Постанова

від 24.07.2014 по справі 826/9539/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 липня 2014 року № 826/9539/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вєкуа Н.Г. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Симиренківські сади" про накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках платника податків ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - позивач) звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Симиренківські сади" (далі по тексту - відповідач) про зупинення видаткових операцій шляхом накладення арешту на кошти на рахунках платника податків.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач має податкову заборгованість у сумі 229 905,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання не з'явився, заперечень проти позову суду не надав, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 21.07.2014р. суд по справі перейшов в письмове провадження на підставі статті 128 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника заявника подання, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується подання, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ТОВ ВКФ Симиренківські Сади є юридичною особою та знаходиться на обліку в органах державної податкової служби від 14.04.2003 року.

Відповідач для здійснення розрахунків в безготівковій формі має відкриті розрахункові рахунки в банківських установах, про що свідчить інформаційна довідка, яка міститься в матеріалах справи. До матеріалів справи позивачем надано копію облікової картки, в якій зазначено суму податкового боргу, яка наявна у відповідача. Заборгованість підприємства в сумі 229 905,00 грн. виникла на підставі: Акту перевірки №57/26-57-22-04-09/32424229 від 02.08.2013 р. про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Симиренківські Сади"(код за ЄДРПОУ 32424229) з питань достовірності, повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ "Біоблок" (код ЄДРПОУ 37227058) за період: з 01.11.2011 по 31.12.2011; винесених за його наслідками податкового повідомленняя - рішення №0002022204 від 26.11.2013р. узгоджених в судовому порядку та самостійно визначених зобов'язань з податку на прибуток.

Відповідачем вищезазначена сума боргу добровільно не погашена.

Відповідно до п.п. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

У зв'язку з несплатою до бюджету податкового боргу на адресу боржника було виставлено податкову вимогу за №1525-25 від 03.06.2014 року на суму 228 386,53 грн., яка була отримана відповідачем 10.06.2014 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого міститься в матеріалах справи.

Відповідно до пп.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З матеріалів справи вбачається, що Рішенням № 108/26-57-25-01-10 від 04.06.14 року позивачем вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Симиренківські Сади".

Також позивачем надіслано лист про виділення майна у податкову заставу від 04.06.2014 року №6059/10/26-57-25-01-31.

До матеріалів справи позивачем надано лист у відповідь на запит відповідача №6059/10/26-57-25-01-31 від 04.06.2014 року, яким повідомлено про відсутність майна у ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Симиренківські Сади" (код за ЄДРПОУ 32424229).

Позивач обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги посилається включно на п.п. 20.1.17 ст.20 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

З положень наведеної норми кодексу слідує, що законодавець чітко встановив підстави для застосування арешту коштів на банківському рахунку та інших цінностей в банку, а саме:

1) відсутність майна у платника податків, котрий має податковий борг; 2) наявність у платника податків, котрий має податковий борг, майна, балансова вартість якого менше суми податкового боргу; 3) відсутність у платника податків, котрий має податковий борг, майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу.

Однак суд зазначає, що відповідно до листа Вищого Адміністративного Суду України від 29.04.2013 р. №642/12/13-13 зазначено, що при цьому суд повинен встановити відсутність відповідного майна не взагалі, а саме на момент, коли у податкового органу виникає право на стягнення податкового боргу , ефективність реалізації якого забезпечується спеціальними заходами, зокрема адміністративним арештом майна, у тому числі коштів. В іншому разі вимога про застосування арешту коштів буде передчасною, оскільки не виключається, що на момент пред'явлення відповідної вимоги майно, за рахунок якого можна погасити податковий борг, буде наявним.

Відповідно до п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Також в листі Вищого Адміністративного Суду України від 29.04.2013 р. №642/12/13-13 зазначено, що відсутність чи недостатність майна для погашення податкового боргу повинна бути встановлена не раніше дня виникнення у податкового органу права на стягнення податкового боргу, тобто не раніше ніж 60 календарних днів з моменту надіслання податкової вимоги.

Як було встановлено судом, податкова вимога була надіслана контролюючим органом засобами поштового зв'язку на адресу платника податків 05.06.2014 року. Таким чином, моментом надіслання податкової вимоги являється дата 06.06.2014 року, з наступного дня якої і розпочинається обчислення 60-денного строку.

Відтак, останній календарний день 60-денного строку припадає на 04.08.2014 року, тому саме з цього моменту податковий орган уповноважений оцінювати майновий стан платника податків з огляду на наявність у нього достатніх джерел для погашення податкового боргу.

Частина 2 ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В ході розгляду справи суб'єкт владних повноважень не довів обґрунтованості та правомірності заявленої позовної вимоги.

Оскільки судом в ході розгляду справи встановлено, що заявлена суб'єктом владних повноважень вимога суперечить правам та охоронюваним законом інтересам відповідача у сфері публічно-правових відносин, то позов належить залишити без задоволення.

Відповідно до п. 4 ст.94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Г. Вєкуа