Рішення

від 31.07.2014 по справі 910/3719/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3719/14 31.07.14

За позовом ОСОБА_1

до 1. ОСОБА_2

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Тораторг»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача-2 Головне управління юстиції у місті Києві в особі Відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Дарницького району реєстраційної служби

про визнання недійними та скасування рішень загальних зборів та статуту

Головуючий суддя Ломака В.С.

Судді Любченко М.О.

Цюкало Ю.В.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: не з'явився;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: Колесник В.В. - директор згідно з Наказом № 19 від 01.11.2006 р.;

від третьої особи: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Тораторг» (далі - відповідач-2) про визнання недійсними і скасування рішень, що прийняті Загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Тораторг» від 14.02.2011 р., оформлені Протоколом № 1; визнання недійсною нової редакції Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Тораторг», яка затверджена рішенням Загальних зборів учасників від 14.02.2011 р., що оформлені Протоколом № 1 та зареєстрована від 18.02.2011 р., номер запису 10651050008001617.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що 11.01.2005 р. Дарницькою районною у місті Києві державною адміністрацією було зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю «Тораторг», номер запису 1 065 102 000 001617, ідентифікаційний код 33296820. Учасниками вказаного Товариства виступили позивач та відповідач-1. 14.02.2011 р. між позивачем та відповідачем-1 було досягнуто домовленості щодо виходу позивача зі складу учасників Товариства, в результаті чого позивачу мало бути виплачено належна частка нерухомого майна на суму 7 500 000, 00 грн., що складало 50 % в статутному фонді Товариства. Оскільки станом на початок 2014 року з позивачем відповідного розрахунку проведено не було, а Товариство повідомило, що не може виконати відповідні зобов'язання перед позивачем, а також, враховуючи те, що на думку позивача, його вихід зі складу Товариства відбувся з цілим рядом порушень, а саме: всупереч ст. 61 Закону України «Про господарські товариства», оскільки позивача не повідомляли про проведення загальних зборів 14.02.2011 р. і він на них був відсутній, позивач вирішив звернутись з даним позовом до суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.03.2014 р. порушено провадження у справі № 910/3719/14, розгляд справи призначено на 01.04.2014 р. При цьому, в порядку ст. 27 ГПК України було вирішено залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 Головне управління юстиції у місті Києві в особі Відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Дарницького району реєстраційної служби.

26.03.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшли письмові пояснення у справі.

27.03.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення у справі щодо відсутності спору між сторонами про той же предмет та з тих же підстав, що і у даній справі, та уточнення до позовної заяви, відповідно до якої він просить, враховуючи приписи п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 р. «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» виключити зі складу відповідачів - відповідача-1 ОСОБА_2

01.04.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване неможливістю прибути в судове засідання, у зв'язку з сімейними обставинами.

Також, 01.04.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли письмові пояснення у справі, відповідно до яких зазначається, що 18.02.2011 р. представником відповідача-2 було подано реєстраційні картки: на внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, щодо місцезнаходження юридичної особи, а саме: зазначено адресу - 02088, м. Київ, вул. Дяченка, будинок 20 Б, офіс 8; на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, а саме: зміни місцезнаходження (02088, м. Київ, вул. Дяченка, будинок 20 Б, офіс 8), складу засновників юридичної особи, зокрема, виключення зі складу засновників ОСОБА_1 та зміни розміру статутного фонду, у зв'язку з її виходом із учасників товариства, до 7 500 000, 00 грн. На підставі вищезазначених документів, відповідно до вимог статей 4, 19, 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», того ж дня державним реєстратором внесено зміни до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю «Тораторг», які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та проведено державну реєстрацію змін до установчих документів. Також, в письмових поясненнях третя особа просить розглядати справу без участі її представника.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.04.2014 р. розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників сторін, було відкладено на 15.04.2014 р. Розгляд заяви про уточнення позовних вимог відкладено до встановлення фактичних обставин справи.

09.04.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшли письмові пояснення у справі щодо відсутності спору між сторонами про той же предмет та з тих же підстав, що і у даній справі.

У судовому засіданні 15.04.2014 р. від представника відповідача-2 надійшли додаткові документи у справі.

Також, від представників позивача та відповідача-2 у судовому засіданні 15.04.2014 р. надійшло клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.04.2014 р. на підставі клопотання представників позивача та відповідача-2 було продовжено строк вирішення спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 13.05.2014 р.

24.04.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від третьої особи надійшов лист, в якому викладено клопотання про розгляд справи у відсутність її представника.

У судовому засіданні 13.05.2014 р. суд виніс ухвалу про призначення колегіального розгляду справи.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 13.05.2014 р. справу № 910/3719/14 було передано для розгляду колегії суддів: Головуючий суддя Ломака В.С., судді Любченко М.О., Цюкало Ю.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.05.2014 р. вказаною колегією суддів було прийнято справу № 910/3719/14 до свого провадження та призначено її до розгляду на 03.06.2014 р.

30.05.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від третьої особи надійшов лист, в якому викладено клопотання щодо розгляду справи у відсутність її представника.

У судовому засіданні 03.06.2014 р. від представника відповідача-2 надійшло клопотання про витребування від третьої особи в порядку ст. 38 ГПК України матеріалів реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю «Тораторг».

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.06.2014 р. задоволено вказане клопотання, витребувано від Головного управління юстиції у місті Києві в особі Відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Дарницького району реєстраційної служби матеріали реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю «Тораторг», розгляд справи відкладено на 25.06.2014 р.

23.06.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли матеріали реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю «Тораторг» та лист, в якому вона просить вирішити спір по суті у відсутність її представника.

У судовому засіданні від представника відповідача-2 надійшло клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.06.2014 р. на підставі клопотання представника відповідача-2 було продовжено строк вирішення спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 16.07.2014 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 16.07.2014 р., у зв'язку з перебуванням Головуючої судді Ломаки В.С. та судді Любченко М.О. на лікарняному, справу № 910/3719/14 було передано для розгляду колегії суддів: Головуючий суддя Босий В.П., судді Літвінова М.Є., Цюкало Ю.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.07.2014 р. вказаною колегією суддів було прийнято справу № 910/3719/14 до свого провадження та призначено її до розгляду на 31.07.2014 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 22.07.2014 р., у зв'язку з виходом з лікарняного Головуючого судді Ломаки В.С. та судді Любченко М.О., справу № 910/3719/14 було передано для розгляду колегії суддів: Головуючий суддя Ломака В.С., судді Любченко М.О., Цюкало Ю.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.07.2014 р. вказаною колегією суддів було прийнято справу № 910/3719/14 до свого провадження та призначено її до розгляду на 31.07.2014 р.

31.07.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від третьої особи надійшов лист, в якому викладено клопотання щодо розгляду справи у відсутність її представника.

Представники позивача, відповідача-1 та третьої особи в судове засідання 31.07.2014 р. не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представників позивача, відповідача-1 та третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України від 25 січня 2006 р. № 1-5/45, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

У судовому засіданні 31.07.2014 р. судом було розглянуто заяву позивача про уточнення позовних вимог, яка за своїм змістом є заявою про відмову від позову до відповідача-1: ОСОБА_2.

Враховуючи зазначене, а також зважаючи на приписи п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 р. «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», відповідно до якого відповідачем у справах про визнання недійсним рішення загальних зборів є господарське товариство, а не його учасники, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині розгляду позову до ОСОБА_2 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

У судовому засіданні 31.07.2014 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача-2, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з п. 1.1. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Тораторг» (далі - Товариство) в редакції від 11.01.2005 р. та матеріалів реєстраційної справи, воно було зареєстровано 11.01.2005 р. Дарницькою районною у місті Києві державною адміністрацією, номер запису 10651020000001617, ідентифікаційний код 33296820. Єдиним засновником Товариства виступила гр. ОСОБА_2.

Рішенням Загальних зборів учасників Товариства від 17.06.2005 р., оформленим Протоколом № 3, було вирішено прийняти до складу Товариства гр. ОСОБА_1. При цьому, затверджено наступний розподіл часток учасників в статутному капіталі Товариства: ОСОБА_1 - 50 % статутного капіталу Товариства та ОСОБА_2 - 50 % статутного капіталу Товариства.

Відповідно до п. 1.2. Статуту Товариства в редакції, затвердженій рішенням Загальних зборів від 17.02.2007 р., оформленим Протоколом № 5, та зареєстрованим 29.08.2007 р., номер запису 10651050007001617, учасниками Товариства були громадянка України ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_3, виданий 04.02.1997 р. Печерським РУ ГУ МВС України в м. Києві) та громадянка України ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, паспорт серії НОМЕР_4, виданий 02.03.1999 р. Московським РУ ГУ МВС України в м. Києві).

Згідно з п. 4.7. Статуту в редакції від 29.08.2007 р., у статутному капіталі частки учасників складали:

ОСОБА_2 - 7 500 000, 00 грн., що становить 50 % статутного капіталу товариства;

ОСОБА_1 - 7 500 000, 00 грн., що становить 50 % статутного капіталу товариства.

Як встановлено судом, 10.02.2011 р. гр. ОСОБА_1 було складено та підписано заяву наступного змісту: «Я, ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), Учасник Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРАТОРГ» (надалі - Товариство) володію часткою Статутного капіталу Товариства в розмірі 50 (п'ятдесят) %, що складає 7 500 000 (сім мільйонів п'ятсот тисяч) гривень 00 копійок, цією заявою повідомляю про свій вихід зі складу Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРАТОРГ» та прошу розглянути дане питання на Загальних Зборах Учасників Товариства та вивести мене зі складу Учасників Товариства.».

Справжність підпису на вказаній заяві була засвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7

Виходячи зі змісту пояснень позивача та представника відповідача, судом встановлено, що позивач дійсно у лютому 2011 року мав намір вийти зі складу учасників Товариства, проте, вказана заява позивачем Товариству подана не була.

Так, 14.02.2011 р. відбулись загальні збори учасників Товариства, на порядок денний яких було винесено наступні питання:

1. Про вихід учасника ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства;

2. Про зменшення статутного фонду Товариства;

3. Про затвердження частки учасника в статутному капіталі Товариства;

4. Про зміну місцезнаходження Товариства;

5. Про затвердження Статуту Товариства у новій редакції.

Відповідно до Протоколу № 1 від 14.02.2011 р., Загальними зборами були прийняті наступні рішення:

1. Вивести ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства у зв'язку з поданою заявою та здійснити з нею розрахунки в порядку, визначеному ст. 54 Закону України «Про господарські товариства».

2. У зв'язку з виходом ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства зменшити статутний капітал Товариства до розміру 7 500 000, 00 грн. за рахунок частки вибувшого учасника ОСОБА_1 в розмірі 7 500 000, 00 грн.

3. У зв'язку з виходом ОСОБА_1, затвердити частку єдиного учасника ОСОБА_2 в розмірі 100 % статутного капіталу Товариства, що становить 7 500 000, 00 грн.

4. Змінити місцезнаходження Товариства на нову адресу: Україна, м. Київ, вул. Дяченка, 20 Б, офіс 8.

5. У зв'язку із вищезазначеними змінами затвердити статут Товариства у новій редакції.

Як зазначає позивач, про проведення вказаних Загальних зборів учасників Товариства він у встановленому законом порядку не повідомлявся та участі в них не брав.

Так, відповідно до п. 5.1. Статуту Товариства в редакції від 29.08.2007 р., Голова Зборів мав надіслати всім учасникам (їх представникам) повідомлення про скликання Зборів, яке мало містити час, місце проведення та порядок денний Зборів і яке мало бути надіслано не менш як за 30 (тридцять) календарних днів до оголошеної дати Зборів рекомендованим листом або вручено Учасникові (його представникові) під розпис.

В даному випадку, відповідачем не представлено доказів повідомлення позивача про дату, час та місце проведення Загальних зборів Товариства від 14.02.2011 р., як у порядку, встановленому Статутом Товариства, так і будь-яким іншим способом.

Більше того, суд враховує, що з урахуванням дати заяви позивача від 10.02.2011 р., вимога ст. 61 Закону України «Про господарські товариства» та п. 5.1. Статуту Товариства в редакції від 29.08.2007 р. щодо необхідності повідомлення учасника не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів, виконана бути не могла за будь-яких обставин, оскільки від дати складання вказаної заяви до дати спірних Загальних зборів учасників Товариства пройшло лише 3 дні.

Таким чином, Товариством також не було забезпечено реалізацію права позивача вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників, яке могло бути поставлено згідно зі ст. 61 Закону України «Про господарські товариства» та п. 5.2. Статуту Товариства в редакції від 29.08.2007 р. не пізніш як за 25 днів до початку зборів.

Крім того, не було забезпечено можливість позивачу ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів, що має відбуватись згідно зі ст. 61 Закону України «Про господарські товариства» та п. 5.3. Статуту Товариства в редакції від 29.08.2007 р. не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів.

Зазначені обставини підтверджується поясненнями, як позивача так і поясненнями представника відповідача, наданими в судових засіданнях, які підтвердили, що фактично Протокол, якими оформлені спірні рішення Загальних зборів, було підписано з боку позивача вже після дати проведення Загальних зборів учасників, оскільки фактично такі Збори за встановленою процедурою не проводились з метою економії часу, так як відповідні питання в загальному обговорювались і раніше, у зв'язку з чим інший учасник Товариства та його керівник, з урахуванням змісту тексту заяви позивача, яку вони розцінили як однозначне рішення про вихід позивача зі складу Товариства, передали Протокол на підпис позивачу для ознайомлення та підписання. Однак, як підтверджує представник відповідача, позивач не ознайомившись з вказаним проектом Протоколу його підписав, що фактично і стало причиною даного спору, оскільки на його думку, якби позивач детально ознайомився зі змістом вказаного документу і заперечив проти оформлення відповідних рішень, не було б необхідності виносити даний спір на розгляд суду.

Відповідно до пояснень третьої особи, 18.02.2011 р. представником Товариства було подано реєстраційні картки: на внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, щодо місцезнаходження юридичної особи, а саме: зазначено адресу - 02088, м. Київ, вул. Дяченка, будинок 20 Б, офіс 8; на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, а саме: зміни місцезнаходження (02088, м. Київ, вул. Дяченка, будинок 20 Б, офіс 8), складу засновників юридичної особи, зокрема, виключення зі складу засновників ОСОБА_1 та зміни розміру статутного фонду, у зв'язку з її виходом із учасників товариства, до 7 500 000, 00 грн.

На підставі вищезазначених документів, відповідно до вимог статей 4, 19, 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», того ж дня державним реєстратором внесено зміни до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю «Тораторг», які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та проведено державну реєстрацію змін до установчих документів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Відповідно до ст. 140 ЦК України товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Статтею 116 ЦК України передбачено, що учасник товариства має право у порядку, визначеному установчими документами та законом вийти з товариства.

Приписи цієї статті кореспондуються з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про господарські товариства», якою визначено, що учасник товариства має право вийти у встановленому порядку з товариства.

Підставою для виходу з товариства є заява учасника.

Так, частиною 1 ст. 148 ЦК України передбачено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

В силу статті 54 вказаного Закону при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства пропорційно його частці у статутному (складеному) капіталі. На вимогу учасника та згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

При цьому, оскільки у відповідності до положень чинного законодавства учасник товариства вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства, то вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства.

У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку (п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 р. «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»).

Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.

Вихід з товариства є безумовним суб'єктивним правом учасника. Товариство є суб'єктом лише пасивного обов'язку не перешкоджати реалізації цього права. Воно не може бути обмежене установчими документами, такі норми є недійсними як такі, що обмежують правоздатність учасника.

Єдине обмеження, яке допускається, це письмово попередити товариство про свій вихід у строк, передбачений установчими документами.

При цьому, необхідно враховувати, що реалізація права на вільний вихід з товариства шляхом подачі відповідної заяви учасником є одностороннім правочином, від якого учасник може відмовитися за наявності нових умов, в тому числі шляхом подачі відповідної заяви про відкликання заяви про вихід.

В даному випадку, як вбачається з матеріалів справи та як зазначалось вище, складена позивачем заява про вихід зі складу учасників Товариства позивачем взагалі ніколи офіційно у встановленому чинним законодавством порядку відповідачу не передавалась, а прийняття рішення по ній відбулось за відсутності волевиявлення позивача та з порушенням встановленого Законом України «Про господарські товариства» та Статутом ТОВ «Тораторг» порядку проведення Загальних зборів Товариства.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач не втратив статусу учасника Товариства з оформленням ним відповідної заяви про вихід, оскільки зазначена заява так і не була подана Товариству, а відповідно позивач мав право брати участь у Загальних зборах Товариства, зокрема, в тих, які відбулись 14.02.2011 р.

При цьому, суд звертає увагу на те, що вихід учасника з товариства породжує певні правові наслідки, зокрема, припинення корпоративних правовідносин між учасником і товариством. З моменту виходу учасник втрачає право брати участь в управлінні товариством (право голосу на зборах) і право отримувати частину прибутку від діяльності товариства, а отже неправомірна зміна складу учасників Товариства шляхом оформлення рішення Загальних зборів Товариства за відсутності відповідного належним чином здійсненого волевиявлення позивача, порушує його корпоративні права, які підлягають захисту у судовому порядку, зокрема, шляхом визнання недійсним відповідного рішення Загальних зборів учасників.

Крім того, недійсними підлягають визнанню і інші рішення Загальних зборів учасників Товариства, оформлені Протоколом № 1 від 14.02.2011 р., як такі, що прийняті з порушенням процедури їх скликання та проведення.

Так, згідно із ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

За змістом статті 116 ЦК України, яка кореспондується із ст. 10 Закону України «Про господарські товариства» учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, серед іншого, брати участь в управлінні товариством.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 145 ЦК України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників.

До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить: 1) визначення основних напрямів діяльності товариства, затвердження його планів і звітів про їх виконання; 2) внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу; 3) створення та відкликання виконавчого органу товариства; 4) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів; 5) затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та збитків товариства; 6) вирішення питання про придбання товариством частки учасника; 7) виключення учасника із товариства; 8) прийняття рішення про ліквідацію товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.

Статутом товариства і законом до виключної компетенції загальних зборів може бути також віднесене вирішення інших питань. Питання, віднесені до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства, не можуть бути передані ними для вирішення виконавчому органу товариства. Черговість та порядок скликання загальних зборів встановлюються статутом товариства і законом.

Також, згідно зі ст. 59 Закону України "Про господарські товариства" до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у пунктах "а", "б", "г - ж", "и - й" статті 41 цього Закону, належить: а) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів; б) вирішення питання про придбання товариством частки учасника; в) виключення учасника з товариства; г) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів. З питань, зазначених у пунктах "а", "б" статті 41 цього Закону, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.

Згідно зі ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Відповідно до ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" Загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу. Загальні збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу. Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників. Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. п. 17, 18 Постанови № 13 від 24 жовтня 2008 року «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів, у зв'язку з прямою вказівкою закону є, зокрема прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства).

Також, як зазначено в Листі Верховного Суду України від 01.08.2007 р. «Практика розгляду судами корпоративних спорів», складність вирішення спорів про визнання рішень загальних зборів недійсними з підстав порушення порядку їх скликання і проведення та суперечливість позицій господарських судів зумовлена, передусім, тим, що законодавством не визначено, які саме порушення цих процедур є достатніми підставами для задоволення позовних вимог.

У зв'язку з цим є необхідність роз'яснити господарським судам, що права учасника (акціонера) господарського товариства внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів необхідно вважати порушеними, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, внести пропозиції до порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Враховуючи порушення корпоративних прав позивача, які полягають у тому, що його не було у встановленому законом порядку повідомлено про час та місце проведення зборів, рішення яких оскаржуються, та не було надано можливості реалізувати своє право на внесення пропозицій до порядку денного зборів, а також те, що за твердженням сторін 14.02.2011 р. Загальні збори учасників Товариства взагалі не проводились, а протокол, яким оформлені спірні рішення зборів підписано позивачем пізніше та без належного ознайомлення із його змістом, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання оскаржуваних рішень Загальних зборів недійсними.

При цьому, оскільки на підставі спірних рішень Загальних зборів учасників Товариства було затверджено та зареєстровану нову редакцію Статуту Товариства, вона також підлягає визнанню недійсною.

Що стосується вимог позивача про одночасне скасування спірних рішень Загальних зборів учасників Товариства, суд звертає увагу на те, що згідно з положеннями ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України права та законні інтереси позивача мажуть бути захищені у передбачений ними спосіб, а також іншими способами, передбаченими законом.

В даному випадку позивач не навів положень законодавства, які б передбачали такий спосіб захисту порушеного права як одночасне визнання недійсними та скасування, зокрема, рішень загальних зборів товариства. За своєю правовою суттю такі вимоги як «визнання рішення недійсним» та «скасування рішення» є відмінними, оскільки мають різні правові наслідки, зокрема, через різницю в часі дії такого акта.

Оскільки за встановлених судом обставин спірні рішення мають бути визнані недійсними, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про їх скасування.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки судом встановлено обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині визнання недійсними спірних рішень Загальних зборів учасників Товариства та нової редакції Статуту Товариства, вони підлягають задоволенню, тоді як у задоволенні вимог про скасування таких рішень має бути відмовлено.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Тораторг".

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, п. 4 ч. 1 ст. 80, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_2 припинити.

2. Позовні вимоги задовольнити частково.

3. Визнати недійсними рішення, прийняті Загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Тораторг» (02088, місто Київ, вулиця Дяченка, будинок 20 Б, офіс 8; код ЄДРПОУ 33296820) від 14.02.2011 р., оформлені Протоколом № 1.

4. Визнати недійсною нову редакцію Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Тораторг» (02088, місто Київ, вулиця Дяченка, будинок 20 Б, офіс 8; код ЄДРПОУ 33296820), яка затверджена рішенням Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Тораторг» (02088, місто Київ, вулиця Дяченка, будинок 20 Б, офіс 8; код ЄДРПОУ 33296820) від 14.02.2011 р., що оформлене Протоколом № 1, та зареєстрована 18.02.2011 р., номер запису 10651050008001617.

5. В іншій частині у задоволені позову відмовити.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тораторг» (02088, місто Київ, вулиця Дяченка, будинок 20 Б, офіс 8; код ЄДРПОУ 33296820) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; Реєстраційний номер облікової картки платника податків та інших обов'язкових платежів - НОМЕР_2) 2 436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. 00 коп. судового збору.

7. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

8. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.08.2014 р.

Головуючий суддя В.С. Ломака

Судді М.О. Любченко

Ю.В. Цюкало