Ухвала

від 31.07.2014 по справі 810/2149/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/2149/14 Головуючий у 1-й інстанції: Спиридонова В.О. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

31 липня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Арсенійчук М.В.,

за участю представників сторін:

від позивача Гавриленко А.В.,

від відповідача Осаволюк І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 травня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області (далі по тексту - відповідач, податковий, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.09.2013 №0000922300, №0000932300, №0000912300.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 28 травня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явилися в судове засідання, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами відповідача проведено планову виїзну документальну перевірку з питань дотримання ТОВ «Фоззі-Фуд» вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 по 31.12.2012.

Результати перевірки відображено в акті перевірки від 20.08.2013 №79/22-1/32294926 (далі по тексту - акт перевірки), в якому податковим органом встановлено наступні порушення позивачем вимог податкового законодавства:

- пп. 14.1.36, 14.1.27 п. 14, пп. 138.1, 138.2, 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток на загальну суму 953446,00 грн. за 2012 рік та заниження податку на прибуток всього у сумі 333806 грн. за 2012 рік.;

- п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1, 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ (ряд. 25 декларації) на загальну суму 1857833,00 грн., у т.ч. по періодам: липень 2011 року - 7467 грн., серпень 2011 року - 4863 грн., вересень 2011 року - 10097 грн., жовтень 2011 року - 13279 грн., листопад 2011 року - 46655 грн., грудень 2011 року - 600 грн., січень 2012 року - 141424 грн., березень 2012 року - 81714 грн., квітень 2012 року - 215004 грн., травень 2012 року - 7823 грн., червень 2012 року - 201233 грн., липень 2012 року - 290777 грн., серпень 2012 року - 588593 грн., вересень 2012 року - 213722 грн., жовтень 2012 року - 8992 грн., листопад 2012 року - 25590 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- форми «Р» №0000922300 від 24.09.2013, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 500709,00 грн., у т.ч. за основним платежем 333806,00 грн., штрафна санкція - 166903,00 грн.;

- форми «П» №0000932300 від 24.09.2013, яким товариству зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 953446,00 грн.

- форми «Р» №0000912300 від 24.09.2013, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 2786750,00 грн., у т.ч. за основним платежем 1857833,00 грн., штрафна санкція - 928917,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження рішенням ГУ Міндоходів у Київській області від 12.12.13 №16336/10/10-36-10-01-206/842 та рішенням Міністерства доходів та зборів України від 27.02.2014 №3799/6/99-99-/0-01-15 зазначені податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги позивача - без задоволення.

Вважаючи вказані податкові повідомлення - рішення відповідача протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції позивача з його контрагентами: ТОВ «Асті-Ко», ПП «Фірма Володар», ТОВ «УкрФуд», ТОВ «Анкей», ТОВ «УВГ Груп», ТОВ «Будівельна компанія АТР Груп», ТОВ «Гранд-Буд-Сервіс», ТОВ «Енерго-2007», ФОП ОСОБА_4, ТОВ «Стоянчук» є реальними та підтверджуються необхідними документами, а товари та послуги, що придбавалися позивачем у вказаних суб'єктів господарювання, отримувались з метою використання та були використані позивачем у власній господарській діяльності, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій та безпідставність тверджень відповідача про неправомірне формування податкового кредиту за наслідками таких операцій та неправомірне віднесення понесених за наслідками таких операцій витрат до валових.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, розглядаючи справи щодо протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В даному випадку дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, заявлені позивачем суми бюджетного відшкодування за період, що перевірявся, за висновками контролюючого органу не підлягають відшкодуванню, оскільки господарські операції позивача з його контрагентами: ТОВ «Асті-Ко», ПП «Фірма Володар», ТОВ «УкрФуд», ТОВ «Анкей», ТОВ «УВГ Груп», ТОВ «Будівельна компанія АТР Груп», ТОВ «Гранд-Буд-Сервіс», ТОВ «Енерго-2007», ФОП ОСОБА_4, ТОВ «Стоянчук» не мали реального характеру у зв'язку з відсутністю факту реального здійснення господарської діяльності цими контрагентами.

До таких висновків контролюючий орган прийшов на підставі актів перевірки податковим органом цих контрагентів позивача стосовно їх господарських взаємовідносин з власними контрагентами, актів про неможливість проведення зустрічної звірки цих контрагентів та наявності кримінальних проваджень, порушених стосовно посадових осіб вказаних суб'єктів господарювання.

Враховуючи наведене, відповідач дійшов висновку про те, що контрагенти позивача: ТОВ «Асті-Ко», ПП «Фірма Володар», ТОВ «УкрФуд», ТОВ «Анкей», ТОВ «УВГ Груп», ТОВ «Будівельна компанія АТР Груп», ТОВ «Гранд-Буд-Сервіс», ТОВ «Енерго-2007», ФОП ОСОБА_4, ТОВ «Стоянчук» мають ознаки фіктивності, а тому правочини позивача з цими контрагентами не спричинили жодних правових наслідків.

Таким чином, висновки відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються виключно на порушеннях податкового законодавства контрагентами позивача: ТОВ «Асті-Ко», ПП «Фірма Володар», ТОВ «УкрФуд», ТОВ «Анкей», ТОВ «УВГ Груп», ТОВ «Будівельна компанія АТР Груп», ТОВ «Гранд-Буд-Сервіс», ТОВ «Енерго-2007», ФОП ОСОБА_4, ТОВ «Стоянчук» та їх постачальниками.

Наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Перевіряючи реальність здійснення позивачем господарських операцій у спірний період, колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, види діяльності ТОВ «Фоззі-Фуд» за КВЕД-2010: 47.11 (роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами), 10.71 (виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів, тістечок нетривалого зберігання), 46.34 (оптова торгівля напоями), 46.35 (оптова торгівля тютюновими виробами), 47.25 (роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах) та 56.10 (діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування).

Стосовно господарських відносини між ТОВ «Фоззі-Фуд» та ТОВ «Асті-Ко» судом встановлено наступне.

Господарські операції між вказаними суб'єктами господарювання здійснювалися на підставі наступних угод:

- договір №01-09/11 від 01.09.2011 на сервісне обслуговування торгівельної холодильної техніки, відповідно до умов якого виконавець зобов'язаний здійснити повне сервісне обслуговування торгівельного холодильного обладнання, вказаного в Додатку №1 до Договору. У Додатку №1 визначено обладнання холодильних систем на об'єктах за адресою: м. Київ, Дніпровська набережна, 33а та м. Київ, вул. Борщагівська, 154. Всі деталі та матеріали, необхідні для здійснення ремонту, якщо вихід із ладу обладнання відбувся не з вини виконавця, оплачується замовником.

- договір №01-09/10 від 01.09.2011 на сервісне обслуговування торгівельної холодильної техніки, відповідно до умов якого виконавець зобов'язаний здійснити повне сервісне обслуговування торгівельного холодильного обладнання, вказаного в Додатку №1 до Договору. У Додатку №1 було визначено обладнання холодильних систем: на цехах за адресами: м. Київ, п-т Перемоги, 47, п-т Правди, 66, вул. Алма-Атинська, 35а, вул. Гер. Сталінграду, 46, вул. Драйзера, 8; на заморозці «Бонгард» за адресою: м. Біла Церква, вул. Гординського, 2а, м Київ, вул. Гната Юри, 20, вул. Драйзера, 21, вул. Харківське шоссе, 144, п-т Перемоги, 47, м. Черкаси, вул. Добровольського, 5/3; холодильників Премія за адресою: м. Київ, вул. Закревського, 61/2, вул. Білоруська, 2, п-т Правди, 66, вул. Харківське шосе, 144, вул. Боженко,107, пер. Карельський, 3, вул. Мате Залки, 6, вул. Драйзера, 21, вул. Малиновського, 5, п-т Перемоги, 47, вул. Драйзера, 8, б-р Чоколівський, 28, вул. Чорнобильська, 3, вул. Русанівська набережна, 10, вул. Мішуги, 4. Всі деталі та матеріали, необхідні для здійснення ремонту, якщо вихід із ладу обладнання відбувся не з вини виконавця, оплачується замовником;

- договір №ДС-1 від 01.01.2012 на сервісне обслуговування торгівельної холодильної техніки, відповідно до умов якого виконавець зобов'язаний здійснити повне сервісне обслуговування торгівельного холодильного обладнання, вказаного в Додатку №1 до Договору. У Додатку №1 визначено список об'єктів обслуговування та обладнання холодильних систем: цехів за адресою: м. Київ, п-т Перемоги, 47, п-т Правди, 66, вул. Алма-Атинська, 35а, вул. Гер. Сталінграду, 46, вул. Западинська, 15а, вул. Драйзера, 8; на заморозці «Бонгард» за адресою: м. Біла Церква, вул. Гординського, 2а, м Київ, вул. Гната Юри, 20, вул. Драйзера, 21, вул. Харківське шосе, 144, п-т Перемоги, 47, м. Черкаси, вул. Добровольського, 5/3; холодильників Премія за адресою: м. Київ, вул. Закревського, 61/2, вул. Білоруська, 2, п-т Правди, 66, вул. Харківське шосе, 144, м. Біла Церква, вул. Гординського, 2а, м. Київ, вул. Боженко, 107, пер. Карельський, 3, вул. Мате Залки, 6, вул. Драйзера, 21, вул. Малиновського, 5, п-т Перемоги, 47, вул. Драйзера, 8, б-р Чоколівський, 28, Дніпровська набережна, 33а, вул. Борщагівська, 154, вул. Якутська, 8, вул. Братиславська, 52, вул.. Милославська, 10, вул. Чорнобильська, 3, вул. Русанівська набережна, 10, вул. Мішуги, 4. Додатковою угодою 01.05.2012 внесено зміни в Додаток №1 до договору, яким збільшено кількість цехів, що обслуговувалися відповідно до даного договору та внесено зміни до переліку холодильників Премія, що обслуговувалися.

- договір №ДС-2 від 01.01.2012 на сервісне обслуговування торгівельної холодильної техніки, відповідно до умов якого виконавець зобов'язаний здійснити повне сервісне обслуговування торгівельного холодильного обладнання, вказаного в Додатку №1 до Договору. У Додатку №1 визначено обладнання холодильних систем на об'єктах за адресою: м. Київ, Дніпровська набережна, 33а та м. Київ, вул. Борщагівська, 154, м. Київ, вул. Бережанська, 22, п-т П. Григоренка, 23, вул. Срібнокільска, 3, м. Житомир, пл. Житній ринок,1, м. Радомишль, вул. Велика Житомирська, 1/2, м. Київ, вул. Милославська, 10а, вул. Братиславська, 52. До Договору було додаткову угоду від 01.05.2012 про внесення змін до Додатку №1.

- договір №ДС-3 від 01.01.2012 на сервісне обслуговування торгівельної холодильної техніки, відповідно до умов якого виконавець зобов'язаний здійснити повне сервісне обслуговування торгівельного холодильного обладнання, вказаного в Додатку №1 до Договору. У Додатку №1 було визначено обладнання холодильних систем на об'єктах за адресою: м. Київ, Бережанська, 22, вул. Срібнокільска, 3, Дніпровська набережна, 33а, Борщагівська, 154, вул. Милославська, 10а, вул. Братиславська, 52.

На підтвердження реальності виконання умов договорів №01-09/11 від 01.09.2011 та №01-09/10 від 01.09.2011позивачем надані належним чином завірені копії:

- видаткових накладних: №РН-09193 від 19.09.2011, №РН-09192 від 19.09.2011, №РН-09303 від 30.09.2011, №РН-09304 від 30.09.2011, №Рн-09071 від 07.09.2011, №РН-10131 від 13.10.2011, №РН-10171 від 17.10.2011, №РН-10132 від 13.10.2011, №РН-11292 від 29.11.2011, №РН-12211 від 21.12.2011, №РН-12213 від 21.12.2011, №РН-12212 від 21.12.2011;

- актів здачі-приймання робіт: №ОУ-09161 від 16.09.2011, №ОУ-09302 від 30.09.2011, №ОУ-190908 від 13.10.2011, №ОУ-111003 від 17.10.2011, №201002 від 26.10.2011, №191002 від 26.10.2011, №111001 від 26.10.2011, №191004 від 26.10.2011, №191003 від 26.10.2011, №261001 від 04.11.2011, №241004 від 10.11.2011, №241003 від 10.11.2011, №241002 від 10.11.2012, №201004 від 17.11.2011, №150606 від 17.11.2011, №301103 від 30.11.2011, №301102 від 30.11.2011, №301101 від 30.11.2011. №231101 від 08.12.2011, №301104 від 08.12.2011, №221202 від 28.12.2011, №071201 від 28.12.2011, №221201 від 28.12.2011, №221203 від 28.12.2011.

- податкових накладних: від 16.09.2011 №35, від 30.09.2011 №65, від 30.09.2011 №67, від 13.10.2011 №34, від 13.10.2011 №32, від 13.10.2011 №33, від 17.10.2011 №39, від 26.10.2011 №56, від 26.10.2011 №55, від 26.10.2011 №53, від 26.10.2011 №52, від 26.10.2011 №54, від 04.11.2011 №26, від 10.11.2011 №42, від 10.11.2011 №43, від 10.11.2011 №44, від 17.11.2011 №56, від 30.11.2011 №102, від 30.11.2011 №101, від 30.11.2011 №100, від 08.12.2011 №35, від 08.12.2011 №36, від 21.12.201 №86, від 21.12.2011 №87, від 21.12.2011 №88, від 28.12.2011 №112, від 28.12.2011 №115, від 28.12.2011 №113, від 28.12.2011 №114.

На підтвердження реальності виконання умов договорів №ДС-1 від 01.01.2012, №ДС-2 від 01.01.2012 та №ДС-3 від 01.01.2012 позивачем надані належним чином завірені копії:

- видаткових накладних: №РН-01263 від 26.01.2012, №РН-01261 від 26.01.2012, №РН-02153 від 15.02.2012;

- актів здачі-приймання робіт: №110101 від 17.01.2012, №ОУ-01242 від 24.01.2012, №ОУ-01301 від 30.01.2012, №ОУ-01313 від 31.01.2012, №170102 від 09.02.2012, №ОУ-01111 від 11.01.2012, №ОУ-01112 від 11.01.2012, №ОУ-01121 від 12.01.2012, №ОУ-01132 від 13.01.2012, №ОУ-01184 від 18.01.2012, №ОУ-01183 від 18.01.2012, ОУ-01253, від 25.01.2012, №ОУ-01252 від 25.01.2012, №240102 від 31.01.2012, №ОУ-02015 від 01.02.2012, ОУ-02014 від 01.02.2012, №ОУ-02013 від 01.02.2012, №ОУ-02012 від 01.02.2012, №ОУ-02023 від 02.02.2012, №ОУ-02022 від 02.02.2012, №ОУ-02021 від 02.02.2012, №ОУ-02031 від 03.02.2012, №ОУ-02062 від 06.02.2012, №ОУ-02064 від 06.02.2012, №ОУ-02063 від 06.02.2012, №ОУ-02074 від 07.02.2012, №ОУ-02071 від 07.02.2012, №ОУ-02072 від 07.02.2012, №ОУ-02073 від 07.02.2012, №ОУ-02092 від 09.02.2012, №ОУ-02093 від 09.02.2012, №ОУ-02163 від 16.02.2012, №ОУ-02162 від 16.02.2012, №ОУ-02161 від 16.02.2012, №ОУ-02171 від 17.02.2012, №ОУ-02173 від 17.02.2012, №ОУ-02172 від 17.02.2012, №ОУ-02202 від 20.02.2012, №ОУ-02212 від 21.02.2012, №ОУ-02211 від 21.02.2012, №ОУ-02221 від 22.02.2012, №ОУ-03012 від 01.03.2012, №ОУ-03011 від 01.03.2012, №ОУ -03021 від 02.03.2012, №ОУ-03032 від 03.03.2012, №ОУ-03031 від 03.03.2012, №ОУ-03055 від 05.03.2012, №ОУ-03054 від 05.03.2012, №ОУ-03053 від 05.03.2012, №ОУ-03052 від 05.03.2012, №ОУ-03056 від 05.03.2012, №ОУ-03064 від 06.03.2012, №ОУ-03063 від 06.03.2012, №ОУ-03062 від 06.03.2012, №ОУ-03061 від 06.03.2012,№ОУ-03074 від 07.03.2012, №ОУ-03073 від 07.03.2012, №ОУ-03072 від 07.03.2012, №ОУ-03071 від 07.03.2012, №ОУ-03144 від 12.03.2012, №ОУ-03192 від 19.03.2012, №ОУ-03191 від 19.03.2012, №ОУ-03201 від 20.03.2012, №ОУ-04022 від 02.04.2012, №ОУ-04021 від 02.04.2012, №ОУ-04023 від 02.04.2012, №ОУ-04034 від 03.04.2012, №ОУ-04035 від 03.04.2012, №ОУ-04044 від 04.04.2012, №№ОУ-04043 від 04.04.2012. №ОУ-04045 від 04.04.2012, №ОУ-04042 від 04.04.2012, №ОУ-04053 від 05.04.2012, №ОУ-04052 від 05.04.2012, №ОУ-04051 від 05.04.2012, №ОУ-04094 від 09.04.2012, №ОУ-04181 від 18.04.2012, №ОУ-04194 від 19.04.2012, №ОУ-04195 від 19.04.2012, №РН-05235 від 23.05.2012, №РН-05232 від 23.05.2012, №РН-05231 від 23.05.2012, №РН-05234 від 23.05.2012, №ОУ-05244 від 24.05.2012, №ОУ-05251 від 25.05.2012, №ОУ-05291 від 29.05.2012, №ОУ-05292 від 29.05.2012, №РН-05292 від 29.05.2012, №ОУ-05301 від 30.05.2012, №ОУ-05311 від 30.05.2012, №ОУ-05302 від 30.05.2012, №06141 від 14.06.2012, №06142 від 14.06.2012, №06143 від 14.06.2012, №06144 від 14.06.2012, №06151 від 15.06.2012, №06181 від 18.06.2012;

- податкових накладних: від 11.01.2012 №22, від 11.01.2012 №23, від 12.01.2012 №26, від 13.01.2012 №30, від 18.01.2012 №46, від 18.01.2012 №47, від 25.01.2012 №73, від 25.01.2012 №72, від 31.01.2012 №99, від 01.02.2012 №5, від 01.02.2012 №3, від 01.02.2012 №4, від 01.02.2012 №6, від 02.02.2012 №24, від 02.02.2012 №23, від 02.02.2012 №25, від 03.02.2012 №30, від 06.02.2012 №37, від 06.02.2012 №36, від 06.02.2012 №35, від 07.02.2012 №44, від 07.02.2012 №45, від 07.02.2012 №47, від 07.02.2012 №46, від 09.02.2012 №64, від 09.02.2012 №63, від 16.02.2012 №92, від 16.02.2012 №91, від 16.02.2012 №93, від 17.02.2012 №99, від 17.02.2012 №100, від 17.02.2012 №101, від 20.02.2012 №109, від 21.02.2012 №116, від 21.02.2012 №115, від 22.02.2012 №123, від 01.03.2012 №2, від 01.03.2012 №1, від 02.03.2012 №10, від 03.03.2012 №14, від 03.03.2014 №13, від 05.03.2012 №17, від 05.03.2012 №18, від 05.03.2012 №19, від 05.03.2012 №16, від 05.03.2012 №20, від 06.03.2012 №23, від 06.03.2012 №26, від 06.03.2012 №25, від 06.03.2012 №24, від 07.03.2012 №29, від 07.03.2012 №28, від 07.03.2012 №30, від 07.03.2012 №31, від 14.03.2012 №53, від 19.03.2012 №71, від 19.03.2012 №72, від 20.03.2012 №76, від 02.04.2012 №1, від 02.04.2012 №2, від 02.04.2012 №5, від 02.04.2012 №4, від 02.04.2012 №6, від 03.04.2012 №31, від 03.04.2012 №29, від 03.04.2012 №30, від 04.04.2012 №44, від 04.04.2012 №45, від 04.04.2012 №43, від 04.04.2012 №46, від 05.04.2012 №56, від 05.04.2012 №54, від 05.04.2012 №55, від 09.04.2012 №71, від 18.04.2012 №125, від 19.04.2012 №137, від 19.04.2012 №138, від 23.05.2012 №77, від 23.05.2012 №78, від 23.05.2012 №75, від 23.05.2012 №76, від 23.05.2012 №79, від 24.05.2012 №88, від 25.05.2012 №94, від 29.05.2012 №112, від 29.05.2012 №114, 29.05.2012 №113, від 29.05.2012 №115, від 30.05.2012 №121, від 30.05.2012 №122, від 30.05.2012 №123, від 14.06.2012 №11, від 14.06.2012 №9, від 14.06.2012 №10, від 14.06.2012 №8, від 18.06.2012 №13, від 15.06.2012 №12.

Фінансово-господарські відносини між ТОВ «Фоззі-Фуд» та ПП «Фірма «Володар» здійснювалися на підставі усного договору купівлі-продажу, відповідно до якого позивачем придбано відбійники з нержавіючої сталі на суму 44800,00 грн. з ПДВ. На підтвердження реальності здійснення даної операції позивачем надано копії видаткової накладної від 12.07.2011 №506, податкової накладної від 02.07.2011 №98, банківських виписок від 12.07.2011 та 28.12.2012.

Фінансово-господарські відносини між ТОВ «Фоззі-Фуд» та ТОВ «Укрфуд» здійснювалися на підставі договору №272 від 16.03.2010, відповідно до умов якого постачальник (ТОВ «Укрфуд») зобов'язувався поставити товар. На підтвердження реальності виконання умов даного договору позивачем надані копії видаткових накладних від 11.01.2012 та від 18.01.2012, податкових накладних від 11.01.2012 №1, від 18.01.2012 №2, від 25.01.2012 №3, а також реєстраційних документів вказаного товариства (Свідоцтва про реєстрацію, Довідки ЄДРПОУ, Свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ, наказу про призначення директора, витягу із Статуту ТОВ «Укрфуд»).

Фінансово-господарські відносини між ТОВ «Фоззі-Фуд» та ТОВ «Анкей» здійснювалися на підставі наступних угод:

- договір №1/08-11 від 01.08.2011, відповідно до умов якого ТОВ «Анкей» зобов'язується на власний ризик, із власних матеріалів виконати роботи по виготовленню і монтажу 3 рекламних конструкцій розміром 6*3 і 6 прожекторів з встановленням на місці, розміщених за адресою: м. Харків, вул. Свободи, 30. Загальна вартість робіт, вказаних вище, зазначається у Специфікації №1 до Договору. Вартість робіт включає в себе використання машин і механізмів, підйомних пристроїв, вартість видаткових матеріалів, вартість підготовки і представлення виконавчої документації. У Специфікації (Додаток №1) визначено вимоги до конструкції, яку повинен виготовити виконавець та визначено перелік матеріалу та його вартість, що буде використано на виконання договору. У Додаток №2 до даного договору визначено місце встановлення рекламних щитів (м. Харків, вул. Свободи, 30) та фото, де повинні розміщуватися рекламні конструкції. Додатком №3 до даного договору визначена Технічна схема, де сторонами було визначено креслення конструкції.

- договір №1/08-11/2 від 01.08.2011, відповідно до умов якого ТОВ «Анкей» зобов'язується на власний ризик, із власних матеріалів виконати роботи по виготовленню і монтажу 3 рекламних конструкцій розміром 4*2 і 4 прожектори з встановленням на місці, розміщених за адресою: м. Харків, проспект Московський, 256. Загальна вартість робіт, вказаних зазначається у Специфікації №1 до договору. Вартість робіт включає в себе використання машин і механізмів, підйомних пристроїв, вартість видаткових матеріалів, вартість підготовки і представлення виконавчої документації. Специфікацією (Додаток №1) визначено вимоги до конструкції яку повинен виготовити виконавець. У Додаток №2 до даного договору визначено місце встановлення рекламних щитів (м. Харків, проспект Московський, 256) та фото, де повинні розміщуватися рекламні конструкції. Додатком №3 до даного договору визначена Технічна схема, де сторонами було визначено креслення конструкції.

На підтвердження реальності виконання умов вказаних договорів позивачем надані копії акту від 11.08.2011 до Договору №/08-11 від 01.08.2011, акту від 11.08.2011 до Договору №1/08-11/2 від 01.08.2011; специфікацій; схем встановлення рекламних щитів; креслень рекламних щитів; банківських виписок.

Фінансово-господарські відносини між ТОВ «Фоззі-Фуд» та ТОВ «УВГ Груп» здійснювалися на підставі договору №03-07-12 від 03.07.2012, відповідно до умов якого ТОВ «УВГ Груп» зобов'язується відповідно до вимог замовника створити аудіовізуальний твір під умовною назвою «Скарбничка» для Програми лояльності «Власний рахунок» Замовника, зафіксований на матеріальному носії (компакт-диску) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень), які відображають рухомі зображення із звуковим супроводом. Хронометраж аудіовізуального твору 30 секунд. Строк створення 31.08.2012. На підтвердження реальності виконання умов даного договору позивачем надано належним чином завірені копії: акту здачі-приймання послуг від 29.08.2012; податкової накладної від 26.07.2012 №521; банківської виписки.

Фінансово-господарські відносини між ТОВ «Фоззі-Фуд» та ТОВ «Будівельна компанія АТР Груп» здійснювалися на підставі усного договору купівлі-продажу, а саме було придбано труби в кількості 8 шт. та муфти в кількості 4 шт. На підтвердження реальності виконання цих операцій позивачем надано належним чином завірені копії видаткових накладних №12/07-16 від 12.07.2011, №12/07-17 від 12.07.2011, та податкових накладних від 12.07.11 №575 та №574.

Фінансово-господарські відносини між ТОВ «Фоззі-Фуд» та ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс» здійснювалися на підставі усного договору купівлі-продажу, а саме був придбаний протічний водонагрівач «Vaillant» 24 кВт. та скринька управління тепловою завісою. На підтвердження реальності виконання цих операцій позивачем надано належним чином завірені копії видаткових накладних від 30.11.2011 №30/11-58 та від 27.12.2011 №27/12-01, та податкових накладних від 30.11.2011 №1306, від 22.12.2011 №584.

Фінансово-господарські відносини між ТОВ «Фоззі-Фуд» та ТОВ «Енерго-2007» здійснювалися на підставі договорів №2408 від 01.04.2012 та №419/5 від 01.05.2012, відповідно до умов яких постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар відповідно до умов договору. Обов'язковою умовою оплати товару є наявність покупця оформлених у встановленому чинним законодавством та пп. 4.2 договору порядку відповідної накладної та податкової накладної. Постачальник зобов'язаний передавати відповідну накладну та податкову накладну, документи про якість товару, інші супровідні документи. На підтвердження реальності виконання вказаних угод позивачем надано належним чином завірені копії видаткових накладних: №146 від 09.08.2012, №165 від 11.08.2012, №164 від 11.08.2012, від 11.08.2012 №163, від 31.05.2012 №39, №41 від 31.05.2012, від 02.06.2012 №3, від 02.06.2012 №32, від 05.06.2012 №8, від 05.06.2012 №36, від 31.05.2012 №39, від 31.05.2012 №41, від 02.06.2012 №3, від 02.06.2012 №32, від 05.06.2012 №8, від 05.06.2012 №36, від 04.08.2012 №140, від 04.08.2012 №138, від 04.08.2012 №139, від 04.08.2012 №141, від 04.08.2012 №137, від 07.08.2012 №149, від 07.08.2012 №147, від 07.08.0212 №148, від 07.08.2012 №150, від 07.08.2012 №151, від 09.08.2012 №157, від 09.08.2012 №158, від 20.04.2012 №1, від 21.04.2012 №3, від 24.04.2012 №5, від 27.04.2012 №7, від 28.04.2012 №9, від 30.04.2012 №15; а також відповідних податкових накладних (т. І а.с. 206-246, т. ІІ а.с. 1-56).

Фінансово-господарські відносини між ТОВ «Фоззі-Фуд» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 здійснювалися на підставі договору поставки №2591 від 30.07.2012, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується здійснити поставку партій товару виключно автотранспортом на умовах DDP (Інкотермс 2010) за адресою та в строк, вказані в Замовлені. Замовлення покупець має право передавати по факсу, рекомендованим листом, по електронній пошті або за допомогою системи EDI (Електронний обмін даними). На підтвердження реальності виконання вказаних угод позивачем надано належним чином завірені копії податкових накладних (т. ІІ а.с. 72-94); видаткових накладних (т. ІІ а.с. 96-118); банківських виписок від 09.08.20122, 13.08.2012, 15.08.2012, 21.08.2012, 31.08.2012, 07.09.2012.

Фінансово-господарські відносини між ТОВ «Фоззі-Фуд» та ТОВ «Стоянчук» здійснювалися на підставі договору поставки №1229 від 26.05.2008. 01.10.2009 було укладено договір про заміну сторони у зобов'язані за договором поставки №1229 від 26.05.2008, яким замінено покупця із ЗАТ «Фоззі» на ТОВ «Фоззі-Фуд». Відповідно до умов даного договору зобов'язання постачальника по поставці товару виникають на підставі замовлення покупця. Замовлення може бути передано по факсу, електронної пошти, через торгівельного представника або в інший спосіб прийнятий для покупця. На підтвердження реальності виконання вимог даного договору позивачем надано належним чином завірені копії видаткових накладних від 01.09.2012, від 02.09.2012, від 03.09.2012, від 04.09.2012, від 05.09.2012, від 06.09.2012, від 07.09.2012, від 08.09.2012, від 09.09.2012, від 10.09.2012, від 11.09.2012, від 12.09.2012, від 13.09.2012, від 14.09.2012, від 15.09.2012, від 16.09.2012, від 17.09.2012, від 18.09.2012, від 19.09.2012, від 20.09.2012, від 21.09.2012, від 22.09.2012, від 24.09.2012, від 25.09.2012, від 26.09.2012, від 27.09.2012, від 28.09.2012, від 29.09.2012, від 30.09.2012; банківських виписок від 05.09.2012, 13.09.2012, 17.09.2012, від 08.10.2012, від 06.10.2012, від 17.10.2012, від 29.10.2012; накладних (т. ІІ а.с.155-198); податкових накладних (т. ІІ а.с. 123-125, 234-245).

Правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Враховуючи те, що постачання товарів та надання послуг позивачу ТОВ «Асті-Ко», ПП «Фірма Володар», ТОВ «УкрФуд», ТОВ «Анкей», ТОВ «УВГ Груп», ТОВ «Будівельна компанія АТР Груп», ТОВ «Гранд-Буд-Сервіс», ТОВ «Енерго-2007», ФОП ОСОБА_4, ТОВ «Стоянчук» підтверджено дослідженими в судовому засіданні розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, які були надані відповідачу до перевірки, доведеність використання придбаних товарів і послуг у власній господарській діяльності позивача, суд приходить до висновку про безпідставність тверджень відповідача про неправомірне формування податкового кредиту та валових витрат за наслідками таких операцій.

Окрім того, згідно з ч. 1 ст. 18 «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідачем не надано доказів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, щодо наявності запису про виключення з реєстру контрагента позивача на момент укладення чи виконання договору або відсутності у нього статусу платника ПДВ.

Колегія суддів критично оцінює посилання відповідача на акти перевірки та акти про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період, що перевірявся, оскільки визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість є фактична оплата ним сум такого податку контрагенту у попередніх податкових періодах, яка позивачем здійснена, що не заперечується відповідачем.

Крім цього, необхідно зазначити, що і практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007р. у справі «Інтерсплав проти України»).

Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Доводи контролюючого органу про відсутність матеріально-технічних ресурсів у контрагентів позивача як на підставу неможливості фактичного здійснення вказаних господарських операцій не підтверджені жодними доказами, а зводиться лише до констатації вказаних фактів у акті перевірки.

Суд вважає, що дана інформація не може бути беззаперечним доказом відсутності на підприємствах основних фондів та трудових ресурсів, оскільки підтвердженням наявності або відсутності у підприємства основних фондів (власних, орендованих) та трудових ресурсів є не документи податкового обліку, а відповідні документи бухгалтерського обліку.

Відповідачем такі документи в ході перевірки не досліджено та не проаналізовано, які ресурси потрібні були б підприємствам для надання послуг, що надані позивачу його контрагентами. До того ж, висновки податкового органу не враховують нічим не обмеженого права підприємства укладати цивільно-правові угоди оренди приміщень, устаткування та автотранспорту та використання залучених за такими цивільно-правовими угодами трудових та інших ресурсів у власній господарській діяльності.

Виходячи з цього, висновки позивача про відсутність у контрагентів позивача адміністративно-господарських можливостей для виконання спірних договорів не підтверджені належними доказами, а тому не можуть слугувати підставою для застосування до підприємства санкцій за порушення податкового законодавства за умова наявності первинних документів, що підтверджують реальне здійснення поставки товару.

З приводу доводів відповідача щодо відсутності у позивача товарно-транспортних накладних суд зазначає наступне.

Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Мінтрансу України від 14.10.97 р. № 363, регламентують порядок перевезення вантажів різного виду та визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників.

Визначені Правилами документи - ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна - є обов'язковими для використання авто-перевізниками з метою пред'явлення особам, уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті і у сфері безпеки дорожнього руху.

Слід зазначити, що центральним податковим органом не видавались обов'язкові до виконання платниками податків акти щодо підтвердження товарно-транспортними накладними та подорожніми листами в податковому обліку пов'язаних з господарською діяльністю отриманих автотранспортних послуг.

Отже, наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням чи порушенням тільки правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства.

Враховуючи те, що постачання позивачу товарів в сукупності підтверджено дослідженими в судовому засіданні розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, які були надані відповідачу до перевірки, доведеність подальшого використання придбаних послуг у власній господарській діяльності позивача, суд приходить до висновку про безпідставність тверджень відповідача про неправомірне формування податкового кредиту та валових витрат за наслідками таких операцій.

Колегія суддів вважає помилковими посилання відповідача на матеріали досудового розслідування по кримінальних провадженнях за ознаками складу злочинів, передбачених частиною другою статті 205 та частиною третьою статі 212 Кримінального кодексу України, щодо ряду фіктивних підприємств - контрагентів позивача: ТОВ «Асті Ко», ПП «Фірма Володар», ТОВ «Анкей», з яких вбачається, що вказані суб'єкти господарювання мають ознаки фіктивності, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Отже, матеріали досудового розслідування по кримінальному провадженню не є допустимими та належними у справі доказами у розумінні вимог ст. ст. 70 та 72 КАС України. Крім того, по вказаних кримінальних провадженнях на час ухвалення судом першої інстанції оскаржуваної постанови, відсутні вироки, які б встановлював вину певних осіб у вчиненні злочину та відповідні фактичні дані, які б мали значення для справи.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що господарські операції позивача з контрагентами: ТОВ «Асті-Ко», ПП «Фірма Володар», ТОВ «УкрФуд», ТОВ «Анкей», ТОВ «УВГ Груп», ТОВ «Будівельна компанія АТР Груп», ТОВ «Гранд-Буд-Сервіс», ТОВ «Енерго-2007», ФОП ОСОБА_4, ТОВ «Стоянчук» мали реальний характер, а податковий кредит по вказаних операціях сформовано позивачем правомірно, що підтверджується наступним.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1. Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Водночас відповідно до п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6. Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені де складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, первинні документи, оформлені на виконання господарських операцій, відповідають встановленим вимогам та видам господарської діяльності позивача.

Фактичне здійснення господарських операцій підтверджується також подальшим використанням придбаних у товарів в межах господарської діяльності позивача, як того вимагає п.198.3 ст. 198 ПК.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що право позивача на отримання податкового кредиту підтверджене належними доказами, а тому висновок відповідача про порушення позивачем вимог п. 185.1 ст.185, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України внаслідок завищення від'ємного значення з податку на додану вартість на підставі податкових накладних, не відповідає дійсним обставинам справи.

Перевіряючи висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п. 138.1 ст. 138, п.п. 139. п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізований товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інших витрат беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.1 даної статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на основі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами, ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II даного Кодексу.

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що витрати, понесені позивачем за період, що перевірявся, при веденні фінансово-господарської діяльності з ТОВ «Асті-Ко», ПП «Фірма Володар», ТОВ «УкрФуд», ТОВ «Анкей», ТОВ «УВГ Груп», ТОВ «Будівельна компанія АТР Груп», ТОВ «Гранд-Буд-Сервіс», ТОВ «Енерго-2007», ФОП ОСОБА_4, ТОВ «Стоянчук» повинні приймати участь у формуванні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємства за цей період, оскільки підтверджуються відповідними первинними документами, що місяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів зазначає, що доводи органу державної податкової служби не свідчать про наявність обставин, які унеможливлюють підтвердження права на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість позивачу та формування валових витрат, у зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення - рішенні прийняті податковим органом без достатніх підстав.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про задоволення вимог адміністративного позову.

Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді О.О. Беспалов О.А. Губська

Ухвалу в повному обсязі виготовлено 04.08.2014 року

.

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Беспалов О.О.

Губська О.А.