ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"28" липня 2014 р.Справа № 916/1735/14
За позовом: Заступника Біляївського прокурора Одеської області
(67600, м. Біляївка, вул. Костіна, 17)
до відповідачів: Біляївської районної державної адміністрації Одеської області
( 67600, Одеська обл., м. Біляївка, пр. Жовтневої революції, 11 )
Приватного підприємства „Тайфун"
(Одеська обл., м. Іллічівськ, с. Бурлача Балка, вул. Центральна, 222, код ЄДРПОУ 31786489)
треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Біляївська районна рада (м. Біляївка, пр. Жовтневої революції, 7)
Управління Держземагенства у Біляївському районі Одеської області
(67600, Одеська обл., м. Біляївка, вул. Заводська, 34)
про визнання недійсним договору оренди землі від 18.01.2007 та зобов'язання повернути земельну ділянку
Суддя Шаратов Ю.А.
Представники:
Від позивача - Прокурор Незовибатько О.В. (посвідчення від 24.04.2014 №025789);
Від відповідача - Біляївської районної державної адміністрації Одеської області - не з'явився;
Від відповідача - ПП „Тайфун" - Недяк А.В. (довіреність від 20.05.2014 б/н);
Від третьої особи - Біляївської районної ради - Бєдний О.М. (довіреність від 09.04.2014 №01-09-108);
Від третьої особи - Управління Держземагенства у Біляївському районі Одеської області - не з'явився.
Суть спору:
Заступник Біляївського прокурора Одеської області (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Одеської області в інтересах держави із позовом до Біляївської районної державної адміністрації Одеської області (далі - Відповідач1) та Приватного підприємства „Тайфун" (далі - Відповідач2), з урахуванням уточненої позовної заяви від 11.07.2014 № 5г/с (а.с. 180-184), про визнання недійсним Договору оренди земельної ділянки реєстраційний номер (04.07.516.00001) розташованої на території Березанської сільської ради за межами населеного пункту, загальною площею 0,99 га, який укладено між ПП «Тайфун» (код ЄДРПОУ 31786489) та Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області 18.01.2007; про повернення до земель запасу Березанської сільської ради земельної ділянки реєстраційний номер (04.07.516.00001) розташованої на території Березанської сільської ради за межами населеного пункту, загальною площею 0,99 га, та нормативною вартістю 201 781,79 грн.
Ухвалою суду від 13.05.2014 порушено провадження у справі, призначено її розгляд на 26.05.2014, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Біляївську районну раду.
Ухвалою суду від 11.06.2014 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Держземагенства у Біляївському районі Одеської області.
Розгляд справи відкладався ухвалами суду від 26.05.2014 до 11.06.2014, та від 11.06.2014 до 01.07.2014, від 01.07.2014 до 16.07.2014, від 16.07.2014 до 28.07.2014.
Ухвалою суду від 01.07.2014 продовжено строк розгляду спору до 28.07.2014.
Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.
Позовні вимоги, із посиланням на статті 21, 202, 203, 215 Цивільного кодексу України, статті 122, 123 Земельного кодексу України, статті 13, 20, 21, 23 Закону України «Про оцінку земель», частини першу, четверту статті 21 Закону України «Про оренду землі», обґрунтовані тим, що під час укладення Договору оренди землі від 18.01.2007 технічна документація з нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки на розгляд до Біляївської районної ради не надавалась, та нею не затверджувалась.
Прокурор також вказує, що ним не пропущений строк позовної давності, оскільки про порушення вимог земельного законодавства прокуратурі області стало відомо лише у квітні 2014 року після отримання листів Біляївської районної ради від 15.04.2014 № 26-21-133/010112 та архівного відділу Біляївської районної ради Одеської області від 15.04.2014 № 18-43/9, отриманих в ході проведення перевірки дотримання вимог земельного та податкового законодавства при стягненні плати за землю на території Одеської області.
Відповідач - Біляївська районна державна адміністрація Одеської області не забезпечила явку свого повноважного представника до судового засідання, про причини неявки суд не повідомила.
Представник відповідача - Приватного підприємства „Тайфун" у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні у повному обсязі. Відповідач зазначає про те, що нормативна грошова оцінка землі була затверджена Біляївською районної державною адміністрацією у складі проекту землеустрою.
Відповідач2 також вказує, що, на його думку, існує колізія між нормами статті 124 Земельного кодексу України і нормами статті 23 Закону України «Про оцінку земель», оскільки останні відносять вирішення питання щодо надання земельної ділянки в оренду до компетенції не лише одного з двох передбачених Кодексом суб'єктів, у даному випадку органу виконавчої влади, а й додатково органу місцевого самоврядування - районної раді, яка затверджує нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
Позиція Відповідача2 також полягає у тому, що затвердження районною радою нормативної грошової оцінки землі не є істотною умовою договору, отже відсутність вказаної події не може вплинути на законність договору оренди земельної ділянки. При цьому, відповідач посилається на правову позицію, висловлену Верховним Судом України в постановах від 25.12.2013 у справі № 6-78цс13 та від 25.12.2013 у справі № 6-94цс13 щодо судового захисту саме порушеного права, для чого суд повинен встановити чи дійсно порушуються права орендодавців у зв'язку з відсутністю в договорах оренди умов, передбачених статтею 15 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-XIV, визначити істотність цих умов, а також з'ясувати у чому саме полягає порушення їхніх законних прав.
ПП «Тайфун» вказує на те, що позовна заява не містить жодних доказів, обґрунтувань або посилань, на те, яким чином незатвердженням районною радою нормативної грошової оцінки землі завдано шкоди, або іншим чином порушено права та інтереси держави, в інтересах якої виступає прокурор.
Окрім того, Відповідач2 із посиланням на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» від 24.06.2003 вказує на те, що жоден власник (орендар) не може бути позбавлений своєї власності (орендованого майна), якщо ним не було вчинено будь-яких порушень закону. У випадку, якщо такі порушення вчинені лише з боку державного органу, це не може тягнути за собою наслідків визнання недійсним договору оренди або будь-яких інших негативних наслідків, що покладаються на власника (орендаря).
У відзиві на позовну заяву (вх. № 16978/14 від 01.01.2014) ПП «Тайфун» зроблено заяву про застосування позовної давності відповідно до частини третьої статті 267 Цивільного кодексу України /а.с. 134-142/.
Третя особа - Біляївська районна рада зазначає про недоведеність прокурором порушення інтересів держави та необхідність їх захисту.
Третя особа - Управління Держземагенства у Біляївському районі Одеської області не забезпечила явку свого повноважного представника до судового засідання, про причини неявки суд не повідомила.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши прокурора, представників Відповідача2 та третьої особи, суд
в с т а н о в и в:
18.01.2007 між Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області та ПП «Тайфун» укладено Договір оренди землі, зареєстрований в Біляївському районному відділі Одеської філії центру ДЗК, про що в книзі записів реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 26.01.2007 № 04.07.516.00001 (далі - Договір від 18.01.2007) /а.с. 79-82/.
Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 7, 13 Договору від 18.01.2007 орендодавець (Відповідач1) надав, а орендар (Відповідач2) прийняв в довгострокове користування, на 49 років, під розміщення газонаповнювальної станції зрідженого газу «Пропан-бутан», земельну ділянку несільськогосподарського призначення, загальною площею 0,99 га, що розташована за адресою: Березанська сільська рада (за межами населених пунктів) землі запасу Біляївського району Одеської області. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 201 781,79 грн.
Відповідачем1 та Відповідачем2 складено Акт приймання-передачі земельної ділянки, переданої в оренду терміном на 49 (сорок дев'ять) років під розміщення газонаповнювальної станції зрідженого газу «Пропан-бутан» /а.с. 83-84/.
ПП «Тайфун» зареєстровано право власності на нерухоме майно, яке знаходиться на орендованій земельній ділянці, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нежитлові будівлі від 28.05.2008, виданим на підставі Рішення виконавчого комітету Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області від 14.04.2008 № 34/2008, згідно із яким Відповідачу2 на праві приватної власності в цілому належить об'єкт - комплекс будівель та споруд № 8, який складається з лит. «А» адміністративна будівля 42,00 кв.м., літ. «Б» будівля насосно-компресорної 201,00 кв.м. загальною площею 243,00 кв.м., відображених у технічному паспорті від 18.03.2008. Окрім того, вказане право власності ПП «Тайфун» підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 09.06.2008 № 19125818. /а.с. 78, 77/.
Згідно із частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України, у редакції Закону України від 16.01.2003 № 435-IV, яка діяла на момент укладення Договору від 18.01.2007, передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Пунктом «в» частини третьої статті 152 Земельного кодексу України передбачений захист прав на земельні ділянки шляхом визнання угоди недійсною.
Для правильного вирішення спору про визнання недійсним договору оренди суттєве значення має з'ясування правового режиму спірної земельної ділянки та дотримання сторонами порядку передачі її в оренду згідно з вимогами статей 84, 118, 123, 124 ЗК України з урахуванням необхідності у певних випадках дотримання порядку її вилучення (пункт 2.24 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17.05.2011 № 6).
Частиною першою статті 116 Земельного кодексу України, у редакції, що діяла на момент укладення Договору від 18.01.2007, встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частин першої, третьої статті 124 Земельного кодексу України, у редакції, що діяла на момент укладення Договору від 18.01.2007, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.
Згідно із частинами першою, шостою статті 123 Земельного кодексу України, у редакції, що діяла на момент укладення Договору від 18.01.2007, надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок. Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.
Судом встановлено, що Договір від 18.01.2007 укладено на підставі розпорядження Біляївської районної державної адміністрації Одеської області «Про передачу приватному підприємству «Тайфун» земельної ділянки у довгострокову оренду строком на 49 років для розміщення газонаповнювальної станції зрідженого газу «пропан-бутан» на території Березанської сільської ради» від 13.12.2006 № 1988/2006, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки під розміщення газонаповнювальної станції зрідженого газу «пропан-бутан» у довгострокову оренду терміном на 49 років на території Березанської сільської ради, розроблений ТОВ «ГРАУНД-М». А також передано ПП «Тайфун» в довгострокову оренду, терміном на 49 років, земельну ділянку загальною площею 0,99 га ріллі за рахунок земель запасу Березанської сільської ради (за межами населених пунктів) /а.с. 65/. Вказане розпорядження є чинним, та недійсним у встановленому порядку не визнавалось.
Отже, сторонами Договору від 18.01.2007 дотримано порядок передачі в оренду земельної ділянки, передбачений частиною першою статті 116, частинами першою, шостою статті 123, частинами першою, третьою статті 124 Земельного кодексу України, у редакції, що діяла на момент його укладення.
Частинами першою, другою статті 15 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV, у редакції, яка діяла на момент укладення Договору від 18.01.2007, передбачено, що істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Відсутність у договорі оренди землі цих істотних умов є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю" (частини перша, друга статті 21 Закону України «Про оренду землі»). Тобто, законом обмежено волевиявлення сторін лише щодо встановлення строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
При цьому, річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю", та перевищувати 10 відсотків їх нормативної грошової оцінки. У разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати (частини четверта статті 21 Закону України «Про оренду землі»).
Отже, вказані норми статті 21 Закону України «Про оренду землі» не встановлюють конкретний розмір орендної плати, зокрема, й у процентному співвідношенні до нормативної грошової оцінки, а лише фіксують його граничні межі, залишаючи питання його визначення на розсуд сторін.
Відповідно до частини першої статті 2, статті 19 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 № 2535-XII, у редакції Закону України від 19.09.1996 № 378/96-ВР, який діяв на момент укладення Договору від 18.01.2007, плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності). Тобто, вказаними нормами визначення конкретного розміру орендної плати також віднесено до компетенції сторін договору.
Судом встановлено, що за умовами пунктів 8, 9, 10, 11, 12 Договору від 18.01.2007 орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 10 089,08 грн. на рік. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати. Розмір орендної плати переглядається один раз у два роки у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом. У разі не внесення орендної плати у строки, визначені договором, справляється пеня у розмірі 0,03 відсотків несплаченої суми за кожний день прострочення.
Отже, сторонами Договору від 18.01.2007 дотримано вимоги частини першої статті 15 Закону України «Про оренду землі» щодо наявності в ньому таких суттєвих умов, як розміру орендної плати, індексації, форми платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. А відтак, відсутні підстави для визнання недійсним вказаного договору відповідно до закону.
Згідно із частиною першою статті 1, частиною першої статті 13, частиною другою статті 15, частинами першою, другою статті 20 Закону України «Про оцінку земель» від 11.12.2003 № 1378-IV, в редакції, яка діяла на момент укладення Договору від 18.01.2007, нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом. За результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Частинами другою, третьою статті 23 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що технічна документація нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Судом встановлено, що 22.12.2006 на замовлення Відповідача2, на підставі договору від 22.12.2006 № 4413, Державним підприємством «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» було здійснено нормативну грошову оцінку землі, що підтверджується Витягом з технічної документації земельної ділянки наданої ПП «Тайфун» в довгострокову оренду строком на 49 років, розташованої на території Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області /а.с. 88-96, 100-102/. Згідно із висновком експертної групи, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що підлягає передачі ПП «Тайфун» в довгострокову оренду, строком на 49 років, розташованої на території Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області (за межами населених пунктів), загальної площею 0,099 га земель комерційного та іншого використання, станом на 22.12.2006 складає 201 781,76 грн. /а.с. 91/.
Як випливає зі змісту листів Біляївської районної ради від 15.04.2014 № 26-21-133/01-112, та Архівного відділу Біляївської районної державної адміністрації Одеської області від 15.04.2014 № 18-43/9, рішення про затвердження вказаної нормативної грошової оцінки не приймалося /а.с. 14, 15/.
Однак, дані оцінки були внесені до державного земельного кадастру, на підставі чого, Біляївським районним відділом земельних ресурсів, відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про оцінку земель», було видано Витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 19.01.2007 № 6-06-326 згідно із яким, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 201 781,76 грн. (а.с. 97). Слід зазначити, що вказані події відбулися без відома та поза волею сторін Договору від 18.01.2007, на які вони були позбавлені можливості впливати.
Відсутність затвердження Біляївською районною радою технічної документації з нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки не є підставою для визнання недійсним Договору від 18.01.2007 на підставі частини першої статті 203 і частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, з огляду на наступне. По-перше, як вже зазначалось, норми частин першої, другої, четвертої статті 21 Закону України «Про оренду землі», в редакціях, які діяли на момент укладення Договору від 18.01.2007, що встановлюють вимоги до змісту договору в частині визначення розміру орендної плати, і на які посилається прокурор, не передбачають її конкретний розмір, фіксуючи лише його граничні межі, та залишаючи питання щодо його визначення на розсуд сторін. А відтак, невідповідність розміру орендної плати, визначеного у Договорі від 18.01.2007, встановленим законом межам підлягає доказуванню. Проте, прокурором не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних обставин. А, по-друге, положення частини другої статті 23 Закону України «Про оцінку земель» щодо затвердження районними радами технічної документації нормативної грошової оцінки земельних ділянок, не є нормою, що встановлює вимоги до змісту договору оренди землі, які повинні бути дотримані його сторонами. А відтак, невиконання цього обов'язку третьою особою, яка не є стороною Договору від 18.01.2007, жодним чином не впливає на дійсність правочину.
Не заслуговують на увагу доводи Відповідача2 про те, що нормативна грошова оцінка землі була затверджена Біляївською районної державною адміністрацією Одеської області у складі проекту землеустрою, а також про нібито існування колізії між нормами статті 124 Земельного кодексу України і нормами статті 23 Закону України «Про оцінку земель», оскільки, затвердження технічної документації нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, відноситься до компетенції районних рад, а вчинення цієї дії не є вирішенням питання щодо надання земельної ділянки в оренду.
Суд не приймає посилання Відповідача 2 на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» від 24.06.2003, яке стало остаточним 03.12.2003, з огляду на наступне. У постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 у справі № 6-92 цс 13, яка відповідно до частини першої статті 360-7 Цивільного процесуального кодексу України є обов'язковою для всіх судів України, зазначено, що висновок Європейського суду з прав людини про порушення прав заявника у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» не може бути безумовним прецедентом при наявності істотної різниці в обставинах справ.
З обставинами справи «Стретч проти Сполученого Королівства» орган місцевої влади повідомив заявника, що продовження договору оренди відбутися не може, оскільки, погодившись з умовою договору про можливість його пролонгації орган місцевої влади перевищив свої повноваження. У справі, яка розглядається, її обставини є істотно відмінними, адже в ній йдеться не про пролонгацію договору оренди, а про визнання недійсним договору строк дії якого ще не сплив.
Проте, суд враховує правову позицію (висновок) зроблений у постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 у справі № 6-92 цс 13 про те, що при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.
Згідно із частинами першою, другою статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Прокурором не доведено порушення інтересів держави та необхідність їх захисту у зв'язку із укладенням Договору від 18.01.2007, та дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника у випадку визнання вказаного договору недійсним.
Заява Відповідача2 щодо застосування позовної давності не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
За змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості (пункт 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» від 29.05.2013 № 10).
Оскільки, судом встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес позивача не порушені, положення статей 256, 257, частини першої статті 261 Цивільного кодексу України щодо позовної давності не застосовуються.
На підставі викладеного, суд вважає такими, що не обґрунтовані і не підлягають задоволенню у повному обсязі позовні вимоги про визнання недійсним Договору оренди земельної ділянки реєстраційний номер (04.07.516.00001) розташованої на території Березанської сільської ради за межами населеного пункту, загальною площею 0,99 га, який укладено між ПП «Тайфун» (код ЄДРПОУ 31786489) та Біляївською районною державною адміністрацією 18.01.2007; про повернення до земель запасу Березанської сільської ради земельної ділянки реєстраційний номер (04.07.516.00001) розташованої на території Березанської сільської ради за межами населеного пункту, загальною площею 0,99 га, та нормативною вартістю 201 781,79 грн.
Повне рішення складено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 04.08.2014.
Керуючись частиною першою статті 203, частиною першою статті 215, частиною першою статті 261 Цивільного кодексу України, частиною першою статті 116, частинами першою, шостою статті 123, частинами першою, третьою статті 124, пунктом «в» частини третьої статті 152 Земельного кодексу України, частинами першою, другою статті 15 частинами першою, другою, четвертою статті 21 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV, частиною першою статті 2, статтею 19 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 № 2535-XII, частиною першою статті 1, частиною першої статті 13, частиною другою статті 15, частинами першою, другою статті 20, частинами другою, третьою статті 23 Закону України «Про оцінку земель» від 11.12.2003 № 1378-IV, у редакціях які діяли на момент виникнення правовідносин, а також постановою Верховного Суду України від 18.09.2013 у справі № 6-92 цс 13, пунктом 2.24 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17.05.2011 № 6, пунктом 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» від 29.05.2013 № 10, статтями 1, 33, 34, 35, 49, 82, 84-85, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Суддя Шаратов Ю.А.
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 28.07.2014 |
Оприлюднено | 07.08.2014 |
Номер документу | 40022990 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Шаратов Ю.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні