Рішення

від 30.07.2014 по справі 910/5417/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5417/14 30.07.14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Холдинг Груп"

про стягнення заборгованості за простими векселями.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Пугач О.В., за довіреністю

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Холдинг Груп" про стягнення заборгованості за простими векселями.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.03.2014 р. позовна заява Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" і додані до неї документи були повернуті позивачу без розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2014 р. ухвала господарського суду міста Києва від 31.03.2014 р. у справі № 910/5417/14 - скасована, позовна заява Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Холдинг Груп" про стягнення заборгованості за простими векселями направлена до суду першої інстанції для прийняття її до розгляду.

18.06.2014 р. до господарського суду міста Києва повернулись матеріали апеляційного оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 31.03.2014 р. в справі № 910/5417/14.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.06.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/5417/14, розгляд справи призначено на 02.07.2014 р.

02.07.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

02.07.2014 р. судове засідання не відбулось.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва Ковтуна С.А. від 02.07.2014 р., у зв'язку з перебуванням судді Нечая О.В. у відпустці, справу № 910/5417/14 було передано судді Спичаку О.М.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.07.2014 р. справу № 910/5417/14 було прийнято до провадження суддею Спичаком О.М., розгляд справи призначено на 30.07.2014р.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва Паламаря П.І. від 07.07.2014 р., у зв'язку з поверненням судді Нечая О.В. з відпустки, справу № 910/5417/14 передано для розгляду судді Нечаю О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.07.2014 р. справу № 910/5417/14 було прийнято до провадження суддею Нечаєм О.В., розгляд справи призначено на 30.07.2014 р.

Представник позивача у судове засідання 30.07.2014 р. з'явився, подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи та надав суду свої пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 30.07.2014 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист містить посилання на пункт 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» (із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997 р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Холдинг Груп" (емітент) емітовано на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КУА "Холдинг Груп" 15.10.2012 р. простий вексель № АА2304180 на суму 14 500 000,00 грн. з датою платежу - за пред'явленням, але не пізніше 01.09.2013 р. та 15.10.2012 р. простий вексель №АА2304181 на суму 14 500 000,00 грн. з датою платежу - за пред'явленням, але не пізніше 01.09.2013 р.

15.10.2012 р. між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Даніель" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Холдинг Груп" (продавець) було укладено Договір купівлі-продажу цінних паперів № ДД-180/2012 (далі - Договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язується здійснити поставку цінних паперів на користь покупця, а покупець зобов'язується оплатити цінні папери емітента (Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Холдинг Груп") та забезпечити прийняття покупцем цінних паперів на умовах, передбачених цим договором, а саме: вексель № АА2304180 простий ордерний, емітент - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Холдинг Груп", дата видачі - 15.10.2012 р., дата погашення векселя - 01.09.2013 р., договірна вартість - 12 515 000,00 грн., номінальна вартість - 14 500 000,00 грн.; вексель № АА2304181 простий ордерний, емітент - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Холдинг Груп", дата видачі - 15.10.2012 р., дата погашення векселя - 01.09.2013 р., договірна вартість - 12 515 000,00 грн., номінальна вартість - 14 500 000,00 грн.

Загальна договірна вартість цінних паперів, без ПДВ: 25 030 000,00 грн. (п. 1.3 договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору покупець зобов'язаний сплатити на банківський рахунок продавця № 2650000210024 в ПАТ Банк «Контракт», МФО: 322465 загальну суму договору, визначену в п. 1.3, в строк по 15 жовтня 2012 року включно.

Сторони погодили, що передача цінних паперів здійснюється продавцем покупцеві в строк по 15 жовтня 2012 року включно, із визначенням продавцем іменного передаточного індосаменту. Про приймання-передачу цінних паперів сторони підписують відповідний акт приймання-передачі. Право власності на цінні папери переходить до покупця з моменту підписання акту приймання-передачі (п. п. 3.1, 3.2 Договору).

У відповідності до пунктів 3.1, 3.2 Договору 15.10.2012 р. продавець передав, а покупець прийняв вказані цінні папери, що підтверджується укладеним між сторонами актом приймання-передачі цінних паперів від 15.10.2012 р. та актом про виконання Договору купівлі-продажу цінних паперів № ДД-180/2012 від 15.10.2012 р., які підписані та скріплені печатками уповноваженими представниками сторін.

На виконання умов Договору Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Даніель" платіжними дорученнями № 1404178 від 15.10.2012 р. на суму 5 000 000,00 грн., № 1404184 від 15.10.2012 р. на суму 5 000 000,00 грн., № 1404188 від 15.10.2012 р. на суму 5 000 000,00 грн., № 1404189 від 15.10.2012 р. на суму 5 000 000,00 грн., № 14041190 від 15.10.2012 р. на суму 5 030 000,00 грн. здійснив оплату за векселі, що підтверджується випискою з особового рахунку позивача, що в загальній сумі становить 25 030 000,00 грн.

31.01.2014 р. позивач направив на адресу відповідача акт пред'явлення векселів до платежу, однак станом на день звернення позивача з даним позовом до суду, відповідач розрахунок за векселі не здійснив.

16.01.2014 р. на підставі постанови Правління НБУ № 14 ухвалено рішення про віднесення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" до категорії неплатоспроможних.

Згідно Рішення № 1 від 16.01.2014 р. Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з 17.01.2014 р. в Публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Даніель" запроваджено тимчасову адміністрацію, призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_4.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», до повноважень уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію відноситься зокрема вжиття передбачених законодавством заходів щодо стягнення простроченої заборгованості позичальників та інших боржників банку.

Ухилення відповідача від сплати грошових коштів банку за векселями має наслідком завдання шкоди кредиторам банку, серед яких є фізичні особи - вкладники банку, держава в особі її органу - НБУ тощо, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб тощо, оскільки погашення кредиторських вимог має здійснюватися за рахунок коштів, отриманих банком від своїх боржників, зокрема, від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Холдинг Груп".

Статтею 1 Закону України «Про обіг векселів в Україні» визначено, що законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон), з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів", цього Закону та інших прийнятих згідно з ними актів законодавства України.

Відповідно до ст. 194 Цивільного кодексу України цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов'язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

Пунктом 2 ч. 5 ст. 3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» визначено, що боргові цінні папери - цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента або особи, яка видала неемісійний цінний папір, сплатити у визначений строк кошти, передати товари або надати послуги відповідно до зобов'язання. До боргових цінних паперів відносяться: облігації підприємств; державні облігації України; облігації місцевих позик; казначейські зобов'язання України; ощадні (депозитні) сертифікати; векселі; облігації міжнародних фінансових організацій; облігації Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Згідно з ст. 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі.

Відповідно до ст. 77 Конвенції, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, до простих векселів застосовуються такі самі положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо індосаменту, строку платежу, платежу, права регресу у разі неплатежу, платежу у порядку посередництва, копій, змін, позовної давності, неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків.

Пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007 р. № 5 «Про деякі питання розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів» визначено, що згідно зі статтями 16, 77 Уніфікованого закону особа, у якої знаходиться вексель, вважається його законним держателем, якщо її право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній із них є бланковим.

Позивач є особою, у якої знаходяться векселі, тому він є законним держателем векселів.

У визначений у векселях строк відповідач не сплатив заборгованість.

Відповідно до ст. 38 Конвенції, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, держатель переказного векселя зі строком платежу на визначений день або у визначений строк від дати складання чи від пред'явлення повинен пред'явити вексель для платежу або в день, в який він підлягає оплаті, або в один із двох наступних робочих днів. Пред'явлення переказного векселя в розрахункову палату є рівнозначним пред'явленню для платежу.

Згідно з п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007 р. № 5 «Про деякі питання розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів» простий або акцептований переказний вексель строком платежу "за пред'явленням" підлягає оплаті в день його належного пред'явлення до платежу.

Держатель такого векселя повинен пред'явити його до платежу протягом одного року від дати складення, якщо векселедавець не скоротив або не встановив більш тривалий строк. Зазначені строки можуть бути скорочені індосантами (ст. 34 Уніфікованого закону).

Строк для пред'явлення відраховується з дати складання векселя. Якщо у векселі строком "за пред'явленням" вказано, що він не може бути пред'явлений до платежу раніше визначеної дати, строк для його пред'явлення до платежу відраховується з цієї дати.

У разі непред'явлення до платежу переказного векселя в установлені строки його держатель втрачає права за ним стосовно індосантів, векселедавця, а також інших зобов'язаних за векселем осіб, за винятком акцептанта, а при непред'явленні до платежу простого векселя - за винятком векселедавця (статті 53, 78, Уніфікованого закону). Такі самі наслідки настають, якщо вексель зі строком платежу на визначений день або у визначений строк від дати складання чи пред'явлення не пред'явлено до платежу в день, коли він мав бути оплачений, або протягом двох наступних робочих днів (статті 38, 53, 78 Уніфікованого закону).

За вексельним законодавством виникають зобов'язання як прямих боржників, так і боржників у порядку регресу.

Прямі боржники - це векселедавець простого векселя та акцептант переказного векселя. Вимоги до зазначених осіб, а також до авалістів за них (за їх наявності) можуть бути пред'явлені як у строк платежу, так і протягом усього строку вексельної давності незалежно від наявності протесту. При цьому підставою для заявлення вимог до прямих боржників є сам вексель, що знаходиться у кредитора (п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007 р. № 5 «Про деякі питання розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів»).

Згідно з ст. 70 Конвенції, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу.

Згідно з п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007 р. № 5 «Про деякі питання розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів», відповідно до абзацу 1 ст. 70 Уніфікованого закону позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються через три роки, які обчислюються від дати настання строку платежу. Такий строк застосовується як щодо позову векселедержателя, так і щодо позовних вимог, пред'явлених до акцептанта переказного векселя векселедавцем, індосантами, авалістами та іншими особами, до яких права за векселем перейшли внаслідок виконання ними вексельного зобов'язання.

Аналогічно суди повинні вирішувати спори за участю векселедавця простого векселя (ст. 78 Уніфікованого закону).

Перебіг трирічного строку на пред'явлення позовних вимог до акцептанта переказного векселя або до векселедавця простого векселя починається з дати настання строку платежу, зазначеного у векселі.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано суду жодного доказу на спростування доводів позивача щодо наявності у відповідача перед позивачем заборгованості за вищезазначеними векселями.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за простими векселями у розмірі 29 000 000,00 грн. підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до частини 3 статті 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 2 частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальної заробітної плати у місячному розмірі.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" з 1 січня 2014 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 218 грн.

Нормами частини 22 статті 5 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Виходячи з ціни позову у розмірі 29 000 000,00 грн., витрати по сплаті судового збору до державного бюджету в розмірі 73 080,00 грн. покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Холдинг Груп" (01004, м. Київ, вул. Льва Толстого, буд. 6-А; ідентифікаційний код: 36059593) на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" (01010, м. Київ, вул. Московська, буд. 8-Б; ідентифікаційний код: 26475516) заборгованість за простими векселями в розмірі 29 000 000 (двадцять дев'ять мільйонів) грн. 00 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Холдинг Груп" (01004, м. Київ, вул. Льва Толстого, буд. 6-А; ідентифікаційний код: 36059593) в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп.

Повне рішення складено 04.08.2014 р.

Суддя О.В. Нечай