Ухвала

від 17.07.2014 по справі 314/4403/14-ц

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/4403/14-ц

Провадження № 2/314/1255/2014

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про забезпечення позову

17 липня 2014 року м. Вільнянськ

Суддя Вільнянського районного суду Запорізької області Мануйлова Н.Ю., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

До Вільнянського районного суду Запорізької області звернувся ОСОБА_1 (проживає: АДРЕСА_1), з позовом до ОСОБА_2 про визнання спільним сумісним майном та поділ незавершеного будівництвом житлового будинку та земельної ділянки.

Провадження у справі відкрито 15 липня 2014 року.

Позивач подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом

- накладення арешту на - незавершений будівництвом житловий будинок та на земельну ділянку площею 0,1166га, кадастровий номер 2321586100:07:001:0044, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1;

- заборонити ОСОБА_2 вчиняти будь-які юридично значимі дії по оформленню та відчуженню права власності на: - незавершений будівництвом житловий будинок та - земельну ділянку площею 0,1166га, кадастровий номер 2321586100:07:001:0044, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

При цьому позивач вказав, згідно резолютивної частини позовної заяви, ОСОБА_1 просить суд про визнання за ним права спільної сумісної власності на будинок та земельну ділянку набуті у шлюбі.

В той же час, як вказує позивач, відповідачка намагається позбавити позивача права власності на спільне майно шляхом отримання в реєстраційній службі свідоцтва про право власності на майно - недобудований житловий будинок, та в подальшому продати його без відома позивача.

Така можливість існує, оскільки з січня 2014 року сторони вже розлучені, а в разі отримання нею свідоцтва про право власності на недобудований будинок в липні 2014 року, складається помилкове враження, що вона набула його у власність вже після розірвання шлюбу, в той час, як він куплений у шлюбі за нотаріальним договором від 13.07.2004 року.

З метою недопущення незаконного продажу спірного майна, 13 травня 2014 року ОСОБА_1, звернувся з відповідною заявою до районної реєстраційної служби. У відповідь на вказану заяву, реєстраційна служба надала лист від 09.07.2014 року, згідно якого вказала, що інформація повідомлена ОСОБА_1 не є підставою для відмови ОСОБА_2 у реєстрації права власності на спірний будинок, шляхом отримання свідоцтва про право власності.

Окрім того, 09 липня 2014 року відповідачка незаконно провела інвентаризацію спірного будинку, як обов'язкову умову для отримання свідоцтва про право власності. З цього приводу позивач звернувся з заявою - клопотанням до Вільнянського БТХ, яке наразі залишається без відповіді.

При цьому позивач зазначає, що якщо реєстраційна служба проведе або вже провела державну реєстрацію її права власності на спірне майно (весною - літом 2014 року), то з урахуванням того, що з січня 2014 року сторони розлучені (додане рішення суду), складається помилкове враження про те, що спірне майно, є особистою власністю позивачки, набуте нею після розірвання шлюбу, і вона може його продати без дозволу, та в супереч законним правам та інтересам ОСОБА_1

Таким чином, в разі відчуження спірного майне в ході розгляду даної справи, будь-яке рішення у цій справі буде незаконним - як таке, що ухвалене у відношенні прав та інтересів осіб, які не брали участі у розгляді справи.

Отже, невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому.

Оскільки ОСОБА_1 у позові ставить питання про визнання за ним права спільної сумісної власності з відповідачкою, такий вид забезпечення позову, як накладення арешту на спірне майно є співмірним із заявленими позовними вимогами та не порушує праве та інтереси інших осіб, які не є учасниками розгляду даної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Згідно з ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Позов забезпечується: накладенням арешту на майно та забороною вчиняти певні дії. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Враховуючи, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, суд вважає за необхідне забезпечити позов шляхом накладення арешту на вказане в позові майно.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на незавершений будівництвом житловий будинок та на земельну ділянку площею 0,1166га, кадастровий номер 2321586100:07:001:0044, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1;

Заборонити ОСОБА_2 вчиняти будь-які юридично значимі дії з оформлення та відчуження права власності на незавершений будівництвом житловий будинок та земельну ділянку площею 0,1166га, кадастровий номер 2321586100:07:001:0044, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвала підлягає негайному виконанню, проте може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги через суд першої інстанції. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Н.Ю.Мануйлова

17.07.2014