Постанова

від 17.07.2014 по справі 802/2198/14-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

17 липня 2014 р. Справа № 802/2198/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дончика Віталія Володимировича,

за участю:

секретаря судового засідання: Медвідь І.О.,

представника позивача: Забарського В.Б., Мироненко Н.В.,

представника відповідача: Ватаманюк К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Хмільницький елеватор" до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення

в с т а н о в и в :

В червні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Хмільницький елеватор" (далі - ПАТ «Хмільницький елеватор») звернулось в суд з позовом до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (далі - Хмільницька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування рішення Хмільницької ОДПІ від 25.04.2014 року №0003321700 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Позовні вимоги мотивовані тим, що протягом зазначеного в оскаржуваному рішенні терміну (21.01.2014 - 03.04.2014 року) сплата єдиного внеску проводилась підприємством вчасно і в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями. Зазначили, що до 2010 року ПАТ «Хмільницький елеватор» відносилось до районних підприємств і всі податки, збори та інші обов'язкові платежі сплачувало на рахунок районного бюджету. В 2010 році підприємство перейшло до міських, але за вказівкою Хмільницької ОДПІ з підстав технічної складності в переведенні електронної системи, податки продовжували сплачувати на рахунок районного бюджету.

Лише у квітні 2014 року, позивачу стало відомо, що з 1 січня 2014 року електронну програму податковими органами запущено і ПАТ «Хмільницький елеватор» був переведений для сплати податків до міського бюджету. Позивачу про даний факт не повідомлено і тому, будучи добропорядним платником податків, він продовжував сплачувати єдиний внесок на рахунок районного бюджету.

На думку позивача, факту несплати чи несвоєчасної сплати єдиного внеску ПАТ «Хмільницький елеватор» не було, а тому відсутній склад адміністративного правопорушення, в зв'язку з чим рішення оскаржуване рішення Хмільницької ОДПІ є протиправним та підлягає скасуванню. Крім того, зазначили, що оскаржуване рішення складене з порушеннями законодавства, що регулює складання таких документів.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували, просили відмовити у задоволені адміністративного позову, посилаючись на обставини викладенні в наданих суду письмових запереченнях.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази на підтвердження та спростування позовних вимог в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

ПАТ «Хмільницький елеватор» зареєстроване як юридична особа, ідентифікаційний код 00953295, 19.02.1992 року Виконавчим комітетом Хмільницької міської ради Вінницької області, про що свідчить довідка з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ №555189 видана11.12.2012 року (а.с. 96) та перебуває на обліку у Хмільницькій ОДПІ та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Судом встановлено, що рішенням Хмільницької ОДПІ №0003321700 від 22.04.2014 року, отриманим позивачем 25.04.2014 року, на підставі частини 10 та пункту 2 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування застосовано до ПАТ «Хмільницький елеватор» штраф та нараховано пеню за період з 21.01.2014 року до 03.04.2014 року (а.с. 6).

ПАТ «Хмільницький елеватор» скористався процедурою досудового оскарження рішення податкового органу та звернувся зі скаргою №2090 від 07.05.2014 року до Головного управління Міністерства доходів у Вінницькій області (а.с. 7-8).

Рішенням Головного управління Міндоходів у Вінницькій області № 7545/10/02-32-10-02-10 від 15.05.2014 року первинну скаргу позивача на рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску залишено без розгляду, оскільки скарга подана з порушенням законодавчо встановленого 10-денного строку для подання первинної скарги.

Крім того судом встановлено, 25 жовтня 2013 року Хмільницька ОДПІ проінформувала платників єдиного соціального внеску про зміну рахунків для сплати. Так, у газеті Хмільницьких райдержадміністрації, районної та міської рад, трудового колективу редакції «Життєві обрії» за №44(10895) від 25 жовтня 2013 року розміщено оголошення, у якому Хмільницька ОДПІ проінформувала, що з метою реалізації норм Закону України від 04.07.2013 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» було відкрито нові рахунки в органах Державної казначейської служби для зарахування єдиного внеску, які введено в дію з 1 жовтня 2013 року, а також вказала реквізити та номера нових рахунків Хмільницької ОДПІ міста Хмільника та Хмільницького району для сплати платниками єдиного внеску.

10.10.2013 року Хмільницькою ОДПІ проведено квартальний обласний семінар з платниками податків на тему «Нововведення податкового законодавства, передбачені у 2013 році Податковим кодексом України, аналіз порушень норм податкового законодавства, виявлених при проведенні документальних перевірок, відповіді на запити платників податків» на якому згідно наданого відповідачем списку учасників семінару був присутній представник ПАТ «Хмільницький елеватор», що засвідчено його підписом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам і вищезазначеному рішенню суб'єкта владних повноважень, суд керується наступним.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (Закон № 2464-VI).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 цього Закону єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Частиною другою статті 6 Закону встановлено обов'язок платника єдиного внеску своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати такий внесок.

Починаючи з 11.08.2013 року набрали чинності положення ч. 5, 7 ст. 9 Закону № 2464-VI, відповідно до яких сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування.

При цьому частиною 8 статті 9 Закону № 2464-VI передбачено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

Таким чином, з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» №406-VII від 04.07.2013 року, а саме з 11.08.2013 року функції з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування віднесено до компетенції органів доходів і зборів. Відтак, позивач з січня місяця 2014 року повинен був здійснювати перерахування єдиного внеску на новий рахунок до міського бюджету. Проте, ПАТ «Хмільницький елеватор» продовжував сплачувати єдиний внесок на рахунок районного бюджету.

Суд відзначає, що за період з 21.01 2014 року до 03.04.2014 року ПАТ «Хмільницький елеватор» сплата єдиного внеску проводилась вчасно і в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями за вказаний період, які містяться в матеріалах справи. Так, підприємство з 21.01.2014 року по 28.01.2014 року перераховувало єдиний внесок на р/р №37191201000223, а з 31.01.2014 року по 03.04.2014 року на р/р №37194201000231 банк одержувача ГУ ДКСУ у Вінницькій області, код ЄДРПОУ одержувача (орган Міндоходів) 38657693, назва одержувача Хмільницька ОДПІ, МФО банку одержувача 802015, призначення платежу *;101;00953295;єдиний внесок утриманий з лікарняних листів, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 11-63).

Таким чином, ПАТ «Хмільницький елеватор» з січня місяця повинно було здійснювати відрахування єдиного внеску на рахунок міського бюджету, проте, підприємство продовжувало відрахування на рахунок районного бюджету, у зв'язку з чим єдиний внесок було зараховано на призначений рахунок несвоєчасно.

Як стверджує позивач, підприємство з відома і за вказівкою Хмільницької ОДПІ податки продовжувало сплачувати на рахунок районного бюджету, а про те, що з 1 січня 2014 року повинно було здійснювати відрахування єдиного внеску на новий рахунок міського бюджету ПАТ «Хмільницький елеватор» стало відомо лише у квітні 2014 року.

В силу вимог ч. 3 ст. 25 Закону № 2464-VI суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Частиною 10 статті 25 Закону № 2464-VI передбачено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 % суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Згідно з п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VI за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску орган доходів і зборів накладає на платника єдиного внеску штраф у розмірі 10% своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до пп. 2 п. 7.2 розділу VІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міндоходів України № 455 від 09.09.2013 року розрахунок фінансових санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників. При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний період, за який сплачується єдиний внесок, незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.

Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Підставою застосування даного виду санкцій є винне, протиправне невиконання чи неналежне виконання суб'єктом господарювання своїх зобов'язань, передбачених чинним законодавством, що порушує права інших суб'єктів господарювання.

Таким чином, адміністративно-господарські санкції застосовуються до суб'єктів господарювання у діях яких наявна вина. Однак, судом встановлено, що ПАТ «Хмільницький елеватор» сплата єдиного внеску проводилась вчасно і в повному обсязі, таким чином вимоги Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» позивачем були виконанні. А відтак, відповідачем безпідставно зроблено висновок про порушення позивачем пункту 2 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та протиправно винесено Рішення Хмільницькою ОДПІ №0003321700 від 22.04.2014 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до ПАТ «Хмільницький елеватор».

Відповідно до положень статей 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

Згідно із ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість вимог позивача та оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій (бездіяльності), суд приходить до переконання, що заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат у справі вирішується судом відповідно до вимог статті 94 КАС України, частиною першою якої передбачено, що у випадку, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області №0003321700 від 22.04.2014 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Хмільницький елеватор" (вул. В. Порика, 26, м. Хмільник, Вінницька область, код ЄДРПОУ 00953295) судовий збір в розмірі 182 (сто вісімдесят дві) гривні 70 (сімдесят) копійок, шляхом його безспірного списання органом Державної казначейської служби України із рахунку Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дончик Віталій Володимирович