Ухвала

від 29.07.2014 по справі 816/1955/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2014 р.Справа № 816/1955/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Бенедик А.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.06.2014р. по справі № 816/1955/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-розважальний центр"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-розважальний центр", звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001512202/890 від 07.05.2014 року.

Постановою Полтавського окружного суду від 18.06.2014 року по справі № 816/1955/14 вимоги позивача були задоволені. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 07.05.2014 року № 0001512202/890.

Не погоджуючись з постановою Полтавського окружного суду від 18.06.2014 року по справі № 816/1955/14 відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Справа розглядається в порядку письмового провадження у відповідності до ч. 4 ст. 196, п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши суддю - доповідача колегія суддів встановила, що підставою прийняття оскаржуваного повідомлення - рішення був акт перевірки позивача працівниками відповідача від 24.04.2014 року №1170/16-03-22-02-12/34451123 про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-розважальний центр" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Будівельна Компанія "Ростбуд" за період травень, червень 2012 року, в якому зроблені висновки про порушення п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість (завищено залишок від'ємного значення, рядок 24 Декларації) в періоді, що перевірявся на загальну суму 35 355,00 грн., в тому числі: за травень 2012 року на суму 13 747,00 грн., за червень 2012 року на суму 21 608,00 грн.

Вказані висновки відповідача ґрунтуються на актах ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Будівельна Компанія "Ростбуд" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за травень 2012 року № 1405/22-5/37276519 від 12.11.2012 року та про неможливість проведення перевірки ТОВ "Будівельна Компанія "Ростбуд" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за червень, вересень 2012 року № 1139/226/37276519 від 19.04.2013 року. На думку відповідача господарські операції з ТОВ "Будівельна Компанія "Ростбуд" носили безтоварний характер, оскільки позивачем не надано до перевірки ліцензій, дозволів, допусків ТОВ "Будівельна Компанія "Ростбуд" та ТОВ "Будівельна Компанія "Ростбуд" не могло здійснювати обсяг робіт, відображений у податковій звітності, з огляду на невелику чисельність працюючих осіб.

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України /в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин/ встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до матеріалів справи між позивачем та ТОВ "Будівельна компанія "РостБуд" було укладено два договори підряду № 01/03 від 01.03.2012 року та № 02/04 від 02.04.2012 року. Оскільки необхідність у проведенні будівельних робіт на об'єкті, розташованому по вул. Київській, 5а в м. Кременчуці відпала, тому будівельні роботи на зазначеному об'єкті за договором № 01/03 від 01.03.2012 року не виконувалися /а.с. 131/.

02.04.2012 року між позивачем (Замовник) та ТОВ "Будівельна компанія "РостБуд" (Підрядник) було укладено договір підряду № 02/04 /а.с. 133/, за умовами якого Підрядник зобов'язується на свій ризик та своїми силами виконувати за завданнями Замовника з використанням своїх та/або матеріалів Замовника загальнобудівельні роботи на об'єктах: виставковий салон будівельних матеріалів з магазином та складами по вул. Свіштовській, 25 в м. Кременчуці та магазин "Сільпо" по вул. Леніна, 89 в м. Комсомольськ Полтавської області. Розрахунки за виконані за цим договором роботи здійснюються Замовником на підставі актів виконаних робіт форми КБ-2 та довідки форми КБ-3 протягом 5 (п'яти) робочих днів. Оплата за цим Договором проводиться в безготівковій формі. Цей договір діє з моменту його підписання і до 31.12.2012 року, а в частині розрахунків до їх повного виконання.

Позивач згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 08.10.2007 року є власником будівлі виставкового салону будівельних матеріалів з магазином та складом по вул. Свіштовській, 25 в м. Кременчуці та згідно свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 12.09.2008 року є власником вбудовано-прибудованого торгівельно-офісного приміщення та підвального приміщення № 6 по вул. Леніна, 89 в м. Комсомольську Полтавської області. Внутрішні будівельні роботи у зазначених приміщеннях здійснювалися з метою, щоб у подальшому позивач міг здавати приміщення у оренду, для здійснення своєї господарської діяльності та отримання прибутку /а.с. 131-132/. Копії свідоцтв про право власності та витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно наявні у матеріалах справи /а.с. 134-137/.

ТОВ "Будівельна компанія "РостБуд" зареєстроване як юридична особа 04.10.2010 року та має право на здійснення таких видів діяльності як 45.21.1 Будівництво будівель, 45.25.1 Інші спеціалізовані будівельні роботи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців /а.с. 126-128/.

На підтвердження наявності у ТОВ "Будівельна компанія "РостБуд" права здійснювати господарську діяльність, пов'язану зі створенням об'єктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатком) до матеріалів справи приєднана копія ліцензії серії АВ № 557574, із строком дії з 09.11.2010 року по 09.11.2013 року /а.с. 160-162/.

Позивачем була здійснена попередня оплата за ремонтно-будівельні роботи у травні 2012 на загальну суму 82 482,00 грн., у тому числі ПДВ - 13 747,00 грн. та у червні 2012 на суму 129 645,60 грн., у тому числі ПДВ - 21607,60 грн., на підтвердження чого приєднані копії платіжних доручень /а.с. 61-63/.

ТОВ "Будівельна компанія "РостБуд" виписано позивачу наступні податкові накладні: № 240 від 16.05.2012 року на загальну суму 41 241,00 грн., у тому числі ПДВ - 6 873,50 грн.; № 255 від 17.05.2012 року на загальну суму 41 241,00 грн., у тому числі ПДВ - 6 873,50 грн.; № 225 від 15.06.2012 року на загальну суму 129 645,60 грн., у тому числі ПДВ - 21 607,60 грн. /а.с. 57, 58, 60/.

Вказані податкові накладні внесені до реєстру виданих та отриманих податкових накладних відповідно за травень 2012 року та червень 2012 року /а.с. 138-155/ та суми податку на додану вартість згідно податкових накладних включені до складу податкового кредиту травня 2012 року в розмірі 13 747,00 грн. та до складу податкового кредиту червня 2012 року в розмірі 21 607,60 грн. /а.с. 105, 109/.

Станом на час виписки податкових накладних та здійснення господарських операцій з позивачем ТОВ "Будівельна компанія "РостБуд" було зареєстровано платником податку на додану вартість, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ "Будівельна компанія "РостБуд" № 200024367 від 02.02.2012 року анульоване лише 26.12.2012 року /а.с. 158, 125, 95/.

У податкових накладних, виписаних ТОВ "Будівельна компанія "РостБуд", у графі "вид цивіль0но-правового договору" зазначено - "договір підряду", що відповідає вимозі підпункту "и" п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України. Проте невірно вказана дата та номер договору "01.03.2012 № 01/03" замість "02.04.2012 № 02/04".

Так, відповідно до підпункту "и" п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин/ платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити, зокрема, вид цивільно-правового договору.

Суд першої інстанції правомірно зазначив, що цей недолік у заповненні податкових накладних в частині невірного зазначення реквізитів договору не тягне за собою втрату статусу належного податкового документа, яким податкова накладна є в силу п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки податкові накладні дають змогу ідентифікувати контрагента позивача та містять достатні дані про зміст господарської операції.

Незначна помилка при оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Факт здійснення господарських операцій згідно укладеного договору підряду позивач підтверджує актами приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в, відомостями ресурсів по актах виконаних робіт, локальними кошторисами з розрахунками договірної ціни, довідками про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3, відомостями ресурсів до локального кошторису, рахунками, копії яких наявні у матеріалах справи /а.с. 28, 37-56, 59, 64-83/.

Відповідачем не спростовано надані позивачем докази реального вчинення господарських операцій, не надано суду доказів, що роботи, які були замовлені та прийняті у ТОВ "Будівельна компанія "РостБуд", фактично не виконані.

Доводи відповідача щодо відсутності ТОВ "Будівельна компанія "РостБуд" за юридичною адресою з посиланням на акт № 362 від 23 квітня 2013 року, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки господарські операції здійснювалися у травні-червні 2012 року.

20.03.2012 року та 08.11.2012 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було внесено запис про підтвердження відомостей про юридичну особу ТОВ "Будівельна компанія "РостБуд" /зворот а.с. 128/.

Відповідачем не доведено, що договір, укладений позивачем з ТОВ "Будівельна компанія "РостБуд", був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, не надано доказів про наявність умислу сторін, тобто, що вони усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного правочину і суперечність його мети інтересам держави та суспільства, прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.06.2014р. по справі № 816/1955/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М. Судді (підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Бенедик А.П.