Рішення

від 01.08.2014 по справі 177/1106/14-ц

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/1106/14-ц

Провадження № 2/177/644/14

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

01 серпня 2014 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Строгової Г. Г.

за участі: секретаря Гофмеклер М. Д.,

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Худан В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривого Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Орджонікідзенської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, треті особи: Управління Держземагенства у Криворізькому районі Дніпропетровської області, Реєстраційна служба Криворізького районного управління юстиції у Дніпропетровській області, ОСОБА_4, про встановлення земельного сервітуту, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом 07.04.2014 року, в обґрунтування якого зазначив, що він є власником земельної ділянки площею 0,35 га за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення якої ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 1221885900030010128. Сусідніми є земельні ділянки під кадастровими номерами 1221885900:03:001:0127 (площею 0,25 га), 1221885900:03:001:0132 (площею 0,07), 1221885900:03:001:0131 (площею 0,25 га), а також інші землі, що знаходяться у віданні Орджонікідзенської сільської ради. У нього відсутня можливість безпосереднього проїзду транспортом до належної йому земельної ділянки, чим порушуються його права як власника земельної ділянки на доступ до неї та її використання за цільовим призначенням, тобто з метою ведення сільського господарства. На його звернення до Орджонкідзенської сільської ради щодо встановлення на договірній основі можливості забезпечення проїзду на транспортному засобі через вищезгадані землі, відповідач відповіді не надав.

Тому позивач в судовому засіданні просив встановити постійний безоплатний земельний сервітут на право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху шириною 3,5 м через земельні ділянки від кадастровим номером 1221885900:03:001:0132 (площею 0,07), 1221885900:03:001:0131 (площею 0,25 га), що знаходяться у с. Орджонікідзе Криворізького району Дніпропетровської області.

Представник відповідача Орджонікідзенської сільської ради Криворізького район Дніпропетровської області - Худан В.В. позовні вимоги не визнала, зазначивши про неможливість встановлення земельного сервітут способом зазначеним в позові. Вказала, що на земельних ділянках, про які зазначає позивач, відсутній наявний шлях. До компетенції сільської ради не входить розробка проекту виділення риллі під дорогу.

Треті особи ОСОБА_4 та представники Управління Держземагенства у Криворізькому районі Дніпропетровської області, Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Криворізького районного управління юстиції у Дніпропетровській області праом на участь в судовому засіданні не скористалися.

Суд, вислухавши позивача, представника відповідача, вважає, що заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ст.. 98 Земельного Кодексу України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Згідно зі ст.. 99 Земельного Кодексу України власники або землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів:

а) право проходу та проїзду на велосипеді

б) право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху;

в) право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій;

г) право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку;

ґ) право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку;

д) право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми;

е) право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми;

є) право прогону худоби по наявному шляху;

ж) право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд;

з) інші земельні сервітути.

Статтею 100 Земельного Кодексу України встановлено, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Договір про встановлення земельного сервітуту підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Згідно зі ст. 402 ЦК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки.

Договір про встановлення земельного сервітуту підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

З аналізу положень ст. ст. 401, 402 ЦК України випливає, що земельний сервітут може бути встановлений судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту, у разі недосягнення домовленості між цією особою та власником (володільцем) земельної ділянки.

Крім того, земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлюється.

Отже, встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задоволення такої потреби в інший спосіб, і в рішенні суд має чітко визначити обсяг прав особи, що звертається відносно обмеженого користування чужим майном.

Таким чином, закон вимагає від позивача надання суду доказів того, що нормальне використання своєї земельної ділянки, неможливо без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки.

При цьому слід довести, що задоволення потреб позивача неможливо здійснити яким-небудь іншим способом.

Судом встановлено, що позивачеві на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 481799, виданого 18.10.2007 року Орджонікідзенською сільської радою Криворізького району Дніпропетровської області, належить на праві власності земельна ділянка площею 0,3500 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Орджонікідзенської сільської ради, АДРЕСА_1, а також на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 481798, виданого 18.10.2007 року Оджонікідзенською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області, належить земельна ділянка площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за тією ж адресою. Як зазначено в довідці Орджонікідзенської сільської ради Криворізького району , земельна ділянка, на яку позивач просить встановити сервітут розташована за адресою: АДРЕСА_2, з нею межують земельні ділянки по АДРЕСА_3, власником якої є ОСОБА_5 та по АДРЕСА_4 власник якої є ОСОБА_6

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи, які досліджені судом.

Суд вважає, що умови земельного сервітуту, який позивач вимагає, є такими, що суперечать вимогам закону, є належним чином не конкретизованими та не обґрунтованими.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить встановити безстроковий безоплатний земельний сервітут на право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху, при цьому позивач ніяким чином не обґрунтовує доцільність встановлення саме безоплатного земельного сервітуту, в судовому засіданні вказав, що наявного шляху на зазначених ним земельних ділянках не існує, тобто він фактично вимагає надання йому права користуватися частиною земельної ділянки, власником якої є держава.

Доводи позивача про те, що без встановлення земельного сервітуту він не матиме змоги використовувати свою земельну ділянку за призначенням і вигода від встановлення земельного сервітуту явно перевищує негативні наслідки для обслуговуючої земельної ділянки, на увагу не заслуговують, оскільки ніяких доказів стосовно того, що відсутність такого сервітуту перешкоджає йому користуватися своєю земельною ділянкою, не надано.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відмову в позові.

Керуючись статтями 10, 11, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст.ст. 401, 402 ЦК України, ст.ст. 98-100 ЗК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Орджонікідзенської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, треті особи: Управління Держземагенства у Криворізькому районі Дніпропетровської області, Реєстраційна служба Криворізького районного управління юстиції у Дніпропетровській області, ОСОБА_4, про встановлення земельного сервітуту - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь в розгляді справи, але не були присутні при його оголошенні протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: