Постанова

від 28.07.2014 по справі 810/4058/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2014 року №810/4058/14

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М.,

при сеПриміщення суду за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, зал судових засідань № 1018

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Леонтовича А.М.

при секретарі - Бончевій О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Барабаш О.В. (за довіреністю)

від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом до проТовариства з обмеженою відповідальністю «ВКП «Укрпелетекпорт» Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області визнання протиправним скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВКП «Укрпелетекпорт» (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 14 січня 2014 року №0000242204.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач стверджує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є незаконним, оскільки прийняте на основі помилкових висновків про заниження ТОВ «ВКП «Укрпелетекпорт» суми податку на додану вартість за листопад 2013 року.

Позивач зазначає, що подавши до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за листопад 2013 року допустив методологічну помилку, не заповнивши рядок 21.1 декларації, у свою чергу, податковий орган дану помилку ототожнює із недекларуванням податкових зобов'язань. Такі висновки, на переконання позивача, є безпідставними, оскільки суму податку було визначено у рядку 25, а відповідні кошти у повному обсязі перераховані до бюджету, що свідчить про необґрунтованість висновку відповідача про заниження податку на додану вартість.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Відповідач у судові засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

16 липня через канцелярію суду надійшло заперечення на позов, у якому відповідач у задоволені позову просив відмовити з мотивів, викладених у запереченні, а розгляд справи здійснювати у його відсутність на підставі наявних у матеріалах справи доказах.

В обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно і підстави для його скасування відсутні, оскільки за наслідками камеральної перевірки фахівцями Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області встановлено порушення порядку заповнення податкової декларації з ПДВ, а саме: сума податку зазначена у рядку 25 не відображена у відповідних частинах у складі рядків 25.1 та 25.2. Вказана помилка, на переконання відповідача, свідчить про заниження товариством зобов'язання з податку на додану вартість.

Вислухавши думку представника позивача, суд визнав за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши норми закону, які діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВКП «Укрпелетекпорт» є юридичною особою, що зареєстроване 1 лютого 2011 року, і підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 46-47). Станом на момент розгляду справи та проведення перевірки товариство перебувало на обліку у Броварській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області.

Відповідно до матеріалів справи, у січні 2014 року посадовою особою Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, на підставі пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України та в порядку статті 7 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за листопад 2013 (від 18 грудня 2013 року №9081763247).

Результати перевірки оформленні актом від 14 січня 2014 року №2/10-06-22-04/37448375 (далі - акт перевірки) (а.с. 17-19)

У ході перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України та пункту 4.6.8 порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, що призвело до заниження податкових зобов'язань на суму ПДВ 70736,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки, Броварвською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 14 січня 2014 року №0000242204, яким позивачу збільшено суму грошового збов'язання з податку на додану вартість у розмірі 88420,00 грн., у тому числі 70736,00 грн. за основним платежем та 17684,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 16).

За наслідками адміністративного оскарження, рішеннями Головного управління Міндоходів у Київській області від 24 березня 2014 року №728/10/10-36-10-01-04/16 (а.с. 13-15) та Міністерства доходів і зборів України від 23 травня 2014 року №3571/16/99-99-10-01-15 (а.с. 11-12) скарги позивача залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Не погоджуючись із висновками податкового органу, позивач звернувся до суду.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем до Броварвської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області подано податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2011 року, в якій самостійно визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (рядок 25 декларації) у розмірі 70736,00 грн. (а.с. 20-25)

Під час розгляду справи суд встановив, що з приводу обставин подання позивачем до податкового органу податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року із незаповненими рядками 25.1 «сплачується до загального/спеціального фонду державного бюджету» та 25.2 «залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства та/або спрямовується на спеціальний рахунок» спір між сторонами відсутній.

Однак, позивач наполягав на тому, що задекларував суму податкового зобов'язання, вказавши його суму в рядках 18 та 25 декларації, сплатив суму податку в повному обсязі в установлений законом строк, що підтверджується випискою з банківського рахунку за 20 грудня 2013 року (а.с. 48) та платіжним дорученням №309 від 18 грудня 2013 року (а.с. 49).

Помилка в декларації - не заповнення рядка 25.1 має методологічний характер і не призвела до заниження податкового зобов'язання.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2 статті 200 Податкового кодексу України).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт200.3 статті 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

В силу положень пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання. Податкова декларація складається за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади та чинному на час її подання (п. 48.1 ст. 48 ПК України).

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України передбачено якщо платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті, зокрема, надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку (пп. "а" п. 50.1 статті 50 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 120.1 статі 120 Податкового кодексу України невиконання платником податків вимог, передбачених абзацом другим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання (недоплати).

З аналізу вказаної норми також убачається, що умовою для накладення штрафу є факт заниження податкового зобов'язання (недоплати).

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджений наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 р. за № 1490/20228 (далі - Порядок).

Згідно з підпунктом 4.6.8 пункту 4.6 розділу V Порядку в рядку 25 "Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду та:" декларації вказується сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, та сплачується до загального фонду державного бюджету - рядок 25.1.

На підставі аналізу вказаної норми, а також назви рядку 25 декларації суд дійшов висновку, що платник податків не може вважатися таким, що не визначив податкове зобов'язання (занизив податкове зобов'язання), якщо він уніс до рядку 25 певний показник, що має позитивне значення.

Рядки 25.1 та 25.1 декларації є складовими рядка 25, в якому платник податків визначає розмір податкового зобов'язання. Вони мають допоміжне значення для цілей адміністрування податків. Виявлена суперечність у показниках податкової звітності утворює підстави для проведення перевірки платника податків згідно з положеннями статті 78 Податкового кодексу України і не може без перевірки призводити до висновку податкового органу про заниження податкового зобов'язання.

Доводи відповідача про те, що незаповнений позивачем рядок 25.1 декларації ототожнюється з недекларуванням податкового зобов'язання за певний податковий період уцілому, незважаючи на показники заповненого рядку 25, є безпідставними та фактично призводять до дублювання податкового зобов'язання. Водночас, суд бере до уваги, що відповідна сума податку на додану вартість позивачем була сплачена відповідний рахунок державного бюджету та у строк, що визначений Законом.

Суд також зазначає, що пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, на порушення якого відповідач посилається в Акті перевірки, не передбачено відповідальність за порушення пункту 1-3 розділу ІV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість

Водночас, аналіз викладених норм Податкового кодексу України свідчить про те, що лише у випадку допущення платником податків помилки у податковій декларації, яка призвела до зменшення належних до сплати надходжень до бюджету, такий платник повинен у відповідності до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України надати податковому органу уточнюючу декларацію та сплатити штрафні санкції з розрахунку 3% від заниженої суми податку, або такі штрафні санкції застосовуються податковим органом самостійно, але вже у розмірі 5%.

Разом з тим, штрафні санкції розраховуються виходячи із суми заниженого податку, а не заповнення рядка 25.1 у декларації за листопад 2013 року має методологічний характер і не призвело до заниження податкового зобов'язання.

Таким чином, суд дійшов висновку, що факти заниження податкового зобов'язання внаслідок подання позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року з незаповненим рядком 25.1, - відсутні, а тому нарахування позивачу вдруге грошового зобов'язання з податку на додану вартість є неправомірним.

Отже, податкове повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 14 січня 2014 року №0000242204 є протиправним і підлягає скасуванню

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано суду достатніх належних і доказів, які б спростовували б твердження позивача, отже не доведено правомірності свого рішення.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що матеріалами справи спростовуються висновки, які стали основою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 9, 14, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 14 січня 2014 року №0000242204.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКП Укрпелетекспорт» (ідентифікаційний код 37448375) судовий збір у розмірі 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Леонтович А.М.

Повний текст постанови виготовлено1 серпня 2014 року.