Рішення

від 24.07.2014 по справі 922/524/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2014 р.Справа № 922/524/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.

розглянувши справу

за позовом Харківської міської ради, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімрін", м. Харків про внесення змін до договору за участю представників:

позивача - Макарцева С.В. (дов. № 08-11/5945/2-13 від.30.12.13р. )

відповідача - Смуригіна О.О. (дов. б/н від 26.02.2014р.)

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Харківська міська рада, звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімрін" (надалі - Відповідач) про внесення змін до договору оренди землі від 28.07.2004 року № 7227/04 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі в новій редакції.

Ухвалою суду (суддя Жельне С.Ч.) від 14.04.2014 р. було витребувано у Департамента земельних відносин виконавчого комітету Харківської міської ради відомості на підтвердження правомірності застосування у Витягу коефіцієнту функціонального використання - 25, відкладено розгляд справи на 22.04.2014 р.

На підставі розпорядження в.о. керівника апарату суду № 510 від 22.04.2014 р., у зв'язку з хворобою судді Жельне С.Ч., автоматизованою системою документообігу суду справу призначено для розгляду судді Жигалкіну І.П.

Ухвалою суду від 12 червня 2014 року у справі № 922/524/14 було задоволено клопотання Відповідача про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи, призначено по справі судову земельно-технічну експертизу, доручено проведення судової експертизи Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса та зупинено провадження у справі 922/524/14.

14 липня 2014 року на адресу суду надійшов супровідний лист від 04.07.2014 р. за №7245 разом з матеріалами справи №922/524/14 та повідомленням про неможливість проведення судової оціночної експертизи №7245 від 04.07.2014 р.

Від Позивача заяв та клопотань не надійшло. У судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Від Відповідача заяв та клопотань не надійшло, у судовому засіданні та у наданому додатковому поясненні до відзиву проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 2.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України, погодженої листом Вищого господарського суду України від 19.02.2013 р. та затвердженої наказом Державної удової адміністрації України від 20.02.2013 р. № 28, а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (надалі - ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши присутніх представників сторін, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

На підставі рішень Харківської міської ради від 25.04.2007 р. № 82/07 та від04.07.2007р. №136/07 між Харківською міською радою та TOB "СІМРІН" укладено договір оренди землі від 28.07.2004 р. № 7227/04.

Вищевказаним договором оренди землі TOB "СІМРІН" надано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,4377 га по Ізмайлівській, 12-А для експлуатації та обслуговування адміністративних та допоміжних будівель і споруд.

Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013р. №1209/13 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р.

Згідно п. 1.1. вказаного рішення затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України.

Пунктом 2 рішення встановлено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р. застосовується з 01 січня 2014 року.

Попередня вартість 1 кв. м землі у місті Харкові була визначена станом на 01.01.2007 р. на підставі рішення Харківської міської ради від 25.12.2007 р. № 335/07 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2007 року", рішень Харківської міської ради від 27.02.2008 року № 42/08 "Про затвердження "Положення про впровадження нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2007 року" та була введена в дію з 01.03.2008р.

Згідно позову позивач вказує, що рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 р. № 1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станам на 01.01.2013 "" встановлено (п. 2, п. 3), що плата за землю на підставі даних "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" вводиться в дію з 01.01.2014. Зміни до договорів оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові.

Згідно із п. 2.1., п. 2.2. Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станам на 01.01.2013 рік, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 року №1269/13, Департамент земельних відносин на підставі п. 4 ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є власником програмного комплексу "Нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013", здійснює загальну координацію робіт з визначення орендної плати за землю в місті Харкові згідно з рішенням 25 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 03.07.2013 року №1209/13 "Про затвердження "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013", здійснює розрахунки розміру орендної плати за землю та безпосереднє виконання робіт з укладання договорів оренди землі та додаткових угод до них, веде моніторинг виконання умов договорів оренди землі.

Управління Держземагентства у м. Харкові Харківської області надає інформацію про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки у формі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з чинним законодавством.

Відповідно до п. 3.1., п. 3.2. зазначеного Порядку зміна нормативної грошової оцінки земель є підставою для внесення змін до договору оренди землі. Зміни до договору оренди землі оформлюються додатковою угодою. Підготовка додаткової угоди здійснюється Департаментом земельних відносин відповідно до Порядку укладання договорів оренди землі у м. Харкові.

На підставі вищевказаних положень рішень Харківської міської ради Департаментом земельних відносин Харківської міської ради було: - одержано витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку; - виконано розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності станом на 01.01.2013 р.; - одержано витяг № 244 від 24.09.2013 р. з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

На підставі вказаних документів Департаментом підготовлено проект додаткової угоди до договору оренди землі, який разом із листами-пропозиціями від 29.11.2013р. №3600/0/225-13 та від 02.12.2013р. №3600/0/225-13 рекомендованим поштовим відправленням направлено на адресу Відповідача. Одержання вказаних листів Відповідачем підтверджується копією відповідного поштового відправлення.

З метою забезпечення здійснення реєстрації додаткових угод шляхом внесення відповідних змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та надання інформації з реєстру у формі витягу, на підставі положень ст. 29 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та постанови КМУ від 21.11.2012р. №1204 "Про затвердження розміру і порядок використання плати за внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та надання інформації із зазначеного реєстру", Департаментом земельних відносин було запропоновано Відповідачеві сплатити кошти: в розмірі 51,00 грн. за внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; в розмірі 120,00 грн. за надання інформації з Реєстру у формі витягу та надати оригінали платіжних документів до міської ради.

При цьому судом встановлено, що згідно позову позивач посилався на п.13 договору оренди землі відповідно до якого розмір орендної плати переглядається у тому числі "в інших випадках, передбачених законом".

Проте, суд зазначає, що позивач не зазначає в позовній заяві, яким саме законом встановлено обов'язок переглядати розмір орендної плати, та в матеріалах справи відсутні докази направлення позивачем відповідачу витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що є порушенням п.п. 1.1. Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р., затвердженого рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 р. № 1269/13, яким передбачалося, зокрема, що порядок регламентує процедуру надання підприємствам інформації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок для обчислення орендної плати за земельні ділянки комунальної власності.

Також в матеріалах справи відсутній акт обстеження спірної земельної ділянки , що є порушенням п.п. 3.1. Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р., затвердженого рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 р. № 1269/13, відповідно до якого підготовка додаткової угоди здійснюється Департаментом земельних відносин відповідно до Порядку укладання договорів оренди землі у м. Харкові, та в свою чергу порушенням п. 16.4. Порядку оформлення договорів оренди землі у м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 19.12.2012 року № 960/12, яким передбачено для вжиття заходів врегулювання у судовому порядку Юридичний департамент готує примірник акту обстеження земельної ділянки з відповідними фотоматеріалами.

В порушення п. 16.4. Порядку оформлення договорів оренди землі у м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 19.12.2012 року № 960/12 позивачем не було надано суду і довідку державної податкової інспекції про стан розрахунків з бюджетом за використання земельної ділянки, копію довідки (витягу) із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію за певним орендарем права власності на нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці та інші документи.

Дослідивши витяг № 244 від 24.09.2013 р. з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки земельної ділянки, господарським судом було встановлено, що даний витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснений з порушенням п.2.2 Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р.

Так, складання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки регулюється Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів затвердженим сумісним наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово - комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 №18/15/21/11, Законом України "Про оцінку земель", Постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 р. №213 "Про Методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів".

Витяг № 244 від 24.09.2013 р. не відповідає об'єктивній дійсності, складений із порушенням зазначених вище нормативно-правових актів та не може братися до уваги судом з наступних підстав: - витяг складено 24.09.2013 р. без обстеження земельної ділянки, без надання відповідачу (орендарю) можливості надати свої пояснення та докази використання земельної ділянки; - відповідно до витягу із Державного земельного кадастру про земельну ділянку, зазначена категорія землі - землі житлової та громадської забудови, а у витягу Управління Держземагентства у м. Харкові Харківської області № 320 про таку категорію нічого не значиться, а вказується, що це землі комерційного використання, а ця обставина прямо впливає на встановлення коефіцієнту 1, а не коефіцієнту 2.5.; - відповідно до п.3.5. Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженим сумісним наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлова - комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 №18/15/21/11 коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), ураховує відносну прибутковість видів економічної діяльності. Віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням провадиться згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми NN 6-зем. 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженою наказом Держкомстату України від 05.11.98 № 377, зареєстрованою в Мін'юсті України 14.12.98 за № 788/3228, відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики.

Коефіцієнт функціонального використання для земельних ділянок змішаного використання визначається як середньозважене (за площею) значення коефіцієнтів функціонального використання окремих частин земельної ділянки змішаного використання. Підставою для виділення частин земельної ділянки різного функціонального використання є виключно затверджені дані інвентаризації земельної ділянки та землеустрою.

Так, позивачем на підтвердження правомірності розрахунку нормативної грошової оцінки не було надано суду форму №6-зем, № 6а-зем, №6б-зем, 2-зем.

Все це свідчить про те, що коефіцієнт Кф у розмірі 2,5 було застосовано неправомірно. Відповідно до таблиці коефіцієнтів, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф) Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів затвердженим сумісним наказом Державного комітету України по земельних ресурсах. Міністерства аграрної політики України. Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 №18/15/21 /11 до земель житлової та громадської забудови застосовується коефіцієнт - 1, а для земель категорії відкритих та незабудованих - застосовується коефіцієнт 0,1.

Оскільки спірна земельна ділянка в своїй більшості не забудована, тому має застосовуватися для цієї частини коефіцієнт КФ - 0,1.

Наведені обставини свідчать про те, що витяг Управління Держземагентства у м. Харкові Харківської області № 320 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки складено неправомірно, і при його складанні мали бути застосовані інші коефіцієнти.

Відповідно до п.п. 3.2. Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р. підготовка додаткової угоди здійснюється Департаментом земельних відносин відповідно до Порядку оформлення договорів оренди землі у м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 19.12.2012 року № 960/12.

Відповідно до п. 16.4. Порядку оформлення договорів оренди землі у м. Харкові додаткова угода підлягає попередньому погодженню начальником управління земельних відносин та директором Юридичного департаменту шляхом візування. Відділ економічного регулювання не пізніше наступного дня після візування начальником управління земельних відносин передає додаткову угоду до Юридичного департаменту для перевірки на відповідність чинному законодавству, термін якої не повинен перевищувати 3-х робочих днів.

Так, позивачем не надано доказів затвердження додаткової угоди директором Юридичного департаменту. Таким чином, обов'язкова умова Порядку оформлення договорів оренди та додаткових угод до них не була виконана.

Також, в порушення вимог п. 16.4. Порядку оформлення договорів оренди землі у м. Харкові позивачем не надано доказів, що Юридичному департаменту були надані всі необхідні документи, а й відповідно і в даному відкритому провадженні позивач не надає доказів, а саме: довідки державної податкової інспекції про стан розрахунків з бюджетом за використання земельної ділянки, копію довідки (витягу) із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію за певним орендарем права власності на нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці.

Проте, позивачем відповідні умови Порядку оформлення договорів оренди землі у м. Харкові не були виконані, у зв'язку з чим дана редакція додаткової угоди до договору оренди не може бути укладена між сторонами.

Також, суд зазначає, що не можна погодитися із застосуванням у розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності коефіцієнту у розмірі 5,6%, оскільки застосування даного коефіцієнту у розрахунку не підтверджується відповідними доказами.

Орендна плата за земельну ділянку розраховується відповідно до Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельній сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові, затвердженого рішенням сесії Харківської міської ради від 27.02.2008 року № 41/08. Натомість, позивачем не доведено суду, що позивач встановив ставку в 5,6 % від нормативної грошової оцінки відповідно до даного положення.

Відповідно до ст.ст. 651, 652 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зокрема, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до заперечень відповідача, згоди на внесення змін до договору оренди землі з боку орендаря не має. Позивачем та наявними матеріалами справи не доводиться, що зміна умов договору встановлена законом.

Натомість, в типовому договорі оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 220 від 3 березня 2004 року, не зазначено такої підстави перегляду орендної плати як зміна нормативної грошової оцінки.

Прикінцеві положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 309-VІ від 03.06.2008 р., яким було внесено зміни до Закону України "Про оренду землі", Розділи 19 (Прикінцеві положення) та 20 (Перехідні положення, в т.ч. Підрозділ 6. Особливості справляння земельного податку) Податкового кодексу України обов'язку для орендодавців та орендарів щодо перегляду умов вже укладених договорів не встановлюють.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч.2 ст. 284 Господарського кодексу України умови договору оренди зберігають свою силу на весь строк дії договору, а також у разі якщо після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря.

Податковий Кодекс України набрав чинності 01.01.2011р., Порядок впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станам на 01.01.2013 рік було затвердженого рішенням Харківської міської ради 25.09.2013 року, причому докази його оприлюднення позивач не надав суду. Тобто вказані нормативно - правові акти були прийняті та набрали чинності вже після укладання договору оренди між позивачем та відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши присутніх представників сторін, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що у задоволенні позовних вимог Позивача слід відмовити в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

На підставі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків виникають з договорів та інші правочини. Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать ст. 174 Господарського кодексу України.

Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту. Загальні положення про договір визначені статям 626-637 ЦК України, а порядок укладення, зміна і розірвання договору статями 638-647, 649, 651-654 ЦК України. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюються або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Згідно статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ч. 3 ст.179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або місцевого самоврядування.

За змістом наведених норм права передумовою для зміни умов договору оренди землі є наявність взаємної згоди сторін.

Умовами Договору оренди землі від 24.01.2004 року № 6304/04 сторони не погодили як підставу внесення змін до договору оренди зміну нормативної грошової оцінки.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Харківська міська рада, як суб'єкт владних повноважень, реалізує останні шляхом прийняття рішень.

Також рада може виступати, як учасник цивільно-правових та господарських правовідносин шляхом укладання різного виду угод.

Уклавши Договір оренди земельної ділянки та Додаткову угоду до нього з відповідачем, Харківська міська рада набула статусу сторони договору та взяла на себе зобов'язання за договором оренди земельної ділянки, погодивши відповідний розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, та розмір орендної плати, змінити який за відсутності передбачених умовами договору та законом підстав для цього, Харківська міська рада має змогу лише як учасник цивільно-правових та господарських правовідносин шляхом укладання нової угоди, або шляхом внесення змін до раніш укладеного договору оренди земельної ділянки за взаємною згодою з відповідачем.

За таких обставин, в зв'язку з відсутністю передбачених законодавством та умовами договору підстав для зобов'язання укласти додаткову угоду до Договору без відповідного волевиявлення відповідача неможливо.

Крім того, позивач просить прийняти рішення, яким внести зміни до договору оренди землі № 63225/04 від 01.12.2004 року шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі у запропонованій редакції.

Такого способу захисту як визнання укладеною додаткової угоди чи договору ні ст. 20 Господарського кодексу України ні ст. 16 Цивільного кодексу України не передбачено.

Суд також зазначає, що заявлене Позивачем вимога за своєю суттю є виключно про встановлення юридичного факту, що не віднесено до компетенції господарського суду.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна частина рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах.

Статтею 129 Конституції України зазначено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкорюються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією з основних засад судочинства.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у порядку передбаченому ст. 75 ГПК України.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови у задоволенні позовних вимог, витрати по сплаті судового збору покладаються на Позивача, оскільки спір доведено до суду не з вини Відповідача.

На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 6, 11, 15, 16, 509, 510, 525 - 527, 610, 626-647, 649, 651-654 Цивільного кодексу України, статтями 179, 180 Господарського кодексу України, керуючись статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 29.07.2014 р.

Суддя І.П. Жигалкін