Ухвала

від 31.07.2014 по справі 810/6656/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/6656/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

31 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Славянский дом" до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Славянка" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.07.2013 №0000572200 та №0000562200.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Славянский дом» зареєстроване як юридична особа 08.12.1999 Бородянською районною державною адміністрацією Київської області, як платник податків перебуває на обліку в Ірпінській ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області, є платником податку на додану вартість.

Відповідачем у період із 07.06.2013 по 11.06.2013 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Славянский дом» щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Славянка», їх реальності та повноти відображення у обліку за період з 01.10.2012 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт від 18.06.2013 № 347/22- 30684452.

Згідно з висновками даного акту, контролюючим органом встановлено порушення ТОВ «Славянский дом» вимог податкового законодавства, зокрема: п. 198.3 ст. 198 ПК України, ст. 55-1 Господарського кодексу України, що призвело до заниження зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 8176,97 грн., у т.ч. за листопад 2012 року - 2931,28 грн. та грудень 2012 року - 5245,69 грн.; ст. 138 ПК України, що призвело до заниження зобов'язань з податку на прибуток у сумі 8585,82 грн. у IV кварталі 2012 року.

Вказані висновки мотивовані тим, що ДПІ у Бородянському районі Київської області ДПС, згідно акту документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «Славянка» № 249/22-24883794 від 07.05.2013 року, щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків TOB «Трейд-Ком.Ін» (код ЄДРПОУ 37701861), їх реальності та повноти відображення в обліку за періоди з 01.10.2012р. по 30.10.2012р. встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям за лютий, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2012 року, січень 2013 року в розумінні пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України.

Згідно висновку перевірки встановлено відсутність реального здійснення операцій ТОВ «Трейд - Ком. Ін.» за лютий, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2012 року, січень 2013 року.

Актом документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «Славянка» № 249/22-24883794 від 07.05.2013 встановлено факт реалізації придбаної ТОВ «Славянка» продукції від постачальника TOB «Трейд-Ком.Ін» підприємству TOB «Славянський дом» протягом жовтня-грудня 2012 року

Відсутність поставок TOB «Славянка» товарів, умовно придбаних у TOB «Трейд-Ком.Ін» та в подальшому реалізовані платнику податків - покупцеві TOB «Славянский дом» протягом листопада-грудня 2012 року свідчить, на думку контролюючого органу про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Отже, відповідно до ч.1, ч.5 ст.203, ч.1, ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України зазначені правочини є нікчемними і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, що призвело до завищення податкових зобов'язань.

Враховуючи зафіксовані в акті податкової перевірки позивача порушення останнім вимог податкового законодавства, відповідачем 03.07.2013 прийнято податкові повідомлення-рішення:

№0000572200, яким ТОВ «Славянский дом» збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 10 731,25 грн., з яких основний платіж - 8585,00 грн., штрафні санкції - 2 146,25 грн.;

№ 0000562200, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість з товарів, вироблених в Україні, на суму 10 212,00 грн., з яких основний платіж - 8 176,00 грн., штрафні санкції - 2 044,00 грн.

За наслідками адміністративного оскарження висновки податкового органу та прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Вважаючи, що зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті контролюючим органом незаконно та необґрунтовано, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для скасування спірних податкових повідомлень-рішень, при цьому виходив з того, що укладені між позивачем і його контрагентом правочини відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну в майновому стані учасників правочину, є економічно виправданими, а факт виконання господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними документами бухгалтерської та податкової звітності, в той же час, доводи відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства, викладені в акті перевірки від 18.06.2013 № 347/22- 30684452, не знайшли свого підтвердження.

Відповідач з таким висновком не погодився і подав апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції, доводам апеляційної скарги, виходячи з наявних у справі матеріалів, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з безпосереднім придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, враховуючи викладені норми Податкового кодексу України, існує декілька підстав для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, фактична сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.

Отже, для встановлення правильності відображення у податковому обліку господарських операцій платника податку з'ясуванню підлягають: реальність задекларованих господарських операцій; наявність ділової мети у розглядуваних операціях; об'єктивний зміст вчинених операцій у порівнянні із задекларованим; добросовісність позивача, у зв'язку з тим, що його контрагент має дефекти правового статусу; дотримання учасниками господарської операції норм податкового законодавства щодо змісту та наслідків для податкового обліку відповідної операції.

При цьому, судова колегія виходить з того, що порушення вимог податкового законодавства на будь-якому з наведених етапів є достатнім для висновку про невідповідність фактичних і задекларованих платником податку наслідків господарських операцій для податкового обліку.

Також варто наголосити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті ПДВ) первинними документами покладається на платника, адже саме він виступає суб'єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об'єкт оподаткування податку на прибуток за фактом понесення витрат.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, між ТОВ «Славянка» (Постачальник) і ТОВ «Славянский дом» (Покупець) укладено договір поставки №1 від 07.10.2010, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується на підставі попереднього замовлення покупця поставити Товар, а покупець зобов'язується прийняти Товар та оплатити його вартість (п.1.1). Згідно з п. 1.2. Договору найменування, асортимент, загальна кількість, ціна за одиницю, а також загальна вартість кожної партії товару визначаються сторонами у видаткових накладних, оформлених на підставі попередніх замовлень покупця. Відповідно до п. 2.1. договору ціна одиниці виміру товару та загальна вартість кожної партії визначаються сторонами в видаткових накладних, оформлених на підставі попередніх замовлень покупця, а також в рахунках на оплату товару. За змістом п. 4.1. Договору розрахунки за кожну партію товару здійснюються в безготівковому порядку шляхом переказу покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Пунктом 4.3. встановлено, що покупець здійснює оплату за поставлений товар у розмір 100% (сто відсотків) від загальної вартості партії товару, визначеної видатковою накладною, що засвідчує факт здійснення поставки товару за обумовленою вартістю, шляхом перерахування грошових коштів протягом 7 (семи) календарних днів з дати підписання Сторонами або їх уповноваженими представниками видаткових накладних.

Також 01.12.2011 між ТОВ «Славянский дом» (Постачальник) і ТОВ «Славянка» (Покупець) укладено аналогічний за змістом договір поставки №112.

Згідно з наявними у матеріалах справи видатковими накладними, ТОВ «Славянка» передано, а ТОВ «Славянский дом» прийнято Товар за умовами Договору поставки №1 від 07.10.2010 на загальну суму 1 859 551,21 грн., в т.ч. ПДВ - 309 925,20 грн.

За видатковою накладною №СД-0000001 від 01.11.2012 ТОВ «Славянский дом» повернуто, а ТОВ «Славянка» прийнято Товар на суму 1 892,40 грн., в т.ч. ПДВ - 315,40 грн.

Також, матеріалами справи підтверджується, що у перевіряємий період ТОВ «Славянка» придбано у ТОВ «Славянский дом» на підставі договору поставки №112 від 01.12.2011 товар, про що постачальником видано видаткові накладні відповідно до яких позивачем передано, а ТОВ «Славянка» прийнято Товар за умовами Договору поставки від 01.12.2011 №112 на загальну суму 1 531 463,93 грн., в т.ч. ПДВ - 255 244,00 грн.

За видатковими накладними №СЛ-0000106 від 01.10.2012, №СЛ-0000111 від 05.11.2012, №СЛ-0000112 від 09.11.2012, №СЛ-0000113 від 12.11.2012, №СЛ-0000114 від 16.11.2012, №СЛ-0000115 від 19.11.2012, №СЛ-0000116 від 23.11.2012, №СЛ-0000117 від 26.11.2012, №СЛ-0000118 від 30.11.2012, №СЛ-0000125 від 14.12.2012, №СЛ-0000126 від 21.12.2012, №СЛ-0000127 від 28.12.2012 ТОВ «Славянский дом» повернуто, а ТОВ «Славянка» прийнято товар на суму 40584,24 грн., в т.ч. ПДВ 6764,05 грн.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Славянка» за договором поставки № 1 від 07.10.2010 виписано на користь позивача податкові накладні, які було включено ТОВ «Славянский дом» до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2012, листопад 2012, грудень 2012.

Судом першої інстанції встановлено і сторонами не заперечується, що станом на час перевірки дебіторська та кредиторська заборгованість у розрахунках між сторонами відсутні.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, перевіркою не встановлено і в акті не зазначено про відсутність документів первинного бухгалтерського і податкового обліку, необхідних для підтвердження нарахування ПДВ по операціям з ТОВ «Славянка» обов'язок ведення і зберігання яких покладено на позивача. Також, перевіркою не встановлено порушень в оформленні наданих фінансово-господарських документів вимогам чинного законодавства, а в апеляційній скарзі відповідач на такі не посилався.

Колегія суддів враховує, що господарські договори №1 від 07.10.2010 та №112 від 01.12.2011 недійсними (фіктивними) в судовому порядку не визнавалися, зміст господарських зобов'язань з поставки товарів не суперечить вимогам національного законодавства, а складені на його виконання фінансово-господарські документи містять необхідні дані, що підтверджують об'єкт і базу оподаткування ПДВ та відповідають вимогам ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". В свою чергу податкові накладні відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 ПК.

Також судом першої інстанції встановлено, на момент укладення правочинів, які відповідач вважає нікчемними, та здійснення господарських операцій їх сторони були правоздатними і перебували в якості зареєстрованих юридичних осіб в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Стосовно наявності ділової мети та використання придбаних товарів у власній господарській діяльності, то, як встановлено судом і не заперечується відповідачем, видами діяльності позивача за КВЕД є зокрема: 01.12.0 - Овочівництво, декоративне садівництво і вирощування продукції розсадників; 15.33.1 - Перероблення овочів та фруктів; 15.13.0 - Виробництво м'ясних продуктів. Зі змісту видаткових накладних вбачається, що за вказаними договорами поставки, товаром були продукти харчування, в основному м»ясні вироби. Судом першої інстанції встановлено і сторонами не заперечується, що придбаний у ТОВ «Славянка» товар в подальшому використаний ТОВ «Славянский дом» у власній господарській діяльності під час виробництва продукції.

Колегією суддів враховується, що необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку.

В даному випадку, податковий орган, в обґрунтування власної позиції посилається на те, що ДПІ у Бородянському районі Київської області ДПС, згідно акту документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «Славянка» № 249/22-24883794 від 07.05.2013 року, щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків TOB «Трейд-Ком.Ін» (код ЄДРПОУ 37701861), їх реальності та повноти відображення в обліку за періоди з 01.10.2012р. по 30.10.2012р. встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям за лютий, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2012 року, січень 2013 року в розумінні пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України.

Згідно висновку перевірки встановлено відсутність реального здійснення операцій ТОВ «Трейд - Ком. Ін.» за лютий, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2012 року, січень 2013 року.

Актом документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «Славянка» № 249/22-24883794 від 07.05.2013 встановлено факт реалізації придбаної ТОВ «Славянка» продукції від постачальника TOB «Трейд-Ком.Ін» підприємству TOB «Славянський дом» протягом жовтня-грудня 2012 року

Відсутність поставок TOB «Славянка» товарів, умовно придбаних у TOB «Трейд-Ком.Ін» та в подальшому реалізовані платнику податків - покупцеві TOB «Славянский дом» протягом листопада-грудня 2012 року свідчить, на думку контролюючого органу про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Отже, відповідно до ч.1, ч.5 ст.203, ч.1, ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України зазначені правочини є нікчемними і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, що призвело до завищення податкових зобов'язань.

Вказані доводи апелянта колегія суддів оцінює критично, при цьому виходить з того, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань, визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Також, на переконання судової колегії, акт податкової перевірки ТОВ "Славянка" та зазначені в ньому обставини самі по собі не є беззаперечними доказами невиконання сторонами умов укладених договорів, а також не спростовують правового значення складених за таким договором первинних документів, тому не є підставою для неврахування відповідачем наданих до перевірок первинних документів.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу відповідача, що відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

У постанові від 11 грудня 2007 року (справа №21-1376во06) Верховний Суд України дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Отже, судова колегія виходить з того, що посилання ДПІ на зазначені в наведеному акті імовірні порушення контрагентом (ТОВ «Трейд-Ком.Ін») контрагента (ТОВ «Славянка») позивача вимог податкового законодавства в даному випадку не є достатньо вагомим доказом, який би беззаперечно спростовував реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Славянка", факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Підсумовуючи викладене апеляційний суд погоджується із позицією суду першої інстанції, який визнав протиправним та скасував спірні податкові повідомлення-рішення, при цьому виходив з того, що укладені між позивачем і його контрагентом правочини відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну в майновому стані учасників правочину, є економічно виправданими, а факт виконання господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними документами бухгалтерської та податкової звітності, в той же час, доводи відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства, викладені в акті перевірки від 18.06.2013 № 347/22- 30684452, не знайшли свого підтвердження.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Славянский дом" до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Славянка" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення , а постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.