Рішення

від 27.06.2014 по справі 37/209-35/215

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/209-35/215 27.06.14

За позовом акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»

До відповідача комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»

Про стягнення 1109443,57 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

Від позивача Кучкова Ю.В. (за дов.)

Від відповідача Годзяцький О.В. (за дов.)

Обставини справи:

До господарського суду міста Києва звернулася з позовом акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго» до комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» (далі - КП «Спецжитлофонд») про стягнення 888354,82 грн. за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 310916 від 01.07.2001..

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за отриману за вказаним договором теплову енергію у гарячій воді за період з 01.05.2001 по 01.04.2004.

Відповідач позовні вимоги відхилив повністю, виклавши свої заперечення у поданому суду відзиві. Зокрема, відповідач посилався на наступне. Відповідно до п. 2.1 договору при виконанні умов договору, а також з усіх питань, що не обумовлені договором, сторони зобов'язуються керуватись тарифами затвердженими Київською міською державною адміністрацією, Положенням про держенергоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією та іншими діючими нормативними актами. Відповідно до БДН 2.04.01-86 «Теплові мережі» та БДН 2.04.01-85 «Внутрішній водопровід та каналізація будинків», що діють до цього часу, споживання теплової енергії для підігріву води (ГВП) по будинкам КП «Спецжитлофонд» при відсутності приладів обліку теплової енергії обраховується за формулою № 3 БДН 2.04.01-85, тому використовувати формулу нарахувань № 5, яку при обрахуваннях теплової енергії застосовує АК «Київенерго» з коефіцієнтом часової нерівності 2,4, є неправомірним, оскільки це призводить до переплати за теплову енергію.

Енергопостачальник, не звертаючи уваги на цю обставину, використовує формулу № 5, що призводить до завищення нарахувань за теплову енергію, що, в свою чергу, призводить до неповної оплати мешканцями виставлених нарахувань «Абоненту», так як нарахування мешканцям виставляються по тарифах на підставі розпоряджень КМДА № 1787 від 24.09.02, № 1245 від 20.06.02, № 1907 від 14.10.03.

Крім того, відповідач заперечив проти нарахування пені, інфляційної складової боргу та 3% річних, оскільки прострочення грошового зобов'язання виникло внаслідок несплати населенням комунальних послуг, в тому числі теплої енергії. Так, частиною 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення зміни до статті 214 Цивільного кодексу Української РСР» від 08.10.1999 встановлено, що зазначений закон не поширюється на правовідносини, що виникають з прострочення грошового зобов'язання, пов'язаного з оплатою населенням комунальних послуг.

Ухвалою суду від 08.11.2005 зобов'язано позивача надати суду дані щодо кількості поставленої відповідачу теплової енергії (Гкал) за кожен місяць спірного періоду окремо на потреби опалення, окремо - на потреби гарячого водопостачання; зазначити порядок визначення кількості поставленої відповідачу теплової енергії (Гкал) за кожен місяць спірного періоду (окремо на потреби опалення, окремо - на потреби гарячого водопостачання) за період з 01.01.2004 по 01.05.2005; надати суду розрахунок боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних, які нараховуються за невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати теплової енергії, отриманої за період з січня 2004 року по квітень 2005 року (без урахуванням сальдо, що існувало на 01.01.2004).

У наданих суду поясненнях позивач зазначив, що доводи відповідача є необґрунтованими, оскільки до правовідносин, що склалися між позивачем та відповідачем щодо постачання теплової енергії та її оплати, необхідно застосовувати положення спірного договору як такі, що відповідають законодавству, яке діяло на момент його укладення.

Так, положення договору відповідають приписам Правил користування тепловою енергією № 307/262 від 28.10.99 (діяли до листопада 2002 року), оскільки п.п. 5, 5.1, 5.5 договору передбачено, що облік спожитої відповідачем теплової енергії у разі відсутності приладів обліку виконується розрахунковим способом. Сутність розрахункового способу визначена у п. 4 додатка 4 до договору, згідно з яким кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел позивача та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладання відповідача у розрахунковому періоді. Наведене положення договору відповідає п. 12.4.2 Правил від 28.10.99, згідно з яким кількість відпущеної енергопостачальною організацією споживачу теплової енергії з гарячою водою на опалення, вентиляцію та кондиціювання повітря, за відсутності приладів обліку, встановлюється за максимальним тепловим навантаженням з урахуванням фактичного часу споживання теплової енергії та фактичної температури теплоносія в подавальному трубопроводі. Для гарячого водопостачання без приладів обліку - визначається як добуток добового споживання зазначеного в договорі, на кількість діб у звітному періоді. За наявності діючих регуляторів температури та відсутності теплолічильників добове споживання визначається як добуток середньогодинного навантаження в добу максимального споживання гарячої води на коефіцієнт часової нерівності 2,4.

16.12.2005 представник позивача подав заяву про уточнення розміру позовних вимог, яка за змістом є заявою про збільшення розміру позовних вимог до 1109443,57 грн., з яких: 810597,19 грн. сума основного боргу (за період з 01.07.2001 по 01.05.2005), 111906,54 грн. інфляційні нарахування, 29178,68 грн. три проценти річних та 157761,16 грн. пені.

На вимогу ухвали суду від 08.11.2005 позивачем надано розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань (без врахування сальдо станом на 01.01.2004), відповідно до якого 3% річних - 6875,38 грн., а інфляційні - 25642,16 грн..

Оскільки для встановлення кількості (обсягів) теплової енергії у вигляді гарячої води, визначеної розрахунковим способом по договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води помісячно за спірний період (з 01.07.2001 по 01.05.2005) потрібні спеціальні знання, ухвалою суду від 16.12.2005 у справі призначено судово-бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Витрати по проведенню експертизи покладено на комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд».

На вирішення експертів судом були поставлені наступні питання:

1. Який порядок визначення кількості теплової енергії у вигляді гарячої води розрахунковим способом для потреб центрального опалення та гарячого водопостачання (за відсутністю приладів обліку) згідно з нормами і правилами, що діяли у спірний період (липень 2001 року - квітень 2005 року), потрібно застосовувати для визначення поставленої акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» теплової енергії комунальному підприємству з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» за договором № 310916 від 01.07.2001?

2.Виходячи з даного порядку, яку кількість теплової енергії (Гкал) у вигляді гарячої води було поставлено акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» комунальному підприємству з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» протягом липня 2001 року - квітня 2005 року за договором № 310916 від 01.07.2001 щомісячно окремо на потреби гарячого водопостачання та окремо на потреби центрального опалення?

19.12.2012 до суду надійшов висновок № 9688 судової будівельно-технічної експертизи від 28.02.2008.

Вирішуючи запитання суду щодо визначення кількості теплової енергії за розрахунковим методом у вигляді гарячої води, поставленої відповідачу, експерти зазначили, що надання відповіді на нього є неможливим у зв'язку з відсутністю вихідних даних. У той же час, у висновку не конкретизовано, які вихідні дані відсутні, що необхідні для вирішення цього запитання.

Ухвалою суду від 21.01.2013 було викликано у судове засідання експерта КНДІСЕ Непоп О.М. та Апанасенко В.В., які проводили експертизу і складали висновок № 9688 від 28.02.2008, для дачі кваліфікованої відповіді щодо вихідних даних, відсутність яких унеможливлює визначення кількості теплової енергії за розрахунковим методом згідно з вимогами КТМ 204 України 244-94, а також зобов'язано сторін скласти акт звірки взаєморозрахунків.

Експерти КНДІСЕ Непоп О.М. та Апанасенко В.В. на виклик суду не з'явились.

У судовому засіданні представниками сторін надано акт звірки взаєморозрахунків.

Ухвалою суд від 31.01.2013 повторно викликано у судове засідання експертів Київського науково-дослідному інституту судових експертиз Непоп О.М. та Апанасенко В.В., які проводили експертизу і складали висновок № 9688 від 28.02.2008, для дачі кваліфікованої відповіді щодо вихідних даних, відсутність яких унеможливлює визначення кількості теплової енергії за розрахунковим методом згідно з вимогами КТМ 204 України 244-94.

Листом від 06.02.2013 КНДІСЕ повідомило про неможливість забезпечення прибуття до суду експертів Непоп О.М. та Апанасенко В.В. у зв'язку з тим, що вони не працюють у вказаній установі.

Частиною 3 статті 42 ГПК України передбачено, що у випадках недостатньої ясності чи неповноти висновку судового експерта господарський суд може призначити додаткову судову експертизу.

Ухвалою суду від 26.09.2013 з метою визначення кількості теплової енергії (Гкал) у вигляді гарячої води, яку було поставлено акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» комунальному підприємству з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» протягом липня 2001 року - квітня 2005 року за договором № 310916 від 01.07.2001 щомісячно окремо на потреби гарячого водопостачання та окремо на потреби центрального опалення за розрахунковим методом згідно з вимогами КТМ 204 України 244-94 «Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні», призначено додаткову судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено товариству з обмеженою відповідальністю «Незалежний інститут судових експертиз».

На вирішення експертів поставлено наступне запитання: яку кількість теплової енергії (Гкал) у вигляді гарячої води було поставлено акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» комунальному підприємству з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» протягом липня 2001 року - квітня 2005 року за договором № 310916 від 01.07.2001 щомісячно окремо на потреби гарячого водопостачання та окремо на потреби центрального опалення?

Провадження у справі № 37/209-35/215 зупинено.

Матеріали справи повернулись до суду з висновком експерта № 8095 від 14.04.2014, відповідно до якого визначити кількість теплової енергії (Гкал) у вигляді гарячої води, яку було поставлено акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» комунальному підприємству з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення Спецжитлофонд» протягом липня 2001 року - квітня 2005 року за договором №310916 від 31.07.2001 щомісячно окремо на потреби гарячого водопостачання та окремо на потреби центрального опалення в межах будинку №21/10 по вул. Соціалістичній, будинку №5 по вул. Козицького та по будинку №10 по вул. Борщагівській (в частині опалення) в м. Києві не вбачається можливим в зв'язку з ненаданням вихідних даних для розрахунків.

Загальний спожитий обсяг теплової енергії на опалення, ГВП та витоки з мереж, визначений розрахунковим способом за нормативом та умовами договору для обслуговування будинків протягом липня 2001 року - квітня 2005 року за договором №310916 від 01.07.2001 на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води за адресами: вул. Борщагівська, 10 в частині ГВП), Ярмоли, 6-8, Жилянська, 74, Васильченка 3, Богданівська, 3, Донецька 8, Мартиросяна, 5, Соціалістична 17/7, становить 11533 Гкал. Детально за періоди, щомісячно, окремо на потреби гарячого водопостачання та окремо на потреби центрального опалення кількість поставленої акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» комунальному підприємству з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» теплової енергії у вигляді гарячої води протягом липня 2001 року - квітня 2005 року за договором №310916 від 01.07.2001 міститься в додатках №1-9 до висновку.

Ухвалою суду від 03.06.2014 провадження у справі поновлено.

Під час розгляду справи зобов'язано сторін скласти акт звірки розрахунків.

Згідно з даними позивача заборгованість відповідача становить 641923,38 грн..

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

01.07.2001 між акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» (енергопостачальною організацією) та комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового району спеціального призначення «Спецжитлофонд» (абонентом) укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 310916 (далі - Договір) (з 01.02.2003 особовий рахунок 310167). В подальшому постачання за Договором здійснювалося за 12-ма особовими рахунками.

Відповідно до умов Договору (п. 1.1.) його предметом є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді.

Виходячи з цього, основним обов'язком позивача, який складає предмет Договору, є обов'язок постачати відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону, а також гарячого водопостачання - протягом року (п. 2.2.1 Договору), а відповідача - виконувати умови та порядок оплати в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку № 4 до Договору.

Згідно з заявкою-дорученням відповідача Договір укладено з метою постачання теплової енергії для потреб житлових будинків та гуртожитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором визнається домовленість двох чи більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Його зміст складають умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Виникнення прав за договором залежить від покладених ним на сторін обов'язків, які, у сукупності, і визначають правову природу договору.

Предметом Договору є постачання позивачем за плату теплової енергії відповідачу у вигляді гарячої води, тобто за своєю правовою природою він є договором енергопостачання (параграф 3 глави 29 Господарського кодексу України), платником за яким є сторона за договором, на користь якої він укладений.

Таким чином, посилання відповідача на те, що він не є платником вартості теплової енергії, яка поставлена позивачем, є необґрунтованими, оскільки вказаний обов'язок Договором безпосередньо покладено на відповідача.

Відповідно до звертання-доручення облік споживання відповідачем теплової енергії проводиться двома способами:

розрахунковим способом по об'єктах відповідача, які зазначені в додатку № 8 до Договору;

по приладах обліку по об'єктах відповідача, які зазначені в додатку № 9 до Договору.

Відповідно до п. 2.3.2 Договору відповідач повинен на підставі самостійно отриманої табуляграми фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акта звірки на початок розрахункового періоду, та платіжної вимоги-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду, не пізніше 25 числа поточного місяця сплачувати позивачу вартість заявленої у Договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період.

При розрахунку обсягів та вартості спожитої відповідачем теплової енергії враховуються: середньодобове теплове навантаження (зазначається в звертанні-дорученні, що міститься в додатку до Договору), кількість годин роботи тепловикористовуючих установок у розрахунковому періоді та коефіцієнта, величина якого визначається в залежності від температури зовнішнього повітря і фактичної кількості відпущеного тепла, тариф на теплову енергію (визначається Київською міською державної адміністрацією).

За період з липня 2001 року по квітень 2005 року включно позивач поставляв, а відповідач отримував теплову енергію у вигляді гарячої води.

Внаслідок несвоєчасної оплати у відповідача станом на 01.05.2005 виникла заборгованість на суму 810597,19 грн..

Відповідно до пункту 4 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач належним чином свої зобов'язань перед позивачем за Договором у встановлені строки не виконав, чим порушив умови Договору.

Під час розгляду справи в суді відповідачем погашено 168673,81 грн. боргу, відтак в цій частині вимог спір відсутній, у зв'язку з чим провадження в ній підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

З огляду на викладене з відповідача підлягає стягненню 641923,38 грн. боргу.

Відповідачем обсяг використаної теплової енергії, а також суму надходжень коштів за використану теплову енергію не спростовано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до пункту 3.5 Договору у разі порушення терміну оплати відповідач повинен сплати пеню у розмірі 0,5% за кожний день прострочення.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996, № 543/96-ВР передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За розрахунком позивача (здійсненим з врахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань), який прийнятий судом як вірний, з відповідача підлягає стягненню 157761,16 грн. пені.

У той же час, боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, що передбачено ст. 625 Цивільного кодексу України.

До стягнення з відповідача підлягає грн. інфляційних (667565,64 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції) та 6875,38 грн. трьох процентів річних. У стягненні 86264,38 грн. інфляційних та 22303,30 грн. 3% річних судом відмовлено.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 667565,64 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 157761,16 грн. пені, 6875,38 грн. трьох процентів річних, а загалом 832202,18 грн.. Провадження в частині стягнення 168673,81 грн. підлягає припиненню в порядку ст. 80 п.1-1 ч. 1 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору. В іншій частині позову відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема, на відповідача покладаються судові витрати з вимог про стягнення 1000875,99 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» (04071, м. Київ, вул. Оболонська, 34, код 31454734) на користь публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код 00131305) 667565,64 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 157761,16 грн. пені, 6875,38 грн. трьох процентів річних, 1533,64 грн. державного мита та 106,45 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Провадження в частині стягнення 168673,81 грн. припинити.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення підписано 01.08.2014.

СуддяС. А. Ковтун