Вирок

від 17.07.2014 по справі 1-94/12

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 1-94/12

Провадження №: 1/752/11/14

В И Р О К

Іменем України

17.07.2014 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі : головуючого- судді ОСОБА_1

при секретарях - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

з участю прокурорів- ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

та захисників - ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу по обвинуваченню:

ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, українця, громадянина України, одружений, із вищою освітою, працює приватним підприємцем, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст.190, ч.2 ст.364, ч.5 ст.27 ч.2 ст.358, ч.3 ст.358, ч.2 ст.366, ч.4 ст.191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

22.09.1994 було створено закрите акціонерне товариство недержавний пенсійний фонд „Оберіг" (юридична адреса: м. Харків, вул. Ключківська, 228, фактична адреса: м. Харків, вул. Примакова, 40/42, ідентифікаційний код 22646636). Зазначений фонд був зареєстрований 27.09.1994 виконавчим комітетом Дзержинської районної ради народних депутатів м. Харкова.

25.05.1995 між ЗАТ „Київнафтопродукт" (юридична адреса: м. Київ, вул. Саксаганського, 66) і ЗАТ НПФ „Оберіг" був укладений договір купівлі-продажу, за умовами якого ЗАТ „Київнафтопродукт" зобов`язалося передати у власність ЗАТ НПФ „Оберіг" нежилий будинок АДРЕСА_3 після сплати за будинок 123 мільярдів карбованців. Після цього 30.05.1995, 13.06.1995 і 22.06.1995 на виконання зазначеного договору купівлі-продажу ЗАТ НПФ „Оберіг" частково перерахувало грошові кошти за будинок на загальну суму 80 мільярдів карбованців, після чого подальшу оплату припинило. У зв`язку з невиконанням фондом „Оберіг" умов договору купівлі-продажу будинку щодо оплати в повному обсязі, угода купівлі-продажу будинку не відбулася і ЗАТ НПФ „Оберіг" звернулося до ЗАТ „Київнафтопродукт" з вимогою щодо повернення перерахованих грошей. Після цього ЗАТ „Київнафтопродукт" почало здійснювати повернення фонду „Оберіг" зазначених грошових коштів. Таким чином, передача нежитлового будинку № 66 літера А по вул. Саксаганського в м. Києві від ЗАТ „Київнафтопродукт" фонду „Оберіг" не відбулася, власникомзазначеногобудинку залишилося ЗАТ „Київнафтопродукт", а право власності на будинок не було зареєстровано за ЗАТ НПФ „Оберіг".

Після цього 09.08.1995 між ЗАТ „Київнафтопродукт" і Державним митним комітетом України був укладений договір купівлі-продажу нежилого трьохповерхового будинку АДРЕСА_3 площею 850,8 квадратних метрів за 156 мільярдів карбованців, які згідно з умовами договору були оплачені в повному обсязі 8 та 11 серпня 1995 року.

29.12.1995 зазначений будинок був переданий товариством „Київнафтопродукт" Державному митному комітету України, про що був складений відповідний акт 02.12.1996 Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна було зареєстровано право власності на будинок АДРЕСА_3 за Державним митним комітетом України.

Наказом Державного митного комітету України від 30.11.1996 № 535 було проведено передачу на праві оперативного управління будинку АДРЕСА_3 Господарсько-експлуатаційному управлінню Державного митного комітету України.

Згідно з указом Президента України від 29.11.1996 Державний митний комітет України було ліквідовано, на його базі було створено Державну митну службу Україну, яка є правонаступником Державного митного комітету України.

У зв`язку з тим, що Державна митна служба України є центральним органом виконавчої влади, дана служба володіла будинком № 66 літера А по вул. Саксаганського в м. Києві на праві державної власності.

У другій половині 1995 року ЗАТ НПФ „Оберіг" припинило господарську діяльність. У зв`язку з неповерненням в повному обсязі товариством „Київнафтопродукт" грошових коштів, перерахованих як оплату за будинок фондом „Оберіг", станом на 04.09.1995 нежилий будинок № 66 літера А по вул. Саксаганського в м. Києві рахувався на балансі ЗАТ НПФ „Оберіг", про що керівництвом фонду „Оберіг" була складена довідка від 04.09.1995, яка була надана ревізорам КРУ м. Києва, що проводили перевірку зазначеного фонду в період з 04.09.1995 по 20.12.1995 в офісі ЗАТ НПФ „Оберіг" за адресою: м.Харків, вул. Примакова, 40/42.

На виконання виконавчих листів щодо стягнення з фонду „Оберіг" на користь громадян грошових коштів та з метою виявлення майна ЗАТ НПФ „Оберіг", на яке могло бути звернено стягнення, судовими виконавцями Жовтневого районного суду м. Харкова на початку жовтня 1995 року був відвіданий офіс фонду „Оберіг" за зазначеною адресою, де від працівників КРУ м.Харкова старший судовий виконавець ОСОБА_16 отримала інформацію щодо об`єктів нерухомості (зокрема щодо нежилого будинку АДРЕСА_3 ), які згідно з балансом фонду рахувалися за ЗАТ НПФ „Оберіг". Вказану інформацію щодо об`єктів нерухомості старший судовий виконавець ОСОБА_16 відобразила у доповідній записці від 03.10.1995. На підставі цієї доповідної записки з метою примусового виконання рішень судів щодо стягнення із ЗАТ НПФ „Оберіг" грошових коштів на користь громадян, 12.10.1995 Жовтневим районним судом м. Харкова було винесено ухвалу про накладення арешту на об`єкти нерухомості, які згідно з балансом фонду рахувалися за ЗАТ НПФ „Оберіг", зокрема на нежилий будинок АДРЕСА_3 . Копія даної ухвали 16.10.1995 була направлена до Першої київської державної нотаріальної контори (що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Михайла Коцюбинського, 12), якою 27.10.1995 було накладено арешт на зазначений будинок на підставі цієї ухвали.

31.03.2004 відділ державної виконавчої служби Жовтневого районного управління юстиції міста Харкова звернувся до Господарського суду Харківської області із заявою про визнання відсутнього боржника -ЗАТ НПФ „Оберіг" - банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатора зазначеного фонду.

27.04.2004 постановою Господарського суду Харківської області по справі № Б-19/36-04 ЗАТ НПФ „Оберіг" було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру цього фонду. Цією ж постановою ліквідатором ЗАТ НПФ „Оберіг" було призначено арбітражного керуючого ОСОБА_15 , який діяв на підставі ліцензії Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України серії АА № 668298 від 09.10.2003 на право провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), строк дії даної ліцензії був встановлений по 09.08.2004. 27.08.2004 ОСОБА_15 вказаним Міністерством було видано ліцензію серії АА № 779223 на зазначений вид діяльності, строк дії даної ліцензії був встановлений по 26.08.2007.

Згідно з положеннями статті 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992, ОСОБА_15 як ліквідатор ЗАТ НПФ „Оберіг" з дня свого призначення мав, зокрема, повноваження вживати заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, реалізовувати майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, а також, згідно з положеннями зазначеної статті, до нього перейшли права керівника (органів управління) банкрута - фонду „Оберіг".

Після цього підсудний ОСОБА_15 , здійснюючи процедуру ліквідації ЗАТ НПФ „Оберіг", приблизно влітку 2004 року у відділі державної виконавчої служби Жовтневого районного управління юстиції м. Харкова по вул. Жовтневої революції, 58 виявив вищевказану ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 12.10.1995 про накладення арешту на об`єкти нерухомості (які згідно з балансом фонду рахувалися за ЗАТ НПФ „Оберіг"), зокрема на нежилий будинок АДРЕСА_3 .

Далі, приблизно влітку - восени 2004 року, ОСОБА_15 з`ясував, що будинок АДРЕСА_3 займає Державна митна служба України і що за даною службою зареєстровано право власності на даний будинок.

Після цього підсудний ОСОБА_15 , приблизно восени 2004 року, знаходячись у м. Києві, познайомився з ОСОБА_17 , з яким домовився про те, що він як ліквідатор ЗАТ НПФ „Оберіг" зареєструє право власності на будинок АДРЕСА_3 за фондом „Оберіг", а далі продасть даний будинок підприємству, на яке вкаже ОСОБА_17 , за взаємовигідною ціною.

Для реалізації зазначеної домовленості підсудний ОСОБА_15 як ліквідатор ЗАТ НПФ „Оберіг" 15.11.2004 звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова із заявою про зняття арешту з об`єктів нерухомості (і, зокрема, з будинку АДРЕСА_3 ), на які було накладено арешт згідно з вищевказаною ухвалою Жовтневого районного суду м.Харкова від 12.10.1995, а також про підтвердження права власності на зазначені об`єкти нерухомості за ЗАТ НПФ „Оберіг".

25.11.2004 суддя Жовтневого районного суду м. Харкова ОСОБА_18 розглянув зазначену заяву ОСОБА_15 і виніс ухвалу, згідно з якою арешт з об`єктів нерухомості (і, зокрема, з будинку АДРЕСА_3 ) було знято, але в задоволенні заяви ОСОБА_15 щодо підтвердження права власності на зазначені об`єкти нерухомості за ЗАТ НПФ „Оберіг" було відмовлено, про що було зазначено в даній ухвалі, копію якої було видано ОСОБА_15 .

Після цього підсудний ОСОБА_15 24 грудня 2004 року звернувся до БТІ м. Києва (яке розташовано по вул. Трьохсвятительській, 4-В) із заявою про реєстрацію права власності на будинок АДРЕСА_3 , однак від працівників БТІ м. Києві дізнався, що для такої реєстрації потрібні правовстановлюючі документи на зазначений будинок і що вищевказана ухвала Жовтневого районного суду м. Харкова від 12.10.1995 про накладення арешту на об`єкти нерухомості не є таким документом і не може бути підставою для реєстрації права власності на будинок.

Далі підсудний ОСОБА_15 , приблизно у грудні 2004 року, знаходячись в місті Києві, із корисливих мотивів та в інтересах третіх осіб, використовуючи всупереч інтересам служби своє службове становище ліквідатора ЗАТ НПФ „Оберіг" (згідно з яким він з дня свого призначення мав повноваження вживати заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, реалізовувати майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, а також мав права керівника (органів управління) банкрута - фонду „Оберіг"), з метою придбання шляхом обману права власності на будинок АДРЕСА_3 (що належав центральному органу державної влади - Державній митній службі України - на праві державної власності) для подальшого продажу цього будинку, вступив у злочинну змову з невстановленими особами, спільно з якими він розробив план своїх злочинних дій. Згідно з цим планом зазначені невстановлені особи повинні були виготовити підроблені правовстановлюючі документи - судові рішення, які б підтвержували право власності на зазначений будинок за ЗАТ НПФ „Оберіг", а підсудний ОСОБА_15 мав після цього подати зазначені підроблені документи у БТІ м. Києва для реєстрації права власності на будинок за фондом „Оберіг". Після цього, згідно із зазначеним злочинним планом, підсудний ОСОБА_15 , використовуючи вищевказані повноваження ліквідатора ЗАТ НПФ „Оберіг", повинен був, діючи від імені фонду „Оберіг", продати цей будинок іншому підприємству.

Далі ОСОБА_15 , зловживаючи своїм службовим становищем, для виготовлення зазначених підроблених документів передав вищевказаним невстановленим особам як зразки копію вищезазначеної ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 12.10.1995 і копію вищевказаної ухвали від 25.11.2004 Жовтневого районного суду м. Харкова.

Після цього, вказані невстановлені особи, приблизно в кінці грудня 2004 року - на початку січня 2005 року, знаходячись в місті Києві, діючи згідно з вищезазначеним злочинним планом, виготовили наступні три підроблені документи:

- рішення від 15.04.1996 від імені судді Жовтневого районного суду м. Харкова ОСОБА_19 про визнання недійсною угоди купівлі-продажу будинку АДРЕСА_3 , укладеної 09.08.1995 між ЗАТ „Київнафтопродукт" і Державним митним комітетом України, про скасування права власності Державного митного комітету України на зазначений будинок, а також про визнання права власності на цей будинок за ЗАТ НПФ „Оберіг",

-ухвалу від 25.11.2004 від імені судді Жовтневого районного суду м. Харкова ОСОБА_18 про зняття арешту з будинку АДРЕСА_3 та визнання права власності на цей будинок за ЗАТ НПФ „Оберіг",

-копію зазначеної підробленої ухвали від 25.11.2004 від імені судді Жовтневого районного суду м. Харкова ОСОБА_18 .

При цьому в указаному підробленому рішенні суду від 15.04.1996 були підроблені підписи від імені судді ОСОБА_19 та секретаря ОСОБА_20 , а також зображення відбитку гербової печатки суду, яке було виконано за допомогою струминного принтера. Текст рішення також був повністю неправдивим, так як справа про визнання недійсною угоди купівлі-продажу будинку АДРЕСА_3 , укладеної 09.08.1995 між ЗАТ „Київнафтопродукт" і Державним митним комітетом України, а також про визнання права власності на цей будинок за ЗАТ НПФ „Оберіг", Жовтневим районним судом м. Харкова ніколи не розглядалась.

У зазначених підробленій ухвалі від 25.11.2004 від імені судді Жовтневого районного суду м. Харкова ОСОБА_18 та копії цієї підробленої ухвали були підроблені підписи від імені судді ОСОБА_18 , а також зображення відбитків гербової печатки суду, які були виконані за допомогою струминного принтера. Крім того, вступна і описова частини даних підроблених документів відповідали вступній та описовій частинам справжньої вищевказаної ухвали від 25.11.2004, а в мотивувальну та резолютивну частини був внесений завідомо неправдивий зміст про те, що заява ліквідатора ЗАТ НПФ «Оберіг» ОСОБА_15 про підтвердження права власності на об`єкти нерухомості (і, зокрема, на будинок АДРЕСА_3 ) за фондом «Оберіг» підлягає задоволенню, а також про те, що право власності на ці об`єкти нерухомості (у тому числі на будинок АДРЕСА_3 ) визнається за ЗАТ НПФ «Оберіг».

Після цього, приблизно у кінці грудня 2004 року - на початку січня 2005 року зазначені невстановлені особи, на виконання вищевказаного злочинного плану передали ОСОБА_15 вищезазначені підроблені документи: рішення суду від 15.04.1996, ухвалу суду від 25.11.2004 та копію цієї ухвали.

Далі ліквідатор ЗАТ НПФ „Оберіг" ОСОБА_15 приблизно в кінці грудня 2004 року - на початку січня 2005 року, зловживаючи своїм службовим становищем, подав до БТІ АДРЕСА_4 ці підроблені документі для реєстрації права власності на будинок АДРЕСА_3 за фондом „Оберіг".

Крім того, 18.01.2005 підсудний ОСОБА_15 , зловживаючи своїм службовим становищем, звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_21 (офіс якої знаходиться в кімнаті № 210 будинку АДРЕСА_4 ), яка на прохання ОСОБА_15 виготовила дві фотокопії з наданого останнім вищевказаного підробленого рішення Жовтневого районного суду м.Харкова від 15.04.1996 і засвідчила вірність цих двох фотокопій. При цьому нотаріус ОСОБА_21 , будучи введеною ОСОБА_15 в оману щодо справжності документу, не знала про те, що зазначене рішення підроблене. Вказані дві фотокопії підробленого рішення суду від 15.04.1996 ОСОБА_15 18.01.2005 також подав до БТІ м. Києва з метою реєстрації права власності на вищевказаний будинок за фондом „Оберіг".

На підставі вищезазначених поданих ОСОБА_15 підроблених документів - підробленого рішення суду від 15.04.1996 та підробленої ухвали суду від 25.11.2004 - державний реєстратор БТІ м. Києва ОСОБА_22 18.01.2005 зареєструвала право власності на будинок АДРЕСА_3 , склавши про це реєстраційне посвідчення № НОМЕР_2 від 18.01.2005, яке підписала вона, а також начальник БТІ м. Києва ОСОБА_23 , які не були обізнані про злочинні дії ОСОБА_15

19.01.2005 в БТІ м. Києва ОСОБА_15 було видано зазначене реєстраційне посвідчення № 001883 від 18.01.2005 разом із підробленими правовстановлюючими документами - підробленим рішенням суду від 15.04.1996 та підробленою ухвалою суду від 25.11.2004. При цьому дві вищевказані засвідчені приватним нотаріусом ОСОБА_21 фотокопії підробленого рішення суду від 15.04.1996 і вищевказана копія підробленої ухвали суду від 25.11.2004 залишилися в реєстраційній справі БТІ м. Києва.

12.02.2005 ОСОБА_17 та його знайомий ОСОБА_24 , які не знали про протиправні наміри ОСОБА_15 , створили TOB «Хімбуд-Груп ЛТД» (ідентифікаційний код 33396439, юридична адреса: м. Київ, вул. Тополева, 4/8), про що був складений протокол засновників TOB «Хімбуд-Груп ЛТД» № 1 від 12.02.2005. Також згідно з цим протоколом ОСОБА_17 був призначений генеральним директором TOB «Хімбуд-Груп ЛТД». 17.02.2005 дане товариство було зареєстровано Солом`янською районною у місті Києві державною адміністрацією. При цьому ОСОБА_17 і ОСОБА_24 створили зазначене підприємство з метою купівлі будинку АДРЕСА_3 .

Після цього, згідно з вищевказаним злочинним планом, ОСОБА_15 04.04.2005 з`явився в офіс приватного нотаріуса ОСОБА_25 за адресою: м. Київ, вул. Лютеранська, 12, кімната 6, де діючи як ліквідатор ЗАТ НПФ «Оберіг», зловживаючи своїм службовим становищем, уклав з директором TOB „Хімбуд-Груп ЛТД" ОСОБА_17 договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_3 , який був посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_25 . При цьому ОСОБА_15 передав останній (згідно з Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5) для долучення до примірника зазначеного договору купівлі-продажу, що залишається у нотаріуса, вищевказані правовстановлюючі документі: реєстраційне посвідчення № 001883 від 18.01.2005, підроблене рішення від 15.04.1996 від імені судді Жовтневого райсуду м. Харкова ОСОБА_19 та підроблену ухвалу від 25.11.2004 від імені судді Жовтневого районного суду м. Харкова ОСОБА_18 . У вказаному договорі купівлі-продажу від 04.04.2005 було зазначено, що продаж будинку здійснюється за 1 мільйон 550 тисяч гривень, які повинні бути перераховані на поточний рахунок ліквідатора ЗАТ НПФ „Оберіг" ОСОБА_15 № НОМЕР_3 в АБ „Факторіал-банк" м. Харкова протягом 10 днів з моменту нотаріального посвідчення договору, а проданий будинок повинен бути переданий за актом прийому-передачі протягом цього ж терміну.

Крім того, в той же день, тобто 04.04.2005, підсудний ОСОБА_15 , діючи як ліквідатор ЗАТ НПФ «Оберіг», та директор TOB „Хімбуд-Груп ЛТД" ОСОБА_17 , з метою реєстрації в БТІ м. Києва права власності на вищевказаний будинок за товариством „Хімбуд-Груп ЛТД", склали акт від 04.04.2005 прийому-передачі будинку АДРЕСА_3 . У даному акті було зазначено, що продавець (ЗАТ НПФ „Оберіг" в особі ОСОБА_15 ) передав, а покупець (TOB „Хімбуд-Груп ЛТД" в особі ОСОБА_17 ) прийняв зазначений будинок. А також у цьому акті були вказані завідомо неправдиві відомості про те, що покупець повністю оплатив вартість вказаного будинку згідно з умовами вищевказаного договору купівлі-продажу, що не відповідало дійсності, оскільки ніяких грошових коштів за договором купівлі-продажу на час складання зазначеного акту сплачено не було.

Після цього ОСОБА_17 05.04.2005 року звернувся до БТІ м. Києва із заявою про реєстрацію права власності на будинок АДРЕСА_3 », додавши до даної заяви

вищевказаний договір купівлі-продажу будинку від 04.04.2005, а також вищезазначений акт від 04.04.2005 прийому-передачі цього будинку.

08.04.2005 на підставі зазначеного договору купівлі-продажу від 04.04.2005 державний реєстратор БТІ м. Києва ОСОБА_26 , зареєструвала право власності на будинок АДРЕСА_3 , склавши про це реєстраційне посвідчення № НОМЕР_4 від 08.04.2005, яке підписала вона, а також начальник БТІ м. Києва ОСОБА_23 . У той же день ОСОБА_17 отримав у БТІ м. Києва зазначене реєстраційне посвідчення.

Після цього ОСОБА_17 у травні та червні 2005 року звернувся до Державної митної служби України з вимогами щодо звільнення вищезазначеного будинку та забезпечення до нього доступу TOB „Хімбуд-Груп ЛТД" як власника будинку.

В результаті вищевказаних злочинних дій, які виразилися у внесенні завідомо неправдивих відомостей в акт прийому-передачі будинку, зловживання ОСОБА_15 своїм службовим становищем, право власності на будинок АДРЕСА_3 незаконно та безоплатно перейшло від Державної митної служби України до TOB „Хімбуд-Груп ЛТД". Згідно з довідкою-характеристикою БТІ м. Києва від 01.04.2005, загальна площа будинку складає 850,8 квадратних метрів, а загальна балансова вартість даного будинку складала один мільйон п`ятсот тисяч гривень, що більше, ніж в шістсот разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, тому зазначене зловживання Шинкарьовим своїм службовим становищем спричинило тяжкі наслідки у вигляді заподіяння матеріальних збитків, які у більше, ніж двісті п`ятдесят разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Здійснюючи процедуру ліквідації ЗАТ НПФ „Оберіг", підсудний ОСОБА_15 04.04.2005 за адресою: м. Київ, вул. Лютеранська, 12, кімната 6, діючи як ліквідатор ЗАТ НПФ «Оберіг», уклав з директором TOB „Хімбуд-Груп ЛТД" ОСОБА_17 договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_3 (зазначений будинок був зареєстрований 18.01.2005 БТІ м. Києва за ЗАТ НПФ „Оберіг"). Згідно з умовами вказаного договору купівлі-продажу, продаж будинку здійснювалася за 1 мільйон 550 тисяч гривень. Після цього в кінці травня 2005 року в місті Києві на виконання зазначеного договору купівлі-продажу директор TOB „Хімбуд-Груп ЛТД" ОСОБА_17 передав ліквідатору ЗАТ НПФ «Оберіг» ОСОБА_15 гроші в сумі 77 500 гривень як часткову оплату за вищевказаний будинок, про що були складені відповідні прибуткові касові ордери і акт прийому-передачі грошових коштів. Однак ОСОБА_15 , діючи із корисливих мотивів, умисно, зловживаючи своїм службовим становищем всупереч інтересам служби, привласнив зазначені грошові кошти у великому розмірі в сумі 77 500 гривень, звернувши їх на свою користь і завдавши цими діями ЗАТ НПФ «Оберіг» матеріальних збитків на цю суму, що більше, ніж в двісті п`ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Підсудний ОСОБА_15 в судовому засіданні визнав вину частково у зв`язку з тим, що, на його думку, можливо він халатно віднісся до своїх обов`язків ліквідатора «Оберіг», але умислу на вчинення інкримінованих йому злочинів у нього не було. Відмовився від дачі показань на підставі ст.63 Конституції України.

Не дивлячись на те, що підсудний ОСОБА_15 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.364, ч.5ст.27 ч.2 ст.358, ч.3 ст.358, ч.2 ст.366, ч.4 ст.191 КК України визнав частково, його вина повністю доводиться наступними доказами:

- показаннями свідка ОСОБА_27 , який в судовому засіданні пояснив, що з 1987 року по грудень 1995 рік він був керівником підприємства „Київнафтопродукт". У 1994 році дане підприємство придбало будинок № 66 літера А по вул. Саксаганського в м. Києві у Фонду держмайна України. У зв`язку з важким фінансовим становищем у 1995 році виникла необхідність продати зазначений будинок. 25.05.1995 він як президент ЗАТ „Київнафтопродукт" уклав договір купівлі-продажу вказаного будинку із ЗАТ НПФ „Оберіг". За умовами договору передача будинку мала відбутися після оплати всієї вартості. У зв`язку з тим, що оплата за будинок фондом „Оберіг" в повному обсязі проведена не була, угода купівлі-продажу не відбулася, право власності «Оберігу» на приміщення не перейшло. Фонд «Оберіг» оплатив приблизно 70 % вартості. Після цього на прохання фонду „Оберіг" було проведено часткове повернення підприємством „Київнафтопродукт" грошових коштів, залишок сказали, що повернуть після продажу приміщення- приблизно 15%. Акт прийому-передачі будинку та інші документи, що підтверджують передачу вищевказаного будинку у власність ЗАТ НПФ „Оберіг", не складалися. Пізніше в 1995 році він, як президент ЗАТ „Київнафтопродукт", уклав договір про продаж будинку АДРЕСА_3 Державному митному комітету України. Після перерахування всіх коштів був складений акт прийому-передачі будинку, власником якого став Державний митний комітет. Про те, що на дане приміщення накладений арешт, він нічого не знав. Те, що в першому випадку в договорі зазначена адреса АДРЕСА_3 , а в другому - АДРЕСА_3 , пояснює як технічну помилку - описку, оскільки у підприємства „Київнафтопродукт" було лише одне приміщення. Договорами займалися працівники юридичного відділу;

- показаннями свідка ОСОБА_28 , який в судовому засіданні пояснив, що він працює заступником начальника відділу реєстрації права власності БТІ м.Києва. 24.12.2004 ліквідатор ЗАТ НПФ «Оберіг» ОСОБА_15 подав до БТІ м.Києва заяву про реєстрацію права власності на будинок АДРЕСА_3 за фондом «Оберіг», а також надав правовстановлюючі документи: рішення Жовтневого райсуду м. Харкова від 15.04.1996 і ухвалу цього суду від 25.11.2004. Він розглянув ці документи і передав їх реєстратору ОСОБА_29 , яка 18.01.2005 на підставі зазначених документів зареєструвала право власності на вказаний будинок за фондом «Оберіг». Сумнівів у справжності зазначених документів у нього не виникло;

- показаннями свідка ОСОБА_29 , яка в судовому засіданні пояснила, що вона працює державним реєстратором БТІ м. Києва. В 1995 році ЗАТ „Київнафтопродукт" продало будинок АДРЕСА_3 . На підставі договору купівлі-продажу в 1996 БТІ м. Києва зареєструвало право власності на зазначений будинок за Державним митним комітетом. У січні 2005 року від начальника відділу реєстрації ОСОБА_28 їй надійшла заява ОСОБА_15 про реєстрацію права власності на будинок АДРЕСА_3 , а також рішення Жовтневого районного суду м.Харкова від 15.04.1996 і ухвала цього ж суду від 25.11.2004. У рішенні суду від 15.04.1996 було зазначено, що угоду купівлі-продажу, укладену між ЗАТ „Київнафтопродукт" і Державним митним комітетом України, визнано недійсною, право власності Державного митного комітету на будинок АДРЕСА_3 скасовано, а власником будинку визнано фонд „Оберіг". В ухвалі суду від 25.11.2004 було вказано, що право власності на будинок АДРЕСА_3 визнається за ЗАТ НПФ „Оберіг". Вона вивчила ці документи. Сумнівів у їх справжності у неї не виникло, тому на підставі зазначених документів вона виписала реєстраційне посвідчення, згідно з яким право власності на вказаний будинок було зареєстровано за фондом „Оберіг". Щодо адреси у неї підозр не виникло, оскільки часто буває, що в адресі не зазначають літерацію, вона лише виконувала рішення суду;

- показаннями свідка ОСОБА_30 , який в судовому засіданні пояснив, що 22 листопада 2005 року він був призначений ліквідатором ЗАТ НПФ «Оберіг». До нього ліквідатором був ОСОБА_31 , а до ОСОБА_32 . Будко при передачі йому справ повідомив, що не одержав від ОСОБА_33 необхідні документи. Тому він сам зателефонував ОСОБА_33 та отримав від нього документи, але не всі. ОСОБА_33 віддав лише повідомлення громадян та листи, рішення Харківського Жовтневого суду не передавав. З матеріалів господарської справи про визнання зазначеного фонду банкрутом він дізнався про те, що ОСОБА_15 як попередній ліквідатор ЗАТ НПФ «Оберіг» уклав із TOB «Хімбудгруп ЛТД» договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_3 . Шинкарьов гроші та документи йому не передав;

-оголошеними в судовому засіданніпоказаннями свідка ОСОБА_19 , яка під час досудового слідства пояснила, що з 1994 року по 2004 рік вона працювала головою Жовтневого районного суду м. Харкова. Рішення Жовтневого районного суду від 15.04.1996 вона не виносила, це рішення є сфальсифікованим. Підпис у цьому рішенні від її імені виконаний не нею. Підпис, виконаний від імені секретаря ОСОБА_34 , є підробленим. Текст підробленого рішення від 15.04.1996 повністю не відповідає вимогам цивільно-процесуального кодексу України, це рішення складене юридично неграмотно. Справа про визнання недійсною угоди купівлі-продажу будинку, укладеної між ЗАТ «Київнафтопродукт» і Митним комітетом України, непідсудна районному суду, а повинна розглядатися Господарським судом, так як ЗАТ «Київнафтопродукт» і Митний комітет України є юридичними особами. Вона ніколи не розглядала справи про визнання недійсною угоди купівлі-продажу будинку АДРЕСА_3

том 2, а. с. 231-233;

-оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_18 , який під час досудового слідства пояснив, що з 2002 року він працює суддею Жовтневого районного суду м. Харкова. 15.11.2004 ліквідатор ЗАТ НПФ «Оберіг» ОСОБА_15 звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова із заявою про зняття арешту з майна ЗАТНПФ «Оберіг» і про підтвердження права власності на об`єкти нерухомого майна за ЗАТ НПФ «Оберіг». До зазначеної заяви ОСОБА_15 додав копію ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова про накладення арешту на об`єкти нерухомого майна, які рахувалися за ЗАТ НПФ «Оберіг» і серед яких був будинок АДРЕСА_3 . Голова суду доручив йому розглянути цю заяву. В результаті розгляду зазначеної заяви ним 25.11.2004 було винесено ухвалу про зняття арешту з об`єктів нерухомості, серед яких був зазначений будинок. Однак заява ОСОБА_33 в частині підтвердження права власності на об`єкти нерухомості за ЗАТ НПФ «Оберіг» не була задоволена, так як дане питання може вирішуватися лише в позовному порядку. Вилучена в БТІ м. Києва копія ухвали від 25.11.2004 від його імені про визнання права власності на зазначені об`єкти нерухомості за ЗАТ НПФ «Оберіг» є підробленим документом. Він не виносив цієї ухвали, підпис під цією ухвалою виконаний не ним

том 2, а. с. 189-194;

-оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_35 , який під час досудового слідства пояснив, що влітку 2004 року в місті Харкові він познайомився з ОСОБА_15 . Останній повідомив йому, що являється ліквідатором пенсійного фонду «Оберіг» і що у нього є ухвала районного суду м.Харкова про накладення арешту на будинок АДРЕСА_3 . На прохання ОСОБА_33 він приїхав у Київ і з`ясував, що на вказаний будинок дійсно накладений арешт на підставі ухвали суду. ОСОБА_33 повідомив йому, що він хоче зняти арешт з будинку і знайти зацікавлену фірму, яка могла б купити будинок. Після цього восени 2004 року він познайомив ОСОБА_33 з мешканцем міста Києва ОСОБА_17 . Останній повідомив ОСОБА_33 , що, враховуючи проблеми з виселенням з вищевказаного будинку митної служби, зможе придбати цей будинок за півтора мільйони гривень. У кінці 2004 року ОСОБА_36 і ОСОБА_33 відвідали БТІ м. Києва, після чого вони повідомили йому, що, як їм пояснили в БТІ, для оформлення права власності на будинок за фондом «Оберіг» не вистачає якихось документів. Через деякий час у кафе в його присутності між ОСОБА_36 і ОСОБА_33 відбулася розмова з приводу того, що не достає документів для оформлення права власності на будинок за фондом «Оберіг». Участі в підроблені документів та протиправному заволодінні правом власності на будинок він не приймав

том 8, а. с. 112-117; том 9 а.с. 138-140;

-речовим доказом - будинком АДРЕСА_3 , а також протоколом його огляду від 10.08.2006

том 2 а. с. 45-46, том 8 а. с. 159-161;

-речовими доказами - копією договору від 09.08.1995 купівлі-продажу нежилого будинку по АДРЕСА_3 , укладеного між ЗАТ „Київнафтопродукт" і Державним митним комітетом України; копією акту від 29.12.1995 прийому-передачі нежилого приміщення по АДРЕСА_3 , згідно з яким зазначене приміщення було передано від ЗАТ „Київнафтопродукт" Державному митному комітету України; вилученою в БТІ м.Києві заявою ОСОБА_15 до БТІ м. Києва від 24.12.2004 про реєстрацію домоволодіння по АДРЕСА_3 за ЗАТ НПФ „Оберіг"; двома вилученими в БТІ м. Києва нотаріально завіреними копіями підробленого рішення від 15.04.1996 Жовтневого районного суду м. Харкова; вилученою в БТІ м. Києва підробленою копією ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 25.11.2004; копією заяви директора TOB „Хімбуд-Груп ЛТД" ОСОБА_17 до БТІ м. Києва від 04.04.2005 № 1 про реєстрацію права власності на будинок АДРЕСА_3 ; вилученою у судді Жовтневого районного суду м. Харкова ОСОБА_18 заявою ліквідатора ЗАТ НПФ „Оберіг" ОСОБА_15 від 15.11.2004 про зняття арешту з об`єктів нерухомості та визнання права власності на них за фондом „Оберіг"; вилученим у судді Жовтневого районного суду м.Харкова ОСОБА_18 оригіналом справжньої ухвали від 25.11.2004 Жовтневого районного суду м.Харкова, згідно з якою було відмовлено в задоволенні заяви ліквідатора ЗАТ НПФ „Оберіг" ОСОБА_15 про визнання права власності на об`єкти нерухомості, зокрема на будинок АДРЕСА_3 ; вилученою у судді Жовтневого районного суду м.Харкова ОСОБА_18 копією ухвали від 12.10.1995 Жовтневого районного суду м. Харкова, згідно з якою було накладено арешт на будинок АДРЕСА_3 ; посвідченою приватним нотаріусом ОСОБА_37 копією ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 25.11.2004, а також ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 12.10.1995, які було подано 15.06.2005 ОСОБА_15 до прокуратури Жовтневого району м. Харкова; вилученою в Першій київській державній нотаріальній конторі копією ухвали Жовтневого районного суду м.Харкова від 25.11.2004; вилученими в Першій київській державній нотаріальній конторі двома копіями ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 12.10.1995; вилученим у приватного нотаріуса ОСОБА_25 реєстраційним посвідченням № НОМЕР_2 БТІ м. Києва від 18.01.2005, згідно з яким право власності на будинок АДРЕСА_3 визнано за ЗАТ НПФ „Оберіг" на підставі підроблених документів - рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 15.04.1996 і ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 25.11.2004; вилученим у приватного нотаріуса ОСОБА_25 підробленим рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 15.04.1996; вилученою у приватного нотаріуса ОСОБА_25 підробленою ухвалою Жовтневого районного суду м.Харкова від 25.11.2004; вилученим у ОСОБА_17 актом прийому-передачі від 04.04.2005 нежилого приміщення по вул. Саксаганського, 66 літера А в м. Києві від ЗАТ НПФ „Оберіг" в особі ліквідатора ОСОБА_15 підприємству TOB „Хімбуд-Груп ЛТД" в особі генерального директора ОСОБА_17 , у якому зазначено, що продавець (ЗАТ НПФ „Оберіг" в особі ОСОБА_15 ) передав, а покупець (TOB „Хімбуд-Груп ЛТД" в особі ОСОБА_17 ) прийняв зазначений будинок, а також вказані завідомо неправдиві відомості про те, що покупець повністю оплатив вартість вказаного будинку згідно з умовами вищевказаного договору купівлі-продажу, що не відповідало дійсності, оскільки ніяких грошових коштів за договором купівлі-продажу на час складання зазначеного акту сплачено не було; вилученим у приватного нотаріуса ОСОБА_25 договором від 04.04.2005 купівлі-продажу нежилого будинку АДРЕСА_3 , укладеним між ЗАТ НПФ „Оберіг" в особі ліквідатора ОСОБА_15 і TOB „Хімбуд-Груп ЛТД" в особі ОСОБА_17 .

Том 6, а. с. 6-7, 8-11, 32, 34-35,36,13,132, 138-139,137; Том 2 а.с.8-9,18,21; Том 7 а.с.108-109, 125,127; Том 6 а.с.188, 189,190; Том 10 а.с.125; Том 6 а.с.211;

- висновком судово-почеркознавчої експертизи № 2645 від 21.04.2006 КНДІСЕ, згідно з яким підпис від імені судді ОСОБА_19 , а також підпис від імені секретаря ОСОБА_20 , зображення яких розміщені в копії рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 15.04.1996, яке було вилучено в БТІ м. Києва 22.11.2005, виконано не ОСОБА_19 і не ОСОБА_20

том 2 а. с. 120-121;

-висновком судово-почеркознавчої експертизи № 3590 від 30.06.2006 КНДІСЕ, згідно з яким підпис від імені судді ОСОБА_19 , а також підпис від імені секретаря ОСОБА_20 в рішенні Жовтневого районного суду м. Харкова від 15.04.1996, яке було вилучено 13.04.2006 у приватного нотаріуса ОСОБА_25 , виконано не ОСОБА_19 і не ОСОБА_20

том 2 а. с. 144-146;

-висновком судово-технічної експертизи документів КНДІСЕ № 3591 від 22.05.2006, згідно з яким відтиск печатки у рішенні Жовтневого районного суду м.Харкова від 15.04.1996, яке було вилучено 13.04.2006 у приватного нотаріуса ОСОБА_25 , являє собою кольорове зображення, що виконано за допомогою кольорового струминного принтера

том 2 а. с. 140;

-висновком судово-почеркознавчої експертизи № 2643 від 20 червня 2006 КНДІСЕ, згідно з яким підписи від імені судді ОСОБА_18 в копії ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 25.11.2004, яка була вилучена в БТІ м.Києва 22.11.2005, виконані не ОСОБА_18

том 2 а. с. 125-127;

-висновком судово-технічної експертизи документів КНДІСЕ № 2644 від 22.05.2006, згідно з яким зображення відбитку печатки в копії ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 25.11.2004, яка була вилучена в БТІ м. Києва 22.11.2005, являє собою кольорове зображення, що виконано за допомогою кольорового струминного принтера

том 2 а. с. 131;

-висновком судово-технічної експертизи документів КНДІСЕ № 3554 від 22.05.2006, згідно з яким відтиск печатки в ухвалі Жовтневого районного суду м.Харкова від 25.11.2004, яка була вилучена 13.04.2006 у приватного нотаріуса ОСОБА_25 , являє собою кольорове зображення, що виконано за допомогою кольорового струминного принтера

том 2 а. с. 154;

-висновком судово-почеркознавчої експертизи № 3555 від 20.06.2006 КНДІСЕ, згідно з яким підпис від імені судді ОСОБА_18 в ухвалі Жовтневого районного суду м. Харкова від 25.11.2004, яка була вилучена 13.04.2006 у приватного нотаріуса ОСОБА_25 , виконаний не ОСОБА_18

том 2 а. с. 159-160;

-висновком судово-почеркознавчої експертизи №244 від 22.05.2009, згідно з яким:

1.Підпис від імені ОСОБА_15 в акті від 04.04.2005 прийому-передачі нежилого будинку АДРЕСА_3 виконаний ОСОБА_15 ;

2.Підпис від імені ОСОБА_17 в акті від 04.04.2005 прийому - передачі нежилого будинку АДРЕСА_3 виконаний ОСОБА_17 ;

3.Підпис від імені ОСОБА_38 на проти друкованих слів «Одержав касир» у прибутковому - касовому ордері від 21.01.2005 про отримання коштів у сумі 75000,00 гривень, виконано ОСОБА_15 ;

4.Підпис від імені ОСОБА_38 в двох актах (вилучених у ОСОБА_39 і ОСОБА_17 ) від 21.05.2005 прийому - передачі грошових коштів у сумі 75000,00 гривень за договором від 04.04.2005, виконано ОСОБА_15 ;

5.Рукописний запис «Получено 2500,00 гривень, общая сумма полученных средств составляет 77500,00 грн», у вилученому в ОСОБА_17 акті від 21.05.2005 прийому - передачі грошових коштів в сумі 75000,00 гривень за договором від 04.04.2005, виконано ОСОБА_15 ;

6.Підпис у 8 (восьми) квитанціях до прибутково касових ордерів №1/05 від 20.05.2005, №2/05 від 21.05.2005, №3/05 від 23.05.2005, №4/05 від 24.05.2005, №5/05 від 25.05.2005, №6/05 від 26.05.2005, №7/05 від 27.05.2005, №8/05 від 28.05.2005, виконано ОСОБА_15

том 11 а.с. 9-13;

-протоколом від 17.08.2006 огляду журналу обліку прийому заяв на реєстрацію права власності на об`єкти нерухомості БТІ м. Києва, згідно з яким 24.12.2004 ліквідатором ЗАТ НПФ «Оберіг» ОСОБА_15 до БТІ м. Києва було подано заяву про реєстрацію права власності на будинок АДРЕСА_3 , а 05.04.2005 було подано аналогічну заяву товариством «Хімбуд-Груп ЛТД»

том 8, а. с. 163-176;

-протоколом від 17.08.2006 огляду двох томів реєстрової книги БТІ м. Києва № 1-3 1-142, згідно з яким у зазначеній книзі є записи про реєстрацію права власності на будинок АДРЕСА_3 за підприємством «Київнафтопродукт» на підставі договору купівлі-продажу від 01.04.1994, за Державним митним комітетом України на підставі договору купівлі-продажу від 09.08.1995, за ЗАТ НПФ «Оберіг» на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 15.04.1996 та ухвали цього ж суду від 25.11.2004, за TOB «Хімбуд-Груп ЛТД» на підставі договору купівлі-продажу від 04.04.2005

том 8 а. с. 177-181;

-протоколом від 01.03.2006 огляду журналу судових засідань за 1996 рік судді Жовтневого районного суду м. Харкова ОСОБА_19 , згідно з яким судові засідання 15.04.1996 не відбувалися

том 6 а. с. 79-80;

-протоколом огляду справжньої ухвали Жовтневого районного суду м.Харкова від 25.11.2004, вилученої у судді даного суду ОСОБА_18 , та підробленої ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 25.11.2004, вилученої у приватного нотаріуса ОСОБА_25 .

Згідно з даним протоколом огляду, під час огляду зазначених документів було встановлено, що вступна та описова частини справжньої та підробленої ухвал співпадають, однак в мотивувальній частині ухвали, вилученої у судді ОСОБА_18 , міститься текст наступного змісту: „разом з тим, суд вважає, що заява про підтвердження права власності на вказані вище об`єкти нерухомості за ЗАТ НПФ „Оберіг" задоволенню не підлягає, так як дане питання може бути вирішено тільки в позовному порядку", в той час, як в ухвалі, вилученій у приватного нотаріуса ОСОБА_25 , в мотивувальній частині зазначено: „Разом з тим, суд вважає, що заява про підтвердження права власності на вказані вище об`єкти нерухомості за ЗАТ НПФ „Оберіг" підлягає задоволенню".

Крім того, в резолютивній частині ухвали, вилученої у нотаріуса ОСОБА_25 , є запис наступного змісту: „Визнати право власності на нерухомість - нежилий будинок АДРЕСА_3 , площею 850, 8 кв. м. за ЗАТ НПФ „Оберіг"", в той час як в ухвалі, вилученій у судді ОСОБА_18 , такий запис відсутній

том 8 а. с.155-158;

-довідкою-характеристикою Київського міського БТІ № 1037243 від 01.04.2005, згідно з якою загальна площа будинку АДРЕСА_3 850,8 квадратних метрів, а загальна балансова вартість даного будинку один мільйон п`ятсот тисяч гривень

том 6 а. с. 187;

-листом Державного департаменту з питань банкрутства № 216-50-24/164 від 28.07.2006, згідно з яким 09.08.2001 Міністерством економіки України ОСОБА_15 була видана ліцензія серії АА № 047633 на право провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), строк дії по 09.08.2004. 27.08.2004 Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України ОСОБА_15 було видано ліцензію на зазначений вид діяльності серії АА № 779223, строк дії якої по 26.08.2007. Дану ліцензію було анульовано наказом Міністерства економіки України № 223 від 01.08.2005

том 8 а. с. 2-3;

-довідкою дочірнього підприємства «Агентство нерухомості «Благовіст» Либідський» № 963 від 09.08.2006, згідно з якою орієнтовна вартість будинку АДРЕСА_3 станом на січень 2005 року складала від 4,5 до 5,5 мільйонів гривень

том 8 а. с. 22;

-листом № 1964 від 03.03.2006 Жовтневого районного суду м. Харкова, згідно з яким 15.04.1996 головою зазначеного суду ОСОБА_19 не виносилося рішення про визнання недійсним договору купівлі-продажу будинку АДРЕСА_3 , укладеного між ЗАТ «Київнафтопродукт» і Митним комітетом України; цивільна справа про визнання недійсним зазначеного договору купівлі-продажу та про визнання власником вказаного будинку ЗАТ НПФ «Оберіг» у 1996 році судом не розглядалась

том 2 а. с. 76;

-актом ревізії фінансово-господарської діяльності ЗАТ НПФ «Оберіг» №12320-287 від 30.08.2000, згідно з яким 25.05.1995 між ЗАТ «Київнафтопродукт» і ЗАТ НПФ «Оберіг» був укладений договір купівлі-продажу нежилого будинку АДРЕСА_3 за 123 мільярди карбованців. На виконання зазначеного договору в травні та червні 1995 ЗАТ НПФ «Оберіг» перерахувало грошові кошти в суму 80 мільярдів карбованців. У зв`язку з тим, що купівля-продаж зазначеного будинку не відбулася, ЗАТ НПФ «Оберіг» звернулося до ЗАТ «Київнафтопродукт» з проханням повернути грошові кошти, перераховані за будинок. Після цього грошові кошти фонду «Оберіг» були частково повернуті, при цьому заборгованість ЗАТ «Київнафтопродукт» перед ЗАТ НПФ «Оберіг» станом на 01.01.1996 складала 64,1 мільярдів карбованців

том 3 а. с. 112-114;

-актом № 05-30/1120 від 19.12.2007 КРУ в м. Києві ревізії фінансово-господарської діяльності TOB «Хімбуд-Груп ЛТД» за період 17.02.2005 (часу створення) по 01.02.2007. Згідно з цим актом за вказаний період підприємство доходів не отримувало, господарська діяльність на підприємстві відсутня, перерахування грошових коштів на користь ЗАТ «НПФ «Оберіг» не встановлено.

том 10 а.с. 107-120;

-довідкою № 21 від 03.03.2006 приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_37 , згідно з якою 29.11.2004 нею посвідчувалися фотокопії ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 25.11.2004 за зверненням громадянина ОСОБА_40 , що надав для посвідчення фотокопій зазначену ухвалу

том 2 а. с. 74-75;

-довідкою № 5 від 04.05.2006 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_21 , згідно з якою 18.01.2005 для засвідчення вірності фотокопії рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 15.04.1996 до неї звернувся громадянин ОСОБА_15

том 2 а. с. 54;

-довідкою Державної податкової інспекції у Солом`янському районі м. Києва від 10.02.2006, згідно з якою TOB «Хімбуд-Груп ЛТД» з моменту реєстрації до теперішнього часу звітує по податку на прибуток та податку на додану вартість з нульовими показниками

том 2 а. с. 58;

-довідкою управління Пенсійного фонду України в Солом`янському районі м.Києва № 2643/07 від 27.07.2006, згідно з якою в зв`язку з відсутністю фінансово-господарської діяльності на TOB «Хімбуд-Груп ЛТД» немає відомостей про працівників цього підприємства

том 8 а. с. 12;

-довідкою ЗАТ «ТАС-Інвестбанк» № ОУ/407 від 14.08.2006, згідно з якою за період з часу відкриття ОСОБА_17 рахунку TOB «Хімбуд-Груп ЛТД» № 26000107550101 операцій по даному рахунку не проводилося, залишок складає 0 гривень 0 копійок

том 7 а. с. 256;

-випискою про рух грошових коштів по відкритому ОСОБА_17 рахунку TOB «Хімбуд-Груп ЛТД» № НОМЕР_5 в філії АКІБ «УкрСиббанк» «Київське регіональне управління», згідно з якою з часу відкриття рахунку з 10.03.2005 по 01.08.2006 загальні обороти грошових коштів по рахунку складають 1445 гривень 16 копійок, залишок коштів на рахунку складає 4 гривні 84 копійки

том 7 а. с. 303;

-довідкою № 27758 від 15.08.2006 БТІ м. Києва, згідно з якою арбітражний керуючий ОСОБА_15 24.12.2004 звернувся до БТІ м. Києва із заявою про реєстрацію права власності нежилого будинку по АДРЕСА_3

том 8 а. с. 18;

-постановою Господарського суду Харківської області від 27.04.2004 по справі № Б-19/36-04, згідно з якою ЗАТ НПФ „Оберіг" було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру цього фонду, а ліквідатором ЗАТ НПФ „Оберіг" був призначений арбітражний керуючий ОСОБА_15

том 4 а. с. 107-109;

-копією ліцензії Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України серії АА № 779223 від 27.08.2004 на ім`я ОСОБА_15 на право провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)

том 7 а. с. 74;

-копією рішення Господарського суду м. Києва від 05.06.2006 по справі № 40/49 за позовом Генеральної прокуратури України в інтересах держави в особі Державної митної служби України про визнання права власності на будинок по АДРЕСА_3 за Державною митною службою України та про визнання недійсним договору купівлі-продажу будинку від 04.04.2005, укладеного між ЗАТ НПФ „Оберіг" в особі ліквідатора ОСОБА_15 і TOB „Хімбуд-Груп ЛТД" в особі ОСОБА_17 . Згідно з цим рішенням було визнано недійсним зазначений договір купівлі-продажу від 04.04.2005, а право власності на будинок АДРЕСА_3 було визнано за Державною митною службою України

том 8 а. с. 39-51;

-речовими доказами - актом від 21.05.2005 прийому-передачі грошових коштів, згідно з яким ЗАТ НПФ «Оберіг» у особі ліквідатора ОСОБА_15 прийняло від TOB «Хімбудгруп ЛТД» у особі ОСОБА_17 гроші в сумі 75 000 гривень, які TOB «Хімбудгруп ЛТД» оплатило згідно договору від 04.04.2005 купівлі-продажу будинку по АДРЕСА_3 , прибутковим касовим ордером від 21.05.2005, відповідно до якого ЗАТ НПФ «Оберіг» у особі ліквідатора ОСОБА_15 прийняло від TOB «Хімбудгруп ЛТД» у особі ОСОБА_17 гроші в сумі 75 000 гривень, які TOB «Хімбудгруп ЛТД» оплатило згідно договору від 04.04.2005 купівлі-продажу будинку по АДРЕСА_3

том 7 а. с. 81-82;

-речовим доказом - актом від 21.05.2005 прийому-передачі грошових коштів. У даному акті зазначено, що ЗАТ НПФ «Оберіг» у особі ліквідатора ОСОБА_15 прийняло від TOB «Хімбудгруп ЛТД» у особі ОСОБА_17 гроші в сумі 75 000 гривень, які TOB «Хімбудгруп ЛТД» оплатило згідно договору від 04.04.2005 купівлі-продажу будинку по АДРЕСА_3 . Окрім того, в цьому акті ОСОБА_15 власноручно виконаний рукописний запис про те, що він додатково отримав 2 500 гривень і що загальна сума отриманих коштів складає 77 500 гривень

том 10 а. с. 144;

-речовими доказами - квитанціями прибуткових касових ордерів №1/05 від 20.05.2005, №2/05 від 21.05.2005, №3/05 від 23.05.2005, №4/05 від 24.05.2005, №5/05 від 25.05.2005, №6/05 від 26.05.2005, №7/05 від 27.05.2005, №8/05, згідно з якими ліквідатор ЗАТНПФ «Оберіг» ОСОБА_15 прийняв від TOB «Хімбудгруп ЛТД» у особі ОСОБА_17 гроші в сумі 77 500 гривень, які TOB «Хімбудгруп ЛТД» оплатило згідно договору від 04.04.2005 купівлі-продажу будинку по АДРЕСА_3

том 10 а. с. 136-143;

-копією акту прийому-передачі від 13.12.2005, згідно з яким арбітражний керуючий ОСОБА_15 передав ліквідатору ЗАТ НПФ «Оберіг» документи (листування з громадянами, реєстри замовних листів, конверти від листів кредиторів). Згідно з цим актом, ОСОБА_15 грошей у сумі 77 500 гривень, отриманих ним від директора TOB «Хімбудгруп ЛТД» за договором купівлі-продажу нежилого будинку від 04.04.2005, ліквідатору ОСОБА_30 не передав

том 2 а. с. 218;

- матеріалами дізнання.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_15 визнавав свою вину частково, у зв`язку з тим, що можливо він халатно поставився до своїх обов`язків ліквідатора «Оберіг».

Так, суд вважає таке твердження підсудного неправдивим, даним лише з метою уникнути кримінальної відповідальності за фактично вчинені дії.

З матеріалів справи вбачається, що підсудний ОСОБА_15 під час досудового слідства неодноразово в своїх показаннях зазначав, що він розумів, що рішення суду від 15.04.1996 року та ухвала суду від 25.11.2004 року є підробленими документами. А тому його дії вчинені не з необережності, а мають умисний характер.

Крім того судом до уваги взяті початкові показання підсудного ОСОБА_33 (т.7 а.с.13-20, 33-41,42-47), згідно яких він вказував, що умисел на вчинення злочину у нього виник завчасно, про що він домовлявся з іншими особами, що і було реалізовано в подальшому.

Також в судовому засіданні оглянутий акт прийому- передачі грошових коштів в сумі 77500, згідно якого передавалися вказані кошти ОСОБА_15 . У суду немає сумнівів у справжності та належності вказаного доказу, що підтверджує наявність вини підсудного у привласненні чужого майна. Навіть сам ОСОБА_15 в судовому засіданні підтвердив справжність даного документу.

Враховуючи все вищезазначене, суд вважає доказаною вину підсудного ОСОБА_15 , оскільки його вина підтверджується письмовими та іншими доказами, в сукупності.

З огляду на викладене суд вважає, що підсудний ОСОБА_15 вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 190 КК України, а саме придбання права на майно шляхом обману ( шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб та в особливо великих розмірах; злочин, передбачений ч. 2ст.364 КК України, а саме зловживання службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів та в інтересах третіх осіб, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам та інтересам юридичних осіб, і спричинило тяжкі наслідки; злочин, передбачений ч.5ст.27 ч.2 ст.358 КК України, а саме пособництво у підробленні за попередньою змовою групою осіб документів, які видаються та посвідчуються установою і надають права, з метою їх використання як підроблювачем, так і іншою особою; злочин, передбачений ч.3 ст.358 КК України, а саме використання завідомо підроблених документів; злочин, передбачений ч.2 ст.366 КК України, а саме службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки; злочин, передбачений ч.4 ст.191 КК України, а саме привласнення чужого майна у великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

При обранні міри покарання підсудному ОСОБА_15 суд враховує наступні обставини:

-ступінь тяжкості вчинених підсудним злочинів: злочин, передбачений ч.4 ст. 190 КК України, віднесений кримінальним законом до категорії особливо тяжких; злочини, передбачені ч.2 ст.364, ч.4 ст.191 КК України, - до категорії тяжких; злочин, передбачений ч.2 ст.366 КК України, - до категорії середньої тяжкості; злочини, передбачені ч.2 ст.358, ч.3 ст.358 КК України, - до невеликої тяжкості;

-особу винного, який на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, позитивно характеризується;

-його відношення до вчиненого визнав вину частково.

Обставини, що пом`якшують покарання підсудному ОСОБА_15 , відповідності зі ст. 66 КК України, судом не встановлені.

Обставини, що обтяжують покарання підсудному ОСОБА_15 , згідно ст.67 КК України, також не встановлені судом.

Таким чином, суд вважає, що перевиховання та виправлення підсудного ОСОБА_15 не можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому необхідно призначити покарання в межах санкцій ч. 4 ст. 190, ч.2 ст.364, ч.4 ст.191, ч.2 ст.366, ч.3 ст.358, ч.2 ст.358 КК України у виді позбавлення волі та обмеження волі, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій та з конфіскацією майна.

За ч.3 ст.358, ч.5 ст.27 ч.2 ст.358 КК України необхідно звільнити ОСОБА_15 від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до відповідальності, відповідно до ст. 49,74 КК України.

Оскільки, підсудний ОСОБА_15 вчинив декілька злочинів, передбачених різними статтями кримінального кодексу, то остаточне покарання необхідно йому призначити відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та приєднання додаткових покарань.

Відповідно до вимог ст. 72 КК України зарахувати засудженому час попереднього ув`язнення у строк відбуття покарання.

В той же час, суд, враховуючи заяву підсудного, вважає за необхідне звільнити засудженого від відбування покарання на підставі ст.2 Закону України « Про амністію у 2014 році», як такого, що засуджується за вчинення злочинів, не поєднаних із насильством, небезпечним для життя і здоров`я і на день набрання чинності цим Законом відбув не менше однієї чверті призначеного строку основного покарання, оскільки, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_15 перебував під вартою в Київському СІЗО з 08.07.2006 року до 28.09.2010 року.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 81 КПК України.

Судові витрати підлягають стягненню з ОСОБА_15 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_15 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч.2 ст.364, ч.4 ст.191, ч.3 ст.358, ч.2 ст.366, ч.5 ст.27 ч.2 ст.358КК України і призначити йому покарання:

- по ч.4 ст.190 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- по ч.2 ст.364 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 2 (два) роки;

- по ч. 4 ст. 191 КК України у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 3 (три) роки;

- по ч. 2 ст. 366 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 1 (один) рік;

- по ч.3 ст.358 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі.

- по ч.5 ст.27 ч.2 ст.358 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

Звільнити ОСОБА_15 від відбування покарання за вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 358, ч.5 ст.27, ч.2 ст.358 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та приєднання додаткових покарань, визначити остаточно ОСОБА_15 покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 3 (три) роки та з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

Звільнити ОСОБА_15 від відбування покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 3 (три) роки та з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна, за вчинення злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч.2 ст.364, ч.4 ст.191, ч.2 ст.366 КК України, у зв`язку із застосуванням до нього ст.2 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_15 у виді підписки про невиїзд - скасувати.

Речові докази:

- документи, які зберігаються в матеріалах кримінальної справи - зберігати в матеріалах кримінальної справи.

Стягнути із засудженого ОСОБА_15 на р/р №35226002000466 код №25575285, МФО 821018 (Отримувач платежу: ГУДКУ в Київській області для НДЕКЦ при ГУ МВС України в м.Києві, з приміткою послуги експерта), гроші в сумі 1095 гривень 25 копійок.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя ОСОБА_1