Рішення

від 29.07.2014 по справі 909/522/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2014 р. Справа № 909/522/14 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Калашник В. О.

при секретарі судового засідання Кричовський Р. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Івано-Франківського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній

сфері

вул. Чорновола, 9, м. Івано-Франківськ,76018

в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції в

спірних відносинах є Міністерство оборони України

пр-кт Повітрофлоцький, 6, м. Київ, 03168

в особі Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат",

вул. Л.Ребета, 6, м. Івано-Франківськ,76014

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Євген-Транс"

вул. Декабристів, 45А, м. Івано-Франківськ, 76018

про визнання недійсним договору підряду від 18 листопада 2010 року укладеного між державним підприємством "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" та товариством з обмеженою відповідальністю "Євген-Транс"

за участю представників сторін:

Від прокуратури : Кітраль С. І. - прокурор, (посвідчення №013214 від 26.11.12)

Від Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат":Бунчак Р.Р. - представник, (довіреність № 457 від 19.05.2014 року)

Від відповідача: представник не з'явився,

Встановив:

Івано-Франківський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернувся до господарського суду Івано-Франківської з позовною заявою в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції в спірних відносинах є Міністерство оборони України в особі Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" про визнання недійсним договору підряду від 18 листопада 2010 року, укладеного з Відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Євген-Транс".

Як вбачається із змісту позовної заяви та встановлено в судовому засіданні, Державне підприємство "Івано-Франківський ліспромкомбінат" МО України створений відповідно до Наказу Міністерства оборони України №104 від 20.05.1993 і є складовою частиною збройних сил України.

Наказом Міністерства оборони України №469 від 30.09.2008 Державне підприємство "Івано-Франківський ліспромкомбінат" МО України перейменовано на Державне підприємство "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", який є правонаступником усіх прав та обов'язків ДП "Івано-Франківський ліспромкомбінат" МО України. Підприємство є самостійним господарюючим суб'єктом з правами юридичної особи, предметом діяльності якого є : лісове господарство та пов'язані з ним послуги; лісівництво, лісове господарство; лісівництво та лісозаготівлі; одержання продукції лісового господарства; мисливство; надання послуг у лісовому господарстві; рибальство; надання послуг у рибальстві; рибництво; надання послуг у рибництві; добування піску та гравію ; добування глини та каоліну; лісопильне та стругальне виробництво; просочування деревини; виробництво фанери, плит та панелей, шпону; виробництво дерев'яних будівель конструкцій та столярних виробів; виробництво дерев'яної тари; виробництво інших виробів з деревини; столярні та теслярські роботи; оптова торгівля деревиною; надання інших місць для тимчасового проживання, не віднесених до інших групувань; діяльність кафе; діяльність їдалень; діяльність автомобільного вантажного транспорту; організація перевезення вантажів; оренда автомобілів; зовнішньоекономічна діяльність; діяльність ботанічних садів, зоопарків та заповідників.

Підставою звернення військового прокурора до господарського суду слугувало звернення ТзОВ "Євген-Транс" до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" про стягнення заборгованості за договором підряду від 18.11.2010 в сумі 582316,80грн.

Прокурор та Позивач вважають, що вказаний договір підряду був укладений з порушенням закону, а тому його слід визнати недійсним з огляду на наступні обставини:

Відповідно до п.7.3 Статуту підприємства, право укладання договорів та видачі довіреності належить керівнику підприємства. Він же призначає на посади та звільняє працівників підприємства відповідно до законодавства України.

Про те , оспорюваний договір підряду від 18.10.2010, а також акти приймання виконаних робіт №16-0-2-1 за 01 грудня 2010 року; №16-0-2-2 за 30 грудня 2010 року; №16-0-2-3 за 20 січня 2011 року підписані посадовою особою ОСОБА_3, який не мав відповідних повноважень.

Відповідно до наказу №99-к від 21.09.2010, з 21 вересня 2010 року, приступив до виконання обов'язків директора ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" Кочетигов М.І.

Своїм наказом №149-К від 19.11.2010 директор ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" прийняв на посаду помічника директора з 19.11.2010 ОСОБА_3.

Тобто, на день укладення оспорюваного договору підряду 18.11.2010, ОСОБА_3 на підприємстві не працював.

Тимчасово виконуючим обов'язки директора ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" ОСОБА_3 був призначений на період з 09 грудня по 21 січня 2011 року, відповідно до наказу Директора вказаного підприємства за №172-к від 09.12.2010.

Таким чином, договір підряду від 18.11.2010 суперечить положенням 203 ЦК України, якими передбачено, що особа , яка вчинила правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

На час підписання договору підряду уповноваження на його підписання був особисто директор підприємства Кочетигов М.І.

Крім цього, прокурор і позивач стверджують, що під прізвищем ОСОБА_3, який вказаний на спірному договорі підряду як замовник робіт, та на актах приймання виконаних підрядних робіт , складених на виконання умов вказаного договору, а також на довідках про вартість виконаних підрядних робіт і витрат, вчинений підпис, який при візуальному порівнянні з підписами ОСОБА_3 вчинені на інших офіційних документах, зокрема на наказах №172-к від 09.12.2010 та 149-к від 19.11.2010 суттєво різниться, що дає підстави вважати, що вказаний підпис не належить ОСОБА_3

У своїх письмових поясненнях представник позивача підтвердив правову позицію прокурора з приводу підстав визнання договору підряду від 18.11.2010 недійсним , а також вказав, що жодних платежів на підставі оспорюваного договору Позивачем не проводилось.

З метою з'ясування дійсності виконання підрядних робіт, Позивач звернувся із письмовим запитом №562 від 25.06.2014 до ДПІ в м. Івано-Франківську про надання інформації, чи відображені у фінансовій звітності операції, згідно договору підряду від 18.11.2010 на суму 582316,80 грн., укладеного між ТзОВ "Євген-Транс" та "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" станом на 2010-2011р.

Своїм листом №10723/10/09-15-15-122/3434, ДПІ в м. Івано-Франківську повідомила Позивача про те, що вказані фінансово-господарські операції у звітності не відображені. Це свідчить про фіктивність договору підряду від 18.11.2010 та документів, якими нібито підтверджується виконання підрядних робіт на підставі вказаного договору, оскільки фінансово-господарські операції та роботи не були задекларовані.

З огляду на викладені обставини Позивач вважає, що договір підряду від 18.11.2010 був укладений зі сторони замовника робіт неуповноваженою особою, сторонами договору не вчинялись дії по його виконанню, а метою його укладення було незаконне стягнення з державного підприємства коштів за ненадані послуги.

Представник позивача та прокурор в судовому засіданні підтримали позовні вимоги із зазначених вище підстав, просять суд позов задовольнити, та визнати недійсним договір підряду від 18.11.2010, укладений між Державним підприємством "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євген-Транс".

Відповідач позовні вимоги не визнав, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, свої заперечення виклав у відзиві на позов від 30.05.2014.

Представник відповідача в судовому засіданні, яке проводилось 03.06.2014 піддав сумніву підставність звернення військового прокурора до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про захист інтересів держави, щодо органу уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах , а саме ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", а також вважає, що оскаржувати правочин можуть лише особи, яких він безпосередньо стосується.

Також, представник відповідача вважає, що при підписанні договору підряду сторони дійшли згоди за усіма істотними умовами, характерними для договорів даного типу.

Жодних заперечень чи претензій сторонами не було заявлено одна одній.

В процесі виконання договірних зобов'язань, позивач підтвердив схвалення договору шляхом підписання актів приймання виконаних підрядних робіт, а також довідок про вартість виконаних підрядних робіт і витрат, які долучені до матеріалів справи.

Таким чином, відповідно до положень ст. 241 ЦК України, правочин вважається схваленим, зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Доказами такого схвалення може бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т.ін.).

З огляду на викладені обставини, на думку Відповідача, вимога про визнання недійсним угоди з мотивів відсутності належних повноважень особи на укладення угоди задоволенню не підлягає.

Крім того, Позивач прийняв виконані роботи за належно оформленими актами приймання виконання підрядних робіт, а також підписав довідки про вартість виконаних підрядних робіт чим фактично схвалив договір підряду.

Окремою підставою для відмови у позові, Відповідач вказав на порушення Позивачем строку позовної давності, а тому останній втратив право на звернення до господарського суду з вимогою про захист свого порушеного права.

Враховуючи викладені обставини, Відповідач у своєму відзиві на позов просить суд в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав заперечення позовних вимог та вважає, що позов задоволенню не підлягає з підстав, викладених у відзиві на позов.

Заслухавши в судовому засіданні доводи представників сторін, а також прокурора дослідивши обставини у справі і подані ними докази, оцінивши їх в сукупності, відповідно до ст. 43 ГПК України, суд вважає, що позов підлягає задоволенню приймаючи до уваги наступне:

Відповідно до ч.2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором, в розумінні ст. 626 ЦК України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За умовами ст. 180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

Судом встановлено, що між Державним підприємством "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євген-Транс", 18.11.2010 був укладений Договір підряду, за умовами якого, Відповідач, як підрядник зобов'язувався за дорученням Позивача, як замовника, на власний ризик здійснити роботи (визначені довідками про вартість будівельних робіт) зокрема, будівництво та реконструкцію автомийки , ремонт відстійника, здійснення електроосвітлення, а Замовник в свою чергу зобов'язувався прийняти та оплатити вартість виконаних робіт.

На час укладення вказаного договору, директором ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" був Кочетигов М.І., що підтверджується наказом №99-к від 21.09.2010.

Відповідно до п.7.3 Статуту ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", до повноважень директора віднесено укладання договорів та видача довіреностей.

Однак, як вбачається із змісту договору підряду від 18.11.2010, для його підписання від імені замовника робіт зазначено прізвище ОСОБА_3 ( не вказуючи при цьому його посадового становища), в той час, як вказана особа була прийнята на посаду помічника директора лише з 19.11.2010, що підтверджується Наказом директора ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" за №149-К від 19.11.2010.

Позивач стверджує, що в оспорюваному договорі навпроти прізвища ОСОБА_3 вчинений підпис, який не належить ОСОБА_3, тобто належить невстановленій особі.

З метою ідентифікації виконавця підпису та встановлення чи належить підпис виконаний у договорі підряду ОСОБА_3, прокурором та Позивачем заявлялись клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Однак, суд не вважав необхідним призначення вказаної судової експертизи у даній справі та відмовив у її проведенні, про що було винесено відповідну ухвалу від 15.07.14.

Суд вважає, що в матеріалах справи є інші докази, які дають суду можливість візуальної ідентифікації підпису ОСОБА_3 без застосування спеціальних знань.

Військовим прокурором долучено до матеріалів справи копію паспорта серії СН 007036 виданого на прізвище ОСОБА_3 , в якому містяться власноручно виконаний підпис власника паспорту. Шляхом візуального порівняння підпису ОСОБА_3 виконаного у паспорті та підпису, який вчинений на договорі підряду від 18.11.2010 під прізвищем ОСОБА_3, суд дійшов висновку про те, що виконаний у договорі підпис не належить ОСОБА_3, а вчинений особою, посадове становище якої невстановлено.

У пункті 3.3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 зазначено, у господарських відносинах правочин (договір), як правило, вчиняється шляхом складання документа (документів), що визначає (визначають) його зміст і підписується безпосередньо особою, від імені якої він вчинений, або іншою особою, яка діє в силу повноважень, заснованих, зокрема, на законі, довіреності, установчих документах.

Вирішуючи спори, пов'язані з представництвом юридичної особи у вчиненні правочинів, господарські суди повинні враховувати таке.

Письмовий правочин може бути вчинений від імені юридичної особи її представником на підставі довіреності, закону або адміністративного акта.

Як було зазначено вище, єдиною особою яка мала право за Статутом підписувати договори та видавати довіреності був на той час директор ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" Кочетигов М.І.

Однак , в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження делегування свого права, як директора на підписання договорів іншим посадовим особам підприємства.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що особа, яка вчинила підпис в договорі підряду від імені ОСОБА_3 не мала необхідних обсягів цивільної дієздатності.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначені ст. 203 ЦК України. Частиною другою вказаної статті визначено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до приписів ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Пунктом 3 ст. 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З врахуванням наведених вище норм закону, суд прийшов до висновку, що договір підряду від 18.11.2010, який був укладений між Позивачем та Відповідачем слід визнати недійсним, оскільки він був підписаний від імені Позивача особою, посадове становище якої та прізвище не встановлено.

Твердження відповідача про те, що Позивач після підписання договору визнав його дійсність шляхом підписання актів приймання виконаних робіт, а також довідок вартості виконаних підрядних робіт і витрат, які долучені до матеріалів справи, не заслуговують на увагу та не можуть бути прийняті судом, як доказ зазначених обставин, оскільки вони також підписані особою, посадове становище та прізвище якої не встановлено.

В зв'язку з цим, суд не має можливості в застосуванні до спірних правовідносин положення ст.241 ЦК України.

У своєму відзиві на позов, відповідач поставив під сумнів повноваження прокурора у захисті державних інтересів та вважає, що Івано-Франківським прокурором з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері безпідставно заявлено позов в інтересах ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", оскільки він не є стороною договору.

Про-те, суд не поділяє судження Відповідача з даного питання та вважає, що військовим прокурором у позовній заяві належним чином обґрунтовано підстави подання ним позовної заяви та вірно визначено орган, який уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах.

У пункті 2.10 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 зазначено, що прокурор, звертаючись до господарського суду із заявою про визнання правочину недійсним, виступає позивачем або зазначає у ній позивачем державний чи інший орган або установу, організацію, уповноважені здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах, наприклад, управляти майном, що є предметом цього правочину, і визначає відповідачами, як правило, сторони за правочином (договором). Виняток можуть становити випадки, коли однією з сторін є названий орган (установа, організація); у такому разі відповідачем визначається друга сторона.

Що стосується застосування до спірних правовідносин позовної давності, як це вказано відповідачем у відзиві на позов, то суд в даному випадку не вбачає підстав її застосування.

Позовною давністю, за визначенням ст. 256 ЦК України є строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За приписами ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

У позовній заяві прокурор вказав, що про існування спірного договору підряду позивачу стало відомо з моменту одержання ухвали господарського суду Івано-Франківської області від 18.04.2014 про порушення провадження у справі №909/404/14 за позовом "Євген-Транс" до ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" про стягнення заборгованості по спірному договору підряду від 18.11.2010, тобто з 29 квітня 2014.

Таким чином, відповідно до наведеної вище правової норми, саме з цього часу починає обчислюватись позовна давність.

З врахуванням зазначених обставин суд вважає, що прокурором заявлено позов в межах визначеної законом загальної позовної давності.

Приймаючи до уваги викладені вище обставини та зважаючи на наведені норми закону, суд прийшов до висновку про обґрунтованість і підставність позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню.

Враховуючи положення ст. 49 ГПК України, судовий збір підлягає стягненню з Відповідача в дохід державного бюджету.

На підставі викладеного , відповідно до ст. 124 Конституції України, ст.11, 203, 215, 256, 257, 261, 626 ЦК України , ст. 180 ГК України , керуючись ст. 33, 43, 49 ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов Івано-Франківського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції в спірних відносинах є Міністерство оборони України в особі Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Євген-Транс", про визнання недійсним договору підряду від 18 листопада 2010 року.

Визнати недійсним договір підряду від 18 листопада 2010 року укладений між Державним підприємством "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат"(вул. Л.Ребета, 6, м. Івано-Франківськ, код 08033772 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євген-Транс"(вул. Декабристів, 45А, м. Івано-Франківськ, код 32606360).

Стягнути з Відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Євген-Транс" (вул. Декабристів, 45А, м. Івано-Франківськ, код 32606360) в дохід державного бюджету 1218,00грн. судового збору, які слід перерахувати за наступними реквізитами (одержувач: УДКСУ у м. Івано-Франківську; назва рахунку: Державний м. Івано-Франківськ 22030001; МФО одержувача: 836014; р/р 31219206783002; код ЄДРПОУ одержувача: 37952250; код класифікації доходів: 22030001; назва коду класифікації доходів: Судовий збір (державна судова адміністрація України, 050); назва суду: господарський суд Івано-Франківської області).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили та направити в ДПІ в м.Івано-Франківська.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.08.14

Суддя Калашник В. О.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"