Ухвала

від 30.07.2014 по справі 820/5604/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2014 р.Справа № 820/5604/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2014р. по справі № 820/5604/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автрамат-Рембуд"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автрамат-Рембуд» (далі за текстом - ТОВ «Автрамат-Рембуд», позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі за текстом - ДПІ у Московському районі м. Харкова, відповідач), в якому просив суд скасувати податкові повідомлення - рішення від 25.11.2013 року № 0001182201 та № 0001192201.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2014 року адміністративний позов задоволено.

Скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0001182201 та № 0001192201 від 25.11.2013 року.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне (неповне) дослідження судом доказів і встановлення обставин у справі, порушення норм матеріального та процесуального, а саме: ст. 8, ст. 67 Конституції України, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідач зазначає, що позивачем безпідставно сформовано податковий кредит та витрати по взаємовідносинам з ТОВ «АТМК-Сервіс" у зв'язку з відсутністю реальності здійснення господарських операцій, первинні документи, складені з порушенням законодавства, що позбавляє їх юридичної сили і доказовості.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Автрамат-Рембуд" зареєстроване як юридична особа 13.12.2001 року та перебуває на податковому обліку як платник податків та зборів в ДПІ у Московському районі, що підтверджується наявним в матеріалах справи Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи.

18.10.2013року співробітниками ДПІ у Московському районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Автрамат-Рембуд" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «АТМК-Сервіс» за період з 01.10.2011року по 31.10.2011року та подальшої участі отриманих ТМЦ 9робіт, послуг) у фінансово-господарських операціях підприємства, за наслідками якої складено Акт №711/20-34-22-01-05/23142659 від 28.10.2013 року.

Під час перевірки було встановлено порушення ТОВ "Автрамат-Рембуд" :

-п.п.138.1.1. п. 138.1 ст.138 ПК України, в результаті чого занижено та підлягає сплаті до бюджету податок на прибуток на загальну суму 752636, 00 грн., у т.ч за 4 квартал 2011року в сумі 75236, 00грн.;

-п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 01.10.201року по 31.10.2011року на суму 654466, 00грн.

На підставі вищезазначеного акту, 25.11.2013 року ДПІ у Московському районі прийнято податкові повідомлення-рішення № 0001182201, яким ТОВ "Автрамат-Рембуд"" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 752636,00грн., у т.ч. за основним платежем - 752636,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 0,00грн. та № 0001192201, яким ТОВ "Автрамат-Рембуд" збільшено суму грошового зобов`язання у загальному розмірі 981699,00грн., у т.ч. за основним платежем 654466,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 327233,00 грн.

Позивач, не погодившись із прийнятими податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду із вищезазначеним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з недоведеності податковим органом факту порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо завищення суми податкового кредиту та витрат в результаті фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Автрамат-Рембуд".

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що правова позиція контролюючого органу полягає у відсутності факту реального вчинення господарських операцій ТОВ "Автрамат-Рембуд" у жовтні 2011 року, оскільки відповідно до акту про неможливість проведення зустрічної звірки вказаного контрагента позивача встановлено ознаки нереальності здійснення ними господарської діяльності за вказаний період у зв'язку з відсутністю необхідних умов для провадження господарської діяльності. Вказані обставини, на думку податкового органу, призвели до неправомірного формування позивачем податкового кредиту на суму 654466 грн. та витрат на суму 752636 грн.

Колегія суддів зазначає, що наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, укладених платником податку договорів.

Таким чином, в даному випадку дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є визначальною для встановлення податкових зобов'язань та виникнення права на податковий кредит; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит.

У відповідності до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, що здійснює операції з постачання товарів/послуг.

Таким чином, норми податкового законодавства пов'язують виникнення права платника податку на податковий кредит з наявністю податкової накладної. Однак, наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальниками податкових накладних, не є безумовною підставою для обрахування податкового кредиту по ПДВ, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.

Згідно із ч. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Частиною 1 ст. 9 цього Закону встановлено підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Частиною 2 визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних документів: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, формування податкового кредиту та витрат обумовлено придбанням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів.

З матеріалів справи вбачається, що 04.10.2011 року між ТОВ «АТМК-Сервіс (Постачальник) та ТОВ «АВТРАМАТ-РЕМБУД (Покупенць) було укладено договір поставки №041001, відповідно до умов якого, Постачальник зобов`язувався передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити товар, відповідно до рахунків.

Згідно з п. 2.2 зазначеного договору найменування та кількість товару зазначається у виставлених постачальником рахунках та підтверджується відвантажувальними та податковими накладними.

Відповідно до п.4.1., 4.2 договору, ціна ТМЦ зазначається в рахунках та підтверджується відвантажувальними та податковими накладними.

На підтвердження виконання умов договору позивачем були надані до суду наступні бухгалтерські та податкові документи: заявки на поставку ТМЦ, рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні, сертифікати якості, з яких вбачається, що ТОВ «АТМК-Сервіс» поставив позивачу металопрокат.

Вартість виробленої продукції підтверджується калькуляціями вартості виробленої продукції, наявними в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи, вартість отриманого товару була повністю сплачена покупцем, про що свідчать надані позивачем платіжні доручення, а також банківські виписки.

Відповідно до п.3.1 договору, поставка товару здійснюється транспортом постачальника і за його рахунок до місце відвантаження, зазначеному покупцем. Постачальник зобов`язаний передати покупцю наступні документи: оригінали рахунків-фактур, накладні, податкові накладні, копії сертифікатів якості чи виписку з сертифікату.

За умовами зазначеного договору поставки право власності на кожну партію товару переходить до покупця з моменту передачі товару за видатковою накладною. Передача товару здійснюється на підставі довіреності покупця на отримання товару. Одночасно з видатковою накладною покупець отримує оригінал рахунку-фактрури на відвантажену партію товару, при цьому доказом отримання оригіналу рахнуку-фактури є підпис особи уповноважної на отримання Товару, на видатковій накладній.

Як встановлено з матеріалів справи, факт отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «АТМК-Сервіс», є надана позивачем копія виписки із журналу реєстрації довіреностей на отримання ТМЦ, де зазначені довіреності № 184 від 04.10.2011 р., 185 від 05.10,2011 р., № 187 від 10.10.2011р., №196 від №205 від 24.10.2011 р., видані головному інженеру ОСОБА_2, посада якого вказана у штатному розписі підприємства.

Придбані ТМЦ зберігались на території нежитлового приміщення, яке знаходиться в оренді ТОВ «Автрамат-Рембуд» згідно з договором оренди нежитлового приміщення № 14 від 31.0.12011року. Відповідно до п.1 договору, ОСОБА_2 (орендодавець) передає ТОВ «Автрамат-Рембуд» (орендар) у тимчасове користування нежитлове приміщення за адресою:м. Харків, вул. АДРЕСА_1, загальною площею 9898,1кв.м. На виконання умов вищезазначеного договору, позивачем надано акт прийому-передачі об`єктів в оренду від 01.02.2011року по договору № 14 від 31.01.20011року.

На підтвердження обліку руху ТМЦ на складі, позивачем надано картки субконтролю ТМЦ та накладні на передачу матеріалів у виробництво.

Наявність необхідних виробничих потужностей для здійснення господарської діяльності підтверджується наявним в матеріалах справи переліком обладнання підприємства, договорами купівлі-продажу № 116-ХЗТД-БК, № 113-ХЗТД-БК, № 125--ХЗТД-БК, № 155--ХЗТД-БК, № 320-ХЗТД-БК, № 314 -ХЗТД-БК, № 07/09Пс від 07.09.2006року та доданими до них відповідними накладними на відпуск ТМЦ, актами прийому-передачі та видатковими накладними. Наявність трудових ресурсів підтверджується звітом праці ТОВ «Автрамат-Рембуд» та штатними розкладами працівників.

Необхідність придбання ТМЦ зумовлена виконання умов договорів № 12 та № 13 від 03.10.2011року, відповідно до умов якого ТОВ «МК СКСМ» (замовник) доручив ТОВ «Автрамат-Рембуд» (виконавець) за рахунок сил, засобів та необхідного обладнання виробити металоконструкції. На виконання умов вищезазначеного договору, позивач надав відповідні видаткові накладні, ТТН з довіреностями на транспортування ТМЦ та податкові накладні.

Колегія суддів зазначає, що наявні в матеріалах справи первинні документи містять всі обов'язкові реквізити передбачені положеннями ст. 201 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704).

Факт реєстрації контрагента позивача ТОВ «АТМК-Сервіс» платником податку на додану вартість, а також той факт, що вказане підприємство на момент складання на адресу позивача податкової накладної було зареєстровано органом державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників податку на додану вартість, в акті перевірки, та матеріалами справи не спростовується.

При цьому, колегія суддів зазначає, що основними видами діяльності за КВЕД - 2010, які здійснював позивач у перевіреному періоді, були: будівництво житлових і нежитлових будівель (код КВЕД 41.20), неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90), надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (код КВЕД 68.20), виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій (код КВЕД 25.11), що підтверджується довідкою ЄДРПОУ № 593708.

Отже, з наданих позивачем первинних та інших документів вбачається, що діяльність позивача відповідає умовам спірного договору та видам господарської діяльності, свідчить про наявність господарської мети при здійсненні господарських операцій з метою отримання прибутку.

Факт реєстрації контрагента позивача ТОВ «АТМК-Сервіс» платником податку на додану вартість, а також той факт, що вказане підприємство на момент складання на адресу позивача податкової накладної було зареєстровано органом державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників податку на додану вартість, в акті перевірки, та матеріалами справи не спростовується.

Таким чином, ТОВ «Автрамат-Рембуд» у жовтні 2013 року було правомірно віднесено до складу податкового кредиту ПДВ в розмірі 654466 грн. та витрат в розмірі 752636 грн.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо неможливості ідентифікації особи, яка підписувала первинні документи по господарській операції з ТОВ «АТМК-Сервіс», оскільки з наданих видаткових накладних, товарно-транспортних накладних є посилання на довіреності про отримання ТМЦ, а в матеріалах справи містяться витяг з журналу виданих довіреностей на гр. ОСОБА_2 та штатний розклад, що підтверджує отримання ТМЦ уповноваженою особою.

Щодо посилання відповідача на відсутність в товарно-транспортних накладних чіткої адреси виробничих потужностей підприємства-позивача, куди доставлявся металопрокат, в яких зазначено лише «місто Харків», колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до Порядку оформлення товарно-транспортних накладних, який затверджено наказом Мінтрансу, Мінстату України від 29.12.1995 року № 488/346, даний документ заповнює вантажовідправник, отже покупець, не мав можливості впливати на порядок заповнення та оформлення транспортного документу, а отримав його вже роздрукованим разом із поставленим товаром, а тому TOB «Автрамат-Рембуд» не може нести будь-якої відповідальності за помилки при складанні транспортної документації, які були допущені підприємством продавця.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо. При цьому помилки у оформленні документів не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо із інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. З наведеного вбачається, що невідображення у товарно-транспортній накладній адреси доставки ТМЦ не може свідчити про нереальність здійснення такої господарської операції.

Отже, керуючись приписами наведених норм чинного законодавства, оцінивши надані позивачем до матеріалів справи докази, а також враховуючи, що в наданих позивачем до суду документах наявні необхідні реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відсутність яких спричиняє втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, колегія суддів зазначає, що підприємством TOB «Автрамат-Рембуд» доведено правомірність формування податкового кредиту та витрат в результаті фінансово-господарських відносин з контрагентом ТОВ «АТМК-Сервіс» за перевірений період.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, враховуючи приписи ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено обов'язок відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість прийнятих податкових повідомлень-рішень № 0001182201 та № 0001192201 від 25.11.2013 року.

За викладених обставин, переглянувши постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2014р. по справі № 820/5604/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В. Судді (підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. Повний текст ухвали виготовлений 04.08.2014 р.