Рішення

від 31.07.2014 по справі 911/1884/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2014 р. Справа № 911/1884/14

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України в особі філії «Дельта-лоцман»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керч-Агент»

про стягнення 14 557,42 дол. США

за участю представників сторін:

від позивача: Сидоренко Д.О (довіреність №2977 від 29.07.2014);

від відповідача: не з'явився.

секретар судового засідання: Жиленко Е.В.

Обставини справи:

21.05.2014 Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі філії «Дельта-Лоцман» державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою №2351 від 06.05.2014 (вх. №2003/14) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керч-Агент» (далі - відповідач) про стягнення 1 720,11 дол. США.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №97/П-11 від 01.01.2011, а саме щодо повної та своєчасної оплати за надані позивачем послуги. В результаті чого просить суд стягнути з відповідача 1 720,11 дол. США, з яких 1 694,16 дол. США заборгованість та 25,95 дол. США пеня.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.05.2014 було порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 26.06.2014.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.05.2014 було внесено виправлення в ухвалу господарського суду Київської області про порушення провадження у справі від 21.05.2014 в справі №911/1884/14, а саме дату, на яку призначено розгляд справи та час судового засідання читати як: 25.06.2014 о 10-00 год.

10.06.2014 позивач подав заяву про збільшення позовних вимог №2821 від 28.05.2014 (вх. №10945/14), в якій просить суд стягнути з відповідача 14 557,42 дол. США.

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Дослідивши подану заяву №2821 від 28.05.2014 (вх. №10945/14), господарський суд встановив, що заява відповідає ст. 22 ГПК України.

Таким чином, в судовому засіданні розглядаються позовні вимоги, викладені в заяві №2821 від 28.05.2014 (вх. №10945/14).

10.06.2014 позивач на виконання вимог ухвали господарського суду Київської області від 21.05.2014 подав клопотання №2949 від 05.06.2014 (вх. № 11054/14), в якому просить суд долучити до матеріалів справи документи.

У судове засідання 25.06.2014 представник відповідача, який повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявним в матеріалах справи оригіналом накладної кур'єрської пошти №GD665102138WW від 05.06.2014, не з'явився.

25.06.2014 у судовому засіданні представник позивача по справі №911/1884/14 подав клопотання б/н від 25.06.2014 (вх. №12310/14) про продовження строку розгляду спору на 15 днів. Подане клопотання господарським судом задоволено.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.06.2014 було продовжено строк вирішення спору у справі №911/1884/14 на п'ятнадцять днів з 23.07.2014 по 06.08.2014 та відкладено розгляд справи на 31.07.2014.

30.07.2014 через канцелярію господарського суду Київської області представник позивача супровідним листом вих.. №3895 від 28.07.2014 подав документи, а саме оригінал накладної кур'єрської пошти від 14.07.2014, який є підтвердженням направлення ухвали господарського суду Київської області від 25.06.2014 на адресу відповідача, копію листа №3616 від 14.07.2014, копія дохідної частини банківської виписки від 27.06.2014, копію листа ЧГМА «Ін флот» №451/1 від 26.06.2014 та копію листа ТОВ «Керч-Агент» №453 від 27.06.2014.

У судовому засіданні 31.07.2014 представник позивача підтримав позовні вимоги, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві, з врахуванням заяви №2821 від 28.05.2014 (вх. №10945/14).

У судове засідання 31.07.2014 відповідач не з'явився.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 31.07.2014 господарським судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача по справі, дослідивши та оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд встановив:

01.01.2011 між Державним підприємством «Дельта-лоцман» (підприємство за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Керч-Агент» (агент за договором, відповідач у справі) було укладено договір №97/П-11 (далі-договір), відповідно до п.1.1. договору на умовах даного договору підприємство зобов'язується за заявками агента надавати послуги з лінійного і портового лоцманського проведення, послуги по перешвартуванню, перетягуванню (переміщенню) суден в акваторії порту, надавати послуги служби регулювання руху суден (далі - СРСР) у зонах дії центрів і постів регулювання руху суден (далі-ЦРРС/ПРРС) та надавати право проходження по Бузько-Дніпровсько-лиманському, Херсонському морському каналам та глибоководному судновому ходу р. Дунай - Чорне море (далі - БДЛК, ХМК та ГСХ), а також надавати інформаційну послугу судну при проходженні судном ГСХ, а агент зобов'язується прийняти і оплатити надані послуги. При цьому споживачем послуг підприємства є судновласник (в розумінні ст. 20 Кодексу торговельного мореплавства України).

Відповідно до п.2.1.1. договору підприємство зобов'язується за заявками агента у встановленому даним договором порядку, відповідно до діючих правил плавання, обов'язкових постанов, зводу звичаїв порту тощо (далі-правила) своєчасно і якісно виконувати лінійні і портові лоцманські проведення суден, надавати послуги по перешвартуванню, перетягуванню (переміщенню) суден в акваторії порту, надавати послуги СРСР у зонах дії ЦРРП/ПРРС та надавати право проходження по БДЛК, ХМК та ГСХ, а також надавати інформаційну послугу судну при проходженні судном ГСХ.

Пунктом 2.1.2. договору зазначено, що підприємство зобов'язується надавати агенту рахунки для сплати зборів і платежів за користування зазначеними послугами, які оформлені на підставі встановлених цін і державних тарифів, розцінок підприємства та вимог цього договору. Рахунки направляються поштою або вручаються агенту під розписку.

Згідно п.2.2.3. договору агент зобов'язаний робити своєчасну оплату відповідно до умов цього договору по суднах, що плавають під іноземним прапором - у ВКВ, а під прапором України - у національній валюті України, вказувати в банківських документах необхідну розшифровку платежу по кожному судну.

В районах обов'язкового лоцманського проведення суден та у зонах дії ЦРРС/ПРРС, для отримання послуг по перешвартуванню, перетягуванню (переміщенню) суден в акваторії порту, а також при проходженні суднами ГСХ агент подає на адресу підприємства заявки та документи, зазначені в пунктах 2.2.1., 2.2.2 цього договору, а також уточнення та підтвердження цих заявок відповідно до правил цього договору. Зазначені документи подаються за підписом уповноважених на те агентом осіб (п.3.1. договору).

11.03.2011 між Державним підприємством «Дельта-лоцман» (підприємство за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Керч-Агент» (агент за договором, відповідач у справі) було укладено додаткову угоду №1-11/97/П-11 до договору №97/П-11 від 01.01.2011 (далі-додаткова угода), відповідно до п.1. додаткової угоди в розділ «юридична адреса, реквізити і підписи сторін», пункт агент внесено доповнення.

15.04.2011 між Державним підприємством «Дельта-лоцман» (підприємство за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Керч-Агент» (агент за договором, відповідач у справі) було укладено додаткову угоду №2-11/97/П-11 (далі-додаткова угода №2-11/97/П-11), якою сторони домовились внести зміни до договору №97/П-11 від 01.01.2011, а саме в п.3.1., п.4.2.1., п.4.2.2., п. 5.6., п.6.4.

10.10.2011 між Державним підприємством «Дельта-лоцман» (підприємство за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Керч-Агент» (агент за договором, відповідач у справі) було укладено додаткову угоду №3-11/97/П-11 до договору №97/П-11 від 01.01.2011 (далі-додаткова угода №3-11/97/П-11), відповідно до п.1.1. додаткової угоди №3-11/97/П-11 сторони домовились внести наступні зміни до договору №97/П-11 від 01.01.2011, а саме у розділі «юридичні адреси, реквізити і підписи сторін» внести доповнення до реквізитів сторін.

24.04.2012 між Державним підприємством «Дельта-лоцман» (підприємство за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Керч-Агент» (агент за договором, відповідач у справі) було укладено додаткову угоду №5-12/97/П-11 до договору №97/П-11 від 01.01.2011 (далі-додаткова угода №5-12/97/П-11), відповідно до якої сторони домовились внести зміни до договору №97/П-11 від 01.01.2011, а саме в п.5.4. та розділ «юридичні адреси, реквізити і підписи сторін».

21.05.2012 між Державним підприємством «Дельта-лоцман» (підприємство за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Керч-Агент» (агент за договором, відповідач у справі) було укладено додаткову угоду №4-12/97/П-11 до договору №97/П-11 від 01.01.2011 (далі-додаткова угода №4-12/97/П-11), відповідно п.1 додаткової угоди №4-12/97/П-11 в розділ №9 під назвою «юридична адреса сторін», пункт «агент» внести зміни.

Додатковою угодою №6-12197/П-11 від 18.06.2013 до договору №97/П-11 від 01.01.2011 про заміну сторони у зобов'язанні (далі-додаткова угода №-12197/П-11), укладеною між Державним підприємством «Дельта-лоцман» (сторона-1 за додатковою угодою), Товариством з обмеженою відповідальність «Керч-Агент» (сторона-2 за додатковою угодою) та Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» (сторона-3 за додатковою угодою), а саме п. 1 додаткової угоди в порядку та на умовах, визначених цією додатковою угодою, сторони домовились про заміну з 13 червня 2013 року сторони-1 на сторону-3 як зобов'язану та управлену сторону в договорі.

Пунктом 3 додаткової угоди №6-12197/П-11 зазначено, що з 13.06.2013 всі права та обов'язки сторони-1 за договором переходять до сторони-3.

15.10.2013 між Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» (підприємство за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Керч-Агент» (агент за договором, відповідач у справі) було укладено додаткову угоду №7-13/97/П-11 до договору №97/П-11 від 01.01.2011 (далі-додаткова угода №7-13/97/П-11), відповідно до якої сторони домовились внести доповнення до договору №97/П-11 від 01.01.2011, а саме в розділ «юридичні адреси, реквізити і підписи сторін» з боку підприємства.

20.11.2013 між Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» (підприємство за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Керч-Агент» (агент за договором, відповідач у справі) було укладено додаткову угоду №8-13/97/П-11 до договору №97/П-11 від 01.01.2011 (далі-додаткова угода №8-13/97/П-11), відповідно до п.1 додаткової угоди №8-13/97/П-11 сторони домовились внести зміни до договору №97/П-11 від 01.01.2011, а саме п.81. договору викласти в такій редакції: «договір набирає сили з дати підписання і діє до 31 грудня 2015 року».

27.03.2014 між Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» (підприємство за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Керч-Агент» (агент за договором, відповідач у справі) було укладено додаткову угоду №9 до договору №97/П-11 від 01.01.2011 (далі-додаткова угода №9), відповідно до якої сторони домовились внести доповнення до договору №97/П-11 від 01.01.2011 в банківські реквізити підприємства.

Господарським судом встановлено, що на виконання умов договору, з урахуваннях додаткових угод, заявок на лоцманську проводку від 12.02.2014, 12.02.2014, 23.02.2014, 27.02.2014, 01.03.2014, 06.03.2014, 19.03.2014, 20.03.2014, 23.03.2014, 24.03.2014, 27.03.2014, 27.03.2014, 29.03.2014 позивач надав відповідачу послуги з лоцманського проведення та послуги служби регулювання суден та виставив рахунки на оплату №КР-02279 від 14.02.2014 на суму 523,20 дол. США, №КР-02318 від 14.02.2014 на суму 649,86 дол. США, №КР-02966 від 27.02.2014 на суму 225,92 дол. США, №КР-03108 від 28.02.2014 на суму 295,18 дол. США, №КР-03199 від 04.03.2014 на суму 607,94 дол. США, №КР-03340 від 05.03.2014 на суму 370,28 дол. США, №КР-03504 від 06.03.2014 на суму 225,92 дол. США, №КР-03591 від 07.03.2014 на суму 370,28 дол. США, №КР-03747 від 11.03.2014 на суму 950,32 дол. США, №КР-04029 від 14.03.2014 на суму 370,28 дол. США, №КР-04414 від 21.03.2014 на суму 295,18 дол. США, №КР-04496 від 24.03.2014 на суму 607,94 дол. США, КР-04731 від 24.03.2014 на суму 323,47 дол. США, №КР-04565 від 24.03.2014 на суму 607,94 дол. США, №КР-04781 від 25.03.2014 на суму 607,94 дол. США, №КР-04610 від 25.03.2014 на суму 370,28 дол. США, №КР-04808 від 26.03.2014 на суму 929,99 дол. США, №КР-04861 від 27.03.2014 на суму 225,92 дол. США, №КР-04714 від 31.03.2014 на суму 284,82 дол. США, №КР-04971 від 31.03.2014 на суму 950,32 дол. США, №КР-04990 від 31.03.2014 на суму 607,94 дол. США, №КР-05549 від 08.04.2014 на суму 608,72 дол. США, №КР-05504 від 05.04.2014 на суму 940,33 дол. США, №КР-05478 від 07.04.2014 на суму 362,06 дол. США, №КР-05408 від 07.04.2014 на суму 607,94 дол. США, №КР-05195 від 31.03.2014 на суму 1 231,20 дол. США, №КР-05393 від 04.04.2014 на суму 203,52 дол. США, №КР-05382 від 03.04.2014 на суму 607,94 дол. США, №КР-05328 від 04.04.2014 на суму 284,82 дол. США, №КР-05249 від 03.04.2014 на суму 295,18 дол. США.

Зазначені вище рахунки представником відповідача отримано, що підтверджується реєстрами одержаних рахунків разом з оригіналами квитанцій №КР000000333 від 14.02.2014, №КР000000361 від 17.02.2014, №КР000000462 від 27.02.2014, №КР000000503 від 03.03.2014, №КР000000627 від 14.03.2014,№КР000000596 від 12.03.2014, №КР000000559 від 06.03.2014, №КР000000541 від 05.03.2014, №КР000000780 від 28.03.2014, №КР000000726 від 25.03.2014, №КР000000705 від 24.03.2014, №КР000000822 від 03.04.2014, №КР000000846 від 07.04.2014, №КР000000867 від 08.04.2014, №КР000000900 від 10.04.2014

Також у матеріалах справи містяться лоцманські квитанції №652 від 13.02.2014, №660 від 13.02.2014, №1116 від 09.03.2014, №1340 від 20.03.2014, №948 від 21.03.2014, №1354 від 21.03.2014, №1427 від 24.03.2014, №983 від 25.03.2014, №982 від 25.03.2014, №1515 від 28.03.2014, №1539 від 28.03.2014, №1779 від 06.04.2014, №1752 від 05.04.2014, №1710 від 04.04.2014, №1698 від 03.04.2014 та квитанції на виконані послуги філії «Дельта-Лоцман» ДП «АМПУ» ЦРДС «Керч» №3112 від 13.02.2014, №3137 від 13.02.2014, №3896 від 26.02.2014, №4065 від 28.02.2014, №4177 від 01.03.2014, №4343 від 03.03.2014, №4550 від 05.03.2014, №4674 від 06.03.2014, №4856 від 09.03.2014, №5199 від 13.03.2014, №5685 від 19.03.2014, №5845 від 20.03.2014, №5954 від 21.03.2014, №6372 від 24.03.2014, №6054 від 22.03.2014, №6412 від 25.03.2014, №6539 від 26.03.2014, №6264 від 23.03.2014, №6764 від 28.03.2014, №6802 від 28.03.2014, №7941 від 06.04.2014, №7861 від 05.04.2014, №7783 від 05.04.2014, №7639 від 04.04.2014, №7012 від 30.03.2014, №7208 від 31.03.2014, №7583 від 03.04.2014, №7584 від 03.04.2014, №7483 від 03.04.2014, №7322 від 02.04.2014.

З вищенаведеного господарський суд дійшов висновку, що Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі філії «Дельта-Лоцман» державного підприємства «Адміністрація морських портів України» надало послуги відповідно до договору №97/П-11 від 01.01.2011, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Керч-Агент» отримало послуги на загальну суму 14 368,15 доларів США.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частина друга ст. 509 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 частини другої ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.

Приписами частини першої ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зі змісту укладеного між сторонами договору вбачається, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором надання послуг.

Згідно з частиною першою ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною першою ст. 110 Кодексу торговельного мореплавства України у районах інтенсивного судноплавства (портові та узбережні води, вузькості, перетин морських шляхів) рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту, створюються служби регулювання руху суден, що здійснюють радіолокаційне обслуговування суден.

Частиною другою ст. 110 Кодексу торговельного мореплавства України встановлено, що під радіолокаційним обслуговуванням маються на увазі контроль за безпекою судноплавства, регулювання руху суден, радіолокаційне проведення, подання допомоги суднам під час аварійно-рятувальних операцій, інформування про рух суден, стан засобів навігаційного облаштування, гідрометеорологічні умови та інші фактори, що впливають на безпеку плавання.

Згідно ст. 115 Кодексу торговельного мореплавства України із суден, що користуються послугами служби регулювання руху суден, справляється збір, порядок справляння і розмір якого встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики економічного розвитку.

Згідно з пунктом 4.1 Типового положення про службу регулювання руху суден, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2001 року за №340 (далі - Типове положення), служби регулювання руху суден (далі - СРРС) створюються для надання послуг з регулювання руху суден, які перебувають у зоні дії СРРС, з метою забезпечення безпеки мореплавства, ефективності судноплавства, охорони людського життя на морі, запобігання забрудненню довкілля з суден.

Відповідно до пункту 4.1 Порядку надання послуг з регулювання руху суден, із суден, що користуються послугами СРРС з регулювання руху суден, справляється збір, порядок справляння і розмір якого встановлюється відповідно до закону.

Наказом Міністерства інфраструктури України від 3 грудня 2013 року за №966 затверджено тарифи на послуги з регулювання руху суден.

Відповідно до пункту 1.2 тарифів на послуги з регулювання руху суден нарахування збору за послуги з регулювання руху суден здійснюється з умовного об'єму судна, який обчислюється в кубічних метрах і дорівнює добутку трьох величин (довжина судна, ширина судна і висота борту судна), зазначених в обмірному свідоцтві (головні розмірення) або документі, що його замінює.

Згідно пункту 2.1 тарифів на послуги з регулювання руху суден збір за послуги з регулювання руху суден справляється із суден груп А, Б, Д та Е (у частині суден, що проходять ходові випробування) при наданні послуг у зоні відповідної Служби регулювання руху суден (далі - СРРС), а також при транзитному проходженні без заходження в морські порти / морські термінали у зоні відповідної СРРС за базовими ставками, наведеними у додатку 2 до цих Тарифів.

Відповідно до п.2.1. додатку №2 до тарифів на послуги з регулювання руху суден для суден у закордонному плаванні, які здійснюють плавання у порту Керч становить 0,0205 доларів США за кубічний метр.

Згідно примітки 4 до додатку №2 до тарифів на послуги з регулювання руху суден із суден, що прямують до морських портів (терміналів, причалів), розташованих у зоні дії СРРС Керч, Маріуполь, Одеса, Іллічівськ, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05 вересня 2002 року № 626, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2002 року за № 834/7122 (із змінами), збір за послуги з регулювання руху суден справляється за ставками, установленими відповідно для морських портів Керч, Маріуполь, Одеса, Іллічівськ.

Відповідно до частини першої ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою та частиною сьомою ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з частиною першою ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Пунктом 4.2.2. договору вказано, що остаточний розрахунок здійснюється агентом на протязі десяти банківських днів з дати отримання від підприємства рахунку за реквізитами, зазначеними у такому рахунку.

Згідно ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржником вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 5.5 договору агент несе повну матеріальну відповідальність перед підприємством за повноту та своєчасність оплати наданих послуг по розрахунках як у національній валюті, так і в ВКВ.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснив часткову у розмірі 295,18 дол. США про, що свідчить дохідна частина банківської виписки за 27.06.2014.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів на підтвердження виконання ним своїх зобов'язань за договором, враховуючи здійснення часткового погашення відповідачем заборгованості після звернення позивача з позовом до суду, оцінюючи наявні в матеріалах справи документи, виходячи з вищевикладених обставин справи, господарський суд вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню частково, а саме у сумі 14 072,97 грн.

В частині стягнення 295,18 дол. США провадження підлягає припиненню, у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі у справі, якщо відсутній предмет спору.

Крім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 189,27 доларів США пені.

Згідно з частиною першою ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною першою ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.1.1. додаткової угоди №5-12/97/П-11 від 24.04.2014 встановлено, що вразі порушення строків здійснення остаточного розрахунку агент, за вимогою підприємства несе перед останнім відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої вартості послуг за кожний день прострочення.

Відповідно до частини шостої ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Перевіривши за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2.» розрахунок пені за періоди вказані позивачем, господарський суд встановив, що він є арифметично невірним та за перерахунком суду складає 183,50 дол. США.

Таким чином, позовна вимога про стягнення пені підлягає задоволенню частково в сумі 183,50 дол. США, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. В іншій частині цієї позовної вимоги, а саме в стягненні 5,77 дол. США пені (189,27-183,50) суд відмовляє.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, виходячи з вищевикладених обставин справи, господарський суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними позивачем належними та допустимими доказами, не спростованими відповідачем і такими, що підлягають задоволенню частково, а саме у сумі 14 256,47 дол. США, з яких 14 072,97 дол. США основного боргу та 183,50 дол. США пені.

В іншій частині позивних вимог суд відмовляє, а саме в розмірі 5,77 дол. США пені.

Провадження в частині стягнення 295, 18 дол. США припинити.

Відповідно до п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/369 від 29 червня 2010 року «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» господарський суд може прийняти рішення про стягнення з відповідача суми заборгованості саме в іноземній валюті у спорах, пов'язаних із здійсненням валютних операцій у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192, частина третя статті 533 Цивільного кодексу України, Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»). При цьому законом прямо не передбачено обов'язку господарського суду зазначати в резолютивній частині рішення про стягнення заборгованості в іноземній валюті еквівалент такої суми в гривнях. Якщо ж у відповідних випадках позивач просить зазначити в резолютивній частині судового рішення зі спору, пов'язаного зі стягненням суми заборгованості в іноземній валюті, також і гривневий еквівалент (за офіційним курсом Національного банку України) або лише гривневий еквівалент, то суд з урахуванням конкретних обставин справи може задовольнити будь-яке з таких клопотань.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви та усних пояснень представника позивача, позивач просить суд при прийнятті рішення стягнути заборгованість в іноземній валюті.

Судові витрати, відповідно до частини четвертої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладаються на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Керч-Агент» (98320, Автономна Республіка Крим, місто Керч, вулиця Д.Донського, будинок 3, квартира 32, ідентифікаційний код: 35266740) на користь Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі філії «Дельта-Лоцман» державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (54017, Миколаївська область, м. Миколаїв, Центральний район, вул. Лягіна, 27; ідентифікаційний код: 38728507) 14 072 (чотирнадцять тисяч сімдесят дві) дол. США 97 центів основного боргу, 183 (сто вісімдесят три) дол. США 50 центів пені та 3 409 (три тисячі чотириста дев'ять) грн . 30 коп. судового збору.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити

5. Провадження в частині стягнення 295 (двісті дев'яносто п'яти) дол. США 18 центів припинити

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя В.М. Антонова

Повне рішення складено. 01.08.2014 року