Постанова

від 18.07.2014 по справі 826/6618/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 липня 2014 року 08 год. 40 хв. № 826/6618/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробничого об'єднання «Маспром» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування акта перевірки від 19 грудня 2013 року № 2401/26-59-22-07/35136163 і податкового повідомлення-рішення від 15 січня 2014 року № 0000372207, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничого об'єднання «Маспром» (далі - позивач, ТОВ «НВО «Маспром») з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ) про визнання протиправними та скасування акта перевірки від 19 грудня 2013 року № 2401/26-59-22-07/35136163 і податкового повідомлення-рішення від 15 січня 2014 року № 0000372207.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що висновки Акта ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 19.12.2013р. № 2401/26-59-22-07/35136163, складеного за результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НВО «Маспром» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податків і зборів по фінансово-господарських взаємовідносинах з контрагентом ТОВ «Національна бізнес група» (ідентифікаційний код 38423131) за період з 01.08.2013р. по 31.08.2013р., документально та нормативно не підтверджуються. Зокрема, на думку позивача, відсутні жодні правові підстави для висновку про неправомірне заниження ТОВ «НВО «Маспром» податкового зобов'язання по податку на додану вартість за звітний період серпень 2013 року внаслідок включення до складу податкового кредиту за аналогічний місяць 2013 року суми податку на додану вартість в розмірі 575 000, 00 грн. на підставі податкових накладних, виписаних контрагентом ТОВ «Національна бізнес група» на підставі договору на виконання науково-дослідної роботи від 01.07.2013р. № 19-12-3. Навпаки реальність вказаного правочину підтверджується всіма необхідними та належним чином оформленими первинними документами, що надавалися відповідачу в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки. Також, позивач наголошує на тому, що під час проведення зазначеної документальної перевірки ТОВ «НВО «Маспром» працівником ДПІ не було надано належної оцінки наявним первинним документам, натомість висновки акта перевірки були сформовані на підставі неналежних доказів - акта ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області від 29.10.2013р. № 195/20/38423131 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Національна бізнес група» (ідентифікаційний код 38423131) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за серпень 2013 року. Натомість правомірність складення цього Акта від 29.10.2013р. № 195/20/38423131 була спростована в судовому порядку згідно постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.04.2014р. по справі № 825/1077/14.

Відповідач проти позову заперечував, надавши до суду письмові заперечення від 17.06.2014р. б/н. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що працівником ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «НВО «Маспром» (іден6тифікаційний код 35136163) з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податків і зборів по взаємовідносинах з ТОВ «Національна бізнес група» (ідентифікаційний код 38423131) за період з 01.08.2013р. по 31.08.2013р., за результатами якої складений Акт від 19.12.2013р. № 2401/26-59-22-07/35136163. Згідно висновків цього Акта перевірки ТОВ «НВО «Маспром» допустило порушення наступних норм податкового законодавства України: пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1 - 198.3 і п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.8 і п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження цим Підприємством податку на додану вартість за серпень 2013 року на суму 575 000, 00 грн. внаслідок формування податкового кредиту за рахунок контрагента-постачальника послуг - підприємства ТОВ «Національна бізнес група» (ідентифікаційний код 38423131). На думку відповідача, висновки Акта перевірки позивача являються правомірними та ґрунтуються на належних і достовірних доказах, а саме: висновках Акта ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області від 29.10.2013р. № 195/20/38423131 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Національна бізнес група» (ідентифікаційний код 38423131) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за серпень 2013 року, згідно яких не підтверджено реальність здійснення господарських операцій останнього. За наслідками проведення вказаної документальної перевірки позивача та в ході процедури адміністративного узгодження ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 15.01.2014р. № 0000372207, що повністю відповідає вимогам чинного податкового законодавства.

В судових засіданнях по даній справі представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача призначених в судових засіданнях заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

27 червня 2014 року в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до письмового провадження.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що протягом періоду з 10.12.2013р. по 16.12.2013р., згідно з нормами пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, та на підставі Наказу ДПІ від 09.12.2013р. № 1513 і направлення на перевірку від 10.12.2013р. № 1420/2207, працівником Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «НВО «Маспром» (іден6тифікаційний код 35136163) з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податків і зборів по взаємовідносинах з ТОВ «Національна бізнес група» (ідентифікаційний код 38423131) за період з 01.08.2013р. по 31.08.2013р., за результатами якої складений Акт від 19.12.2013р. № 2401/26-59-22-07/35136163 (далі - Акт перевірки).

В ході проведення вказаної документальної перевірки перевіряючим встановлені взаємовідносини ТОВ «НВО «Маспром» з суб'єктом господарської діяльності ТОВ «Національна бізнес група» (ідентифікаційний код 38423131) - виконання науково-дослідних робіт (дослідження лужних колоїдних систем) на підставі договору від 01.07.2013р. № 19-12-13. До перевірки підприємством були надані також акт від 31.08.2013р. та податкову накладну від 31.08.2013р. № 3125 на суму 3 450 000, 00 грн. ( в т.ч. ПДВ - 575 000, 00 грн.). За результатами вказаних господарських операцій перевіряєме підприємство сформувало суму податкового кредиту з податку на додану вартість за звітний період серпень 2013 року у розмірі 575 000, 00 грн.

Разом з тим перевіряючим виявлено, що відповідно до бази даних ІАС ДПА України «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України (контрагенти)» по ТОВ «НВО «Маспром» існують розбіжності між сумами задекларованого ним податкового кредиту з податку на додану вартість та сумами податкових зобов'язань названого вище контрагента за звітний період серпень 2013 року.

Також під час проведення перевірки працівником відповідача були враховані обставини, викладені в Акті ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області від 29.10.2013р. № 195/20/38423131 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Національна бізнес група» (ідентифікаційний код 38423131) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за серпень 2013 року. Так, згідно тексту цього Акта від 29.10.2013р. № 195/20/38423131 виявлено, що: одноособовим засновником, директором і бухгалтером ТОВ «Національна бізнес група» значиться ОСОБА_2; за своїм місцезнаходженням (АДРЕСА_1) ТОВ «Національна бізнес група» не знаходиться, у зв'язку з чим отримати пояснення та первинні документи по фінансово-господарській діяльності вказаного підприємства з контрагентами за липень-серпень 2013 року виявилося неможливим; у підприємства відсутні основні засоби і трудові ресурси необхідні для здійснення нормальної господарської діяльності, у зв'язку з чим працівники контролюючого органу прийшли до висновку про відсутність підтвердження реальності господарських операцій за вказаний період.

На підставі вищевикладеного працівник відповідача, в свою чергу, дійшов висновку про відсутність у ТОВ «НВО «Маспром» правової підстави для формування ним податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 575 000, 00 грн. на підставі податкової накладної, виписаної ТОВ «Національна бізнес група» за наслідками нереальних господарських операцій.

В розділі 4 «Висновок» Акта перевірки від 19.12.2013р. № 2401/26-59-22-07/35136163 перевіряючий встановив порушення ТОВ «НВО «Маспром» норм пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1 - 198.3 і п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.8 і п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження підприємством податку на додану вартість за звітний період серпень 2013 року на суму 575 000, 00 грн.

15 січня 2014 року ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві підставі Акта перевірки від 19.12.2013р. № 2401/26-59-22-07/35136163 прийняла спірне у даній справі податкове повідомлення-рішення за № 0000372207 (форми «Р»), яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до абз. 2 п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу, за порушення вимог пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1 - 198.3 і п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.8 і п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, визначило ТОВ «НВО «Маспром» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 718 750, 00 грн., в т.ч. 575 000, 00 грн. - основний платіж, 143 750, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Згідно рішень Головного управління Міндоходів у м. Києві та Міністерства доходів і зборів України від 17.04.2014р. № 7011/6/99-99-10-01-15, винесених за результатами розгляду первинної та повторної скарг ТОВ «НВО «Маспром» на податкове повідомлення-рішення від 15.01.2014р., дані скарги позивача були залишені без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідно - без змін.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

У розумінні пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України), «податковий кредит» - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1 ст. 201 ПК України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України).

В силу п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1333/20071, (який набрав чинності 16 грудня 2011 року та втратив чинність 01 березня 2014 року)(далі - Порядок) податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку).

Одночасно відповідно до положень п. 6.3 цього Порядку не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту: відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; порушення порядку заповнення податкової накладної; податкова накладна виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

При цьому у листі від 02.06.2011р. № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів .

Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011р. № 1936/11/13-11).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

Згідно з п. 2.3 Положення первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

В силу п. 2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні» (п. 1.3 Положення).

Аналіз викладених норм свідчить про те, що валові витрати та податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11.

В ході судового розгляду також встановлено, що 01 липня 2013 року між ТОВ «НВО «Маспром» (Замовник), в особі директора Губарева Р.О., і суб'єктом господарської діяльності - ТОВ «Національна бізнес група» (Виконавець), в особі директора Зубрицького А.В., був укладений письмовий договір на виконання науково-дослідної роботи за № 19-12-3. За умовами цього Договору (п. 1.1 - 1.3) Виконавець зобов'язується за плату та за дорученням Замовника виконати та передати останньому роботи «Дослідження лужних колоїдних систем». Наукові, технічні, економічні та інші вимоги до продукції, що є предметом цього Договору, відображені у технічному завданні та календарному плані, які є невід'ємними частинами даного Договору. Використання науково-технічної продукції здійснюється Замовником.

Згідно п. 3.2 і п. 3.3 зазначеного Договору після завершення кожного етапу роботи, а також роботи за Договором у цілому, Виконавець протягом 5-ти робочих днів подає Замовнику акт здачі-приймання роботи (етапу), підписаний Виконавцем та звітні документи згідно з п. 3 Технічного завдання. Приймання та оцінювання виконаних робіт проводиться Замовником відповідно до вимог технічного завдання, діючих стандартів та норм.

За виконану згідно цього Договору науково-дослідну роботу Замовник перераховує Виконавцю відповідно до протоколу погодження договірної ціни та калькуляції кошторисної вартості гроші в сумі 2 875 000, 00 грн., крім того ПДВ - 575 000, 00 грн. Оплата проводиться за завершені етапи роботи протягом 30 робочих днів після підписання акта здачі-приймання за кожний етап (п. 2.1 і п. 2.2 Договору).

Власником науково-дослідної роботи, виконаної відповідно до умов цього Договору, є Замовник, право власності на яку виникає в нього з моменту підписання акта здачі-приймання науково-дослідної роботи (етапу) (п. 7.1 Договору).

Відповідно до п. 8.1 Договору такий Договір вважається укладеним з моменту підписання представниками сторін і діє до повного виконання зобов'язань сторонами.

Відповідно до письмових пояснень позивача від 16.06.2014р. № 2909, поданих в судовому засадні 17 червня 2014 року, укладення вказаного вище спірного правочину між ТОВ «НВО «Маспром» і ТОВ «Національна бізнес група» було зумовлено наступним: ТОВ «НВО «Маспром» є одним із спеціалізованих підприємств нафтопереробної та нафтохімічної галузі в Україні, яке, зокрема, здійснює розробку та випуск мастильної продукції для різного виду транспорту, важкого і точного машинобудування, нафтогазовидобувної та інших галузей промисловості. Позивач укладає із заводами давальницькі договори, договори про спільне виготовлення та реалізацію мастильних матеріалів, спільне використання виробничих потужностей із використанням певної технічної документації ТОВ «НВО «Маспром», та в результаті виготовляє продукцію для споживача. В 2013 році ТОВ «НВО «Маспром» звернулося до ТОВ «Національна бізнес група» і запропонувало останньому перспективну розробку мастила на основі синтезу ультра дисперсного тиксотропного феноляту кальцію. Наразі в асортименті позивача наявні різні види високоякісних мастильних матеріалів.

На підтвердження факту виконання ТОВ «Національна бізнес група» зазначеної роботи позивач надав до суду копії наступних первинних документів:

- Додатку № 1 до Договору - Протоколу узгодження договірної ціни на науково-дослідну роботу: «Дослідження лужних колоїдних систем»;

- Додатку № 2 до Договору - Календарного плану виконання науково-дослідної роботи: «Дослідження лужних колоїдних систем», за яким передбачені 4 етапи виконання робіт, терміни їх закінчення, розрахункова ціна та умови складання первинних документів: актів здавання-приймання робіт та інформаційних звітів по завершенню виконання кожного з етапів окремо;

- Додатку № 3 до Договору - Технічне завдання на виконання науково-дослідної роботи: «Дослідження лужних колоїдних систем»;

- акта здачі-приймання науково-дослідної роботи від 31.08.2013р. № 3125 на суму 3 450 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 575 000, 00 грн.)(без авансових платежів), підписаного за результатами виконання Виконавцем робіт за всіма етапами, короткий опис, яких наведений в інформаційних звітах;

- перших аркушів інформаційних звітів про виконання науково-дослідної роботи за Договором від 01.07.2013р. № 19-12-3 «Дослідження лужних колоїдних систем» за 1 - 4 етапами;

- титульного аркушу звіту про науково-дослідну роботу: «Дослідження лужних колоїдних систем» до Договору від 01.07.2013р. № 19-12-3, затвердженого керівником ТОВ «НБГ» Зубрицьким А.В. в 2013 році;

- податкової накладної від 31.08.2013р. № 3125 на суму 3 450 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 575 000, 00 грн.), яка підписані Зубрицьким А.В. та скріплена печаткою ТОВ «Національна бізнес група».

Інших первинних документів, оформлених на підставі Договору про надання послуг від 01.02.2013р. № 1/13, зокрема: рахунків на оплату виконаних робіт, оборотно-сальдових відомостей по рахунку бухгалтерського обліку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», документів бухгалтерського обліку результатів наукових досліджень та здійснення інвестицій позивачем в такі роботи, позивач до суду не надав.

Також позивач не пред'явив суду жодних розрахункових документів (платіжних доручень, видаткових касових ордерів), виписок з рахунків ТОВ «НВО «Маспром» у банківських установах з відомостями про перерахування на користь Виконавця науково-дослідних робіт і вартості таких робіт і відповідно понесення позивачем матеріальних витрат по договору від 01.07.2013р. № 19-12-3.

Крім того, додатково на підтвердження правомірності заявлення своїх позовних вимог позивач надав суду наступні копії документів: свого статуту, договору про спільне виготовлення і реалізацію мастильних матеріалів від 08.11.2012р. № 02-12-3 та договору на переробку давальницької сировини в готову продукцію від 07.07.2013р. № 02-12-3 , укладених між ТОВ «НВО «Маспром» (як Замовником) та ПАТ «Азовські мастила і оливи» (Виконавцем) щодо виготовлення мастильних матеріалів за рецептурою позивача, та оформлених на їх підставі та/або виконання первинних документів; технічних умов на мастило залізничне універсальне (ЗУМ), зареєстровані в Укрметртестстандарті 03.04.2006р.; титульної сторінки тимчасової технологічної карти на виробництво безперервним способом комплексної літієвої змазки залізничної універсальної, затвердженої в 2012 році; сертифікатів відповідності на мастило залізничне універсальне; договорів на переробку давальницької сировини, укладених позивачем (як Замовником) з суб'єктами господарювання (Виконавцями) протягом 2013 - 2014 років, щодо переробки давальницької сировини в готову продукцію технічного призначення (мастило залізничне універсальне); договорів поставки, укладених позивачем (як Постачальником) з суб'єктами господарювання (Покупцями) протягом 2013 року, щодо виготовлення та постачання мастила залізничного універсального .

Однак, суд критично ставиться до даних документів, оскільки зі змісту таких документів не вбачається причинно-наслідковий зв'язок між спірним правочином та наведеними первинними та іншими документами, оформленими (отриманими) ТОВ «НВО «Маспром» в ході здійснення звичайної господарської діяльності, оскільки такі документи не містять жодних відомостей про подальшу реєстрацію наукових розробок та використання результатів спірних науково-дослідних робіт, проведених ТОВ «Національна бізнес група», саме в господарській діяльності ТОВ «НВО «Маспром».

Враховуючи вищенаведений аналіз наявних в матеріалах справи первинних документів, що були надані позивачем, судом вбачається, що позивачем ні під час проведення документальної перевірки, ні в ході розгляду даної справи в суді, не були надані документи, зокрема первинні, які б підтверджували як факти дійсного виконання ТОВ «Національна бізнес група» науково-дослідних робіт на користь позивача, так наявність зв'язку таких операцій з господарською діяльністю ТОВ «НВО «Маспром».

Судовий запит направлений на адресу контрагента позивача з вимогою надати пояснення з приводу спірної господарської операції та первинні документи на її підтвердження повернувся до суду не врученим.

Таким чином, суд вважає, що позивачем не доведений факт здійснення господарських операцій з отримання результатів науково-дослідних робіт від контрагента належними первинними і розрахунковими документами, а тому відповідно віднесення суми податку на додану вартість з вартості таких робіт до складу податкового кредиту за звітний період серпень 2013 року на підставі податкової накладної від 31.08.2013р., виписаної ТОВ «Національна бізнес група», є безпідставним.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Таким чином, суд вважає, що позивачем не доведений факт здійснення господарських операцій з отримання результатів науково-дослідних робіт від контрагента належними первинними і розрахунковими документами, а тому відповідно віднесення суми податку на додану вартість з вартості таких робіт до складу податкового кредиту за звітний період серпень 2013 року на підставі податкової накладної від 31.08.2013р., виписаної ТОВ «Національна бізнес група», є безпідставним.

Щодо решти позовних вимог, то суд вважає за необхідне відмовити в їх задоволенні, з огляду на те, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, у зв'язку з чим адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст.ст. 69 - 71, ст. 94, ст.ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничого об'єднання «Маспром» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст.ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова