Постанова

від 29.07.2014 по справі 826/4450/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/4450/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А.

Суддя-доповідач: Горбань Н.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 липня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Горбань Н.І.,

суддів: Міщука М.С., Федотова І.В.,

при секретарі: Бєліцькій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БСХ Побутова Техніка» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.05.2014 року у справі за його позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «БСХ Побутова Техніка» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у місті Києві про визнання протиправним рішення Інспекції про визнання протиправним рішення Інспекції про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 14.02.2014 р. № 000006; визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафних санкцій від 14.02.2014 р. № 000005 на суму 25 500 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.05.2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, ТОВ «БСХ Побутова Техніка» подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на її думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, про задоволення позову. В своїй апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення. Вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, які мають істотне значення для справи, а встановлені судом висновки не відповідають обставинам справи, що є підставою для скасування рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, що з'явились в засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Інспекцією з питань захисту прав споживачів у м. Києві проведено перевірку ТОВ «БСХ Побутова техніка», яке є особою, що ввела нижче приведену продукцію в обіг, є особою, що діє за дорученням виробника, та є уповноваженою особою виробника.

Предмет перевірки - перевірка характеристик продукції.

Для цілей проведення перевірки оформлено направлення від 22.11.2013 р., яке оформлено з посиланням на Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», ст. 11 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», Закон України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», а також з посиланням на наказ № 566 від 22.11.2013 р.

Згідно з направленням фахівцям Інспекції доручено здійснити перевірку щодо характеристик продукції у формі позапланової/невиїзної, поєднаної з виїзною у відповідності до ч. 6 ст. 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

У направленні зазначено, що проводилась перевірка у суб'єкта господарювання - позивача, який розташований у м. Київі, вул. Радищева, 10/17, кор.. «Б».

У направленні визначено строк проведення перевірки - з 24.12.2013 р. по 13.01.2014 р.

Підставою проведення перевірки є ст. 11 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», лист Держспоживінспекції від 05.11.2013 р. № 5097-2-7/6.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 13.01.2014 р. № 000001 (далі - Акт перевірки).

Зазначено, що в ході перевірки не надано повного складу технічної документації, яка повинна надавати можливість оцінити відповідність електрообладнання вимогам Технічних регламентів та включати процес проектування, виробництва та функціонування обладнання, а саме відсутні:

- загальні конструкторські та виробничі креслення;

- описи та пояснення, необхідні для розуміння зазначених креслень та схем і функціонування електрообладнання, наявність яких передбачена Технічним регламентом приладів, що працюють на газоподібному паливі (затверджений постановою КМ України від 24.09.2008 р. № 856), Технічним регламентом з електромагнітної сумісності обладнання (затверджений постановою КМ України від 29.08.2009 р. № 785), Технічним регламентом безпеки низьковольтного електричного обладнання (затверджений постановою КМ України від 29.10.2009 р.).

14.02.2014 р. Інспекцією прийнято постанову № 000005 про накладення штрафу на позивача у розмірі 25 500 грн. В постанові зазначено, що позивач є особою, що вводить в обіг продукцію, яка не відповідає встановленим вимогам, а саме - на продукцію не надано повного складу технічної документації, за що передбачена відповідальність згідно з п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

14.02.2014 р. Інспекцією прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 000006, а саме зазначено: обмежити надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами; тимчасово заборонити надання продукції на ринку, у відповідності із ч. 5 ст. 30 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено законність та обґрунтованість оскаржуваних рішень.

В даному випадку апеляційна інстанція не може погодитись з такими висновками з огляду на наступне.

Відповідно до положень підпункту "а" пункту 2 частини 1 статті 22 ЗУ «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» обмеження надання продукції на ринку є обмежувальним (корегувальним) заходом ринкового нагляду.

Відповідно до ст.29 ЗУ «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам, орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

Лише в тому випадку, якщо органом ринкового нагляду за результатами аналізу повідомлення відповідного суб'єкта господарювання про виконання ним рішення про усунення невідповідності продукції встановленим вимогам та/або перевірки стану виконання суб'єктом господарювання цього рішення, проведених відповідно до статті 34 цього Закону, встановлено, що невідповідність продукції встановленим вимогам не усунено або усунено частково, орган ринкового нагляду відповідно до затвердженої Кабінетом Міністрів України методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів вживає таких обмежувальних (корегувальних) заходів: обмеження, заборона надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу, відкликання продукції (ч.4 ст. 29 ЗУ «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»). Таким чином, діючий ЗУ «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» наводить чіткий перелік дій та їх послідовність щодо проведення перевірки.

Згідно частини 11 статті 33 ЗУ «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» до прийняття рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів орган ринкового нагляду надає (надсилає) суб'єкту господарювання, щодо якого передбачається прийняти рішення, проект відповідного рішення з пропозицією надати в письмовій формі свої пояснення, заперечення до проекту рішення, інформацію про вжиття ним заходів, спрямованих на запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам, усунення невідповідності продукції, що є предметом проекту рішення, встановленим вимогам.

Частиною 12 статті 33 ЗУ «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» визначено, що Суб'єкт господарювання, якого стосується проект рішення, має право надати (надіслати) органу ринкового нагляду свої пояснення, заперечення та/або інформацію до проекту такого рішення протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту. Цей строк може бути продовжено органом ринкового нагляду за обґрунтованим клопотанням відповідного суб'єкта господарювання.

Як встановлено судовою колегією, відповідач не надавав позивачу проекту Рішення, чим порушив права позивача надавати свої пояснення, заперечення та інформацію.

Відповідач безпідставно та з порушенням вимог частини 1 статті 23 названого Закону, визнав, що продукція позивача, характеристики якої перевірялися, становить серйозний ризик.

Стаття 29 ЗУ «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» визначає, що у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам та одночасно становить серйозний ризик, орган ринкового нагляду вживає обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених частиною першою статті 28 цього Закону.

Отже, якщо відповідач прийняв Рішення, це свідчить, що відповідач дійшов до висновку, що продукція позивача, є такою, що становить серйозний ризик.

З частини 1 статті 23 ЗУ «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» вбачається, що під час перевірок характеристик продукції проводяться документальні перевірки, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, а за наявності підстав вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - відбір та експертиза (випробування) зразків продукції.

Таким чином, можна стверджувати, що відповідач порушив зазначену норму, оскільки перевірка була перевіркою характеристик продукції, при цьому, рішення про те, що продукція становить серйозний ризик прийнято без дослідження зразків.

Пунктами 1 та 2 «Методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2011 р. № 1407 (далі - Методика), встановлено, що згідно з цією Методикою визначаються критерії оцінки ризику, умови та обставини, за яких органи державного ринкового нагляду в межах сфери їх відповідальності обирають відповідні обмежувальні (корегувальні) заходи, яких необхідно вжити. Також ця Методика застосовується під час обрання органами ринкового нагляду обмежувальних (корегувальних) заходів у випадках, передбачених частиною першою статті 28 та частиною четвертою статті 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», для запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам.

Відповідач всупереч законодавству взагалі не використовував Методику та обрав, зазначений у Рішенні обмежувальний (корегувальний) захід без оцінки ризику, умови та обставин.

Пунктом 10 Методики визначено, що на підставі проведеного аналізу розробляється сценарний план ймовірності виникнення ризику, що може становити продукція, згідно з додатком 1 до Методики. А пункт 14 Методики встановлює, що заповнена форма сценарного плану є невід'ємною частиною акта перевірки характеристик продукції та рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

Сценарного плану, як невід'ємної частини акту перевірки, до Акту перевірки та до Рішення не додано (у Акті перевірки на стор. 5 поставлено прочерк у місці, призначеному для кількості аркушів сценарію), що є наочним порушенням законодавства.

Таким чином, видання Рішення без виконання вимог, визначених постановою КМ України від 26.12.2011р. № 1407, є протиправним.

Слід зауважити, що позивач має та надав всі необхідні документи для оцінки характеристик продукції, що перевірялася. У акті перевірки (сторінки 4-6). Відповідач підтвердив, що надані 4 декларації про відповідність, 2 сертифікати відповідності та 15 протоколів випробувань.

Відповідно до статті 1 ЗУ «Про підтвердження відповідності» сертифікат відповідності - документ, який підтверджує, що продукція, відповідає встановленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа, визначеного законодавством.

Стаття 11 цього ж Закону, визначає що сертифікація в законодавчо регульованій сфері провадиться згідно з вимогами технічних регламентів. За результатами проведення сертифікації у разі позитивного рішення призначеного органу з оцінки відповідності, заявникові видається сертифікат відповідності, зразок якого затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері оцінки відповідності.

Таким чином, наявність у позивача сертифікатів на всі види продукції, що перевірялася Відповідачем, підтверджує відповідність цієї продукції технічним регламентам.

Пункт 13 статті 23 ЗУ «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» визначає, що у разі, якщо суб'єктом господарювання надано протоколи випробувань продукції або сертифікати відповідності, видані акредитованими органами з оцінки відповідності, органи ринкового нагляду беруть до уваги ці документи при проведенні перевірок характеристик продукції.

В порушення цієї норми закону відповідач проігнорував наявні сертифікати відповідності та зазначив у Рішенні, що продукція, яка введена в обіг ТОВ «БСХ Побутова Техніка», згідно зі ст. 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» не відповідає встановленим вимогам, а саме: «на продукцію, що перевіряється, відсутня технічна документація в обсязі передбаченому Технічним регламентом.»

При цьому, наявність сертифікатів у Акті перевірки не заперечується, ніякої оцінки їм не надано.

Таким чином, апеляційна інстанція приходить до висновку, що всі види продукції, що перевірялися Відповідачем, повністю відповідають вимогам технічних регламентів, що підтверджується належними деклараціями та сертифікатами відповідності, а рішення та постанова відповідача такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

За таких обставин судом першої інстанції зроблено неправильний висновок щодо відсутності правових підстав для задоволення позову.

Згідно ст. ст. 198, 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158, 160, 161, 196, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БСХ Побутова Техніка» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.05.2014 року - скасувати.

Постановити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів у місті Києві про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 14.02.2014 року № 000006.

Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у місті Києві про накладення штрафних санкцій від 14.02.2014 року № 000005.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Н.І.Горбань

Судді: М.С. Міщук

І.В. Федотов

Повний текст постанови виготовлено 01.08.2014 року

Головуючий суддя Горбань Н.І.

Судді: Міщук М.С.

Федотов І.В.