Постанова

від 22.07.2014 по справі 820/10098/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2014 р. Справа № 820/10098/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2014р. по справі № 820/10098/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБІС-УКРАЇНА"

до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання дій неправомірними,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІБІС-УКРАЇНА" (далі - ТОВ "ІБІС-УКРАЇНА", позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - Індустріальна ОДПІ, відповідач), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд: визнати неправомірними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ІБІС-УКРАЇНА" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "УФК Тритон" (податковий номер 37797318) за період травень-серпень 2012 р., з ТОВ фірма "Укрпромснаб" (податковий номер 31233254) та ТОВ "Дві-прізма" (податковий номер 36625661) за період вересень-грудень 2012 р. з питання придбаних ТМЦ (робіт, послуг), використання їх у господарській діяльності, на підставі якої був складений акт № 2054/20-36-22-01-06/37191341 від 09.12.2013 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2014 р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБІС-УКРАЇНА" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій неправомірними - задоволено у повному обсязі.

Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом при ухваленні постанови вимог ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач, ТОВ "Ібіс-Україна", пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом - 37191341, знаходиться на обліку як платник податків (зборів) в Індустріальній ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області.

Посадовими особами Індустріальної ОДПІ м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ "Ібіс-Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "УФК Тритон" за період травень-серпень 2012 року, з фірма "Укрпромснаб" та ТОВ "Дві-Призма" за період вересень-грудень 2012 року з питань придбаних ТМЦ (робіт, послуг) та використання їх у господарській діяльності.

За результатами перевірки складено акт № 2054/20-36-22-01-06/37191341 від 09.12.2013р. (т. 1 а.с. 20-46), в якому зафіксовані порушення позивачем: п. 185.1 ст.185,п. 187.1 ст. 187,п. 188.1 ст. 188, п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, із змінами та доповненнями.

Сторонами визнається, що за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Ібіс - Україна" податкові повідомлення - рішення контролюючим органом не виносились.

В свою чергу, проведенню перевірки передувало отримання податковим органом актів зустрічних звірок по контрагентам підприємства позивача: ТОВ УФК "ТРИТОН", ТОВ фірма "Укрпромснаб", ТОВ "Дві-Прізма".

Так, на адресу ДПІ надійшли наступні матеріали: акт від 09.04.2013 року №266/2220/37797318 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ УФК "ТРИТОН" (податковий номер 37797318) щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період 01.04.2012р. - 28.02.2013р."; акт від 28.03.2013 року №339/22-207/31233254 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ фірма "Укрпромснаб" (код ЄДРПОУ 31233254) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів за період жовтень-грудень 2012 року та січень 2013 року"; акт від 28.03.2013р. №341/22-207/36625661 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Дві-прізма" (код ЄДРПОУ 36625661) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 рік".

Враховуючи викладене, відповідачем вручено бухгалтеру Петренко І.П. під особистий підпис запит від 26.09.2013р. № 3240/10/20-36-22-03-14 про надання пояснень та їх документальних підтверджень з визначенням переліку документів, що підтверджують реальність проведених господарських операцій з ТОВ "Тритон" за травень - серпень 2012р., ТОВ "Укрпромснаб" за вересень - грудень 2012р., ТОВ "Дві - Прізма" за вересень - грудень 2012р.

Листом від 25.10.2013р. № 09 позивач надав письмові пояснення та їх документальне підтвердження на вимогу контролюючого органу.

Проте, відповідач вважає, що підприємством позивача відповідь на запит контролюючого органу надана не в повному обсязі, а саме: не надані номери та дати платіжних доручень, дебіторська/кредиторська заборгованість по розрахунками з контрагентами, інформацію щодо офісних та складських приміщень підприємства; у разі оренди приміщень наявність укладених угод та форм та стану розрахунків, прізвище головного бухгалтера, номер та дата наказу на його призначення.

З урахуванням наведених обставин відповідачем на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України прийнято наказ № 890 від 26.11.2013р. про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача. Вказаний наказ та направлення на перевірку № 264 та № 265 від 26.11.2013р. вручені директору підприємства ТОВ "Ібіс - Україна" Кощій С. М. 26.11.2013р. під особистий підпис.

ТОВ "Ібіс - Україна", не погодившись з такими діями відповідача, звернулось до суду з вказаним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач провів документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Ібіс-Україна" за відсутністю підстав для її проведення, без належного витребування та дослідження документів, та відповідно безпідставно склав акт перевірки, висновки якого також не ґрунтуються на дотриманні вимог чинного законодавства. Враховуючи незаконність проведення перевірки, не потребують оцінки господарські операції позивача та висновки акту перевірки.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Положення ст.78 Податкового кодексу України передбачають правовідносини з приводу проведення органами державної податкової служби України документальних виїзних позапланових перевірок.

Так, документальна виїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст.78 цього Кодексу, в т.ч. за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем на запит податкового органу надано пояснення із долученням відповідних копій первинних документів, проте факт надання платником податків інформації та документів на запит податкового органу сам по собі не виключає призначення перевірки, якщо податковий орган в ході їх оцінки дійде висновку про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Крім того, сам собою факт проведення перевірки не може безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі, не призводить до настання невідворотних негативних наслідків, проведення перевірки є лише процедурою встановлення обставин, які необхідні для контролю за правильністю нарахування і сплати податків та інших обов'язкових платежів. Законний інтерес платника податків в проведенні органом державної податкової служби перевірки його діяльності з дотриманням умов, встановлених законом, захищений наділенням його правом не допустити посадових осіб органу державної податкової служби до перевірки.

В разі, коли платник податків не скористався цим правом і перевірка проведена, платник податків має право оскаржити рішення органу державної податкової служби, прийняте за результатами перевірки, з підстав не відповідності рішення закону чи компетенції органу державної податкової служби.

Так, відповідно до позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 24 грудня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Foods and Goods L.T.D." до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Відтак, з огляду на наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Як підтверджується матеріалами справи та встановлено судом першої інстанції, позивач, допустивши посадових осіб Індустріальної ОДПІ до проведення перевірки, фактично не погоджувався з діями відповідача, що були вчинені останнім до початку виїзної документальної позапланової перевірки, за таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог щодо визнання дій податкового органу неправомірними при проведенні перевірки, оскільки позивач не використав свого права не допуску посадових осіб до проведення перевірки.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, оскільки при прийнятті оскаржуваної постанови суд першої інстанції порушив норми матеріального права та не вірно надав правову оцінку обставинам у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (ч. 2 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України).

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ч. 3 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, були допущені порушення норм матеріального права, у зв'язку з чим дана постанова підлягає скасуванню з ухваленням нової про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2014р. по справі № 820/10098/14 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБІС-УКРАЇНА" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ІБІС-УКРАЇНА" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "УФК Тритон" (податковий номер 37797318) за період травень-серпень 2012 р., з ТОВ фірма "Укрпромснаб" (податковий номер 31233254) та ТОВ "Дві-прізма" (податковий номер 36625661) за період вересень-грудень 2012 р. з питання придбаних ТМЦ (робіт, послуг), використання їх у господарській діяльності, на підставі якої був складений акт № 2054/20-36-22-01-06/37191341 від 09.12.2013 р., неправомірними - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя П’янова Я.В. Судді Зеленський В.В. Чалий І.С.