університету № 2457/д.

Запорізький коледж радіоелектроніки є відокремлений структурний підрозділ Запорізького національного технічного університету без права юридичної особи. Майно, яке є об'єктом оренди знаходиться на балансі Запорізького коледжу радіоелектроніки Запорізького національного технічного університету (балансоутримуач).

Відповідно до п. 1.1 договору № 2457/д орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: вбудовані в цокольний поверх чотирьохповерхової будівлі їдальні нежитлові приміщення (літера А-4, приміщення І, частини приміщення з НОМЕР_2 по НОМЕР_3 включно, НОМЕР_4, НОМЕР_5), загальною площею 790 кв.м., які розміщені за адресою: АДРЕСА_2.

Орендоване майно перебуває на балансі Запорізького національного технічного університету (балансоутримувач).

Згідно п. 2.1 договору, вступ орендаря у користування майном наступає одночасно з підписанням сторонами договору та акту прийому-передачі орендованого майна.

Факт передачі спірного державного нерухомого майна від орендодавця до орендаря підтверджується актом прийому-передачі від 12.08.2009р.

Відповідно до п. 10.1 договору, його укладено строком на 364 дні, що діє з 12.08.2009р. по 10.08.2010р.

У відповідності до положень п. 5.3 договору оренди та ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та ст.ст. 762, 797 ЦК України, ст.ст. 285, 286 ГК України, ФОП ОСОБА_1 зобов'язався своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату.

Згідно п. 3.1 договору оренди орендна плата визначена згідно з протоколом від 29.07.2009р. засідання конкурсної комісії регіонального відділення ФДМУ по Запорізькій області з розгляду конкурсних пропозицій щодо розміру орендної плати та визначення переможця конкурсу і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку травень 2009 р. - 4 600 грн. 00 коп.

Орендна плата за перший місяць оренди - за серпень 2009 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за червень, липень 2009р., що становить без ПДВ 4 645грн. 95 коп., збільшений на індекс інфляції за серпень місяць 2009р.

Договором про зміни № 4 від 28.08.2013 п. 10.1 договору доповнено п. 10.1.4, відповідно до якого термін дії договору оренди продовжено до 08.07.2016р.

У п. 3.3 договору оренди сторони погодили, що розмір орендної плати за кожен наступний місяць розраховується орендарем самостійно шляхом коригування місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України (п. 3.2 договору оренди)..

Відповідно до п. 3.6 договору оренди орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні:

- 50 відсотків від розміру орендної плати за кожний місяць - до Державного бюджету;

- 50 відсотків від розміру орендної плати за кожний місяць - Балансоутримувачу на його розрахунковий рахунок.

Розрахунок орендної плати за вищевказаними відсотками здійснюється орендарем самостійно.

Поряд з цим, у п. 5.11 договору оренди сторони погодили, що орендар зобов'язується здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15-ти робочих днів з дати підписання цього договору укласти з балансоутримуваем орендованого майна угоди про надання комунальних послуг, спільне користування та утримання будівлі, прилеглої території та надавати їх копії орендодавцю.

В разі потреби орендар укладає угоди на комунальні послуги безпосередньо з підприємствами, організаціями, які надають такі послуги.

На підставі договору оренди № 2457/д між Запорізьким коледжем радіоелектроніки Запорізького національного технічного університету (балансоутримувач) та ФОП ОСОБА_1 (орендар) укладений договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю № 1 від 12.08.2009р.

Відповідно до п. 1.1 договору № 1 орендар користується наступним: вбудовані в підвальний поверх учбового корпусу нежилі приміщення чотирьохповерхової будівлі їдальні (приміщення з НОМЕР_2 по НОМЕР_3 включно, НОМЕР_4, НОМЕР_5), загальною площею по внутрішньому обміру 790 кв.м., відповідно до плану підвального поверху та експлікації приміщень з технічного паспорту будинку, розташованого за адресою: 69095 АДРЕСА_2, що знаходиться на балансі балансоутримувача.

Згідно розділу 2 договору орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату: до державного бюджету - щомісячно до 07 числа місяця наступного за тим, що підлягає оплаті; на рахунок балансоутримувача до 07 числа місяця за тим, що підлягає оплаті.

Орендар зобов'язується брати участь у експлуатаційних витратах балансоутримувача і перераховувати на його рахунок щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним місяцем, 790 грн., окрім того ПДВ - 158 грн. 00 коп., а також вносити плату за відшкодування електроенергії, комунальних послуг, земельного податку, згідно з виставленими рахунками.

Відповідно до п. 2.2.3 договору № 1 за несвоєчасне перерахування плати за комунальні послуги, експлуатаційні витрати, відшкодування електроенергії, земельного податку, орендар сплачує блансоутримувачу пеню в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ України, що діяла у період, на який нараховується пеня.

Згідно п. 5.1 договору, він укладений з 12.08.2009р. по 10.08.2010р.

Згідно пункту 5.4 договору та частини 2 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У зв'язку з продовженням строку дії договору оренди № 2457/д від 12.08.2009р., у відповідності до п. 5.4 договору, строк дії договору № 1 від 12.08.2009р. був також продовжений до 08.08.2016р.

Орендодавцем та балансоутримувачем договірні зобов'язання були виконані належним чином, в повному обсязі та в строк, відповідно до вимог договору та Закону, про що між сторонами 12.08.2009р. був складений та підписаний сторонами відповідний акт прийому-передачі.

З липня 2013р. відповідач порушує істотні умови договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю за № 1 від 12 серпня 2009 р. щодо несвоєчасного внесення орендної плати та інших платежів.

Під час судових засідань, представник позивача зазначив, що 05 лютого 2014 року сторони уклали договір про розірвання договору оренди від 12.08.09р. № 2457/д державного нерухомого майна, що перебуває на балансі Запорізького технічного університету. Також сторонами підписаний акт приймання-передавання державного нерухомого майна орендованого по договору оренди від 12.08.09р. № 2457/д.

13.02.14р. Відповідач по справі ОСОБА_1 надіслав гарантійний лист Директору Запорізького коледжу радіоелектроніки ЗНТУ, де визнав заборгованість по орендній платі та комунальним послугам.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У зв'язку з заборгованістю, на адресу відповідача позивачем надіслані претензії про стягнення заборгованості від 09.07.2013 за вих. № 295, 05.11.2013р. за вих. № 486, 28.01.2014р. за вих. № 40 та 07.04.2014р. за вих. № 182.

Зазначені претензії було розглянуто відповідачем та 13.02.14р. надано гарантійний лист про сплату заборгованості.

Всупереч умовам договору відповідач не виконав свої зобов'язання, що призвело до утворення заборгованості, а саме: 13 270 грн. 71 коп. заборгованості по орендній платі, 44 204 грн. 40 коп. заборгованості по комунальним послугам, 13 501 грн. 39 коп. заборгованості за земельний податок, 4 266 грн. 00 коп. заборгованості по експлуатаційним витратам, 1 569 грн. 63 коп. пені.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як визначено ст. 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 231 ГК України, законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов'язань, зазначених у частині другій цієї статті.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з ст. 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України № 6 від 23.03.12р. «Про судове рішення», якщо про зміну предмета або підстав позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, якщо відповідну заяву прийнято господарським судом, зазначається в описовій частині рішення, і подальший виклад рішення, в тому числі його резолютивної частини, здійснюється з урахуванням такої заяви. При цьому у господарського суду відсутні підстави для припинення провадження у справі в частині, на яку зменшився розмір позовних вимог.

З урахуванням наведеного, враховуючи заяву позивача про уточнення розміру суми пені та яка прийнята судом, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги та стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя 13 270 грн. 71 коп. заборгованості по орендній платі, 44 204 грн. 40 коп. заборгованості по комунальним послугам, 13 501 грн. 39 коп. заборгованості за земельний податок, 4 266 грн. 00 коп. заборгованості по експлуатаційним витратам, 1 569 грн. 63 коп. пені.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.

На підставі статті 85 ГПК України - 29.07.2014року прийнято рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Запорізького національного технічного університету в особі відокремленого структурного підрозділу Запорізького коледжу радіоелектроніки ЗНТУ, м. Запоріжжя до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1) на користь Запорізького національного технічного університету в особі відокремленого структурного підрозділу Запорізького коледжу радіоелектроніки ЗНТУ (69095 м. Запоріжжя, пр. Леніна, 117, код ЄДРПОУ 34910699) 13 270 (тринадцять тисяч двісті сімдесят) грн. 71 коп. заборгованості по орендній платі, 44 204 (сорок чотири тисячі двісті чотири) грн. 40 коп. заборгованості по комунальним послугам, 13 501 (тринадцять тисяч п'ятсот одна) грн. 39 коп. заборгованості за земельний податок, 4 266 (чотири тисячі двісті шістдесят шість) грн. 00 коп. заборгованості по експлуатаційним витратам, 1 569 (одна тисяча п'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 63 коп. пені, 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення оформлено та підписано 30.07.2014р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.