Ухвала

від 22.07.2014 по справі 820/10925/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2014 р.Справа № 820/10925/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2014р. по справі № 820/10925/14

за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеліта плюс"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Харківське обласне відділення фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеліта Плюс", в якому просило стягнути з відповідача адміністративно - господарські санкції та пеню у розмірі 17553,57 грн. в зв'язку з невиконанням відповідачем нормативу зі створення робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17 червня 2014 р. в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 червня 2014 р та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"та не відповідність висновків суду обставинам справи.

У судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 197 КАС України, справа розглядається в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що згідно звіту форми 10-ПІ середньооблікова чисельність штатних працівників підприємства відповідача становила 28 осіб. При цьому у звіті зазначено, що середньооблікова чисельність фактично працюючих інвалідів - 0 осіб, а кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 ЗУ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - 1 особа. Таким чином, згідно поданого розрахунку на підприємстві є наявним 1 робоче місце для працевлаштування інвалідів.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач виконав вимоги щодо створення та атестування на своєму підприємстві відповідної кількості місць для працевлаштування інвалідів, про що вчасно інформував відповідний центр зайнятості.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік. Після самостійного розрахунку кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою вищевказаної статті, здійснюється та забезпечується працевлаштування інвалідів.

В ст. 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" обов'язок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою ст. 19 цього Закону.

З аналізу положень Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", слідує, що на підприємстві лежить лише обов'язок щодо створення та атестації відповідних місць для працевлаштування інвалідів, а також подачі до державної служби зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, проте саме працевлаштування відбувається шляхом надіслання державною службою зайнятості інвалідів на створені на підприємстві робочі місця.

Обов'язок щодо самостійного підшукування інвалідів для працевлаштування на підприємстві законодавство на роботодавця не покладає.

Наказом Державного комітету статистики № 420 від 19 грудня 2005 року та наказом Міністерства соціальної політики України №316 від 31 травня 2013 року затверджена форма статистичної звітності №3-ПН „Звіт про наявність вакансій", яка подається підприємствами, установами та організаціями щомісячно на адресу державної служби зайнятості.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при апеляційному перегляді справи, що відповідачем щомісячно протягом 2013 року подавалися звіти форми №3-ПН до Харківського міського центру зайнятості, що підтверджується матеріалами справи. За вказаними звітами відповідач інформував центр зайнятості про наявність робочого місця для працевлаштування інваліда, що надавало центру зайнятості можливість направити на вказане робоче місце інваліда для працевлаштування.

Згідно листа Харківського міського центру зайнятості від 28 травня 2014 року №ХМЦЗ-03-15092-22/14 у 2013 році у Харківському міському центрі зайнятості перебувало на обліку 538 особи з інвалідністю, які звернулися за сприянням у працевлаштуванні. Протягом 2013 року на ТОВ "Аеліта Плюс" не було працевлаштовано жодної особи з обмеженими фізичними можливостями, відмов у працевлаштуванні особам з обмеженими фізичними можливостями за результатами направлень центру зайнятості не було.

З урахуванням викладеного підстави для нарахування та стягнення санкцій, передбачених ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" відсутні.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2014р. по справі № 820/10925/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В. Судді Курило Л.В. Русанова В.Б.