Постанова

від 28.11.2014 по справі 908/2341/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2014 р. Справа № 908/2341/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Фоміна В.О.,суддя Крестьянінов О.О.,суддя Шевель О.В.,

при секретарі Кузнєцовій І.В.,

за участю представників сторін:

позивача - Тонієвич Ж.І. (довіреність від 20.10.2014р. №39-115/3442), Шевченко О.С. (довіреність від 04.11.2014р. № 39-01/3666),

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №2692 З/2) на рішення господарського суду Запорізької області від 29.07.2014 р. у справі № 908/2341/14,

за позовом Запорізького національного технічного університету в особі відокремленого структурного підрозділу Запорізького коледжу радіоелектроніки ЗНТУ, м. Запоріжжя,

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Запоріжжя,

про стягнення 75242,50 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 29.07.2014 р. (суддя Дроздова С.С.) позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 13270,71 грн. заборгованості по орендній платі, 44204,40 грн. заборгованості по комунальним послугам, 13501,39 грн. заборгованості за земельний податок, 4266,00 грн. заборгованості по експлуатаційним витратам, 1569,63 грн. пені, 1827,00 грн. судового збору.

Відповідач із рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи та на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить оскаржуване рішення змінити та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги частково; стягнути з відповідача на користь позивача 8698,13 грн. заборгованості по орендній платі, 12001,23 грн. заборгованості за відшкодування земельного податку, 3792,00 грн. заборгованості по експлуатаційним витратам, 1100,60 грн. відшкодування комунальних послуг; в частині задоволення інших позовних вимог відмовити; судовий збір стягнути з відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що розрахунки заборгованості позовних вимог позивача не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки судом не враховано ряд обставин, зокрема, що договірні відносини між сторонами припинені 05.02.2014 р., що матеріали справи не містять звітів по споживанню теплової енергії та що відповідачем здійснена часткова оплата, яка не була врахована позивачем та судом при прийнятті рішення.

В судове засідання відповідач чи його представник не прибули, на адресу суду надійшла телеграма від відповідача (вх. № 11290) про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з неможливістю з'явитися до суду через перенесений інсульт. Також зазначено, що суду поштою направлені документи.

Судова колегія, розглянувши дане клопотання відповідача, вважає його необґрунтованим, не доведеним належними доказами та таким, що не підлягає задоволенню. Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що розгляд апеляційної скарги вже відкладався у зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання, а також на те, що строк розгляду апеляційної скарги закінчується та у суду відсутні підстави для продовження строку розгляду справи, оскільки положеннями ст. 69 ГПК України передбачена можливість продовження розгляду справи лише на 15 днів та таке продовження було зроблено у попередньому судовому засіданні.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на безпідставність доводів апелянта, просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зазначив, що відповідач не надав жодних доказів та матеріалів, які б підтверджували його доводи, наведені в апеляційній скарзі. Присутні в судовому засіданні представники позивача підтримали зазначену правову позицію.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, проте апелянт своїм процесуальним правом не скористався, та зважаючи на те, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторін, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України. При цьому, колегія суддів також зазначає, що відповідачу надано достатньо часу (майже 2,5 місяці) для надання додаткових пояснень та доказів, однак, станом на дату розгляду справи до суду не надійшло жодних додаткових пояснень та доказів (з обґрунтуванням причин неможливості їх подання суду першої інстанції).

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.08.2009р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області (орендодавець) та ФОП ОСОБА_3 (орендар) укладений договір оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Запорізького національного технічного університету № 2457/д.

Запорізький коледж радіоелектроніки є відокремлений структурний підрозділ Запорізького національного технічного університету без права юридичної особи. Майно, яке є об'єктом оренди знаходиться на балансі Запорізького коледжу радіоелектроніки Запорізького національного технічного університету (балансоутримуач).

Відповідно до п. 1.1 вищевказаного договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: вбудовані в цокольний поверх чотирьохповерхової будівлі їдальні нежитлові приміщення (літера А-4, приміщення І, частини приміщення з № 1 по № 28 включно, №№ 31, 32), загальною площею 790 кв.м., які розміщені за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно з п. 2.1 цього ж договору, вступ орендаря у користування майном наступає одночасно з підписанням сторонами договору та акту прийому-передачі орендованого майна.

Факт передачі спірного державного нерухомого майна від орендодавця до орендаря підтверджується актом прийому-передачі від 12.08.2009р.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно зі ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 193 ГК України та статтею 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 5.3 договору оренди передбачено, що ФОП ОСОБА_3 зобов'язався своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату.

Згідно з п. 3.1 договору оренди орендна плата визначена згідно з протоколом від 29.07.2009р. засідання конкурсної комісії регіонального відділення ФДМУ по Запорізькій області з розгляду конкурсних пропозицій щодо розміру орендної плати та визначення переможця конкурсу і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку травень 2009 р. - 4600,00 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди - за серпень 2009 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за червень, липень 2009р., що становить без ПДВ 4645,95 грн., збільшений на індекс інфляції за серпень місяць 2009р.

У відповідності до п. 10.1 договору, його укладено строком на 364 дні, що діє з 12.08.2009р. по 10.08.2010р. договором про зміни № 4 від 28.08.2013 р. п. 10.1 договору доповнено п. 10.1.4, відповідно до якого термін дії договору оренди продовжено до 08.07.2016р.

Пунктом 3.3 вищезазначеного договору оренди сторони погодили, що розмір орендної плати за кожен наступний місяць розраховується орендарем самостійно шляхом коригування місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України (п. 3.2 договору оренди).

Відповідно до п. 3.6 договору оренди орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні: 50 відсотків від розміру орендної плати за кожний місяць - до державного бюджету; 50 відсотків від розміру орендної плати за кожний місяць - балансоутримувачу на його розрахунковий рахунок. Розрахунок орендної плати за вищевказаними відсотками здійснюється орендарем самостійно.

Поряд з цим, у п. 5.11 договору оренди сторони погодили, що орендар зобов'язується здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15-ти робочих днів з дати підписання цього договору укласти з балансоутримуваем орендованого майна угоди про надання комунальних послуг, спільне користування та утримання будівлі, прилеглої території та надавати їх копії орендодавцю. В разі потреби орендар укладає угоди на комунальні послуги безпосередньо з підприємствами, організаціями, які надають такі послуги.

Як свідчать матеріали справи, на підставі зазначеного пункту договору оренди між Запорізьким коледжем радіоелектроніки Запорізького національного технічного університету (балансоутримувач) та ФОП ОСОБА_3 (орендар) укладений договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 1 від 12.08.2009р.

Відповідно до п. 1.1 договору № 1 орендар користується наступним: вбудовані в підвальний поверх учбового корпусу нежилі приміщення чотирьохповерхової будівлі їдальні (приміщення з № 1 по № 28 включно, №№ 31, 32), загальною площею по внутрішньому обміру 790 кв.м, відповідно до плану підвального поверху та експлікації приміщень з технічного паспорту будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що знаходиться на балансі балансоутримувача.

Згідно розділу 2 цього ж договору орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату: до державного бюджету - щомісячно до 07 числа місяця наступного за тим, що підлягає оплаті; на рахунок балансоутримувача до 07 числа місяця за тим, що підлягає оплаті.

Орендар зобов'язується брати участь у експлуатаційних витратах балансоутримувача і перераховувати на його рахунок щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним місяцем, 790 грн., окрім того ПДВ - 158,00 грн., а також вносити плату за відшкодування електроенергії, комунальних послуг, земельного податку, згідно з виставленими рахунками.

Відповідно до п. 2.2.3 договору № 1 за несвоєчасне перерахування плати за комунальні послуги, експлуатаційні витрати, відшкодування електроенергії, земельного податку, орендар сплачує балансоутримувачу пеню в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ України, що діяла у період, на який нараховується пеня.

Згідно з п. 5.1 даного договору, він укладений з 12.08.2009р. по 10.08.2010р.

У зв'язку з продовженням строку дії договору оренди № 2457/д від 12.08.2009р., строк дії договору № 1 від 12.08.2009р. також продовжений до 08.08.2016р. у відповідності до п. 5.4 останнього договору та ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Орендодавцем та балансоутримувачем договірні зобов'язання були виконані належним чином, в повному обсязі та в строк, про що між сторонами 12.08.2009р. був складений та підписаний сторонами відповідний акт прийому-передачі, що також не заперечуються сторонами.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що з липня 2013р. відповідач порушує істотні умови договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю за № 1 від 12.08.2009 р. щодо несвоєчасного внесення орендної плати та інших платежів.

05.02.2014 р. сторони уклали договір про розірвання договору оренди від 12.08.2009р. № 2457/д державного нерухомого майна, що перебуває на балансі Запорізького національного технічного університету. Також 14.02.2014р. сторонами підписаний акт приймання-передавання державного нерухомого майна орендованого по договору оренди від 12.08.2009 р. № 2457/д. Таким чином, рахунки виставлені згідно з п. 3.12. договору № 2457/д включно до дати підписання акту прийому-передачі.

Як вбачається із апеляційної скарги, відповідач позовні вимоги визнає частково та просить стягнути з нього на користь позивача 8698,13 грн. заборгованості по орендній платі, 12001,23 грн. заборгованості за відшкодування земельного податку, 3792,00 грн. заборгованості по експлуатаційним витратам, 1100,60 грн. відшкодування комунальних послуг. Отже, зважаючи на те, що в цій частині вимог відповідні обставини визнаються відповідачем, у суду не виникає сумнівів щодо таких обставин, а відтак, вони вважаються доведеними в силу приписів ч. 1 ст. 35 ГПК України.

В частині задоволення інших позовних вимог відповідач просить відмовити, посилаючись зокрема, на те, що заборгованість по орендній платі, експлуатаційним витратам та відшкодуванню земельного податку і комунальних послуг за 9 днів лютого 2014р. включена безпідставно, т.я. договір розірвано 05.02.2014 р.

Колегія суддів, як і суд першої інстанції вважає, що такі твердження відповідача є необґрунтованими, а нарахування відповідних платежів за 9 днів з 06.02.2014 р. по 14.02.2014 р. є законним та правомірним, оскільки відповідне передбачено умовами договору оренди (п. 3.12).

В апеляційній скарзі відповідач також вказує, що вчинив часткову оплату заборгованості по орендній платі від 26.05.2014 р. (платіжне доручення № 23) на суму 500,00 грн. та 04.06.2014 р. (платіжне доручення № 28) на суму 1000,00 грн.

Проте, такі посилання відповідача ним не підтверджені документально (жодних доказів не надано) та спростовуються позивачем, який вказує на те, що у вказаний період грошові кошти від відповідача не надходили. На підтвердження своїх тверджень надано казначейські виписки по рахункам позивача.

Скаржник в апеляційній скарзі стверджує, що він не повинен сплачувати за теплову енергію, однак такі твердження є безпідставними, оскільки 10.09.2013 р. між позивачем та Концерном "Міські теплові мережі" був укладений договір на купівлю продаж теплової енергії в гарячій воді. Згідно з п. 1 додатку №1 до нього теплопостачальна організація відпускає за період дії договору теплову енергію на об'єкт та площу орендаря (ФОП ОСОБА_3.). Також, в договорі чітко вказана методика розрахунку нарахувань за теплову енергію з урахуванням займаної площі на кількості спожитої теплової енергії.

Таким чином, виставлені рахунки на підставі вищезазначеного договору за споживання теплової енергії за листопад-грудень 2013 р. та січень-лютий 2014 є правомірними та законними.

При цьому, колегією суддів перевірено обґрунтованість розрахунків, наявність у матеріалах справи звітів за споживання теплової енергії, на відсутність яких вказує відповідач та факт отримання відповідачем рахунків від позивача (виписки з журналів реєстрації рахунків).

Також, неправомірними є посилання скаржника про те, що позивач не надав дислокацію приміщень та норми навантаження відповідача. Так, в матеріалах справи є договір про купівлю-продаж теплової енергії № 600746 від 10.09.2013 р., в додатках якого зазначена схема межі поділу теплової мережі та дислокація приміщення.

Що ж стосується посилання відповідача на наявність між сторонами прямого договору купівлі-продажу теплової енергії від 01.04.2012 р. - колегія суддів зазначає, що такий договір не відноситься до предмету спору, оскільки, за твердженнями самого ж відповідача, дія цього договору закінчена 01.01.2013 р. (тобто, за межами спірного періоду)

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 13270,71 грн. заборгованості по орендній платі, 44204,40 грн. заборгованості по комунальним послугам, 13501,39 грн. заборгованості за земельний податок, 4266,00 грн. заборгованості по експлуатаційним витратам.

Що стосується стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 1569,63 грн., то судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно задовольнив цю вимогу, оскільки пеня нарахована відповідно до чинного законодавства та п.2.2.3. договору № 1 від 12.08.2009 р., яким передбачено, що за несвоєчасне перерахування плати за комунальні послуги, експлуатаційні витрати, відшкодування електроенергії, земельного податку, орендар сплачує балансоутримувачу пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, на який нараховується пеня.

Судом апеляційної інстанції перевірено надані позивачем розрахунки пені та встановлено їх відповідність як положенням чинного законодавства, так і фактичним обставинам справи.

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в матеріалах справи, відповідачем не доведено жодним доказом свої апеляційні вимоги, витребувані судом документи не надав.

Судова колегія вважає, що господарський суд Запорізької області дав належну юридичну оцінку обставинам справи та правильно застосував норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстави для скасування рішення господарського суду Запорізької області від 29.07.2014 р. у справі № 908/2341/14 відсутні.

Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 29.07.2014 р. у справі № 908/2341/14 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 01.12.2014р.

Головуючий суддя Фоміна В.О.

Суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Шевель О.В.