Постанова

від 26.06.2014 по справі 910/11582/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2014 року Справа № 910/11582/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Саранюка В.І. - доповідача у справі суддівІванової Л.Б. Прокопанич Г.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Ерде Банк" на рішення відгосподарського суду міста Києва 17.03.2014 та на постанову відКиївського апеляційного господарського суду 16.04.2014 у справі господарського суду№ 910/11582/13 міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Ерде Банк" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Руфасбуд" прозобов'язання вчинити певні дії та стягнення 11 210 000,00 грн. за участю представників сторін:

від позивача - Ханович К.В.

від відповідача - Антоненко І.В.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Ерде Банк" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Руфасбуд" про зобов'язання відповідача викупити іменні дисконтні облігації серії "А" в кількості 11 210 штук та сплатити за них на рахунок позивача суму в розмірі 11 210 000,00 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.03.2014 у справі № 910/11582/13 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Марченко О.В., судді Васильченко Т.В., Дупляк О.М.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2014 у справі № 910/11582/13 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді Власов Ю.Л., Яковлєв М.Л.) за наслідками розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Ерде Банк" рішення господарського суду міста Києва від 17.03.2014 залишено без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

У касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Ерде Банк", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме: ст.ст. 1, 7 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", ст.ст. 37, 38, 47 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 17.03.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2014 у справі № 910/11582/13 та прийняти нове рішення, яким позовну заяву задовольнити у повному обсязі. При цьому скаржник посилається, зокрема, на те, що договори від 30.01.2012 № 19/7-12Д; Д12/12 та від 31.01.2012 № 20/15-12Д; Д13/12 є нікчемними, а тому уповноважена особа банку зобов'язана вжити заходів для витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами. Також заявник касаційної скарги стверджує, що належним доказом відправлення відповідачеві заяви про викуп дисконтних облігацій є опис вкладення в поштовий конверт та фіскальний чек.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Руфасбуд" зазначає про відсутність підстав для скасування рішення господарського суду міста Києва від 17.03.2014 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2014. При цьому відповідач вказує на те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами нікчемності договорів купівлі-продажу цінних паперів від 30.01.2012 № 19/7-12Д; Д12/12, від 31.01.2012 № 20/15-12Д; Д13/12, а доводи позивача про те, що вказані правочини загрожують інтересам вкладників та кредиторів позивача не є підставою для зобов'язання відповідача викупити іменні дисконтні облігації серії А в кількості 11 210 штук та сплатити за них 11 210 000,00 грн. Відповідач зазначає, що вищевказані договори укладені після дати закінчення розміщення емітентом облігацій, а позивач є не першим власником, який набув право власності на цінні папери під час їх розміщення емітентом. Також Товариство з обмеженою відповідальністю "Руфасбуд" стверджує, що у відповідача не виникли зобов'язання щодо оплати облігацій, які знаходяться на рахунку позивача і є його власністю, оскільки розмір грошових коштів, які має сплатити емітент власнику облігацій та термін здійснення розрахунків, емітент та власник облігацій погоджують в договорі купівлі-продажу облігацій та виключно після переказу власником таких облігацій на рахунок емітента у депозитарній установі. Крім того, відповідач вважає, що заява про викуп дисконтних іменних облігацій від 06.03.2013 вважається такою, що не отримана емітентом.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених обставин справи, а також правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною комісією з цінних паперів і фондового ринку зареєстровано випуск облігацій серії В відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Руфасбуд", що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію випуску облігацій підприємств від 20.05.2009 № 159/2/09, виданого 30.06.2009.

30.01.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мерідіан Фінанс" (продавець) та Публічним акціонерним товариством "Ерде Банк" (покупець) укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №19/7-12Д; Д12/12, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність позивача, а позивач - прийняти та оплатити цінні папери Товариства з обмеженою відповідальністю "Руфасбуд" (емітент), а саме: облігації підприємств, дисконтні іменні серії А; код UA 40000112486 номінальною вартістю 1 000 грн. у кількості 3 363 штук; загальна номінальна вартість 3 363 000 грн.; загальна договірна вартість 3 000 000 грн. Загальна вартість договору становить 3 000 000 грн.

Пунктом 8.4. вказаного договору від 30.01.2012 передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

31.01.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мерідіан Фінанс" (продавець) та Публічним акціонерним товариством "Ерде Банк" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №20/15-12Д; Д13/12, відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність позивача, а позивач - прийняти та оплатити цінні папери Товариства з обмеженою відповідальністю "Руфасбуд" (емітент), а саме: облігації підприємств, дисконтні іменні серії А; код UA 40000112486 номінальною вартістю 1 000 грн. у кількості 7 847 штук; загальна номінальна вартість 7 847 000 грн.; загальна договірна вартість 7 000 000 грн. Відповідно до п. 8.4. зазначеного договору він набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Відповідно до підпункту 15.4.1 пункту 15.4 проспекту емісії продаж облігацій протягом терміну розміщення відбуватиметься з дисконтом; ціна продажу не може бути більше номінальної вартості і становить 746,30 грн.; номінальна вартість однієї облігації складає 1000 грн. (пункт 13.2 проспекту емісії).

Згідно з п. 16.1 проспекту емісії дати початку погашення облігацій серії "А" - 01.03.2022; закінчення - 28.02.2023; власникові облігацій виплачується номінальна вартість облігацій, які на момент погашення знаходяться у його власності.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 3 від 10.01.2013 уповноваженою особою Фонду на ліквідацію позивача призначено Куреного О.В.

Постановою Правління Національного банку України № 4 від 09.01.2013 відкликано банківську ліцензію та розпочато ліквідацію позивача. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 3 від 10.01.2013 уповноваженою особою Фонду на ліквідацію позивача призначено Куреного О.В.

Позивач направив заяву про викуп облігацій на ім'я відповідача на адресу: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-Г, про що свідчать фіскальний чек від 13.03.2013 № 530 та опис вкладення у цінний лист від 13.03.2013.

Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду мотивовані посиланням на ст.ст. 1, 7 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу". При цьому суди попередніх інстанцій виходили з того, що надсилання власником облігацій емітенту заяви про достроковий викуп облігацій і отримання відповідної заяви емітентом - є передумовою укладення між вказаними особами двостороннього правочину - договору купівлі-продажу облігацій, в якому сторони відповідно до вимог ст.180 Господарського кодексу України мали б узгодити суттєві умови договору, зокрема ціну викупу облігацій. Суди зазначили, що подані на підтвердження надсилання відповідачу заяви про викуп облігацій: фіскальний чек від 13.03.2013 № 1530, опис вкладення у цінний лист від 13.03.2013, копія запечатаного конверту зі штампами і відмітками поштових відділень та довідкою про причини повернення, не є підтвердженням виконання позивачем вимоги проспекту емісії щодо надсилання заяви про викуп облігацій, оскільки п. 15.5 проспекту емісії надсилання заяви про викуп облігацій здійснюється рекомендованим листом або кур'єром за місцезнаходженням емітента; датою подання заяви при направленні її рекомендованим листом є дата отримання листа емітентом, а доказів отримання відповідачем зазначеної заяви суду не надано. Крім того, апеляційний суд зазначив, що заява про викуп облігацій була направлена позивачем на ім'я відповідача на адресу: 02081 м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-Г, проте згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 614464, місцезнаходженням відповідача є: 02140, м. Київ, вул. Вишняківська, буд. 13-А, офіс 4. Також суди послались на те, що заявлена позивачем ціна позову - 11 210 000 грн. підлягає виплаті позивачем в такій сумі виключно під час погашення облігацій, встановлений п. 16.1 проспекту емісії - з 01.03.2022 по 28.02.2023, оскільки законодавством України не передбачено можливість власнику облігацій самостійно змінювати умови проспекту їх емісії.

Проте, суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків з огляду на таке.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" викуп цінних паперів - придбання емітентом або особою, що видала цінний папір, розміщених ним або виданих нею цінних паперів.

Частиною 1 ст. 7 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" визначено, що облігація - цінний папір, що посвідчує внесення його першим власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений проспектом емісії (для державних облігацій України - умовами їх розміщення) строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено проспектом емісії (для державних облігацій України - умовами їх розміщення).

Згідно з п. 15 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" проспект емісії цінних паперів - документ, що містить інформацію про розміщення цінних паперів та інші відомості, передбачені цим та іншими законами, що визначають особливості розміщення певних видів цінних паперів.

Відповідно до п. 15.5 проспекту емісії іменних дисконтних облігацій Товариства з обмеженою відповідальністю "Руфасбуд" за бажанням власник облігацій протягом терміну обігу облігацій має право подати облігації емітенту для їх викупу. Термін обігу облігацій серії А починається з дня наступного після реєстрації звіту про результати розміщення облігацій та видачі свідоцтва про реєстрацію випуску облігацій і закінчується 28.02.2022. Викуп облігацій здійснюватиметься емітентом за місцезнаходженням емітента. Для використання права викупу власники облігацій подають емітенту заяви про наміри пред'явити облігації для викупу. Заява подається у письмовій формі за підписом особи, яка має відповідні повноваження, та скріплюється печаткою. Подання заяв про викуп здійснюється рекомендованим листом або кур'єром за місцезнаходженням емітента. Датою подання заяви при направленні її рекомендованим листом є дата отримання листа емітентом. На підставі поданої належним чином заяви емітент протягом 60 днів від дати отримання заяви укладає з власником облігацій договір купівлі-продаж облігацій. Протягом 10 робочих днів з дати підписання відповідної угоди власник облігацій надає зберігачеві розпорядження та інші документи для зарахування облігацій на рахунок емітента. Емітент згідно з вимогами чинного законодавства перераховує власникам облігацій, які переказали облігації на рахунок емітента в ПрАТ "ВДЦП" належні їм суми на рахунки та в термін, вказані у відповідній угоді, укладеній емітентом з власником облігацій, що надав заяву про наміри пред'явити облігації до викупу.

Таким чином, проспектом емісій передбачено повідомлення емітента про викуп облігацій шляхом складення власником облігацій заяви у письмовій формі та її надіслання/вручення емітенту. При цьому визначальним є встановлення дати отримання такої заяви емітентом, оскільки вказана дата вважатиметься датою подання заяви та саме з цього моменту починає обчислюватись встановлений проспектом емісії 60-денний строк для укладення емітентом з власником облігацій договору купівлі-продажу облігацій.

Однак, обмежившись посиланням на те, що позивачем направлено заяву про викуп облігацій цінним листом з описом вкладення, а не рекомендованим листом чи кур'єром, місцевий господарський суд належним чином не з'ясував обставин щодо отримання (неотримання) вказаної заяви відповідачем.

Так, відповідно до п. 61. Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

Колегія суддів звертає увагу на те, що якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд відповідно до ст. 65 Господарського процесуального кодексу України може за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали від учасників судового процесу та інших підприємств, установ, організацій, державних органів.

За таких обставин з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору місцевий господарський суд не був позбавлений можливості витребувати у порядку ст. 65 Господарського процесуального кодексу України довідку з органу поштового зв'язку та/або витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштового відправлення № 0100102665907.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

У порушення приписів ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України зазначені обставини також залишено поза увагою судом апеляційної інстанції.

Крім того, апеляційний господарський суд зазначив, що заява про викуп облігацій була направлена позивачем на ім'я відповідача на адресу: 02081 м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-Г, тоді як згідно з витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 614464 місцезнаходженням відповідача є: 02140 м. Київ, вул. Вишняківська, буд. 13-А, офіс 4.

Однак витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у матеріалах справи відсутній, а наявна за вказаним номером виписка з Єдиного державного реєстру від 28.05.2013 не підтверджує відомостей щодо місцезнаходження відповідача станом на березень 2013 року, оскільки за змістом ст. 21 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" та п. 2.5. Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14.12.2012 № 1846/5 у виписці містяться відомості щодо місцезнаходження юридичної особи на час її видачі.

Натомість як вбачається зі змісту п. 3.1. вищевказаного Порядку відомості з Єдиного державного реєстру про юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців, які є актуальними на дату та час, визначену запитувачем у запиті, можуть міститись у витязі з Єдиного державного реєстру.

Проте матеріали справи не містять витягу чи інших документів, які б підтверджували відомості щодо місцезнаходження відповідача на час направлення йому заяви позивача від 06.03.2013 про викуп іменних дисконтних облігацій.

Суди попередніх інстанцій вищенаведене не врахували та належним чином не дослідили, чи направлялась вказана заява Публічного акціонерного товариства "Ерде Банк" на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Руфасбуд".

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми; а обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню.

Вищевикладене свідчить про неповний та необ'єктивний розгляд справи, оскільки у порушення вимог ст.ст. 32-34, 43 Господарського процесуального кодексу України попередні судові інстанції не з'ясували належним чином дійсні обставини справи, що вплинуло на їх юридичну оцінку, а відповідно і правильність застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 111 9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Зважаючи на те, що порушення норм процесуального права допущені судами першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів вбачає достатні правові підстави для скасування рішення господарського суду міста Києва від 17.03.2014 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2014 і передачі справи № 910/11582/13 на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду суду необхідно врахувати все вищенаведене та прийняти законне судове рішення у чіткій відповідності з вимогами процесуального закону.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Ерде Банк" задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 17.03.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2014 у справі № 910/11582/13 скасувати та справу № 910/11582/13 направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Саранюк В.І.

Судді Іванова Л.Б.

Прокопанич Г.К.