Ухвала

від 29.07.2014 по справі 826/8489/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8489/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

29 липня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,

при секретарі - Трегубенко Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва 30 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтек-Київ" до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Інтек-Київ", (далі - позивач ТОВ „Інтек-Київ"), звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби, (далі - відповідач, податковий орган) про скасування податкових повідомлень-рішень від 27.02.2013 р. №0001212210 та №0001202210.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва 30 вересня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, податковим органом була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість за період з 01.03.2011 р. по 31.05.2011 р. та податку на прибуток за період з 01.01.2011 р. по 30.06.2011 р. при взаємовідносинах з ТОВ „Український інвестиційний холдинг" (код ЄДРПОУ 33547165), за результатами якої, відповідачем було складено Акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість за період з 01.03.2011 р. по 31.05.2011 р. та податку на прибуток за період з 01.01.2011 р. по 30.06.2011 р. ТОВ „Інтек-Київ" (код ЄДРПОУ 34709035) при взаємовідносинах з ТОВ „Український інвестиційний холдинг" (код ЄДРПОУ 33547165) №69/22.1-7/34709035 від 25.01.2013 р. (надалі - Акт перевірки №69/22.1-7/34709035).

Згідно висновків, викладених в Акті перевірки №69/22.1-7/34709035, позивачем порушено вимоги: пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 та пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", пп. 14.1.36 п.14.1 ст.14, пп. 134.1.1 п.134.1 ст. 134, п. 135.2 ст. 135, пп. 135.4.1 п.135.4 ст.135 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4, п. 2.15, п. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 p. №88, що призвело до заниження ТОВ „Інтек-Київ" суми податку на прибуток з підприємства, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету на загальну суму 136892,00 грн., в т.ч. за 1 квартал 2011 року - 44670,00 грн., за 2 квартал 2011 року - 92222,00 грн.; п.198.6 ст.198, пп. 200.1 та пп. 200.2 ст.200 Податкового кодексу України та ст.202, ст.203, п.1 ст.215, п.2. ст.215, ст.228, ч.1 ст.216 ЦК України, п.2.4, п.2.15, п.2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, в результаті чого ТОВ „Інтек-Київ" занижено податок на додану вартість на загальну суму - 104913,00 грн., в т.ч. за березень 2011 на суму - 34124,00 грн., за квітень 2011 - на суму 33759,00 грн. та за травень 2011 на суму - 37030,00 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки №69/22.1-7/3470 9035 відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення №0001202210 від 27.02.2013 р.,яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 136893,00 грн., з яких 136892,00 грн., - за основним платежем, а 1,00 грн. - за штрафними(фінансовими) санкціями, №0001212210 від 27.02.2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 104914,00 грн., з яких 104913,00 грн. - за основним платежем, а 1,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями - рішеннями позивач з вернувся з даним позовом до суду.

Обговорюючи спірні правовідносини, колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між позивачем, як покупцем, та ТОВ „Український інвестиційний холдинг", як постачальником, був укладений Договір постачання товару №140311 від 14.03.2011 р., відповідно до умов якого Постачальник бере на себе зобов'язання здійснювати поставки товару в асортименті кількості та у строки згідно специфікацій, які є невід'ємними частинами цього договору, а Покупець - приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Також, між позивачем та ТОВ „Український інвестиційний холдинг" були укладені специфікації до Договору №140311 на загальну суму 629481,06 грн., в т.ч. ПДВ 104913,51 грн. (№1 - на суму 204746,88 грн., в т.ч. ПДВ 34124,48 грн.; №2 - на суму 202555,80 грн., в т.ч. ПДВ 33759,30 грн.; №3 - на суму 222178,38 грн., в т.ч. ПДВ 37029,73 грн.).

На виконання умов Договору №140311 був поставлений товар на загальну суму 629481,06 грн., в т.ч. ПДВ 104913,51 грн., що підтверджується видатковими накладними.

ТОВ „Український інвестиційний холдинг" були оформлені на користь позивача податкові накладні на загальну суму 629481,06 грн., в т.ч. ПДВ 104913,51 грн.

На виконання умов Договору №140311 позивачем були сплачені кошти всього на загальну суму 629481,06 грн., в т.ч. ПДВ 104913,51 грн., що підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками.

Судом першої інстанції також встановлено, що придбаний за Договором №140311 товар було використано позивачем у власній господарській діяльності, зокрема, реалізовано іншим контрагентам - ТОВ „Павлоградське пуско-налагоджувальне підприємство", ПП „Легат", ТОВ „НВП „Кронос", що підтверджується відповідними договорами, видатковими накладними та банківськими виписками.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем надано первинні документи, які стосуються господарських операцій за участю ТОВ „Український інвестиційний холдинг", що фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення.

Колегія суддів звертає увагу, що акт перевірки не містить доказів невідповідності наданих позивачем під час перевірки первинних документів бухгалтерського та податкового обліку приписам п.2 ст. 3, ст. 4, п.1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Досліджені документи бухгалтерського та податкового обліку мають обов'язкові реквізити відповідно до нормативних документів, які регламентують порядок їх складання.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що надані позивачем первинні документи за змістом і формою є первинними документами у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять інформацію про здійснені господарські операції.

Висновки податкового органу про порушення позивачем вимог чинного законодавства України, сформовані лише на підставі аналізу Акту про результати проведення зустрічної звірки контрагента позивача від 07.03.2012 р. №119/22-3/33547165, на переконання судової колегії є необґрунтованими, оскільки результати аналізу фінансово-господарської діяльності контрагента, відповідно до вимог податкового законодавства України, не можуть бути підставами для застосування санкцій щодо позивача.

Крім того, колегія суддів враховує, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 11.06.2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2012 року, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби, що виявились у проведенні зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Український інвестиційний холдинг» результати якої оформлені Актом Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 07.03.2012 р. №119/22-3/33547165.

Поряд з цим, судова колегія звертає увагу, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Разом з тим, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Враховуючи, що юридична відповідальність має індивідуальний характер, позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій.

Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій.

Крім того, неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції в повній мірі проаналізовано зміст правих норм, викладених у п. 138.1 138 ст. 138, п.198.1, 198.6 ст.198, п. 201.8., 201,9 та п.201.10. ст.201 ПК України, ст. 203 215 216 228 ЦК України надано належну оцінку обставинам справи, в зв'язку з чим, судова колегія підтримує висновок суду першої інстанції про протиправність оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

За таких обставин, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва 30 вересня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Оксененко О.М.