Рішення

від 29.07.2014 по справі 923/682/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2014 р. Справа № 923/682/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Зуденко Є.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-технологічний центр "Земля і люди", смт. Єланець, Миколаївська область,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротекс-Миколаїв", с. Федорівка, Каховський район, Херсонська область,

про стягнення 420 840 грн. 37 коп.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 адвокат свідоцтво № НОМЕР_1 від 06.03.2012р., Тодорович І.К. директор, наказ № 9-к від 01.03.2003р.,

відповідача - не прибув.

Позивач звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою у якій, з урахуванням змін до позовної заяви від 18.06.14, просить стягнути з відповідача 339850,00грн. основного боргу, 39030,63грн. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 9220,57грн. з урахуванням 3% річних та 32739,17грн. пені, відповідно до умов договору про надання послуг від 11.06.13 року № 18 та додаткових угод до нього № 1 від 17.06.2013р. та № 2 від 20.06.2013р. В обґрунтування позовних вимог позивач також посилається на положення ст. ст. 11, 509, 530, 536, 612, 625, 901 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 193, 231 Господарського кодексу України.

У зв'язку з хворобою судді Александрової Л.І., 09.07.14р. призначено повторний автоматичний розподіл справи № 923/682/14, справу передано на розгляд судді Гридасову Ю.В.

Представник позивача в ході судового засідання підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, з урахуванням змін.

Відповідач, повідомлений про час, дату і місце проведення засідання господарського суду належним чином, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, не скористався своїм правом на участь у вирішенні спору, про причини неявки господарський суд не повідомив. У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти частини позовних вимог щодо стягнення сум пені, інфляційних та 3 % річних, посилаючись на анступні обставини. Пунктом 3.5. Договору передбачено: «Замовник проводить оплату по факту виконаних послуг відповідно до рахунку «Виконавця» протягом 30-ти банківських днів з дня його отримання». Таким чином, на думку відповідача, моментом з якого позивам має право обраховувати пеню та відсотки за прострочення оплати послуг (дата, яка настає зі спливом 30-ти банківських днів з моменту отримання відповідачем (замовником) рахунку виконавця. Проте, як стверджує відповідач, позивачем не надано до суду доказів на підтвердження факту та дати вручення відповідачу рахунків на оплату послуг за Договором. Твердження позивача про те, що відповідач отримав рахунки на оплату, на думку відповідача, не підтверджено, оскільки відсутні будь-які помітки, підписи або відтиски печатки уповноваженої особи відповідача про отримання рахунків. Посилання Позивача на акти виконаних робіт № 1 від 03.07.2013 р. та № 2 від 10.07.2013 р., на думку відповідача, є безпідставними, оскільки зазначені акти не можуть розглядатись як документи, що встановлюють вартість послуг, а лише підтверджують факт їх виконання. З урахуванням наведеного відповідач вважає, що пІозивачем не доведено факту вручення рахунків відповідачу, а тому підстави для нарахування пені у даному випадку відсутні. У зв'язку із тим. що позивачем не було використано усіх процесуальних можливостей захисту власних прав та законних інтересів у позасудовому порядку, відповідач вважає, що вимоги про стягнення з ТОВ «Агротекс-Миколаїв» на користь ТОВ НТЦ "Земля і люди" понесені витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу безпідставні.

У судовому засіданні 29.07.14 оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в :

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ч. 1 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Згідно приписів частин 1 та 2 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

11 червня 2013 року між ТОВ «Агротекс-Миколаїв», як Замовником (надалі за текстом рішення - Відповідач) та ТОВ НТЦ «Земля і люди», як Виконавцем (надалі за текстом рішення - Позивач) укладено договір про надання послуг № 18, з додатковими угодами № 1 від 17.06.2013р. та № 2 від 20.06.2013р. (надалі за текстом рішення - Договір), який за своєю правовою природою є договором підряду. Предметом зазначеного Договору, відповідно до умов п. 1.1., є надання послуг по збиранню урожаю 2013 року зернових, технічних та масляних культур чотирма комбайнами Виконавця марки Case-1666 (1994 року випуску), на площах замовника, що розташовані на території Доманівського району Миколаївської області.

Згідно умов п. 2.1.1. Договору позивач зобов'язався провести збирання зернових, технічних та масляних культур на площах відповідача, а саме озима пшениця площею 1300 га за ціною 300 грн/га та озимий ячмінь площею 129,50 га за ціною 300 грн/га в межах території с. Богданівка Доманівського району Миколаївської області.

17 червня 2013 року сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до Договору про надання послуг № 18 від 11.06.2013 р. відповідно до умов якої встановлено загальну площу збирання озимої пшениці та ячменю в розмірі 1429,50 га та встановлено загальну ціну за надані послуги у розмірі 428850,00 грн.

20 червня 2013 року сторонами укладено додаткову угоду № 2 до Договору про надання послуг № 18 від 11.06.2013 р. відповідно до якої встановлено загальну площу збирання озимого ріпака в розмірі 170 га та встановлено загальну ціну за надані послуги у розмірі 59500,00 грн. в розрахунку 350 грн/га.

Фактично позивачем надано послуг по збиранню озимої пшениці на площі всього 1216,50 га, про що свідчать акти виконаних робіт (надання послуг) під № 1 від 03.07.2013 р. на площі 601,50 га та № 2 від 10.07.2013 р. на площі 615 га, які підписані представниками сторін, без зауважень з боку відповідача (замовника за Договором).

Відповідно до умов п. 3.5. Договору: «Замовник проводить оплату по факту виконаних послуг відповідно до рахунку Виконавця протягом 30-ти банківських днів з дня його отримання».

Рахунок є однією з форм письмової вимоги про виконання грошового зобов'язання, тому для визначення дати прострочення виконання останнього з боку відповідача необхідно встановити дату отримання такої вимоги останнім.

Як стверджує позивач, при підписанні сторонами актів виконаних робіт позивачем було передано відповідачу рахунки-фактури за № 3 выд 03.07.13 на суму 180450,00грн. та № 4 від 10.07.13 на суму 189400,00грн. (а. с. 19 та 20).

Разом з тим, належних доказів отримання відповідачем рахунку № 4 позивач суду не надав, а фактичне отримання рахунку № 3 відповідачем підтверджується банківською випискою по рахунку позивача (а. с. 83), згідно з якою відповідачем на користь позивача в період з 16 по 17.10.13 перераховано 30000,00грн. з призначенням платежу: "Збирання зернових культур. Згідно рах. № 3 від 03.10.13, в т. ч. ПДВ 20% 5000,00грн". Враховуючи ту обставину, що рахунок № 3 міг бути отриманий відповідачем у день здійснення вказаної грошової (банківської) операції, днем прострочення виконання грошового зобов'язання, щодо оплати послуг (виконаних робіт) за актом виконаних робіт № 1 від 03.07.13 є 17.11.13 р.

Щодо вартості наданих послуг (виконаних робіт) за актом виконаних робіт № 2 від 10.07.13, остання (вартість) відповідачем не оплачувалась, вимога щодо її оплати викладена позивачем у претензії № 12 від 18.03.14 (а. с. 21), яка отримана відповідачем 21.03.14, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 84). Відповідно, датою прострочення відповідачем виконання зазначеного грошового зобов'язання є 22.04.14 р.

Відповідно до умов п. 5.4. Договору : «Сторона, що прострочила виконання зобов'язання за Договором, сплачує іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день такого прострочення від вартості невиконаного зобов'язання».

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України (435-4) неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено що вразі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (№ 543/96-ВР від 22.11.1996 р.) встановлено, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтями 1 та 2 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня (Стаття 3 Закону, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2921-III (2921-14) від 10.01.2002 ).

Статтею 232 (ч. 6) Господарського кодексу України (436-4) встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором , припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За поданим позивачем розрахунком розмір пені становить 32739грн.17коп. Однак, з урахуванням вказаних вище дат прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, за розрахунком суду, що доданий до справи, розмір пені становить 13057,88грн.

Згідно з вимогами частини 2 статті 625 ЦК України (435-4) боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, розмір сум з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних становить, відповідно 39030,63грн. і 9220,57грн. Однак, з урахуванням вказаних вище дат прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, за розрахунком суду, що доданий до справи, розмір зазначених сум становить, відповідно 24102,80грн. і 3668,74грн.

Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України (435-4) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині щодо стягнення 339850грн.00коп. основного боргу, 24102грн.80коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 3668грн.74коп. з урахуванням 3% річних, 13057грн.88коп. пені, а заперечення відповідача проти позову у зазначеній частині не приймаються судом до уваги. Не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині щодо стягнення 14927грн.83коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 5551грн.83коп. з урахуванням 3% річних, 19681грн.29коп. пені, у зв'язку з невірним визначенням позивачем дати прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачем, а заперечення відповідача проти позову, у вказаній частині, визнаються судом обґрунтованими.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача та позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (8416,81 : 420840,37 х 380679,42 = 7613,59грн. судового збору та 5000,00 : 420840,37 х 380679,42 = 4522,84грн. витрат на послуги адвоката).

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротекс-Миколаїв" (ідентифікаційний код - 31193280, адреса державної реєстрації - 74850, Херсонська область, Каховський район, село Федорівка, вул. Леніна, 33, фактична адреса - 56419, Миколаївська область, Доманівський район, село Богданівка, вул. Паркова, 17) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-технологічний центр "Земля і люди" (ідентифікаційний код - 24783024, адреса - 55501, Миколаївська область, смт. Єланець, вул. Миколи Куценка, 51) 339850грн.00коп. основного боргу, 24102грн.80коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 3668грн.74коп. з урахуванням 3% річних, 13057грн.88коп. пені, 4522грн.84коп. витрат на послуги адвоката, 7613грн.59коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

(Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом).

Повне рішення складено "04" серпня 2014 р.

Суддя Ю.В. Гридасов