Постанова

від 30.07.2014 по справі 910/20225/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2014 р. Справа№ 910/20225/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Власова Ю.Л.

Станіка С.Р.

при секретарі судового засідання - Король Я.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція "Легіон"

на рішення господарського суду міста Києва від 03.12.2013

у справі №910/20225/13 (суддя Домнічева І.О.)

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Наста", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція "Легіон"

про стягнення 71 011,59 грн.

за участю представників:

від позивача: Сущенко Ю.В.

від відповідача: Мазухін А.І.

ВСТАНОВИВ:

ТДВ "Страхова компанія "Наста" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Агенція "Легіон" про стягнення в порядку регресу 71 011,59 грн. страхового відшкодування, сплаченого за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.12.2013 у справі № 910/20225/13 позов задоволено повністю.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.05.2014 у справі № 910/20225/13 замінено стягувача - ТДВ "Страхова компанія "Наста" її правонаступником - ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія".

Не погоджуючись з судовим рішенням, ТОВ "Агенція "Легіон" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 03.12.2013 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані прийняттям судом першої інстанції рішення за умов неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи та неправильного застосування норм матеріального права. За твердженням скаржника, його не було інформовано судом про судовий розгляд справи, внаслідок чого відповідач був позбавлений можливості взяти участь в судовому засіданні та надати докази, які спростовують вимоги позивача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2014 апеляційну скаргу ТОВ "Агенція "Легіон" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 16.07.2014.

У зв'язку із неявкою в судове засідання представників позивача розгляд справи було відкладено на 30.07.2014.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 104 ГПК України підставою для скасування рішення місцевого господарського суду є порушення норм процесуального права, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином.

Стороною, не повідомленою належним чином про місце засідання суду, про що йдеться у п. 2 ч. 3 ст. 104 ГПК України, слід вважати сторону, стосовно якої судом першої інстанції не дотримано вимог статті 64 ГПК України.

Згідно із ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала надсилається за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала вручена їм належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала про порушення провадження у справі, як і інші процесуальні документи, в тому числі ухвала від 12.11.2013 про відкладення розгляду справи № 910/20225/13 у зв'язку із неявкою відповідача на 03.12.2013, які надсилалась відповідачу за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві (м. Київ, бул. Лесі Українки, 5), повернулись до суду без вручення з відміткою про неправильно зазначену адресу.

Наявний в матеріалах справи витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, виданий 22.10.2013 заступником начальника Головного управління регіональної статистики Державної служби статистики України на запит ТДВ "Страхова компанія "Наста", в якому вказано, що станом на 01.10.2013 місцезнаходженням ТОВ "Агенція "Легіон" є бул. Лесі Українки, буд. 5 у м. Києві, не можна вважати належним доказом місцезнаходження відповідача, оскільки станом на час розгляду даної справи місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"); порядок доступу судів загальної юрисдикції до відомостей названого реєстру визначено відповідним Положенням, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 31.07.2013 № 1556/5 (з подальшими змінами).

Крім того, згідно зі статутом ТОВ "Агенція "Легіон", затвердженим загальними зборами учасників товариства 29.10.2013, зареєстрованим державним реєстратором 31.10.2013, місцезнаходженням ТОВ "Агенція "Легіон" є вул. Червоноармійська, 5 в м. Києві. Місцезнаходження відповідача за вказаною адресою підтверджується і випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, виданою Державною реєстраційною службою 04.11.2013.

Відповідно до ч. 5 ст. 89 ЦК України зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації.

За встановлених обставин, колегія суддів не може визнати відповідача належним чином повідомленим про судове засідання.

Оскільки справу № 910/20225/13 розглянуто господарським судом за відсутністю відповідача, не повідомленого належним чином, рішення господарського суду міста Києва від 03.12.2013 підлягає скасуванню на підставі п. 2 ч. 3 ст. 104 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.03.2011 між ТДВ "Страхова компанія "Наста" як страховиком та ТОВ "Агенція "Легіон як страхувальником укладено договір у вигляді полісу №АА/0002930 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за умовами якого страховиком застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки "Мitsubishi Lancer", номерний знак НОМЕР_1.

16.06.2011 на дорозі Н-01 Київ - Знаменка сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Мitsubishi Lancer" номерний знак НОМЕР_1, під керуванням працівника страхувальника - ОСОБА_5 та транспортних засобів "Skoda Oktavia", номерний знак НОМЕР_2, та "Daewoo Lanos", номерний знак НОМЕР_3.

Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 16.09.2011 ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні зазначеної ДТП, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення закрите у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Заяви про настання страхового випадку по договору страхування були подані ТДВ "Страхова компанія "Наста" 17.06.2011 власниками транспортних засобів "Skoda Oktavia", номерний знак НОМЕР_2, та "Daewoo Lanos", номерний знак НОМЕР_3.

За платіжними дорученнями № 5889 від 03.11.2011 та № 7060 від 19.12.2011 згідно з страховими актами № 2011-06-16/006 від 14.12.2011 та № 2011-06-16/005 від 10.10.2011 на виконання договору від 27.03.2011 №АА/0002930 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів було виплачене страхове відшкодування у сумі 71 011,59 грн.

Позивач, керуючись абз. "ґ" п. 38.1.1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" звернувся до відповідача з претензією, в якій просив відшкодувати в порядку регресу завдану внаслідок ДТП шкоду в розмірі виплаченого страхового відшкодування, посилаючись на те, що представник відповідача в порушення пп. 33.1.2. п. 33.1. ст. 33 вказаного Закону не повідомив його про настання 16.06.2011 дорожньо-транспортної пригоди за участю застрахованого транспортного засобу. Проте докази направлення на адресу відповідача претензій від 07.06.2012 та від 22.04.2012 в матеріалах справи відсутні. Наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення 05.07.2012 поштового відправлення ТОВ "Агенція "Легіон", відправленого 28.06.2012 за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 12, не є належним доказом вручення претензій, адресованих ТОВ "Агенція "Легіон" (м. Київ, бул. Лесі Українки, 5). Суд також враховує, що в полісі від 27.03.2011 №АА/0002930 адресою страхувальника ТОВ "Агенція "Легіон" у м. Києві зазначено буд. 12 по вул. Борисоглібській, не Бориспільській.

За приписами ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з абзацом "ґ" пп. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду в разі, якщо він не повідомив страховика про настання дорожньо-транспортної пригоди у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2. пункту 33.1. ст. 33 цього Закону.

Підпунктом 33.1.2 п.33.1 ст.33 цього ж Закону (в редакції, чинній на момент виникнення ДТП) передбачено, що учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати зазначені дії, вони мають підтвердити це документально.

Таким чином, право на пред'явлення регресного позову виникає у страховика за умови існування передбачених вказаною статтею випадків, у даній справі - несвоєчасного повідомлення страхувальником страховика про настання дорожньо-транспортної пригоди у строки і за умов, визначених підпунктом 33.1.2 пункту 33.1 ст. 33 Закону. При цьому, можливість задоволення такого позову залежить від доведеності наявності випадків, передбачених статтею 38 Закону.

Надані відповідачем в суд апеляційної інстанції докази свідчать, що відповідач, в обумовлені Законом строки, 16.06.2011 (в день скоєння ДТП) повідомив страховика - ТДВ "Страхова компанія "Наста" про настання страхового випадку за допомогою телефонного дзвінка на номер страховика. Дзвінок було здійснено відповідачем на номер 380444999850, який належав страховику - ТДВ "Страхова компанія "Наста" та був зазначений на страховому полісі від 27.03.2011 №АА/0002930.

В силу ст. 101 ГПК України зазначені докази приймаються судом, оскільки відповідачем доведена неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Згідно з частиною другою статті 43 ГПК та статтею 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Таким чином, враховуючи, що відповідач вчасно та відповідно до вимог чинного та той час законодавства повідомив позивача про настання страхового випадку, а також, що вказаними правовими нормами не передбачалась тільки письмова форма повідомлення страховика про настання страхового випадку, а лише обмежувався час повідомлення, колегія суддів прийшла до висновку щодо відсутності правових підстав для звернення ТДВ "Страхова компанія "Наста" до відповідача з регресним позовом про стягнення страхового відшкодування.

Така ж правова позиція була висловлена Вищим господарським судом України у постанові від 19.11.2009 у справі № 25/71.

На думку колегії суддів, встановлені обставини свідчать про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105, п. 2 ч. 3 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція "Легіон" на рішення господарського суду міста Києва від 03.12.2013 у справі № 910/20225/13 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 03.12.2013 у справі № 910/20225/13 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція "Легіон" 913,50 грн. витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді Ю.Л. Власов

С.Р. Станік