Постанова

від 24.07.2014 по справі 802/1874/14-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

24 липня 2014 р. Справа № 802/1874/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:Альчука Максима Петровича,

секретаря судового засідання:Мошняги В.І.

представника позивача:Князєва В.В., Князєва Р.В.

представника відповідача:Міровського В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю Колективна телефонна компанія "ВЕКО"

до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Вінницькій області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Колективна телефонна компанія "ВЕКО" з адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податковим органом в ході проведення камеральної перевірки щодо порушення правил сплати (перерахування) податку на додану вартість, результат якої відображено в акті за № 123/15-212/23107433 від 29.01.2014р., встановлено порушення позивачем п. 203.2 ст. 203 та п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, що призвело до несвоєчасної сплати суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість згідно поданих податкових декларацій з ПДВ. Вказані обставини слугували підставою для винесення Вінницькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області податкових повідомлень-рішень за № 0002731501 від 11.02.2014р., за № 0008651505 від 10.04.2014р. та за № 0009191501 від 14.04.2014р., якими визначено грошові зобов'язання в сумі 3 853, 63 грн., 23 030, 19 грн. та 492, 43 грн. відповідно. Оскільки зафіксовані порушення не відповідають дійсності, тому позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування вищевказаних податкових повідомлень-рішень.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити на підставі та в межах заявлених позовних вимог. Додатково зазначили, що оскільки позивач у повному обсязі та без затримки виконав умови договору розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), відтак у відповідача не було жодних правових підстав вважати таку сплату грошових зобов'язань несвоєчасною та нараховувати на неї штрафні санкції.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо позову заперечував та просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю Колективна телефонна компанія "Веко" 10.08.2004р. зареєстроване за адресою вул. Карла Маркса, 24, м. Вінниця, ідентифікаційний код 23107433 (а.с. 54).

29.01.2014р. податковим органом проведено камеральну перевірку щодо порушення позивачем правил сплати (перерахування) податку на додану вартість.

Результат вказаної перевірки оформлений актом від 29.01.2014р. за № 125/15-212/23107433, висновки якого свідчать про те, що позивачем порушено п. 203.2 ст. 203 та п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, що призвело до порушення правила сплати (перерахування) ПДВ в сумі 154 341, 65 грн. На підставі чого позивачу нараховано штрафні санкції у розмірі 27 014, 00 грн. (а.с. 8-16).

Листом Вінницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області від 10.02.2014р. заперечення позивача від 05.02.2014р. залишено без задоволення, а вказаний акт перевірки без змін (а.с. 37-38).

11.02.2014р. відповідачем сформовано податкові повідомлення-рішення форми "Ш" № 0002721501, яким визначено штрафні санкції за затримку на 576 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 20% у сумі 23 161, 07 грн. та податкове повідомлення-рішення форми "Ш" № 0002731501, яким визначено штраф за затримку на 358 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 10% у сумі 3 853, 63 грн. (а.с. 17-18).

За результатами розгляду скарги, поданої ТОВ Колективною телефонною компанією "Веко" в порядку адміністративного оскарження, рішенням від 24.03.2014р. за № 4815/10/03-32-10-03-11, податкове повідомлення-рішення від 11.02.2014р. № 0002721501 частково скасовано в частині 130, 88 грн., а в іншій частині залишено без змін, податкове повідомлення-рішення № 0002731501 залишено без змін, та збільшено на 492, 43 грн. штрафну санкцію, визначену у податковому повідомленні-рішенні від 11.02.2014р. за № 0002731501 (а.с. 21-28).

У зв'язку з чим, податковим органом сформовано податкові повідомлення-рішення № 0008651501 від 10.04.2014р., яке містить зменшену суму грошового зобов'язання на 130, 88 грн., про застосування штрафних санкцій в сумі 23 030, 19 грн. та № 0009191501 від 14.04.2014р., яким визначено штрафні санкції в сумі 492, 43 грн. (а.с. 20).

Окрім того, рішенням Міністерства доходів і зборів України від 23.04.2014р. за № 7372/6/99-99-10-01-02-15 податкові повідомлення-рішення № 0002731501 від 11.02.2014р. та № 0002721501 з урахуванням рішення ГУ Міндоходів у Вінницькій області від 24.03.2014р. залишено в силі, а скаргу позивача від 06.04.2014р. без задоволення (а.с. 29-33).

Оскільки вказані податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що порушують права та законні інтереси позивача, тому останній звернувся до суду щодо їх скасування.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив з наступного.

Відповідно до п. 14.1.39 ч.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно до ч. 100.1. ст. 100 Податкового кодексу України, розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 100.2 ст. 100 Податкового кодексу України, платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з ч. 100.4 ст. 100 Податкового кодексу України, підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення, що визначено ч. 100.6 ст. 100 Податкового кодексу України.

Частина 100.7 статті 100 Податкового кодексу України визначено, що відстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу погашаються рівними частками починаючи з будь-якого місяця, визначеного відповідним контролюючим органом чи відповідним органом місцевого самоврядування, який згідно із пунктом 100.8 цієї статті затверджує рішення про розстрочення або відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, але не пізніше закінчення 12 календарних місяців з дня виникнення такого грошового зобов'язання або податкового боргу, або одноразово у повному обсязі.

Пунктом 1.9 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого Hаказом Міністерства доходів і зборів України 10.10.2013 № 574, строк дії розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання починається з дати, визначеної законом для сплати податку, збору, платежу, які передбачено розстрочити (відстрочити), та закінчується датою, зазначеною у договорі, за винятком випадків дострокового погашення такого грошового зобов'язання.

З системного аналізу вказаних положень слідує, що законодавець надає право платнику податку звернутись до податкового органу з метою розстрочення сплати грошового зобов'язання, про що необхідно укласти відповідний договір. При цьому строки їх сплати, визначені Податковим кодексом України, переносяться на строки, визначені договором про розстрочення.

Судом встановлено, що з причин наявності загрози виникнення або накопичення податкового боргу, 30.01.2013р. позивачем до податкового органу подано заяву щодо надання розстрочення грошового зобов'язання по сплаті податкового боргу з податку на додану вартість та штрафних санкцій в сумі 116 436, 73 грн. (а.с. 43).

Рішенням Вінницької ОДПІ Вінницької області ДПС від 31.01.2013р. за № 22 про розстрочення податкового боргу, позивачу надано розстрочення податкового боргу під проценти на загальну суму 121 484, 73 грн., 109 679,10 за основним платежем та пені в сумі 11 805, 63 грн. (а.с. 39), визначивши строки і суми його сплати: 25.02.2013р. - 11 044, 07 грн., 25.03.2013р. - 11 044, 07 грн., 25.04.2013р. - 11 044, 07 грн., 25.05.2013р. - 11 044, 07 грн., 25.06.2013р. - 11 044, 07 грн., 25.07.2013р. - 11 044, 07 грн., 25.08.2013р. - 11 044, 07 грн., 25.09.2013р. - 11 044, 07 грн., 25.10.2013р. - 11 044, 07 грн., 25.11.2013р. - 11 044, 07 грн., 25.12.2013р. - 11 044, 03 грн. Про що 31.01.2013р. між ТОВ Колективною телефонною компанією "Веко" та відповідачем укладено договір про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) (а.с. 39-42).

Відповідно до зазначеного договору, орган державної податкової служби надає позивачу розстрочення сплати податкового боргу під проценти на період з 31.01.2013р. по 25.12.2013р.

В подальшому, на адресу податкового органу 13.05.2013р. від позивача надійшла заява щодо надання розстрочення грошового зобов'язання по сплаті податкового боргу з податку на додану вартість, штрафних санкцій та пені в сумі 32 712, 60 грн. (а.с. 48).

Рішенням Вінницької ОДПІ Вінницької області ДПС від 20.05.2013р. про розстрочення грошових зобов'язань за № 52, позивачу надано розстрочення сплати грошових зобов'язань під проценти на загальну суму 31 991, 86 грн., з яких 30 852, 07 грн. основного платежу та пеня в сумі 1 139, 79 грн. (а.с. 44).

У зв'язку з чим, між Вінницькою ОДПІ Вінницької області ДПС та позивачем укладено договір про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) від 20.05.2013р. за № 52, відповідно до якого орган державної податкової служби надає позивачу розстрочення сплати податкового боргу під проценти з 20.05.2013р. по 25.12.2013р., який сплачується 25.06.2013р. - 4 570, 27 грн., 25.07.2013р. - 4 570, 27 грн., 25.08.2013р. - 4 570, 27 грн., 25.09.2013р. - 4 570, 27 грн., 25.10.2013р. - 4 570, 27 грн., 25.11.2013р. - 4 570, 27 грн., 25.12.2013р. - 4 570, 24 грн. (а.с. 45-47).

Тобто, як свідчать матеріали справи, нарахування штрафних санкцій Вінницькою ОДПІ здійснене на узгоджений але не сплачений станом на 30.01.2013р. податковий борг в загальному розмірі 116 435, 73 грн., розстрочений договором від 31.01.2013р. Крім того, ТОВ Колективна телефонна компанія "ВЕКО" здійснювала сплату розстроченого грошового зобов'язання у строки, передбачені договорами про їх розстрочення у повному обсязі, що підтверджується розрахунком погашення заборгованості про розстрочення грошових зобов'язань за період з 31.01.2013р. по 25.12.2013р. Факт сплати даних платежів підтверджується також платіжними дорученнями, що містяться в матеріалах справи.

Більше того, відповідно до акту від 14.01.2014р. № 7373-20, за результатами проведеної звірки розрахунків платника з бюджетом за період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р., станом на 31.12.2013р. позивач має позитивне сальдо розрахунків з бюджетом в сумі 509, 46 грн.

Таким чином, відповідач невірно визначив кількість днів затримки сплати грошового зобов'язання, адже її слід визначати, виходячи з того, що день виникнення заборгованості з узгодженого грошового зобов'язання є день, який визначений самим договором про його розстрочення.

Відповідно до ч. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як встановлено судом вище, фактична кількість затримки сплати позивачем грошових зобов'язань по податку на додану вартість розрахована не вірно, відтак неправомірно застосовано штрафні санкції.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 25.03.2013 р. (справа № К-58319/09) та від 15.04.2013 р. (справа № К/9991/49449/12) та ухвалі Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.09.2012р. (справа № 2270/3268/12).

Таким чином, надавши правову оцінку всім обставинам справи, які знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, доводяться як показами сторін так і матеріалами справи, суд з метою захисту прав та інтересів позивача, в узгодження з вимогами статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає, що позов слід задовольнити повністю, тим самим визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0002731501 від 11.02.2014р., № 0008651505 від 10.04.2014р. та № 0009191501 від 14.04.2014р.

Питання про розподіл судових витрат у справі вирішується судом відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України та ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0002731501 від 11.02.2014 року, № 0008651501 та № 0009191501 від 10.04.2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю Колективна телефонна компанія "ВЕКО" судовий збір у розмірі 182 грн. 70 коп. шляхом їх безспірного списання органами Державної казначейської служби України з рахунків Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Вінницькій області.

Стягнути з Державного бюджету України на спеціальний рахунок Державної судової адміністрації України (банк одержувача - ГУ ДКСУ у Вінницькій області, код банку 802015, р/р 31219206784002) судовий збір в сумі 1644 грн. 30 коп. шляхом його безспірного списання органами Державної казначейської служби України з рахунків Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Вінницькій області.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Альчук Максим Петрович