Ухвала

від 24.07.2014 по справі 826/2663/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2663/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

24 липня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Карпушової О.В., Оксененка О.М.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 травня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тест-ЛТД» до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Тест-ЛТД» звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби, в якому просили суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 21.02.2013 № 0000281501.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 травня 2013 року адміністративний позов - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 21.02.2013 № 0000281501, в частині нарахованого платежу з земельного податку на суму 3533,34 грн. та в частині нарахованих штрафних (фінансових) санкцій на суму 1269,89 грн.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати в повному обсязі Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 травня 2013 року. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Сторони в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що згідно з ч. 4 ст. 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи, в зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 13.02.2013 за результатами позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Тест-ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти та своєчасності оподаткування земельних ділянок за період з 01.01.2010 по 01.01.2013 ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС складено Акт № 216/15-1/14275485, яким встановлено порушення позивачем вимог п. 274.1 ст. 274 ПК України та, як наслідок, заниження земельного податку на загальну суму у розмірі 8556,76 грн.

21.02.2013 на підставі Акту перевірки відповідачем, з урахуванням вимог ст. 102 ПК України, винесено податкове повідомлення-рішення № 0000281501, яким у зв'язку з порушенням п. 274.1 ст. 274 ПК України позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем земельний податок з юридичних осіб у розмірі 17481,54 грн., а також застосовано штрафні (фінансової) санкції у розмірі 4370,37 грн.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що спірне податкове повідомлення-рішення від 21.02.2013 № 0000281501 є протиправним та підлягає скасуванню в частині нарахованого платежу з земельного податку на суму 3533,34 грн. (17481,54 грн. - 13948,20 грн.), а в частині нарахованих штрафних (фінансових) санкцій на суму 1269,89 грн. (4370,37 грн. - 3100,48 грн.).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Статтею 271 ПК України встановлено, що базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого у розділі XII «Плата за землю».

Відповідно до пп. 14.1.125 п. 14.1 ст. 14 ПК України - нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XIII, глави 2 розділу XIV цього Кодексу - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Згідно з п. 274.1 ст. 274 ПК України - ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Згідно з ч. 5 ст. 5 Закону України «Про оцінку земель» - нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно з п.123.1 ст.123 ПК України - у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу - це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно з п. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» - акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Відповідно до ст.19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 7.1 ст. 7 Податкового кодексу України - під час встановлення податку обов'язково визначаються такі елементи: платники податку; об'єкт оподаткування; база оподаткування; ставка податку; порядок обчислення податку; податковий період; строк та порядок сплати податку; строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.

Пунктом 4.1.9 ч.4.1 ст.4 ПК України встановлено, що одним із принципів податкового законодавства є стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України - рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачем за вказану земельну ділянку сплачено податку: за 2010 рік - 4646,40 грн.; за 2011 рік - 4646,40 грн., а податкова декларація з плати за землю за 2012 рік не подавалась.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розмір земельного податку, який підлягає сплаті позивачем за земельну ділянку в с. Старі Петрівці на вул. Польовій 1 за 2010 рік становить 3100,60 грн. (7747 грн. - 4646,40 грн.), за 2011 рік - 3100,60 грн. (7747 грн. - 4646,40 грн.) та 7747 грн. за 2012 рік, що загалом складає 13948,20 грн.

Такої правової позиції додержується й Верховний Суд України у своїй постанові від 09.04.2013 року та Вищий адміністративний суд України у своїй ухвалі від 05.03.2013 року по справі №К/9991/51936/12.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби - залишити без задоволення .

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 травня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду буде виготовлено 31.07.2014 року.

Головуючий суддя Г.М. Бистрик

Судді О.В. Карпушова

О.М. Оксененко

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Карпушова О.В.

Оксененко О.М.