Ухвала

від 28.07.2014 по справі 820/10928/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2014 р.Справа № 820/10928/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Ральченка І.М. , Старостіна В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2014р. по справі № 820/10928/14

за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД", в якому просив суд:

- стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД" (юридична адреса: 64801, Харківська обл., смт. Близнюки, вул. Радянська, 3 в, код ЄДРПОУ 31834579, МФО 351533, р\р 26009052297698 у ХГРУ Приватбанк) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (61022, м. Харків, Держпром, 1 під., 1 пов., к. 16, код ЄДРПОУ 14070760, одержувач: р\р 31219230700003, МФО 851011, код одержувача: 37999654, УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова) адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, в сумі 19184,78 грн. та пені в розмірі 282,24 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що, відповідно до статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Згідно звіту відповідача за 2013 рік середньооблікова кількість штатних працівників у 2013 році становила 46 осіб, а кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених, відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - 2 особи, з них середньооблікова чисельність фактично працюючих інвалідів - 1 особа. Відповідач за не зайняті робочі місця інвалідами повинен був сплатити адміністративно-господарські санкції в сумі 19184,78 грн. та пені в розмірі 282,24 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.14 року у задоволенні адміністративного позову Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД" про стягнення заборгованості відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

У відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що в 2013 році на ТОВ "Комбікормовий завод" працювало за основним місцем роботи 2 інваліди - штатних працівників та 2 інваліди за сумісництвом.

На посаді охоронця на підприємстві відповідача з 17.01.2009 року до 25.10.2013 року (наказ №3 від 05.12.2012 року про прийняття на роботу та наказ №105 від 25.10.2013 року про звільнення) працював штатний працівником ОСОБА_1 (інвалід 3 групи згідно довідки до Акту медико-соціальної експертної комісії серії 10 ААВ №195892 від 21.02.2013 р).

В той же час на підприємстві відповідача з 01.10.2013 року (наказ №101) працював штатний працівник на посаді електрогазозварювальника ОСОБА_2 (інвалід 3 групи, відповідно до Виписки з акту МСЕК серії 10 ААВ №626140).

Крім того, на підприємстві відповідача в 2013 році працювало за сумісництвом 2 інваліди: головний інженер ОСОБА_3 (інвалід 2 групи згідно довідки до Акту медико-соціальної експертної комісією серії 10 ААВ №626195 працює з 01.08.2013 року) та головний енергетик ОСОБА_4 (інвалід 3 групи згідно довідки до Акту медико-соціальної експертної комісії серії 10 ААВ №626489 працює з 01.08.2013 року), звіт по яким подається до Фонду соціального захисту інвалідів за місцем основної роботи.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем були виконані вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо прийняття заходів для працевлаштування інвалідів, створені робочі місця, відповідачем на підприємстві працевлаштовані дві особи, що є інвалідами. За таких обставин суд дійшов до висновку, що відсутні підстави для стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, в сумі 19184,78 грн. та пені в розмірі 282,24 грн.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Після самостійного розрахунку кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою вищевказаної статті, здійснюється та забезпечується працевлаштування інвалідів.

В ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, чинним законодавством України передбачено гарантії соціального захисту інвалідів шляхом встановлення особливих вимог щодо організації робочого місця інваліда та покладення на підприємства обов'язку забезпечувати для інвалідів належні та безпечні умови праці з урахуванням медичних показань, але без встановлення для підприємств жодних обмежень щодо обов'язку працевлаштування інвалідів.

Однак, в "Звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2013 рік" форми 10-ПІ від 28.02.2014 року (а.с.5), що надавався відповідачем до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2013 році становить 46 осіб, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених, відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - 2 особи, та в графі середньооблікова чисельність фактично працюючих інвалідів зроблено технічну помилку та помилково зазначено 1 особа.

Таким чином, відповідачем було дотримано вимоги ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", створені робочі місця, для працевлаштування інвалідів. Відповідачем на підприємстві працевлаштовані дві особи, що є інвалідами, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Покладення на підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, обов'язку працевлаштування інвалідів, передбачає виділення та створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць, створення для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечення інших соціально-економічних гарантій, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів.

Крім того, з наданої до суду першої інстанції ефірної довідки Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма", якою підтверджується розміщення підприємством відповідача в ефірі ТРК "Сігма" в бігучому рядку 23-24 січня 2013 року інформації про наявність на підприємстві ТОВ "Комбікормовий завод" вакансій на роботу людей з обмеженими можливостями вбачається, що відповідач вказував про потребу в працівниках-інвалідах, що свідчить про належне інформування про наявність на підприємстві вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем були виконані вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо прийняття заходів для працевлаштування інвалідів, створені робочі місця, відповідачем на підприємстві працевлаштовані дві особи, що є інвалідами. За таких обставин суд дійшов до висновку, що відсутні підстави для стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, в сумі 19184,78 грн. та пені в розмірі 282,24 грн.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 24.04.12 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2014р. по справі № 820/10928/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Рєзнікова С.С. Судді (підпис) (підпис) Ральченко І.М. Старостін В.В.