Ухвала

від 29.07.2014 по справі 820/6302/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2014 р.Справа № 820/6302/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Водолажської Н.С. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Зарицької Т.В.

представника позивача - Лисенка Г.В.

представника відповідача - Коваленко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Автомобільна компанія" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2014р. по справі № 820/6302/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Автомобільна компанія"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання дій протиправними , -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська Автомобільна компанія", звернувся до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ від 28.03.2014 року №247 "Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "Українська автомобільна компанія" (код ЄДРПОУ 36225820);

- визнати протиправними дії ДПІ у Московському районі м. Харкова, пов'язані з проведенням документальної виїзної перевірки ТОВ "Українська автомобільна компанія".

В обґрунтування позовних вимог вказує, що спірний наказ про проведення документальної позапланової перевірки був прийняти відповідачем з порушенням вимог діючого законодавства, в зв'язку з чим, є незаконними та підлягає скасуванню. Крім того, дії податкового органу пов'язані з проведенням документальної виїзної перевірки є також протиправними.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2014 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2014 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Вказує, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до неправомірного висновку про законність та обґрунтованість спірного наказу. Зазначив, що передумовою прийняття спірного наказу слугувало направлення податковим органом письмового запиту від 17.12.13 року № 4558/10/20-34-22-01-16. Разом з тим, оскільки вищезазначений запит був складений контролюючим органом з порушенням встановлених п.73.3 ст. 73 Податкового кодексу України (далі - ПК України) вимог, то позивач був звільнений від обов'язку надання відповіді на нього, про що у встановлений 10-ти денний строк письмово повідомив відповідача. Таким чином, враховуючи необґрунтованість та безпідставність письмового запиту, відповідач не мав встановлених законом підстав для прийняття спірного наказу про призначення документальної виїзної перевірки та вчинення дій, пов'язаних з її проведенням.

Відповідач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ "Українська Автомобільна компанія" пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та перебуває на обліку як платник податків та зборів в ДПІ у Московському районі м. Харкова.

28.03.2014 року В.о. начальника ДПІ у Московському районі м. Харкова було прийнято наказ №247 "Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "Українська автомобільна компанія".

Позивач, не погоджуючись із правомірністю прийняття відповідачем вказаного наказу та діями направленими на проведення документальної виїзної перевірки, звернувся до суду із даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи спірний наказ відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

У відповідності до пп.20.1.4. п.20.1. ст.20 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Згідно із п. 75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, що кореспондує також з приписами пп.20.1.3 п.20.1 ст.20 Кодексу.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом (п.п. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України).

Отже, проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок є правом ДПІ у Московському районі м. Харкова, як податкового органу.

Підпунктом 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється в разі коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється в зв'язку з отриманням судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону (п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України).

Як зазначив під час розгляду справи представник відповідача, з метою виконання постанови старшого слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів Харківської області полковника податкової міліції Мінаєва О.С. від 05.12.13 року про проведення зустрічної звірки, податковим органом було складено та направлено ТОВ "Українська автомобільна компанія" запит про надання інформації та її документального підтвердження від 17.12.13 року № 4558/10/20-34-22-01-16, згідно якого, керуючись пп. 20.1.1, п.20.1 ст.20, п.п.73.2.4, п. 73.2 абз.2 та п. 73.3 ст. 73 ПК України, у зв'язку з отриманням постанови слідчого від 05.12.2013 року, відповідач просив ТОВ "Українська автомобільна компанія" надати пояснення та документальне підтвердження фінансово-господарських відносин позивача з ТОВ "Грін сервіс компані" та ТОВ "ТД "Трейдстар" за період з 01.01.11 року по 01.11.13 року.

Листом від 20.01.14 року вих. № 0120-1 ТОВ "Грін сервіс компані" відмовило у наданні інформації та її документального підтвердження, з посиланням на те, що вказаний вище запит не відповідає нормам чинного законодавства та складений без наявності правових підстав.

З даного приводу колегія суддів зазначає, що отримання податкової інформації органами державної податкової служби регламентується положеннями ст. 73 ПК України та Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. №1245 (далі - Порядок №1245).

Так, п. 73.3 ст. 73 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; в інших випадках, визначених цим Кодексом.

У разі складання запиту з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит (абз. 5 п.73.3 ст. 73 ПК України).

Відповідно до п. 10 Порядку №1245, запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу.

У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Пунктом 14 вищевказаного Порядку передбачено, у разі коли за результатами перевірок інших платників податків або за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платник податків зобов'язаний надати пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту.

Таким чином, запит податкового органу в обов'язковому порядку повинен містити перелік запитуваної інформації та викладення визначених Податковим кодексом України підстав отримання інформації, зокрема, зазначення фактів порушення платником податків законодавства.

Відповідно до п.п. 16.1.7 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.

Дослідивши запит податкового органу від 17.12.13 року № 4558/10/20-34-22-01-16 на відповідність вимогам ст. 73 ПК України та Порядку №1245, колегія суддів дійшла висновку, що він складений у відповідності до встановлених вимог та має всі необхідні реквізити.

Крім того, колегія суддів зазначає, що у відповідності до вимог ч.ч. 3, 7 ст. 110 КПК України визначено, що рішення слідчого приймається у формі постанови. Постанова слідчого, прокурора, прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обов'язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується.

Враховуючи наведене, беручі до уваги наявність у податкового органу встановлених законом підстав для направлення письмового запиту та відповідності його вимогам діючого законодавства, колегія суддів дійшла висновку про відсутність у позивача передбачених абз. 5 п. 73.3 ст. 73 ПК України правових підстав для звільнення від обов'язку щодо надання на нього відповіді.

Таким чином, у зв'язку з ненаданням позивачем пояснень та документів на зазначений запит, колегія суддів дійшла висновку про наявність у відповідача встановлених законом підстав для прийняття оскаржуваного наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки підприємства.

Тобто, приймаючи оскаржуваний наказ, податковий орган діяв на підставі та у відповідності до вимог діючого законодавства.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України встановлено, що посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби;

- копії наказу про проведення перевірки;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Згідно до п.81.1 ст. 81 ПК України, у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Визначаючи правові наслідки недодержання вказаних вимог, законодавець передбачив право платника податків на недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відповідно до змісту оскаржуваного наказу, податковим органом було встановлено термін проведення перевірки (5 днів) та дату її початку - 01.04.2014 року, тобто граничний термін закінчення перевірки припадає на 05.04.2014 року.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, що 01.04.14 року контролюючим органом було складено акт про неможливість вручення наказу та направлення на перевірку ТОВ "Українська автомобільна компанія" № 228/20-04-22-01-05/36225820 та акт №227/20-34-22-01-05/36225820 про неможливість проведення перевірки, в зв'язку з відсутністю керівництва за адресою підприємства. Копію наказу № 447 від 28.03.2014 р. та направлення на перевірку було отримано уповноваженою особою лише 02.04.2014 року.

В свою чергу, листом від 04.04.2014 року №0404-01 ТОВ "Українська автомобільна компанія" повідомило про відмову у допуску посадових осіб податкового органу до проведення перевірки.

Враховуючи наведене, податковим органом фактично не було проведено перевірку підприємства, а заявлені вимоги про скасування фактично не реалізованого наказу є необґрунтованими.

Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Колегія суддів зазначає, що позивачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження незаконності оскаржуваного наказу.

Натомість, відповідач, будучі суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти позову, довів правовірність та обґрунтованість винесення спірного наказу про проведення документальної позапланової перевірки, який є предметом оскарження позивачем.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що приймаючи оскаржуваний наказ про проведення документальної позапланової перевірки, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження їй надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2014 року по справі №820/6302/14 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача у справі.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Автомобільна компанія" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2014р. по справі №820/6302/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Автомобільна компанія" до Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій протиправними залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П. Судді (підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Калиновський В.А. Повний текст ухвали виготовлений 04.08.2014 р.