Рішення

від 30.07.2014 по справі 910/10355/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10355/14 30.07.14

За позовом Міністерства охорони здоров'я України в особі Державного українського об'єднання "Політехмед"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Фарм"

про стягнення неустойки (пені, штрафу)

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Кравець І.В., за довіреністю

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Міністерства охорони здоров'я України в особі Державного українського об'єднання "Політехмед" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Фарм" (далі - відповідач) про стягнення неустойки (пені, штрафу).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.05.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/10355/14, розгляд справи призначено на 02.07.2014 р.

02.07.2014 р. судове засідання не відбулось.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва Ковтуна С.А. від 02.07.2014 р., у зв'язку з перебуванням судді Нечая О.В. у відпустці, справу № 910/10355/14 було передано судді Спичаку О.М.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.07.2014 р. справу № 910/10355/14 було прийнято до провадження суддею Спичаком О.М., розгляд справи призначено на 30.07.2014 р.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва Паламаря П.І. від 07.07.2014 р., у зв'язку з поверненням судді Нечая О.В. з відпустки, справу № 910/10355/14 було передано для розгляду судді Нечаю О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.07.2014 р. справу № 910/10355/14 було прийнято до провадження суддею Нечаєм В.О., розгляд справи призначено на 30.07.2014 р.

18.07.2014 р. через відділ діловодства господарського суду м. Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

У судовому засіданні 30.07.2014 р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 30.07.2014 р. не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.

Відповідно до п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист містить посилання на пункт 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» (із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997 р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 298 від 17.03.2011 р. Міністерство охорони здоров'я України є головним розпорядником коштів, передбачених у державному бюджеті для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров'я.

12.03.2013 р. між Міністерством охорони здоров'я України та Державним українським об'єднанням «Політехмед» укладено договір доручення № 4, за умовами якого Державне українське об'єднання «Політехмед» зобов'язалось від імені позивача приймати лікарські засоби, вироби медичного призначення та інші товари, роботи, послуги, що централізовано закуповуються позивачем у 2013 р., та організовувати постачання товару до закладів охорони здоров'я відповідно до розподілу товару за номенклатурою у кількісному і вартісному виразі та у розрізі адміністративно-територіальних одиниць, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України (п. 1.1.1 договору); здійснювати відповідні дії для належного приймання, зберігання та доставки товару до закладів охорони здоров'я (п. 1.1.2 договору); здійснювати контроль за виконанням умов договорів про закупівлю, укладених довірителем з постачальниками за державними цільовими програмами і комплексними заходами, які виконуються в межах бюджетної програми КПКВК 2301400 «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру» згідно з наказом МОЗ України від 21.01.2013 р. № 44 «Про окремі питання організації виконання державних цільових програм і комплексних заходів з охорони здоров'я» (п. 1.1.3 договору); здійснювати претензійну та позовну роботу за договорами про закупівлю з усіх питань, що пов'язані з укладанням, виконанням та/або припиненням дії договорів, з усіма правами наданими стороні по справі процесуальним законодавством України, в тому числі, але не обмежуючись, підписувати та подавати позовні заяви, в тому числі про стягнення грошових коштів та сум фінансових (штрафних) санкцій, клопотання, заяви про виконання судових рішень, інші документи, представляти інтереси довірителя в суді, отримувати будь-які належні довірителю процесуальні та інші документи; представляти інтереси довірителя у виконавчій службі з питань виконання судових рішень, подавати та отримувати будь-які пов'язані з таким виконанням документи, виконувати інші дії, пов'язані з виконанням цього договору (п. 1.1.4 договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) обов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Згідно з ст. 1007 Цивільного кодексу України довіритель зобов'язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення.

Відповідно до статей 244, 246 Цивільного кодексу України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

На виконання вищезазначених приписів законодавства Міністерство охорони здоров'я України видало довіреність від 29.11.2013 р., якою довірило Державному українському об'єднанню «Політехмед» здійснювати претензійно-позовну роботу за договорами про закупівлю з усіх питань, що пов'язані з укладанням, виконанням та/або припиненням дії договорів, з усіма правами, наданими стороні по справі процесуальним законодавством України, в т.ч., але не обмежуючиь: підписувати та подавати позовні заяви, в т.ч. про стягнення грошових коштів та сум фінансових (штрафних) санкцій, клопотання, заяви про судових рішень, інші документи; подавати та підписувати апеляційні та касаційні скарги на рішення, постанови, ухвали та інші процесуальні документи; представляти інтереси довірителя в суді; отримувати будь-які належні довірителю процесуальні та інші документи тощо.

11.12.2013 р. між Міністерством охорони здоров'я України (далі - замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Скай Фарм" (далі - постачальник, відповідач) було укладено Договір про закупівлю товарів за державні кошти №200Т/358/21-24 (далі - Договір), за умовами якого відповідач зобов'язався у 2013 році поставити ліки, зазначені в специфікації, а позивач - оплатити товар на умовах договору.

Відповідно до п. 1.1. Договору закупівля товару здійснюється за рахунок коштів державного бюджету за бюджетною програмою КПКВК 2301400 «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру» на виконання «Загальнодержавної програми боротьби з онкологічними захворюваннями на період до 2016 року» за напрямом «Централізована закупівля хіміотерапевтичних препаратів, радіо фармпрепаратів та препаратів супроводу для лікування онкологічних хворих».

Товар постачається уповноваженому підприємству замовника Державному українському об'єднанню «Політехмед» з метою подальшої його поставки до закладів охорони здоров'я.

Відповідно до пунктів 3.1., 3.2. Договору його сума становить 1 000 417,20 грн. та може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Згідно з п. 5.1 Договору постачальник забезпечує поставку товару на умовах поставки DDP-Київ на склад уповноваженого підприємства замовника Державне українське об'єднання «Політехмед» за адресою: Київська обл., м. Обухів, вул. Каштанова, 66-А, 08704, у відповідності до узгодженого графіку поставки.

Пунктом 5.4 Договору визначено, що приймання-передача товару оформлюється видатковою накладною постачальника (в двох екземплярах), яка підписується матеріально-відповідальною особою постачальника і уповноваженим підприємством, на ту кількість товару, яка відповідає вимогам договору. В накладній обов'язково зазначається торговельна назва, дозування, форма випуску, фасування, номери серій, кількість, назва виробника, ціна за одиницю товару та загальна вартість поставки.

Договір, відповідно до п. 10.1., набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2013 р.

Відповідно до специфікації до Договору, товаром є цисплатин «ебеве», концентрат для розчину для інфузій, 1мг/мл по 100 мл (100 мг) у флаконі; по 1 флакону в картонній коробці з маркуванням українською мовою у кількості 4 623 флаконів за ціною 216,40 грн. за одиницю на загальну суму 1 000 417,20 грн.

Строком поставки товару, відповідно до Графіку поставки, визначено грудень 2013 року.

Спір виник внаслідок того, що відповідач порушив умови Договору щодо строку поставки та здійснив поставку вказаного товару лише 11.02.2014 р., що підтверджується видатковою накладною № 46 від 11.02.2014 р., яка скріплена підписами та печатками уповноважених представників сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 названого кодексу суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання), відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 7.2. Договору у випадку затримки поставки понад термін, встановлений п. 5.1. договору, відповідач сплачує пеню у розмірі 0,1 % від вартості товару за кожен день прострочення поставки товару, за прострочення понад тридцять днів з відповідача додатково стягується штраф у розмірі 7 % від вартості непоставленого (неприйнятого) товару.

Аналогічні положення закріплені в ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, якою передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

При цьому, відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається з наявної у справі видаткової накладної від 11.02.2014 р. № 46, відповідачем поставлено товар значно пізніше, ніж обумовлено умовами договору (грудень 2013 року).

Згідно розрахунку позивача розмір пені за прострочення терміну поставки товару, обумовленого Договором, за період з 01.01.2014 р. (дата виникнення прострочення) по 11.02.2014р. (дата фактичної поставки товару) становить 42 017,64 грн.

Крім того, позивачем нараховано штраф у розмірі 7 % від вартості непоставленого у встановлений строк товару (за прострочення понад тридцять днів поставки товару) за видатковою накладною від 11.02.2014 р. № 46, що становить 70 029,20 грн.

Перевіривши правильність нарахування позивачем штрафних санкцій, судом встановлено, що розрахунки позивачем виконано вірно та не суперечать положенням чинного законодавства України.

Відповідач правом надання відзиву не скористався та заявлені до нього вимоги не спростував, доказів наявності об'єктивних причин неможливості належного виконання договірних зобов'язань не надав.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 42 017,64 грн. пені та 70 029,20 грн. штрафу за неналежне виконання умов Договору підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Фарм" (03057, м. Київ, бул. В. Гетьмана, буд. 1; ідентифікаційний код: 38393275) на користь Міністерства охорони здоров'я України (01601, м. Київ, вул. М. Грушевського, 7, ідентифікаційний код: 37567646) 42 017 (сорок дві тисячі сімнадцять) грн. 64 коп. пені, 70 029 (сімдесят тисяч двадцять дев'ять) грн. 20 коп. штрафу та 2 240 (дві тисячі двісті сорок) грн. 95 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 04.08.2014 р.

Суддя О.В. Нечай