Ухвала

від 31.07.2014 по справі 812/4206/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" липня 2014 р. м. Київ К/800/44554/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Островича С.Е., Карася О. В., Маринчак Н. Є.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Смавіт" до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Смавіт" (далі - ТОВ "Смавіт") звернулось до суду з позовом до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області (далі - Ленінська ОДПІ у м. Луганську) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року позов ТОВ "Смавіт" задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення №0000372310 від 29.04.2013 року у розмірі 77180,00 грн. та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000382310 від 29.04.2013 у розмірі 4877078,40 грн. В решті позовних вимог позивачу було відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2013 року апеляційну скаргу Ленінської ОДПІ у м. Луганську залишено без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року - залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Ленінська ОДПІ у м. Луганську подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2013 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Смавіт" у задоволенні позову.

Сторони в судове засідання не з'явились, а тому відповідно до вимог ст. 222 КАС України розгляд справи проведено в письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Ленінською ОДПІ у м. Луганську в період з 25.03.2013 року по 12.04.2013 року було проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «Смавіт» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року. За результатами перевірки складено акт від 19.04.2013 року №270/22-108/37456564.

Перевіркою встановлені порушення Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 , зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за №40/10320 та Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок», затвердженої наказом державної податкової адміністрації України №614 від 01.12.2000 року , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 року за №106/5297.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0000372310 від 29.04.2013 року на суму 77180,00 грн. та №0000382310 від 29.04.2013 року на суму 4878608,40 грн.

Відповідно до розділу 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» , суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно з п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання при вчиненні вперше - 1 гривня, при вчиненні вдруге - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг), за кожне наступне вчинене порушення - у п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

Згідно з п.4 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 року №199 «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» встановлені вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування.

Пунктом 2 Вимог визначено, що Z-звіт - денний звіт з обнулінням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті реєстратора; X-звіт - денний звіт без обнуління інформації в оперативній пам'яті; зміна - період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту.

Пунктом 11 Вимог передбачено, що реєстратор повинен забезпечувати формування та друкування таких звітів: X-звіту; Z-звіту; звіту про реалізовані товари (надані послуги); періодичних (повного, скороченого).

Пунктом 13 вимог передбачено, що формування Z-звіту повинно виконуватися у такій послідовності: друкування фіскального звітного чека і занесення інформації до фіскальної пам'яті; обнуління регістрів денних підсумків оперативної пам'яті; друкування інформації, що підтверджує обнуління регістрів денних підсумків оперативної пам'яті та дійсність фіскального звітного чека.

У примітці 1 додатку до Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування (формат і розрядність даних, що зберігаються у фіскальній пам'яті) визначено, що підсумок розрахунків обчислюється за зміну, максимальна тривалість якої не повинна перевищувати 24 години.

Відповідно до змісту п. 17 зазначених Вимог чек - звіту - фіскальний звітний чек повинен додатково до встановлених п. 14 реквізитів містити всі підсумки та суми за зміну, згідно п. 15 Вимог також додатково до встановлених вимог повинен містити всі підсумки та суми з початку зміни до моменту формування Х-звіту.

З урахуванням визначення терміну «зміни» як періоду роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту, - звіт необхідно виконувати не пізніше 24 години з моменту реєстрації першої розрахункової операції, виконаної після попереднього Z-звіту, відлік тривалості зміни РРО починається не з початку робочого дня, а з моменту реєстрації першої розрахункової операції після виконання попереднього Z-звіту.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що торгівельні операції в дні, коли не було роздруковане Z-звіти не здійснювалися, та реєстратор розрахункових операцій не включався. Таким чином Z-звіт не повинен друкуватися щоденно на тих РРО, які не вмикалися або на яких не було зареєстровано жодної розрахункової операції.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що штрафні санкції за не роздрукування Z-звітів в сумі 77180,00 грн. застосовані відносно позивача неправомірно.

Щодо застосування штрафних санкцій в частині не оприбуткування виручки в розмірі 306,00 грн. в магазині за адресою: м. Київ, пр. Оболонський 21б, судами попередніх інстанцій зазначено, що відсутність цієї суми в книзі обліку розрахункових операцій свідчить про правомірне застосування штрафних санкцій в частині не оприбуткування цієї суми, оскільки, відповідно до Положення №637, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО.

Щодо не оприбуткування позивачем суми 963085,68 грн., судами попередніх інстанцій зазначено, що ця сума виторгу за Z-звітами внесена до книги ОРО, фіскальні звітні чеки підклеєні. Тобто, уся виручка згідно щоденних Z- звітів, окрім виручки за 31.12.2012 року, була своєчасно занесена в книгу обліку, враховуючи наявність договору №КЗН0000653 від 23.04.2012 року на інкасацію грошових коштів, та той факт що кошти вносяться безпосередньо на рахунок підприємства, тобто в цій частині порушення не відбувалося.

Щодо порушення яке відбулося 17.02.2012 року в розмірі 12330,00 грн., судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Відповідно до касової книги, 17.02.2012 року грошові кошти вносилися до каси декілька раз, в тому числі і в сумі 12330,00 грн. Фіскальний чек був роздрукований та підклеєний в КОРО, готівкова виручка була здана до каси підприємства та оприбуткована в касовій книзі, а тому застосування податковим органом санкцій, передбачених ч. 3 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» є безпідставним.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку про протиправність застосування до позивача суми штрафних санкцій у загальному розмірі 77180,00 грн. за податковим повідомленням рішенням №0000372310 від 29.04.2013 року та в сумі 4877078,40 грн., за податковим повідомленням рішенням №0000382310 від 29.04.2013 року. Що стосується застосування штрафних санкцій в сумі 1530,00 грн. за не оприбуткування 306,00 грн. по книзі ОРО 31.12.2012 року, то застосування таку штрафної санкції є правомірним.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позовних вимог ТОВ "Смавіт".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області залишити без задоволення, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О. В. Карась Н. Є. Маринчак