Постанова

від 29.07.2014 по справі 810/4230/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2014 року 810/4230/14

приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26,

час прийняття постанови : 12 год. 25 хв.

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лиска І.Г.

при секретарі: Васковець М.С.

за участю представника позивача, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УПК-Європлюс" до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області, Баришівського відділення Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "УПК-Європлюс" з позовом до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області, Баришівського відділення Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Баришівського відділення Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області №0003252202 від 07.03.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Переяслав-Хмельницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області (далі за текстом - ДПІ, Інспекція, відповідач) була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «УПК-Європлюс» (далі за текстом - позивач) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Транссинтез XXI», за результатами якої складений Акт від 12.02.2014 року №85/22- 01/32497680 (надалі - Акт).

У висновку, викладеному на аркуші 15 Акту, ДПІ робить висновок про порушення позивачем п.185.1 ст.185, п.188,1 ст.188, п.198.1, 198,3, 198.6 ст.198, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 098 383,0 грн.

13.03.2014 р. ТОВ «УПК-Європлюс» отримало податкове повідомлення-рішення №0003252202 від 07.03.2014 р. , яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання на 1 098 383,00 грн. та застосовані фінансові (штрафні) санкції в розмірі 25% від суми податкового зобов'язання, що дорівнює 274 595,75 грн.

ТОВ «УПК-Європлюс» оскаржило зазначене податкове повідомлення-рішення Баришівського відділення Переяслав- Хмельницької ОДПІ №0003252202 від 07.03.2014 р. до Головного управління Міндоходів у Київській області та Міністерства доходів і зборів України.

За результатами розгляду скарги Головним управлінням Міндоходів у Київській області було прийняте рішення від 15.05.2014 року №1174/10/10-36-10-01-04/288, яким в задоволенні скарги ТОВ «УПК-Європлюс» було відмовлено, а податкове повідомлення - рішення було залишено без змін.

За результатами розгляду скарги Міністерством доходів і зборів було прийняте рішення від 08.07.2014 року №12447/6/99-99-10-01-15, яким в задоволенні повторної скарги ТОВ «УПК-Європлюс» було відмовлено, а податкове повідомлення - рішення було залишено без змін.

Зазначив, що висновки відповідача про порушення вимог податкового законодавства є необґрунтованими, оскільки позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства і на підставі належним чином оформлених первинно-бухгалтерських документів та податкових накладних сформовано податковий кредит, проте, як стверджує позивач, податковий орган дійшов помилкового висновку про порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, 198.6 ст. 198. п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України.

Тому, на думку позивача, рішення податкового органу є незаконним, оскільки при його прийнятті відповідачем невірно встановлено факти та застосовано норми закону.

Представник позивача Волосна Я.О. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд їх задовольнити, підтвердила обставини, викладені у позовній заяві, від відшкодування судових витрат на користь позивача відмовилась.

Відповідачі у судове засідання не з'явились, хоча були повідомлені про дату, час та місце судового засідання належним чином, причин неявки суду не повідомили, явку представників у судове засідання не забезпечили, заперечення на позов не надали.

Згідно ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідачами не надано суду доказів поважності причин неможливості забезпечення явки представника відповідача на судове засідання, а тому суд на підставі ч. 4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливим розглянути справу у відсутності представників відповідачів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши представника позивача, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 06.02.2014 року по 06.02.2014 року на підставі Наказу Переяслав-Хмельницької ОДПІ від 05.02.2014 року №85, Переяслав-Хмельницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «УПК-Європлюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Транссинтез XXI» за період з 01.08.2012 року по 31.08.2012 року"

За результатами вказаної перевірки відповідачем складений Акт від 12.02.2014 року №85/22-01/32497680 «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «УПК-Європлюс» код за ЄДРПОУ 32497680 з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Транссинтез ХХІ» код за ЄДРПОУ 35582400 їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.08.2012 року по 31.08.2012 року» .

Під час перевірки податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем:

пп. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за серпень 2012 року на суму 1098383 грн.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на аналізі Акту ДПІ в м. Полтаві №829/16-01-22/35582400 від 06.09.2013 р., в якому встановлено порушення податкового законодавства з боку ТОВ «Транссинтез XXI».

Тобто, на підставі інформації, яка міститься в акті ДПІ м. Полтави №829/16-01- 22/35582400 від 06.09.2013 р. по факту перевірки ТОВ «Транссинтез XXI», Переяслав- Хмельницька ДПІ зробила висновок про порушення податкового законодавства з боку ТОВ «УПК-Європлюс».

ТОВ "УПК -Європлюс" скористалось своїм правом та надало заперечення на Акт переяслав-Хмельницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області, що підтверджується листом №30 від 24.02.2014 року, які листом Переяслав-хмельницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області №450/10/22-01 від 04.03.2014 року були залишені без задоволення.

13.03.2014 р. ТОВ «УПК-Європлюс» отримало податкове повідомлення-рішення Баришівського відділення Переяслав-Хмельницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області №0003252202 від 07.03.2014 р., яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання на 1 098 383,00 грн. та застосовані фінансові (штрафні) санкції в розмірі 25% від суми податкового зобов'язання, що дорівнює 274 595,75 грн.

ТОВ «УПК-Європлюс» оскаржило зазначене податкове повідомлення-рішення Баришівського відділення Переяслав- Хмельницької ОДПІ №0003252202 від 07.03.2014 р. до Головного управління Міндоходів у Київській області (скарга №47 від 21.03.2014 року) та Міністерства доходів і зборів України (скарга №139 від 26.05.2014 року) .

За результатами розгляду скарги Головним управлінням Міндоходів у Київській області було прийняте рішення від 15.05.2014 року №1174/10/10-36-10-01-04/288, яким в задоволенні скарги ТОВ «УПК-Європлюс» було відмовлено, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення було залишено без змін.

За результатами розгляду скарги Міністерством доходів і зборів було прийняте рішення від 08.07.2014 року №12447/6/99-99-10-01-15, яким в задоволенні повторної скарги ТОВ «УПК-Європлюс» було відмовлено, а податкове повідомлення - рішення було залишено без змін.

У той же час, позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення №0003252202 від 07.03.2014 р. такими, що суперечить вимогам чинного податкового законодавства, а тому оскаржив його, звернувшись із позовом до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд звертає увагу на таке.

В ході перевірки та у судовому засіданні встановлено, що між ТОВ «Транссинтез XXI» (постачальник) та ТОВ «УПК-Європлюс» (покупець) 02.08.2012 року був укладений договір поставки №02/08-12, за умовами якого Постачальник зобов'язується передати окремими партіями щомісячно протягом строку дії договору, а покупець зобов'язується оплатити та прийняти продукцію (рама бокова (креслення 100.00.002-2) та балка надресорна (креслення 100.00.001-6) для візка вантажних вагонів колії 1520 мм. у відповідності до специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору.

Специфікацією №1 до договору поставки №02/08-12 визначено, що за цим договором постачається рама бокова в кількості 200 штук за ціною 27 550,25 грн. кожна, та балка надресорна в кількості 100 штук за ціною 31 399,50 грн., на загальну суму 10380000 грн.

Визначений період поставки - серпень 2012 року, та умови поставки - FCA (передача завантаженої в автотранспорт Покупця партії Товару за адресою: м. Кременчук, Полтавська область, вул. І.Приходька,141, ПАО «Кременчуцький сталеливарний завод»). Умови оплати - 5 календарних днів з моменту поставки. Вантажовідправник - ПАО «Кременчуцький сталеливарний завод», вантажоодержувач - ТОВ «УПК-Європлюс».

На виконання умов договору поставки №02/08-12 ТОВ «Транссинтез XXI» передало, а ТОВ «УПК-Європлюс» прийняло наступний товар: Раму бокову в кількості 200 шт. за ціною 27 550,25 грн. на загальну суму 5 510 050,00 грн.; Балку надресорну в кількості 100 шт. за ціною 31 242,50 грн. на загальну суму З 139 950,00 грн.

На виконання умов договору №02/08-12 сторонами були належним чином оформлені, підписані уповноваженими особами та скріплені печатками наступні документи: Акт №1від 16.08.2012 р. приймання-передачі товару на суму 5 190 000,00 грн.; Акт №2 від 17.08. 2012 року приймання-передачі товару на суму 3 114 000,00 грн.; Акт №3 від 23.08.2012р. приймання-передачі товару на суму 2 076 000,00 грн.; Видаткова накладна №РН-0000005 від 16.08.2012 р. на суму 5 190 000,00 грн.; Видаткова накладна №РН-0000006 від 17.08.2012 р. на суму 3 114 000,00 грн.; Видаткова накладна №РН-0000007 від 23.08.2012 р. на суму 2 076 000,00 грн.

ТОВ «Транссинтез XXI» виписав ТОВ «УПК-Європлюс» наступні податкові накладні: №10 від 09.08.2012 на суму 1 000 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 166666,67 грн.; №11 від 16.08.2012 на суму 4 190 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 698 333,33 грн.; №12 від 17.08.2012 на суму 3 114 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 519000,00 грн.; №13 від 23.08.2012 на суму 2 076 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 346 000,00 грн.

Позивач, суму податку 1730000 грн. за зазначеними вище податковими накладними включив до податкового кредиту за серпень 2012 року.

ТОВ «УПК-Європлюс» оплатило поставлений ТОВ «Транссинтез XXI» товар, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: №338 від 09.08.2012 року на суму 1 000 000,00 грн.; №358 від 17.08.2012 року на суму 720 000,00 грн.; №359 від 20.08.2012 року на суму 500 000,00 грн.; №374 від 21.08.2012 року на суму 430 000,00 грн.; №375 від 22.08.2012 року на суму 1 000 000,00 грн.; №377 від 22.08.2012 року на суму 280 000,00 грн.; №378 від 22.08.2012 року на суму 570 000,00 грн.; №380 від 23.08.2012 року на суму 380 000,00 грн.; №381 від 23.08.2012 року на суму 908 000,00 грн.; №382 від 23.08.2012 року на суму 170 000,00 грн.; №380 від 27.08.2012 року на суму 1 000 000,00 грн.; №383 від 27.08.2012 року на суму 110 000,00 грн.; №381 від 28.08.2012 року на суму 80 000,00 грн.; №398 від 06.09.2012 року на суму 2 000 000,00 грн.; №416 від 11.09.2012 року на суму 1 232 000,00 грн.

Позивач, суму податку 1730000 грн. за зазначеними вище податковими накладними включив до податкового кредиту за серпень 2012 року

Судом, також, встановлено що 31.05.2012 року між ТОВ «УПК-ЄВРОПЛЮС» (Постачальник) та УП «Белжелдорснаб» (республіка Бєларусь) (Покупець) був укладений контракт №59-13-05/328В, за яким постачальник зобов'язується продати, а покупець - прийняти та оплатити Товар для особистого виробництва та (або) споживання (рама бокова та балка надресорна для теліжки вантажних вагонів моделі 18-100 колії 1520 мм.) в асортименті та кількості передбаченій додатковими угодами до контракту.

Пунктом 4 контракту №59-13-05/328В передбачені умови та строки поставки товару, за якими поставка товару здійснюється без ввозу та вивозу з території Російської Федерації на умовах DAF Україна - Білорусь згідно ІНКОТЕРМС 2000 та в строки, погоджені Сторонами в специфікаціях та (або) додаткових угодах до контракту.

Виконання контракту №59-13-05/328В підтверджується наведеними нижче документами на кожну партію товару:

- Вантажні митні декларації (форма МД-2): Вантажна митна декларація з довідковим №2519 від 17.08.2012 р.; Вантажна митна декларація з довідковим №2520 від 17.08.2012 р.; Вантажна митна декларація з довідковим №2521 від 17.08.2012 р.; Вантажна митна декларація з довідковим №2522 від 17.08.2012 р.; Вантажна митна декларація з довідковим №2523 від 17.08.2012 р.; Вантажна митна декларація з довідковим №2528 від 20.08.2012 р.; Вантажна митна декларація з довідковим №2529 від 20.08.2012 р.; Вантажна митна декларація з довідковим №2530 від 20.08.2012 р.; Вантажна митна декларація з довідковим №2556 від 27.08.2012 р.; Вантажна митна декларація з довідковим №2557 від 27.08.2012 р.

-FINAL INVOICE/Фактичними рахунками: FINAL INVOICE/Фактичний рахунок №1243 від 17.08.2012 р.; FINAL INVOICE/Фактичний рахунок №1244 від 17.08.2012 р.; FINAL INVOICE/Фактичний рахунок №1245 від 17.08.2012 р.; FINAL INVOICE/Фактичний рахунок №1246 від 17.08.2012 р.; FINAL INVOICE/Фактичний рахунок №1247 від 17.08.2012 р.; FINAL INVOICE/Фактичний рахунок №1248 від 20.08.2012 р.; FINAL INVOICE/Фактичний рахунок №1249 від 20.08.2012 р.; FINAL INVOICE/Фактичний рахунок №1250 від 20.08.2012 р.; FINAL INVOICE/Фактичний рахунок №1281 від 21.08.2012 р.; FINAL INVOICE/Фактичний рахунок №1282 від 21.08.2012 р.

- Міжнародні товарно-транспортні накладні: Міжнародна товарно-транспортна накладна №060318 від 17.08.2012 р.: Міжнародна товарно-транспортна накладна №006019 від 17.08.2012 р.; Міжнародна товарно-транспортна накладна №0118815 від 17.08.2012 р.; Міжнародна товарно-транспортна накладна №636748 від 17.08.2012 р.; Міжнародна товарно-транспортна накладна №006023 від 17.08.2012 р.; Міжнародна товарно-транспортна накладна №0468774 від 20.08.2012 р.; Міжнародна товарно-транспортна накладна №077092 від 20.08.2012 р.; Міжнародна товарно-транспортна накладна №636329 від 20.08.2012 р.; Міжнародна товарно-транспортна накладна №003138 від 27.08.2012 р.; Міжнародна товарно-транспортна накладна №669350 від 27.08.2012 р.

Отже, як судом встановлено, що ТОВ «УПК-Європлюс» придбало товар у ТОВ «Транссинтез XXI» по договору №02/08-12 та продало товар на користь УП «Белжелдорснаб» по контракту №59-13-05/328В.

Крім того, судом встановлено, що пунктом 3.2. договору №02/08-12 передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах БСА Інкотермс 2010.

Пунктом 4 контракту №59-13-05/328В передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах ВАБ Україна - Білорусь згідно ІНКОТЕРМС 2000.

Термін FСА «Франко перевізник» в Інкотермс 2010 означає, що продавець доставить пройдений митну очистку товар вказаному покупцем перевізнику до названого місця. Під словом «Перевізник» розуміється будь-яка особа, яка на підставі договору перевезення зобов'язується здійснити або забезпечити перевозку товару залізничним, автомобільним, повітряним, морським та внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту.

Термін DAF «поставка до кордону» в Інкотермс 2000 означає, що продавець виконав свої обов'язки щодо поставки, коли товар, що пройшов митне очищення для експорту, але ще не для імпорту, наданий у розпорядження покупця нерозвантаженим на прибулому транспортному засобі в названому місці та пункті на кордоні, але перед митним кордоном суміжної країни. Під терміном «кордон» може розумітися будь-який кордон, включаючи кордон країни експорту.

Таким чином, ТОВ «УПК-Європлюс» за договором №02/08-12 (п. 3.2., З.З., 3.8.) мало придбати та передати перевізнику товар, який знаходиться на території вантажовідправника ПАО «Кременчуцький сталеливарний завод» (м. Кременчук, Полтавська область, вул.. І.Приходька,141) на умовах FСА Інкотермс 2010, а перевізник мав доставити його до станції прикордонного переходу Україна-Бєларусь на умовах DAF Інкотермс 2000, що передбачено контрактом №59-13-05/328В (п. 4.1.).

У судовому засіданні, також, встановлено , що з метою транспортування товару ТОВ «УПК-Європлюс» уклало договір на організацію перевезення вантажів з ФОП ОСОБА_4 та про надання транспортно-експедиційних послуг з ПП «Дісен-Дніпро».

Так, 16.08. 2012 р. між ТОВ «УПК-Європлюс» (Замовник) та ФОП ОСОБА_4 (Виконавець) було укладено договір № 16/08-12-1ПВ на організацію перевезення вантажів.

За умовами цього договору Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується організувати доставку та передачу вантажоодержувачу (уповноваженій особі) ввірений йому вантаж в пункт призначення, зазначений у супровідних документах на вантаж. Виконавець використовує для виконання цього договору автомобільний транспорт. Виконавець виконує для Замовника пов'язані з перевезенням транспортно-експедиційні операції.

Згідно п. 2.1. договору перевезення здійснюється за заявкою, виставленою Замовником та підтвердженою Виконавцем.

Пунктом 4 вказаного Договору визначений порядок розрахунків між сторонами, яким встановлено, що розрахунки здійснюються у безготівковому порядку шляхом оплати Замовником виставлених Виконавцем рахунків протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту одержання документів, якщо інше не оговорено в заявці.

16.08.2012 р. до договору №16/08-12-1ПВ була укладена додаткова угода №1, якою договір доповнено п. 2.3.10., що передбачає обов'язок Виконавця надати Замовнику Акт виконаних робіт (наданих послуг), який є невід'ємною частиною договору.

На виконання договору №16/08-12-1ПВ сторонами складено: Акт виконаних робіт (наданих послуг) №17\08\12 від на суму 11250 грн. (на виконання заявки №1 від 17.08.2012 р.); Акт виконаних робіт (наданих послуг) №17\08\12-2 від 17.08. 2012 року на суму 11 250,00 грн. (на виконання заявки №2 від 17.08.2012 р.); Акт виконаних робіт (наданих послуг) №30\08\12-2 від 30.08.2012 року на суму 11 250,00 грн. (на виконання заявки №3 від 17.08.2012 р.); Акт виконаних робіт (наданих послуг) №30\08\12-1 від 30.08.2012 р. на суму 11250,00 грн. (на виконання заявки №4 від 17.08.2012 р.).

Крім того, як встановлено у судовому засіданні, 30.07.2012 року між ПП «Дісен-Дніпро» (Експедитор) та ТОВ «УПК-Європлюс» (Замовник) уклали договір №180 про надання транспортно-експедиційних послуг на перевезення вантажів автомобільним транспортом.

За умовами цього договору Експедитор зобов'язується за винагороду та за рахунок Замовника організувати виконання наступних транспортно-експедиційних послуг: забезпечити оптимальне транспортне обслуговування та організувати перевезення вантажів автомобільним транспортом по території України, а також в міжнародному сполученні; передавати в установленому законодавством порядку учасникам транспортної діяльності заявки на перевезення вантажів; застрахувати вантаж, якщо це є умовою заявки; оптимізувати рух вантажів від вантажовідправника до вантажоотримувача з метою досягнення мінімального рівня витрат; надати інші допоміжні та супроводжуючі перевезення вантажу послуги.

Для забезпечення вищенаведеного, Експедитор може укладати договори на перевезення, страхування, митне оформлення вантажів, а також інформаційно-консультаційне обслуговування з третіми особами (резидентами та нерезидентами), які мають відповідні ліцензії та дозволи.

Пунктом 2.2. та 2.3. договору №180 передбачено, що кожне конкретне зобов'язання стосовно перевезення вантажу оговорюється та оформляється заявкою, яка є невід'ємною частиною договору.

Розрахунки за перевезення здійснюються на умовах п. 5.2. та 5.5., зокрема: П. 5.2. - по кожній заявці Експедитор виставляє рахунок на оплату Замовнику за ставкою, яка обговорена в заявці. Експедитор оформляє акт виконаних робіт та податкову накладну і надає оригінали Замовнику, після чого Замовник оплачує, виставлений Експедитором, рахунок.; П. 5.5. - узгоджені сальдові платежі оплачуються дебітором кредитору протягом З (трьох) банківських днів, починаючи з 1 -го числа (кварталу, місяця), наступного за звітним.

На виконання умов договору №180 між сторонами складені: Акт здачі-приймання робіт №8150 від 21.08.2012 р. на загальну суму 22 000,00 грн.; Акт здачі-приймання робіт №8170 від 21.08.2012 р. на загальну суму 15 500,00 грн.; Акт здачі-приймання робіт №860 від 21.08.2012 р. на загальну суму 33 000,00 грн.

На виконання умов договору №180 ПП. «Дісен-Дніпро» виписало: Рахунок-фактуру №8170 від 17.08.2012 р. на суму 15 500,00 грн.; Рахунок-фактуру №860 від 07.08.2012 р. на суму 33 000,00 грн.

Таким чином, судом встановлено факт виконання ТОВ «УПК-Європлюс» своїх зобов'язань щодо поставок товарів шляхом залучення перевізника, що підтверджується укладеними та виконаними договорами з ФОП ОСОБА_4 та ПП «Дісен-Дніпро».

Отже, ТОВ «УПК-Європлюс» має всі необхідні первинні документи, починаючи з моменту придбання товару, його транспортування та закінчуючи поставкою на кордон Україна-Білорусь.

Тобто, позивачем податковому органові під час проведення перевірки та суду надані усі документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, які встановлюють факт здійснення господарських операцій щодо придбання товарів у ТОВ «Транссинтез ХХІ» та їх оплати.

Крім того, усі перелічені вище первинні документи містять усі необхідні реквізити, для надання їм юридичної сили та доказовості.

Як вбачається зі змісту Акта перевірки, жодних податкових правопорушень в діях позивача податковим органом не виявлено. Надані позивачем до перевірки документи податковим органом не проаналізовано.

Таким чином, здійснення господарських операцій позивачем із контрагентом ТОВ «Транссинтез ХХІ», підтверджується наданими ним документами.

Виконання сторонами договірних зобов'язань та наявність документів первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують здійснення господарських операцій за Договором, у тому числі, податкових накладних ТОВ «Транссинтез ХХІ» , є підставою для включення до податкового кредиту позивача сум ПДВ за серпень 2012 року на суму 1730000грн.

Акт перевірки не містить жодних посилань на те, що установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість позивача та ТОВ «Транссинтез ХХІ» були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду, як на дату укладання чи виконання договору, так і на дату складання податкових накладних.

А відтак, на момент здійснення господарських операцій та видання податкових накладних контрагент позивача був платником податку на додану вартість, який зареєстрований відповідно до положень статті 183 Податкового Кодексу України.

Щодо заниження позивачем податку на додану вартість суд зазначає таке.

Згідно пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Суд звертає увагу, що факт вчинення позивачем певних господарських операцій та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку підтверджується первинними документами платника податків.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку.

В ході судового розгляду справи позивачем спростовано висновки відповідача щодо відсутності реальних операцій, шляхом надання первинних документів.

Так, наявні в матеріалах справи податкові накладні, видаткові накладні, договори та платіжні документи, в силу Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є первинними документами, та мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити. Докази того, що вказані накладні, розрахункові (платіжні) документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними - відсутні.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 Податкового кодексу України, згідно якої право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/ послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України на час вчинення спірних операцій та видачі податкової накладної).

Пунктом 198.3. статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Суду не надано доказів того, що на момент складання податкових накладних контрагент позивача не був зареєстровані як платники податку на додану вартість, а тому не мали права видавати податкові накладні на кожну повну або часткову поставку товарів.

Відтак, правомірність формування позивачем податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «Транссинтез ХХІ» підтверджується податковими накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи та відповідають вимогам, встановленим статтею 201 Податкового кодексу України.

Крім того, судом враховано, що ТОВ «Транссинтез XXI» звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області, третя особа - ТОВ «УПК - Європлюс», про визнання протиправними дій по внесенню певної інформації до акту ДПІ в м. Полтаві №829/16-01-22/35582400 від 06.09.2013 р. та про заборону використовувати цю інформацію.

Постановою від 08 квітня 2014 року у справі №816/723/14 Полтавський окружний адміністративний суд відмовив в задоволенні позову.

Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 11 червня 2014 року у справі №816/723/14 постанову суду першої інстанції скасував, ухвалив нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Транссинтез XXI» задовольнив частково, а саме: визнав протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області по відображенню в базі даних «Аналітична система перегляду співставлень податкових зобов'язань та податкових кредитів в розрізі контрагентів» АС «Податковий блок» інформації, відображеної в Акті перевірки від 06 вересня 2013 року №829/16-01-22- 08/35582400; зобов'язав Державну податкову інспекцію у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області виключити інформацію про відображення результатів перевірки, викладеної в Акті перевірки від 06 вересня 2013 року №829/16-01-22-08/35582400, в базі даних «Аналітична система перегляду співставлень податкових зобов'язань та податкових кредитів в розрізі контрагентів» АС «Податковий блок».

При цьому в мотивувальній частині постанови апеляційний суд встановив, що на підтвердження реальності вчиненої господарської операції ТОВ «Транссинтез XXI» надав видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання-передачі товару. Оплата товару проведена в безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками.

Також, суд визнав необґрунтованими посилання ДПІ у м. Полтава, як на правомірність своїх дій, щодо відображення результатів перевірки в базі даних "Аналітична система перегляду співставлень податкових зобов'язань та податкових кредитів в розрізі контрагентів" АС "Податковий блок", на акт Вишгородської ОДПІ Київської обл. №51/22-00/37868650 від 05.06.2013 р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Лавіс плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «ІНФОСТРОЙ», ТОВ «АРС ТРЕЙД», ТОВ «УРАН ІНВЕСТ» за період з 01.06.2012 р. по 31.10.2012 p., оскільки ТОВ "Транссинтез XXI" не може нести відповідальності за невиконання контрагентом вимог податкового законодавства.

Отже, Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 11 червня 2014 року у справі №816/723/14 дійшов висновку, зокрема, щодо реальності операцій ТОВ «Транссинтез XXI», та щодо неправомірності посилань органу ДПІ на дані перевірок контрагентів платника податків, оскільки сам платник податків не може та не повинен нести відповідальність за невиконання його контрагентом вимог податковогозаконодавства.

Таким чином, оскільки позивачем спірні суми ПДВ сформовані на підставі дійсних податкових накладних контрагента позивача, висновок відповідача про порушення позивачем 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, 198.6 ст. 198. п. 201.10 ст. 201 ПК України та про заниження податку на додану вартість на загальну суму є безпідставним.

Окремо суд зауважує, що відповідачем право позивача на формування податкового кредиту поставлено в залежність від добросовісності його контрагента, що суперечить приписам податкового законодавства. Так, якщо такий контрагент не виконав своїх зобов'язань по належному формуванню первинних документів для підтвердження показників податкового обліку, то це може тягнути відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для зменшення суми податкового кредиту з податку на додану вартість. На переконання суду, своїми рішеннями відповідачем встановлено для позивача додаткові обмеження, що не відповідає повноваженням відповідача, передбаченим Податковим кодексом України та суперечить вимогам статті 19 Конституції України.

Такий висновок також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що "платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності".

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем безпідставно та підлягають скасуванню.

Водночас, судом ураховано при розв'язанні відповідних спорів принцип офіційного з'ясування обставин справи, передбачений частинами четвертою та п'ятою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до вказаної норми суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Судом було запропоновано особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Задля вжиття належних заходів із метою встановлення обставин реальності здійснення спірних господарських операції суд витребував у податкового органу докази, які можуть підтвердити доводи податкового органу щодо наявності порушень з боку платника податків.

Проте, при розгляді даної справи відповідачами не наведено жодних доводів та не подано будь-яких належних доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача як платника податків або про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди.

Суд звертає увагу, що відсутність або недостатність відповідних доказів з урахуванням змісту підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України (презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків) є підставою для висновку про неправомірність оскарженого рішення контролюючого органу (аналогічна позиція наведена в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11).

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своїх рішень.

Податковим органом не доведено, що спірні господарські операції є фіктивними або безтоварними, не доведено недобросовісності позивача, оскільки позиція податкового органу про нікчемність правочинів ґрунтується виключно на Актах перевірки інших податкових органів, а отже висновки податкового органу ґрунтуються на припущеннях, які не підтверджені належними доказами і не мають фактичного та правового обґрунтування.

Представником позивача надано обґрунтовані пояснення та докази на їх підтвердження, щодо заявлених позовних вимог.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УПК-Європлюс" до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області, Баришівського відділення Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Мндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Баришівського відділення Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Мндоходів у Київській області №0003252202 від 07.03.2014 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: Лиска І.Г.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 04 серпня 2014 р.