Рішення

від 31.07.2014 по справі 912/1754/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2014 рокуСправа № 912/1754/14 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Кабакової В.Г. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1754/14

за позовом: Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", від імені якого діє його Кіровоградська регіональна філія, м. Кіровоград

до відповідача: відділу Держземагентства у Гайворонському районі Кіровоградської області, м. Гайворон, Кіровоградська область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: управління Державної казначейської служби України у Гайворонському районі Кіровоградської області,м. Гайворон, Кіровоградська область

про стягнення 138310,89 грн.

Представники:

від позивача - Загородній І.В., довіреність № 63 від 02.07.14, начальник юридичної служби Кіровоградської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру";

від відповідача - участі не брали;

від 3-ї особи - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру", від імені якого діє Кіровоградська регіональна філія", звернулось до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відділу Держземагентства у Гайворонському районі Кіровоградської області 138310,89 грн, у т.ч.: 110250,00 грн суми основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 4435,89 грн річних, 16275,00 грн пені та 7350,00 грн штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на неналежне виконання зі сторони відповідача своїх зобов'язань за договором від 14.12.2012 про закупівлю послуг з оброблення даних обчислювальними засобами за державні кошти щодо оплати наданих послуг.

Ухвалою господарського суду від 10.06.2014 поданий позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 912/1754/14.

20.06.2014 позивач подав у даній справі заяву № 04/706 від 20.06.2014, згідно якої, з посиланням на ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, повідомив про зменшення розміру позовних вимог та просить стягнути з відповідача 112369,08 грн основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3270,26 грн річних (а.с. 96-97).

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог. При цьому, у розумінні наведеної норми під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Між тим, у названій вище заяві позивача від 20.06.2014 зазначені вище положення не дотримано та зменшено розмір позовних вимог шляхом виключення первісно пред'явлених вимог про стягнення 16275,00 грн пені та 7350,00 грн штрафу.

На підставі викладеного, господарський суд не приймає заяву позивача № 04/706 від 20.06.2014, як заяву про зменшення розміру позовних вимог, та розглядає справу з урахуванням первісно пред'явлених позовних вимог про стягнення 110250,00 грн суми основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 4435,89 грн річних, 16275,00 грн пені та 7350,00 грн штрафу.

Відповідач участі уповноваженого представника в засідання суду 31.07.2014 не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про час та місце проведення засідання суду у даній справі.

Однак, відповідачем позовні вимоги заперечно частково в частині стягнення проведених позивачем нарахувань на суму основного боргу, а саме: пені, штрафу, інфляційних, річних, про що надано до справи письмовий відзив № 506/01-14 від 20.06.2014 (а.с. 102-104). Наявність основного боргу в розмірі 105000,00 грн відповідач не заперечив.

Ухвалою господарського суду від 26.06.2014 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, управління Державної казначейської служби України у Гайворонському районі Кіровоградської області; розгляд справи відкладено на 31.07.2014.

Від управління Державної казначейської служби України у Гайворонському районі Кіровоградської області надійшов лист від 08.07.2014 № 01-6/2264, в якому надано пояснення щодо поставлених в ухвалі про відкладення розгляду справи питань та клопотання про слухання справи без участі представника.

Після відкладення розгляду справи зі сторони позивача надійшла письмова заява від 03.07.2014 № 04/761 про часткову відмову від позову, згідно якої позивач відмовився від позову в частині стягнення з відділу Держземагентства у Гайворонському районі Кіровоградської області інфляційних втрат, річних, пені та штрафу і просить стягнути з відповідача лише суму основного боргу в розмірі 105000,00 грн (а.с. 143-144).

В судовому засіданні 31.07.2014 представник позивача підтримав вимогу про стягнення суми основного боргу. Заява від 03.07.2014 № 04/761 про відмову від позову в частині стягнення інфляційних втрат, річних, пені і штрафу представником позивача підтримана.

Відповідач та третя особа участі уповноважених представників в засідання суду 31.07.2014 не забезпечили, хоча належним чином повідомлені про час та місце проведення засідання суду у даній справі.

Оскільки явка уповноважених представників відповідача і третьої особи обов'язковою в судове засідання 31.07.2014 не визнавалась; відповідач виклав свої заперечення на позов у відзиві від 20.06.2014, враховуючи подання сторонами витребуваних документів та відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, господарський суд вважає можливим розглянути справу по суті в судовому засіданні 31.07.2014 за відсутності представників відповідача і третьої особи та за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення представника позивача, наведенні в обґрунтування позовних вимог, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

14.12.2012 між відділом Держкомзему у Гайворонському районі Кіровоградської області (Замовник) та Державним підприємством "Центр державного земельного кадастру" в особі Кіровоградської регіональної філії (Виконавець) укладено договір про надання послуг з виконання окремих етапів платних адміністративних послуг (надалі - Договір від 14.12.2012, Договір).

Предметом укладеного Договору є надання Виконавцем у 2012 році Замовнику послуги по обробленню даних обчислювальними засобами, код послуги: ДК 016-97 - 72.30.2 та обов'язок Замовника прийняти і оплатити такі послуги.

Договір укладено в письмовій формі, підписано уповноваженими представниками сторін Договору та скріплено печатками. Строк дії Договору встановлено до 31 грудня 2012 року.

Господарський кодекс України визначає, що підставою виникнення господарського зобов'язання є господарський договір, який укладається та виконується за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, встановлених Господарським кодексом України (ст. ст. 174, 179, 193 Господарського кодексу України).

Договором, згідно ст. 626 Цивільного кодексу України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Договір від 14.12.2012 за своїм правовим характером є договором про надання послуг, за яким, відповідно до частини першої ст. 901 Цивільного кодексу України, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник - оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, договір про надання послуг складається з двох органічно поєднаних між собою зобов'язань: по-перше, зобов'язання, в якому виконавець повинен надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов'язку; по-друге, зобов'язання, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов Договору від 14.12.2012 на протязі грудня 2012 року надано, а Замовником отримано обумовлені Договором послуги на загальну суму 178316 грн.

Надання й отримання послуг оформлено за Актами: від 27.12.2012 № 8 на суму 32029,00 грн, від 27.12.2012 № 7/1 на суму 10360,00 грн, від 27.12.2012 № 9 на суму 58265,00 грн, від 27.12.2012 № 10 на суму 21344,00 грн, від 27.12.2012 № 11 на суму 36357,00 грн, від 27.12.2012 № 12 на суму 19961,00 грн (а.с.20-25).

Вказані Акти містять підписи обох сторін Договору, печатки та, окрім переліку наданих послуг і їх ціни, фіксують, що сторони не мають взаємних претензій щодо якості та строків надання послуг.

За вимогами пункту 4.1. Договору від 14.12.2012 розрахунки за надані послуги проводяться шляхом щомісячної компенсації Замовником на підставі акта наданих послуг в сумі, зазначеній у вказаному акті, до сьомого числа місяця, наступного за звітним періодом, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця, відкритий в установі банку.

Між тим, як повідомив позивач, Замовник в установлений Договором строк за послуги повністю не розрахувався та має заборгованість в розмірі 105000,00 грн. Згідно розрахунку позивача, підтвердженим матеріалами справи, вказана заборгованість є сумою наданих послуг згідно Актів від 27.12.2012 на суму 39183,00 грн, від 27.12.2012 № 10 на суму 9499,00 грн, від 27.12.2012 № 11 на суму 36357,00 грн., від 27.12.2012 № 12 на суму 19961,00 грн. (а.с. 77, 78).

Господарський суд враховує, що за приписами частини першої ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Вказаним нормам кореспондують положення ст. 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонам.

За вимогами частини першої ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, доводи позивача щодо обов'язку Замовника за Договором оплатити повну вартість послуг, наданих за Договором від 14.12.2012, відповідають наведеним вище приписам законодавства та умовам Договору. Заборгованість за надані послуги в розмірі 105000,00 грн є такою, що підтверджена матеріалами справи.

Разом з цим, Указом Президента України від 8 квітня 2011 року № 445 затверджено Положення про Державне агентство земельних ресурсів України та встановлено, що Державне агентство земельних ресурсів України є правонаступником Державного комітету України із земельних ресурсів. Згідно пункту 7 затвердженого Положення Держземагентство України здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2011 р. N 974 утворено територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів та реорганізовано територіальні органи Державного комітету із земельних ресурсів шляхом приєднання до новоутворених територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів.

Згідно додатку 2 до вказаної постанови відділ Держкомзему у Гайворонському районі Кіровоградської області реорганізовано шляхом приєднання до новоутвореного територіального органу Державного агентства земельних ресурсів - відділу Держземагентства у Гайворонському районі Кіровоградської області.

Одночасно, постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2011 р. N 835, з посиланням на яку укладено від 14.12.2012, установлено, що до завершення здійснення заходів з утворення територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів адміністративні послуги згідно з переліком, затвердженим цією постановою, надаються територіальними органами Державного комітету із земельних ресурсів.

Таким чином, правонаступником відділу Держкомзему у Гайворонському районі Кіровоградської області, у т.ч. по правам та обов'язкам за Договором від 14.12.2012, є відповідач у справі - відділ Держземагентства у Гайворонському районі Кіровоградської області.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем проводилась претензійна робота щодо погашення відповідачем заборгованості за Договором від 14.12.2012 (а.с.29-35).

Згідно довідки Державної фінансової інспекції в Кіровоградській області від 05.05.2014 № 07-09/139-з, складеної за результатами зустрічної звірки у Кіровоградській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" з питань підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків з відділом Держземагентства у Гайворонському районі за період з 01.01.2012 по 01.03.2014, встановлено дебіторську заборгованість позивача по розрахункам з відповідачем станом на 01.01.2014 за Договором від 14.12.2012 в розмірі 105000,00 грн (а.с. 37-38).

Відповідач в актах звірки між сторонами, складеними станом на 01.03.2014, 25.03.2014, 01.04.2014, та у відзиві на позов суму основного боргу за Договором від 14.12.2012 в розмірі 105000,00 грн не заперечив (а.с. 26-28).

На підставі викладеного, вимога Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", від імені якого діє Кіровоградська регіональна філія, до відділу Держземагентства у Гайворонському районі Кіровоградської області про стягнення 105000,00 грн за Договором від 14.12.2012 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

При цьому, посилання відповідача на непроведення платежу за отримані послуги з вини Управління Державної казначейської служби України у Гайворонському районі не приймаються господарським судом, оскільки вказані обставини є взаємовідносинами між відповідачем та його фінансовою установою з розрахунково-касового обслуговування відповідача, і не можуть бути підставою для звільнення останнього від виконання зобов'язання. Також відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідач у відзиві також послався на додаткову угоду № 2.2. від 31.12.2013 до договору № 2 від 14.12.2012, згідно з пунктом 1 якої продовжено термін дії договору від 14.12.2012 в частині проведення замовником остаточної оплати за надані виконавцем у 2012 році послуги по обробленню даних обчислювальними засобами до 31.12.2014.

За поясненнями позивача, предметом вищевказаної додаткової угоди було внесення змін до п. 10.1 договору № 2 від 14.12.2012. При цьому сторонами жодним чином не змінювалися умови проведення розрахунків за надані послуги, не змінювався час, з якого у відповідача виник обов'язок здійснити оплату наданих послуг (п. 4.1 договору). Зазначені зміни були викликані виключно вимогами бюджетного законодавства щодо взяття на облік та перереєстрації бюджетних зобов'язань.

Відповідно до частини 1, 3 статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Частиною 7 статті 180 ГК України визначено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

В той же час, частиною 1 статті 631 ЦК України визначено строк договору як час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Отже, за буквальним тлумаченням визначення строку дії господарського договору як часу, протягом якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору (частина 7 статті 180 ГК України), строк дії господарського зобов'язання обмежується строком дії господарського договору.

Крім того, додатковою угодою № 2.2 від 31.12.2013 зміни до п. 4.1 договору від 14.12.2012 не вносилися.

Під час подання позову позивач також заявив до стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 5250,00 грн, що нараховані на суму боргу 105000,00 грн за період січень 2013 - квітень 2014, 3% річних в розмірі 4435,89 грн і пені в розмірі 16275,00 грн, нарахованих за кожен день прострочення платежу, та штраф в розмірі 7350,00 грн на підставі частини другої ст. 231 Господарського кодексу України.

Однак, заявою від 03.07.2014 позивач відмовився від позову в частині стягнення з відділу Держземагентства у Гайворонському районі Кіровоградської області інфляційних втрат, річних, пені та штрафу.

Право позивача на відмову від позову передбачено частиною четвертою ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 78 названого кодексу відмова позивача від позову викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи; заява підписується позивачем.

Згідно пункту 4 частини першої ст. 80 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову і прийняття її господарським судом є підставою для припинення провадження у справі.

Господарський суд враховує, що заява позивача від 03.07.2014 підписана уповноваженою особою Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", яка діє на підставі довіреності № 602 від 12.05.2014, в якій передбачено право представника на відмову повністю чи частково від позовних вимог (а.с. 47).

До прийняття відмови від позову господарським судом звернуто увагу позивача на наслідки припинення провадження у справі, що визначені частиною другою ст. 80 Господарського процесуального кодексу України та згідно з якими у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

На підставі викладеного, господарський суд приймає відмову Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", від імені якого діє його Кіровоградська регіональна філія, від позову в частині стягнення з відділу Держземагентства у Гайворонському районі Кіровоградської області інфляційних втрат, річних, пені та штрафу та припиняє провадження у справі в цій частині на підставі пункту 4 частини першої ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, господарський суд виходить з наступного.

Ціна поданого позову у даній справі становить 138310,89 грн.

Згідно з п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Таким чином, розмір судового збору за подання позивачем до господарського суду позовної заяви у даній справі становить 2766,22 грн.

Проте, при зверненні до господарського суду з позовом позивачем судовий збір сплачено не було, натомість, подано заяву про відстрочення сплати судового збору, в який позивач просив суд відстрочити сплату судового збору, посилаючись на скрутне фінансове становище.

Ухвалами господарського суду від 10.06.2014 та від 26.06.2014 відстрочено сплату позивачем судового збору. Однак, на час винесення рішення по справі позивачем доказів сплати судового збору суду не надано.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

В постанові Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 №7 (із змінами і доповненнями) роз'яснено, що якщо строк (строки), на який (які) судом було відстрочено або розстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може своєю ухвалою продовжити цей строк (але не довше ніж до прийняття судового рішення по суті справи), або звільнити сторону від сплати судового збору, або залишити позов чи скаргу без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України, або стягнути несплачену суму судового збору у прийнятті судового рішення (п. 3.3 постанови).

При цьому, в п. 3.4 наведеної вище постанови Пленуму зазначено, що у разі коли господарським судом було відстрочено сплату позивачем судового збору, який з тих чи інших причин до прийняття рішення зі справи сплачено не було, а останнє прийнято на користь позивача, то стягнення суми судового збору здійснюється безпосередньо з відповідача у доход Державного бюджету України.

Позовні вимоги задоволено на суму 105000,00 грн.

За правилами частин першої та другої ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

На підставі викладеного, враховуючи, що спір виник внаслідок не здійснення відповідачем своєчасної оплати послуг, наданих позивачем, господарський суд покладає судовий збір в розмірі 2100,00 грн на відповідача та стягує його в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 78, 80, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", від імені якого діє його Кіровоградська регіональна філія до відділу Держземагентства у Гайворонському районі Кіровоградської області про стягнення 105000,00 грн основного боргу задовольнити.

Стягнути з відділу Держземагентства у Гайворонському районі Кіровоградської області (26300, Кіровоградська область, м. Гайворон, вул. Воровського, 20, ідентифікаційний код 38302298) на користь Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", від імені якого діє його Кіровоградська регіональна філія (25006, м. Кіровоград, вул. Віктора Чміленка, 82/40, ідентифікаційний код 26448548) - 105000,00 грн основного боргу.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Прийняти відмову Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", від імені якого діє його Кіровоградська регіональна філія, від позову в частині стягнення з відділу Держземагентства у Гайворонському районі Кіровоградської області інфляційних втрат, річних, пені та штрафу та припинити провадження у справі в цій частині.

Стягнути з відділу Держземагентства у Гайворонському районі Кіровоградської області (26300, Кіровоградська область, м. Гайворон, вул. Воровського, 20, ідентифікаційний код 38302298) на користь Державного бюджету України (р/р 31211206783002 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, МФО 823016, код 38037409, отримувач коштів УК у м. Кіровограді (м. Кіровоград) 22030001) - 2100,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Примірник рішення направити відділу Держземагентства у Гайворонському районі Кіровоградської області за адресою: 26300, Кіровоградська область, м. Гайворон, вул. Воровського, 20 та управлінню Державної казначейської служби України у Гайворонському районі Кіровоградської області за адресою: 26300, Кіровоградська область, м. Гайворон, вул Воровського, 20.

Повне рішення складено 05.08.2014.

Суддя В.Г. Кабакова