Постанова

від 04.07.2006 по справі 14/71

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/71

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД   РІВНЕНСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

33001 м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

 "04" липня 2006 р.                                                                                Справа №  14/71

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марача В.В. при секретарі судового засідання Катеринчику А.І. розглянувши справу

за позовом         Приватного підприємства “Доніс”

до відповідача  Дубровицької міської ради

про                     визнання недійсним рішення № 591 від 22.02.2006 р. та зобов'язання укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки

за участю представників сторін: від позивача      –директор Єрмійчук І.І;

від відповідача  –Букайло О.О. (дов. в справі).

Статті  27, 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України сторонам роз'яснені.

В судовому засіданні за згодою сторін оголошувалася перерва з 21.04.2006 р. по 04.07.2006 р.

ВСТАНОВИВ:  Позивач звернувся до господарського суду з адміністративним позовом до Дубровицької міської ради, в якому просить визнати недійсним з моменту прийняття рішення Дубровицької міської ради від 22.02.2006 р. № 591 та зобов'язати Дубровицьку міську раду укласти з ним договір купівлі-продажу земельної ділянки за адресою: м. Дубровиця, вул. Миру, 1-б, відповідно до матеріалів клопотання про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення, поданого ПП “Доніс”. Позивач стверджує, що вказане рішення прийняте з порушенням чинного законодавства України та порушує його право на викуп земельної ділянки, на якій знаходиться належне йому нерухоме майно, що закріплене в ст.ст. 127, 128 Земельного кодексу України. Під час розгляду справи позивач 04.07.2006 р. подав доповнення до позовної заяви, в якому окрім заявлених раніше вимог просить визнати недійсним рішення Дубровицької міської ради № 41 від 22.06.2006 р.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує, посилаючись на те, що оспорювані рішення прийняті ним у відповідності до чинного законодавства України, в межах наданих йому повноважень і підстави для продажу земельної ділянки позивачу шляхом викупу відсутні.

Розглянувши документи і матеріали, подані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких грунтуються їх вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

При цьому, суд керувався наступним.

Відповідно до договору від 01 березня 2004 року Приватне підприємство “Доніс” є орендарем земельної ділянки за адресою: м. Дубровиця, вул. Миру, 1-б, площею 0,024 га, з метою розширення та реконструкції кафе “Адоніс”, що належить позивачу на праві власності.

25 листопада 2005 року позивач звернувся до відповідача з клопотанням про надання дозволу на проведення оцінки з метою подальшого викупу вказаної вище земельної ділянки відповідно до ст. 128 Земельного кодексу України. Рішенням Дубровицької міської ради № 543 від 19 грудня 2005 року Приватному підприємству “Доніс” було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо передачі земельної ділянки у власність шляхом викупу та проведення експертної оцінки.

За результатами експертної грошової оцінки було виготовлено звіт про оцінку, який позивач передав на розгляд сесії Дубровицької міської ради. Дубровицька міська рада рішенням № 591 від 22 лютого 2006 року не погодила звіт. При цьому, будь-яких посилань на мотиви відмови в оскаржуваному рішенні наведено не було.

01 березня 2006 року позивачем було отримано лист від 01 березня 2006 року № 09-97 за підписом секретаря Дубровицької міської ради В. Годунко, в якому вказувалось, що сесія міської ради вважає, що “вартість земельної ділянки занижена”, а також наведено ряд зауважень щодо звіту про експлуаторну грошову оцінку.

В подальшому 21 квітня 2006 року позивач звернувся до Дубровицької міської ради з заявою про продаж йому земельної ділянки, що розташована за адресою м. Дубровиця, вул. Миру, 1б, площею 0,244 га для обслуговування кафе-бару “Адоніс”. До заяви були додані договори оренди землі, плани земельної ділянки, свідоцтво про державну реєстрацію позивача.

22 червня 2006 року Дубровицька міська рада прийняла рішення № 41 “Про передачу у власність земельної ділянки шляхом продажу в м. Дубровиця”, яким вирішила не погодити звіт про експерту грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення  по вул. Миру, 1б в м. Дубровиця ПП “Доніс” та відмовити ПП “Доніс” у продажу земельних ділянок за ціною відповідно до звіту від 30.11.2005 р. –5.165,00 грн. без ПДВ.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Така ж норма передбачена і в п. 3 ст. 24 Закону України “Про місцеве  самоврядування в Україні”.

Однак, Дубровицька міська рада, приймаючи рішення від 22.04.2006 р. № 591 та від 22.06.2006 р. № 41, діяла не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, передбачений Конституцією України та законами України, що підтверджується наступним.

При поданні документів для прийняття рішення про продаж земельної ділянки чинним законодавством не передбачено звіту про експертну грошову оцінку.

Згідно ч. 2 ст. 128 Земельного кодексу України, громадяни  та  юридичні  особи,  зацікавлені  у  придбанні земельних  ділянок  у  власність,  подають  заяву  (клопотання) до відповідного органу  виконавчої  влади  або  сільської,  селищної, міської  ради.  У  заяві  зазначаються  бажане  місце розташування земельної ділянки, цільове призначення та її розмір.

До заяви додається:

а) державний акт на право постійного користування землею  або договір оренди землі;

б) план земельної  ділянки та документ про її надання у разі відсутності державного акта;

в) свідоцтво  про реєстрацію  суб'єкта  підприємницької діяльності.

Позивачем були подані всі документи, передбачені ч. 2 ст. 128 Земельного кодексу України.

Згідно ч. 5 ст. 128 Земельного кодексу України, підставою для відмови в продажу земельної ділянки є:

а) неподання  документів,  необхідних  для  прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки;

б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

в) якщо щодо  суб'єкта  підприємницької  діяльності  порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності.

Рішення Дубровицької міської ради не містить посилання на жодну з перелічених вище підстав.

Згідно ч. 8 ст. 128 Земельного кодексу України, вартість земельної ділянки  визначається на підставі її грошової та експертної  оцінки, яка проводиться за  методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Звіт про оцінку, виконаний суб'єктом підприємницької діяльності Букацьким Сергієм Васильовичем, який має базову вищу освіту по спеціальності “Землевпорядкування”, ліцензію Державного комітету по земельних ресурсах України на право проведення землеоціночних робіт серії АБ № 107890 від 12 липня 2005 року, відповідає вимогам, що висуваються:

ь          Законом України “Про оцінку земель”;

ь          Методикою експертної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 року № 1531;

ь          Порядком провед6ення експертної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженим наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 09 січня 2003 року № 2;

ь          Національним стандартом № 1 “Загальні засади оцінки майна і майнових прав”, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. № 1140;

ь          Національним стандартом № 2 “Оцінка нерухомого майна”, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 р. № 1442.

Відповідність звіту нормативно-правовим актам з оцінки майна підтверджується позитивним висновком державної землевпорядної експертизи № 209 від 14 лютого 2006 року, виданим Рівненським обласним головним управлінням земельних ресурсів, та позитивною рецензією Представництва Експертної ради Українського товариства оцінювачів в Рівненській області № 60307/1 від 07 березня 2006 року.

Не можна погодитись з твердженнями, що містяться у листі Дубровицької міської ради від 01 березня 2006 року № 09-97, оскільки відповідно до норм законодавства, що регулює оціночну діяльність, фахово формувати судження про вартість майна може лише особа, яка пройшла спеціальне навчання, отримала кваліфікаційне свідоцтво оцінювача та відповідну ліцензію. Підприємець Букацький С.В. на звернення позивача надав відповідні роз'яснення щодо складеного ним звіту.

Крім того, чинним законодавством не передбачено можливості відмови у продажу земельної ділянки через непогодження її вартості органом місцевого самоврядування (ч. 5 ст. 128 Земельного кодексу України містить вичерпний перелік підстав для відмови у продажу земельної ділянки).

Статтею 127 Земельного кодексу України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування і державні органи приватизації відповідно до їх повноважень здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності громадянам та юридичним особам, які мають право на набуття земельних ділянок у власність, а також іноземним державам відповідно до цього Кодексу.

Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам здійснюється на конкурентних засадах (аукціон, конкурс), крім викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що є власністю покупців цих ділянок.

Враховуючи те, що на земельній ділянці несільськогосподарського призначення площею 244 кв.м, яка знаходиться в м. Дубровиця по вул. Миру, 1-б, розташований об'єкт нерухомого майна, а саме кафе “Адоніс”, який є власністю ПП “Доніс”, відповідно вказаний суб'єкт має право на викуп вищевказаної земельної ділянки.

Відмовляючи ПП “Доніс” у викупі земельної ділянки, на якій розташований об'єкт нерухомого майна, що є власністю покупця цієї ділянки, Дубровицька міська рада порушила право ПП “Доніс”, яке надане йому ст. 127 ЗК України.

Статтею 21 Цивільного кодексу України встановлено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Стаття 162 Кодексу адміністративного судочинства встановлює, що при  вирішенні справи  по  суті  суд  може задовольнити адміністративний  позов  повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У  разі  задоволення  адміністративного  позову  суд  може прийняти постанову про:

1) визнання протиправними   рішення  суб'єкта  владних повноважень чи окремих його положень,  дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень  із зазначенням способу його здійснення;

2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача коштів;

5) тимчасову заборону (зупинення)  окремих  видів  або  всієї діяльності об'єднання громадян;

6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;

7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;

8) визнання наявності  чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Суд може   прийняти   іншу   постанову,   яка  б  гарантувала дотримання і захист прав,  свобод, інтересів людини і громадянина, інших  суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

А в пункті 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 р. № 7 “Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ” закріплено, що при оскарженні рішень органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування з питань, віднесених до їх компетенції, суд у разі задоволення позову визнає рішення цих органів недійсними і зобов'язує їх, залежно від характеру спору, виконати певні дії на захист порушеного права чи сам визнає це право за позивачем.

На основі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,–

П О С Т А Н О В И В :

1.          Позов задоволити.

2.          Рішення Дубровицької міської Ради № 591 від 22.04.2006 р. та № 41 від 22.06.2006 р. визнати нечинним з моменту їх прийняття.

3.          Зобов'язати Дубровицьку міську Раду укласти з Приватним підприємством “Доніс” (код ЄДРПОУ 21084515) договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, розміщеної за адресою: м. Дубровиця, вул. Миру, 1-б, відповідно до заяви про продаж вказаної ділянки, поданої ПП “Доніс” 21.04.2006 р.

4.          Присудити з місцевого бюджету Дубровицької міської Ради на користь Приватного підприємства “Доніс” (с. Селець Дубровицького району Рівненської області, вул. Незалежності, буд. 10; код ЄДРПОУ 05496322) судові витрати в сумі 06 грн. 80 коп.   

5.          Виконавчий лист видати в порядку ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України.

6.   Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.   

Суддя                                                          Марач В.В.

Постанова складена в повному обсязі і  підписана суддею «19» липня  2006 року.