Постанова

від 11.07.2014 по справі 813/3831/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2014 року Справа № 813/3831/14

11 год. 13 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Кравців О.Р.,

секретар судового засідання Небесна М.В.,

від позивача Барбара-Дацко В.М..,

від відповідача не прибув,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської області про стягнення боргу з Приватної агрофірми «Дружба».

Суть спору.

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської області (далі - позивач, УПФ України в Яворівському районі) про стягнення боргу з Приватної агрофірми «Дружба» (далі - відповідач, ПАФ «Дружба») з вимогою стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених за Списком № 2, на загальну суму 43224,01 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання вимог п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, ПАФ «Дружба» направлено розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за 2008-2013 роки за Списком № 2 (в сумі 43224,01 грн.). Відповідно до вимог п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розмір сум до відшкодування для пільгових пенсій, призначених за Списком № 2 становить 100%. Оскільки станом на день звернення до суду відповідач понесених позивачем витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, не відшкодував, просить суд їх стягнути. Оскільки відповідач не відшкодував Пенсійному фонду витрат на виплату пільгових пенсій, позивач звернувся з позовною заявою до суду.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач у жодне судове засідання не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи чи іншого змісту не подавав, явку повноважного представника не забезпечив, про дату, час і місце судових засідань відповідно до ст. п. 11 ст. 35 КАС України вважається повідомленим належним чином /а.с.15,18/.

З урахуванням визначених ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) строків розгляду справи, а також положень ст. 128 КАС України, така відповідно до ч. 6 ст. 71 КАС України розглядається на основі наявних доказів.

Суд заслухав пояснення представника позивача, з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі, та -

в с т а н о в и в :

ПАФ «Дружба» зареєстроване юридичною особою 02.02.2000 року з присвоєнням ідентифікаційного коду юридичної особи 03763336, є платником та зареєстроване платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках передбачених Конституцією та законами України, згідно ч. 3 ст. 6 КАС України.

Згідно з п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 р. № 384/2011 (далі - Положення), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через віце-прем'єр-міністра - міністра соціальної політики України.

У п. 3 Положення викладено основні завдання Пенсійного фонду України, одним з яких є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; призначення (перерахунок) пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати; забезпечення своєчасного та в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно з законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством; ефективне та цільове використання коштів.

Відповідно до п. 7 Положення Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади. Частиною 2 Прикінцевих положень вказаного Закону зазначено, що зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, що діяв до набрання чинності цим законом.

Згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2 зазначеного Закону для платників збору об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 цього Закону.

Відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи зокрема працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими i особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1, Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад i показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, i за результатами атестації робочих місць (далі - Список № 1, Список № 2).

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. При цьому до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення працівників сільськогосподарських підприємств - платників фіксованого сільськогосподарського податку" № 2613-ІV від 31.05.2005 року внесено зміни в абз. 4 п. 1 ст. 2 закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" та абз. 5 підп. 1 п. 2 розділу ХV"прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

З дня набрання чинності Закону України № 2613-ІV для платників збору визначених у п. 1 і 2 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого в ст. 26 Закону України ""Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування."

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлено розділом шостим Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» (далі - Інструкція). Відповідно до п. 6.1 Інструкції, витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах підлягають повному (100%) відшкодуванню.

Згідно з п. 6.4 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Згідно п. 6.8. Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Вміщений у ч. 2 цієї ж статті принцип диспозитивності визначає, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідного до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст викладених норм процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення виплачених пільгових пенсій у судовому порядку, обґрунтованість їх розміру, встановлення факту їх сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.

За період роботи зі шкідливими та важкими умовами праці на ПАФ «Дружба», ОСОБА_2 набула право на пільгову пенсію за Списком № 2. Загальна сума заборгованості відповідача, що виникла внаслідок невідшкодування фактичних витрат понесених позивачем на виплату і доставку ОСОБА_2 пільгових пенсій, що призначені їй відповідно до п. «б» - «з» Закону України «Про пенсійне забезпечення» становить 43224,01 грн., що підтверджується розрахунком заборгованих коштів для покриття фактичних витрат за 2008, 2009, 2010, 2011, 2012, 2013 роки /а.с.5-10/.

Доказ направлення та отримання відповідачем розрахунків з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій наявний в матеріалах справи /а.с.11/. Позивач також надав суду копію виданої відповідачу довідки на підтвердження пільгового стажу, одержання такої пенсії пільгової пенсії та рішення про призначення пільгової пенсії ОСОБА_2 /а.с.20,21,22/. Вище перелічені рішення стосовно ОСОБА_2, як і самі розрахунки сум пенсій відповідачем не оскаржувалися, докази протилежного у матеріалах справи відсутні

Отже, викладене вище свідчить про право позивача на відшкодування понесених ним витрат, зокрема фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Відповідач не надав суду будь-яких доказів на спростування позовних вимог, станом на час проведення судового засідання не виконав вимог ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме - не відшкодував в повному обсязі понесені позивачем фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за період 2008-2013 рр. на загальну суму 43224,01 грн.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позов підставний і обґрунтований, а тому такий належить задовольнити.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 17-20, 50, 69-72, 86, 94, 138, 158-163, 167 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватної агрофірми «Дружба» (Львівська область, Яворівський район, с. Вербляни; ЗКПО 03763336) на користь управління Пенсійного фонду України у Яворівському районі Львівської області (Львівська область, Яворівський район, м. Новояворівськ, вул. С.Стрільців,16; ЄДРПОУ 20847230) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 43224 (сорок три тисячі двісті двадцять чотири) грн. 01 коп.

3. Судові витрати зі сторін не стягувати.

Постанову може бути оскаржено, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано о 16 год. 15 хв. 16.07.2014 року.

Суддя Кравців О.Р.