Рішення

від 22.10.2014 по справі 177/1106/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/1106/14-ц 22-ц/774/1894/К/14

Справа № 177/1706/14-ц Головуючий в І інстанції

Провадження № 22-ц/774/1984/к/14 Строгова Г. Г.

Категорія - 47 (3 ) Доповідач - Соколан Н. О.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Соколан Н.О.

суддів: Бондар Я. М., Зубакової В. П.

при секретарі: Бондарі Ю.А.

за участю: позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Худан Віри Василівни

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Криворізького районного суду м. Кривого Рогу від 01 серпня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Орджонікідзенської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, треті особи: Управління Держземагенства у Криворізькому районі Дніпропетровської області, Реєстраційна служба Криворізького районного управління юстиції у Дніпропетровській області, ОСОБА_4 про встановлення земельного сервітуту,-

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом про встановлення земельного сервітуту, в обґрунтування якого зазначив, що він є власником земельної ділянки площею 0,35 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення якої - ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 1221885900030010128. Сусідніми є земельні ділянки під кадастровими номерами 1221885900:03:001:0127 (площею 0,25 га), 1221885900:03:001:0132 (площею 0,07), 1221885900:03:001:0131 (площею 0,25 га), а також інші землі, що знаходяться у віданні Орджонікідзенської сільської ради. У нього відсутня можливість безпосереднього проїзду транспортом до належної йому земельної ділянки, чим порушуються його права як власника земельної ділянки на доступ до неї та її використання за цільовим призначенням, тобто з метою ведення сільського господарства. На його звернення до Орджонкідзенської сільської ради щодо встановлення на договірній основі можливості забезпечення проїзду на транспортному засобі через вищезгадані землі, відповідач відповіді не надав.

За таких обставин просив встановити постійний безоплатний земельний сервітут на право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху шириною 3,5 м через земельні ділянки від кадастровим номером 1221885900:03:001:0132 (площею 0,07), 1221885900:03:001:0131 (площею 0,25 га), що знаходяться у с. Орджонікідзе Криворізького району Дніпропетровської області.

Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 01 серпня 2014 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до Орджонікідзенської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області про встановлення земельного сервітуту відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на необґрунтованість рішення, зазначаючи, що суд безпідставно не прийняв до уваги обставини справи: неможливість проїзду позивача до належної йому земельної ділянки, фактичну відмову Орджонікідзевської сільської ради у наданні сервітуту на право проїзду по сусіднім земельним ділянкам, які належать відповідачу, що робить неможливим використовувати земельну ділянку позивача за цільовим призначенням, тобто для ведення селянського господарства.

В запереченнях на апеляційну скаргу Орджонкідзенська сільська рада просить апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

При вирішенні спору, судом встановлено, що позивачеві на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 481799, виданого 18.10.2007 року Орджонікідзенською сільської радою Криворізького району Дніпропетровської області, належить на праві власності земельна ділянка площею 0,3500 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території АДРЕСА_1, а також на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 481798, виданого 18.10.2007 року Оджонікідзенською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області, належить земельна ділянка площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за тією ж адресою.

Земельна ділянка, на якій позивач просить встановити сервітут розташована за адресою: АДРЕСА_2 та відноситься до земель запасу Орджонікідзенської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, згідно довідки № 10\2-10-539 від 21.10.2014 року.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з недоведеності необхідності використання земельної ділянки із земель запасу Орджонікідзенської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області для обслуговування земельної ділянки позивача.

Колегія суддів погоджується з остаточним висновком суду щодо відмови в задоволенні позову, однак вважає за необхідне змінити мотиви відмови з огляду на наступне.

Земельні сервітути на земельних ділянках державної та комунальної власності, які не надані у власність чи користування, встановлюються за договором з органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених Земельним кодексом України.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради. Отже, питання щодо укладення договору сервітуту підлягає вирішенню на пленарному засіданні ради.

При цьому договір про встановлення земельного сервітуту укладається на підставі складеної відповідно до Закону України «Про землеустрій» та рішення сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, який після присвоєння кадастрового номера земельній ділянці у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 18.08.2010 № 749 «Про затвердження Тимчасового порядку присвоєння кадастрового номера земельній ділянці» підлягає обов'язковій державній реєстрації в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 №1021 «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі», шляхом внесення відомостей до розділу 5 Поземельної книги «Земельна ділянка».

В судовому засіданні апеляційної інстанції сторонами по справі підтвердили, що питання укладення договору сервітуту не вирішувалось на пленарному засіданні Ради.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що позивач передчасно звернувся до суду з позовом, оскільки відповідно до положень ч.3 ст. 402 ЦК України, суд встановлює сервітут у випадку недосягнення сторонами згоди щодо встановлення сервітуту.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - зміні в частині мотивів відмови в задоволенні позову.

Керуючись ст.. ст. 303, 307, п.1 ч.1 ст. 309, 313-314,316 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 01 серпня 2014 року змінити в частині мотивів відмови в задоволенні позову.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: