Справа №200/8678/13-ц
Провадження № 2/200/3059/13
№8/200/11/14
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 серпня 2014 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого: судді Кудрявцевої Т.О.
при секретарі Ханберовій Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Тимтел» (код ЄДРПОУ 38530198, м.Дніпропетровськ, вул.Фурманова, 16) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25.09.2013 року, ухваленого у цивільній справі №200/8678/13-ц за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 13467337, м.Дніпропетровськ, вул.Центральна, 6) до ОСОБА_2, (іпн. НОМЕР_1, АДРЕСА_1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Танвал» (код ЄДРПОУ 38599951, м.Дніпропетровськ, вул.Дачна, буд.1), ОСОБА_3 (іпн. НОМЕР_2, АДРЕСА_2), ОСОБА_4 (іпн. НОМЕР_3, АДРЕСА_3), Товариства з обмеженою відповідальністю «Тимтел» (код ЄДРПОУ 38530198, м.Дніпропетровськ, вул.Фурманова, 16), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю компанія «Міжнародні ділові проекти» (код ЄДРПОУ 30004376, м.Дніпропетровськ, вул.Фурманова, 16), про витребування майна, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 вересня 2013 року, ухваленим у даній цивільній справі №200/8678/13-ц (провадження №2/200/3059/13), залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2013 року у справі №22-ц/774/10983/13 та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 лютого 2014 року, був задоволений позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області та витребувано:
- із незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Танвал» (ЄДРПОУ 38599951), майно, а саме - кафе: приміщення № 1, № 2; розташованих за адресою: АДРЕСА_4; з виключенням запису з реєстру речових прав на нерухоме майно, на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 13467337);
- із незаконного володіння ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_3), майно, а саме - приміщення № 1 поз. 30, приміщення № 1 поз. 40, приміщення № 1 поз. 33, 34, 35, 36, 62, 63, 64; розташованих за адресою: АДРЕСА_4; з виключенням запису з реєстру речових прав на нерухоме майно, на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 13467337);
- із незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Тимтел» (ЄДРПОУ 38530198), майно, а саме - приміщення № 1 поз. 9 - 24, 31, 44 - 61, загальною площею 452,9 кв.м., ганок літ. а14, приямки літ. а9 - а13, а15 - а18 у будівлі літ. А - 6; розташованих за адресою: АДРЕСА_4; з виключенням запису з реєстру речових прав на нерухоме майно, на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 13467337).
Підставою для задоволення Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська позову РВ Фонду державного майна України по Дніпропетровській області та витребування у відповідачів вищевказаного нерухомого майна стало те, що за результатами перегляду постанови Вищого господарського суду України від 19 лютого 2002 року у справі № Д23/73 за нововиявленими обставинами, Вищий господарський суд України прийняв постанову від 27 квітня 2011 року у справі №Д23/73, якою скасував постанову Вищого господарського суду України від 19 лютого 2002 року, а постанову Вищого господарського суду України від 22 січня 2002 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду 18 жовтня 2001 року у справі №Д23/73 - залишив без змін. Тобто, на підставі постанови Вищого господарського суду України від 27 квітня 2011 року у справі №Д23/73 будівлю інституту, розташовану за адресою: АДРЕСА_4, в якому також знаходяться спірні приміщення, було стягнуто з ТОВ компанія «Міжнародні ділові проекти» на користь Держави.
11 липня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Тимтел» до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська звернулося з заявою про перегляд вказаного рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 вересня 2013 року, ухваленого у даній цивільній справі №200/8678/13-ц (провадження №2/200/3059/13), у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Вищевказана заява мотивована тим, що постанову Вищого господарського суду України від 27 квітня 2011 року у справі №Д23/73, яка стала підставою для ухвалення Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська рішення від 25 вересня 2013 року про задоволення позову та витребування майна, скасовано постановою Вищого господарського суду України від 25 червня 2014 року у справі №Д23/73. У зв'язку з чим, рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 вересня 2013 року у справі №200/8678/13-ц (провадження №2/200/3059/13) підлягає перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами.
В судове засідання представник позивача не з»явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи у його відсутність та прийняте законне і обґрунтоване рішення.
Представники ТОВ «Тимтел», ТОВ «Танвал» та ТОВ компанії «Міжнародні ділові проекти» в судове засідання не з»явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали суду заяви, в яких просили проводити розгляд справи у їх відсутність та задовольнити заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.
Представники ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з»явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали суду заяви, в яких просили проводити розгляд справи у їх відсутність та задовольнити заяву ТОВ «Тимтел» про перегляд рішення суду від 25 вересня 2013 року у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Розглянувши заяву, дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов до висновку про те, що заява про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 361 ЦПК України рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Згідно до ч.2 цієї статті підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;
2 1 ) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;
4) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
У відповідності до ч.1 ст.362 ЦК України заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами можуть бути подані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, протягом одного місяця з дня встановлення обставини, що є підставою для перегляду.
Згідно до ч.2, 3 ст. 365 ЦПК України розгляд заяви здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. Розглянувши заяву, суд може скасувати судове рішення, що переглядається, і прийняти нове судове рішення або залишити заяву про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами без задоволення. Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції. З набранням законної сили новим судовим рішенням втрачають законну силу судові рішення інших судів у цій справі.
Як встановлено в судовому засіданні, 01 серпня 2000 року між Відкритим акціонерним товариством «Науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут механізації праці у чорній металургії» та Товариством з обмеженою відповідальністю компанією «Міжнародні ділові проекти» був укладений договір купівлі-продажу приміщень, які розташовані за адресою: АДРЕСА_4.
За вищевказаним договором купівлі-продажу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю компанії «Міжнародні ділові проекти» було відчужено: у літ. «А-5» - будівля інституту у підвалі поз. ХХІХ-ХХХІІ, 90-105, ХХХІV, ХХХV; на 1-ому поверху прим.1 поз.1-36, прим.2 поз.1-3, прим.3 поз.1-7, І-1-V-1, VІІІ, ІХ; на 2-ому поверсі прим.4 поз.1-20, прим.5 1-68, І-2-V-2; на 3-ому поверсі прим.6 поз.1-52, І-3-ІV-3; на 4-ому поверсі прим.7 поз.1-49, І-4-ІV-4; на 5-ому поверсі прим.8 поз.1-46, І-5-VІ-5; на 6-ому поверсі прим.9 поз.1-21, І-6-ІІІ-6; мезонін 1-й поверх прим.10 поз.1-6, І-7, 2-й поверх прим.10 поз.7-9 ІІ-7, загальною площею 7 911,5 кв.м., №1-огорожа, №3-підпорна стіна. У загальному користуванні: №2-хвірка, №4-огорожа, №5-ворота, №6-ворота, І-мостіння.
У 2001 році Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська звернулася до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 01 серпня 2000 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут механізації праці в чорній металургії» та товариством з обмеженою відповідальністю компанією «Міжнародні ділові проекти».
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07-09 серпня 2001 року у справі № Д23/73 було відмовлено ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська в задоволенні позову про визнання недійсним Договору купівлі-продажу від 01 серпня 2000 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут механізації праці у чорній металургії» та Товариством з обмеженою відповідальністю компанією «Міжнародні ділові проекти», на підставі якого ТОВ компанія «Міжнародні ділові проекти» набуло у власність приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_4.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18 жовтня 2001 року у справі № Д23/73, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 22 січня 2002 року у справі № Д23/73, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07-09 серпня 2001 року у справі № Д23/73 скасовано та визнано недійсним договір купівлі-продажу від 01 серпня 2000 року, виселено ТОВ «Міжнародні ділові проекти» із займаних приміщень та стягнуто з ТОВ «Міжнародні ділові проекти» на користь держави будівлі і споруди, розташовані у АДРЕСА_4, які належать ТОВ «Міжнародні ділові проекти» на підставі договору купівлі-продажу від 01 серпня 2000 року.
Проте, за результатами перегляду постанови Вищого господарського суду України від 22 січня 2002 року у справі № Д23/73 за нововиявленими обставинами, Вищим господарським судом України було прийнято постанову від 19 лютого 2002 року у справі № Д23/73, якою постанову Вищого господарського суду України від 22 січня 2002 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18 жовтня 2001 року у справі №Д23/73 було скасовано, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07-09 серпня 2001 року у справі №Д23/73 - залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду України від 25 квітня 2002 року у справі №Д23/73 було відмовлено Державній податкові інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська в порушенні провадження з перегляду у касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 19 лютого 2002 року №Д23/73.
На підставі нотаріально посвідченого Договору купівлі-продажу від 26 травня 2005 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ компанією «Міжнародні ділові проекти», та зареєстрованого в реєстрі за № 2114, ОСОБА_2 набула право власності на поз. 4, 5, 7, 37, 38, 39 в приміщенні № 1; приміщення №2 поз. 1 загальною площею 162,3 кв.м.; ганок літ. а 20 , які розташовані в будівлі інституту літ. А-6 за адресою АДРЕСА_4.
Також на підставі нотаріально посвідченого Договору купівлі-продажу від 04 квітня 2006 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ компанією «Міжнародні ділові проекти», та зареєстрованого в реєстрі за № 1302, ОСОБА_2 набула право власності на поз. 1, 8, 25, 28, 29 в приміщенні №1 загальною площею 92,6 кв.м.; приямки літ. а 8 , у загальному користуванні: на 1-му поверсі приміщення 1 поз. 3, 6, 26, 27, I-1, II-1, IV-1, ганки літ. а 2 , літ. а 6 , які розташовані в будівлі інституту літ. А-6 на І поверсі за адресою АДРЕСА_4.
Пізніше замість вищевказаних договорів купівлі-продажу ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 19.03.2007 р., в якому вищезазначені приміщення іменувались вже як кафе: приміщення №1, №2.
На підставі нотаріально посвідчених Договорів купівлі-продажу від 11 березня 2006 року, від 04 квітня 2006 року та від 23 вересня 2005 року, укладених між ОСОБА_3 та ТОВ компанією «Міжнародні ділові проекти», та зареєстрованих в реєстрі, ОСОБА_3 набула право власності на приміщення № 1 поз. 9 - 24, 31, 44 - 61, загальною площею 452,9 кв.м., ганок літ. а14, приямки літ. а9 - а13, а15 - а18 у будівлі літ. А - 6, розташовані за адресою: АДРЕСА_4.
Також на підставі нотаріально посвідчених Договорів купівлі-продажу від 30 грудня 2010 року, від 30 грудня 2010 року та від 03 березня 2011 року, укладених між ОСОБА_3 та ТОВ компанією «Міжнародні ділові проекти», та зареєстрованих в реєстрі, ОСОБА_3 набула право власності на № 1 поз. 30, приміщення № 1 поз. 40, приміщення № 1 поз. 33, 34, 35, 36, 62, 63, 64, розташовані за адресою: АДРЕСА_4.
Вищевказані Договори купівлі-продажу сторонами були повністю виконані, а саме, товариство з обмеженою відповідальністю компанія «Міжнародні ділові проекти» передало ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вищезазначені приміщення, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в свою чергу повністю сплатили вартість цих приміщень, встановлену в укладених з ТОВ компанія «Міжнародні ділові проекти» Договорах купівлі-продажу.
В подальшому шляхом внесення кафе: приміщення №1, №2 до статутного фонду ТОВ «Танвал», за ТОВ «Танвал» було зареєстровано право власності на кафе: приміщення №1, №2, розташовані за адресою: АДРЕСА_4, що підтверджується Свідоцтвом про право власності від 01.04.2013 р. та Витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01.04.2013 р.
Шляхом внесення спірних приміщень до статутного фонду ТОВ «Тимтел», за ТОВ «Тимтел» було зареєстровано право власності на приміщення № 1 поз. 9 - 24, 31, 44 - 61, загальною площею 452,9 кв.м., ганок літ. а14, приямки літ. а9 - а13, а15 - а18 у будівлі літ. А - 6, розташовані за адресою: АДРЕСА_4, що підтверджується Свідоцтвом про право власності від 17.04.2013 р. та Витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17.04.2013 р.
Також, на підставі нотаріально посвідчених відплатних Договорів купівлі-продажу від 20 липня 2013 року, від 20 липня 2013 року та від 20 липня 2013 року, укладених між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, та зареєстрованих в Державному реєстрі у відповідності до вимог чинного законодавства ОСОБА_4 набула право власності на приміщення № 1 поз. 30, приміщення № 1 поз. 40, приміщення № 1 поз. 33, 34, 35, 36, 62, 63, 64, розташовані за адресою: АДРЕСА_4. Вказані Договори купівлі-продажу сторонами були повністю виконані, а саме, ОСОБА_3 передала ОСОБА_4 вищезазначені приміщення, а ОСОБА_4 в свою чергу повністю сплатила вартість цих приміщень, встановлену в укладених з ОСОБА_3 Договорах купівлі-продажу.
Встановлено, що прокурор Дніпропетровської області звернувся з заявою №05/2-704вих-11 від 10.03.2011 року до Вищого господарського суду України про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 19 лютого 2002 року у справі № Д23/73 за нововиявленими обставинами.
За результатами перегляду постанови Вищого господарського суду України від 19 лютого 2002 року у справі № Д23/73 за нововиявленими обставинами, Вищий господарський суд України прийняв постанову від 27 квітня 2011 року у справі №Д23/73, якою скасував постанову Вищого господарського суду України від 19 лютого 2002 року, а постанову Вищого господарського суду України від 22 січня 2002 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду 18 жовтня 2001 року у справі №Д23/73 - залишив без змін.
Тобто, будівлю інституту, розташовану за адресою: АДРЕСА_4, в якому також знаходяться спірні приміщення, було стягнуто з ТОВ компанії «Міжнародні ділові проекти» на користь Держави.
Разом з цим, постановою Вищого господарського суду України від 25 червня 2014 року, ухваленою у справі №Д23/73, було задоволено заяву ТОВ компанії «Міжнародні ділові проекти» про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 27 квітня 2011 року у справі №Д23/73 та скасовано постанову Вищого господарського суду України від 27 квітня 2011 року у справі №Д23/73, а постанову Вищого господарського суду України від 19 лютого 2002 року у справі №Д23/73 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.08-09.08.01 р. у справі №Д23/73 залишено без змін.
Таким чином, викладене свідчить про те, що ТОВ компанія «Міжнародні ділові проекти» правомірно на підставі договору купівлі-продажу від 01 серпня 2000 року набуло у власність будівлю інституту, розташовану у АДРЕСА_4, яким в подальшому розпорядилося. Відповідно до положень ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені зазначеною постановою у господарській, яка набрала законної сили, не підлягають доказуванню при розгляді даної цивільної справи.
Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Згідно до ст.ст. 319, 321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до статті 330 Цивільного кодексу України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
Згідно зі статтею 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Статтею 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:
1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;
2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;
3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Зі змісту норм матеріального права, викладених у статтях 330, 387, 388 Цивільного кодексу України, вбачається, що вказані норми підлягають застосуванню лише у разі, якщо майно було відчужено особою, яка не мала на це права.
Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, при цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.57 цього Кодексу доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Враховуючи те, що позивач у даній справі не був та не є власником будівлі інституту, розташованої за адресою: АДРЕСА_4, а спірне нерухоме майно відчужувалось законним власником, то й відсутні правові підстави для витребування спірного нерухомого майна на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області.
Отже, у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 правомірно набули у власність спірне нерухоме майно шляхом придбання цього майна у законного власника - ТОВ компанії «Міжнародні ділові проекти», то й подальший перехід від них права власності на це нерухоме майно також є законним, що свідчить про правомірне набуття товариством з обмеженою відповідальністю «Тимтел», товариством з обмеженою відповідальністю «Танвал» та ОСОБА_4 права власності на вказане спірне нерухоме майно.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що ТОВ «Тимтел» є законним власником нерухомого майна, а саме - приміщення № 1 поз. 9 - 24, 31, 44 - 61, загальною площею 452,9 кв.м., ганок літ. а14, приямки літ. а9 - а13, а15 - а18 у будівлі літ. А - 6; розташованих за адресою: АДРЕСА_4; ТОВ «Танвал» є законним власником нерухомого майна, а саме - кафе: приміщення № 1, № 2; розташованих за адресою: АДРЕСА_4; ОСОБА_4 є законним власником нерухомого майна, а саме - приміщення № 1 поз. 30, приміщення № 1 поз. 40, приміщення № 1 поз. 33, 34, 35, 36, 62, 63, 64; розташованих за адресою: АДРЕСА_4.
Будь-яких належних та допустимих доказів в спростування викладеного позивачем суду не надано.
Зважаючи на викладене та на те, що вказані нововиявлені обставини є істотними для справи, які не були відомі на час ухвалення у даній справі рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 вересня 2013 року, то з урахуванням положень ст. 361 ЦПК України, це рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення.
З огляду на встановлені вищенаведені обставини, суд вважає, що позовні вимоги позивача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області до ОСОБА_2, ТОВ «Танвал», ОСОБА_3, ОСОБА_4, ТОВ «Тимтел» про витребування майна задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України понесені позивачем судові витрати у справі відшкодуванню не підлягають; належні до стягнення судові витрати на користь держави - необхідно віднести за рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 213-215, 361-365 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Тимтел» про перегляд рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 вересня 2013 року у цивільній справі №200/8678/13-ц (провадження №2/200/3059/13) за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 13467337, до ОСОБА_2 іпн. НОМЕР_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Танвал», код ЄДРПОУ 38599951, ОСОБА_3, іпн. НОМЕР_2, ОСОБА_4, іпн. НОМЕР_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Тимтел», код ЄДРПОУ 38530198, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю компанія «Міжнародні ділові проекти», код ЄДРПОУ 30004376, про витребування майна, у зв'язку з нововиявленими обставинами - задовольнити.
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 вересня 2013 року, ухвалене у цивільній справі №200/8678/13-ц (провадження №2/200/3059/13) за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Танвал», ОСОБА_3, ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Тимтел», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю компанія «Міжнародні ділові проекти», про витребування майна, - скасувати.
У задоволенні позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Танвал», ОСОБА_3, ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Тимтел», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю компанія «Міжнародні ділові проекти», про витребування майна, - відмовити у повному обсязі.
Витрати у справі віднести за рахунок держави.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Т.О. Кудрявцева
Суд | Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 02.08.2014 |
Оприлюднено | 05.08.2014 |
Номер документу | 40001547 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська
Кудрявцева Т. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні