Ухвала

від 20.05.2014 по справі 826/14590/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/14590/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В. Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

20 травня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Шостака О.О.,

суддів: Мамчура Я.С., Желтобрюх І.Л.,

при секретарі: Лебедєвій Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "23" жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Архонт" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві, 3-тя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Моноліт" про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2013 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві у якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0005062280 від 18.05.2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від "23" жовтня 2013 року позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду від 23.10.2013 року та прийняте нове рішення, яким відмовити в задоволені позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "23" жовтня 2013 року - залишити без змін, виходячи із наступного. Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як було встановлено судовм першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва ДПС було проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «Архонт» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Моноліт» за період з 01.12.2011 по 31.12.2011, з 01.02.2012 по 29.02.2012 та з 01.07.2012 по 31.07.2013. За наслідком перевірки було складено акт № 263/1-22-80-14298084 від 24.04.2013 року. Актом перевірки встановлено порушення позивачем п.п.198.3, 198.6 ст.198 та п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 101 407 грн. за грудень 2011 року, лютий 2012 року та липень 2012 року. На підставі Акту перевірки податковим органом було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 18.05.2013 № 0005062280, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 126 760 грн. (101 407 грн. за основним платежем та 25 353 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Не погоджуючись з вищевикладеними обставинами, позивач звернувся до суду з відповідним позовом. Окружний адміністративний суд міста Києва прийшов до висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги. Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Таким чином, витрати для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Підтвердженням даних податкового обліку можуть бути лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. (зазначена позиція висловлювалася неодноразово Верховним Судом України, зокрема в Постанові ВСУ від 17 лютого 2009 року, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 7046232 та додатково відображена у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11). На підтвердження власної правової позиції позивачем було надано копії первинних документів: договору постачання продукції 0810/1 від 03.08.2010, укладеного між ТОВ «Архонт» як покупцем та ТОВ «ВКФ «Моноліт» як продавцем товарів, найменування, кількість та асортимент яких вказується в додатку до договору та видатковій накладній на кожну партію продукції, додаткової угоди №1 від 15.03.2012 до вказаного договору, видаткових та податкових накладних, рахунків-фактур. Крім того, позивачем на підтвердження використання у власній господарській діяльності товарів, придбаних за договором 0810/1 від 03.08.2010 року, було надано копії договорів, укладених з контрагентами, та актів приймання виконаних будівельних робіт за відповідні періоди. Також в матеріалах справи містяться документи щодо правосуб'єктності ТОВ «ВКФ «Моноліт»: довідку з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, витяг з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, статут. В той же час, як вбачається з Акту перевірки, висновку про відсутність реальності операцій між позивачем та ТОВ «ВКФ «Моноліт» податковий орган дійшов на підставі відомостей, зафіксованих у актах ДПІ у Солом'янському районі м.Києва: від 31.01.2013 №361/22.8-17/25284783 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Моноліт», код ЄДРПОУ25284783, з питання взаємовідносин: з ТОВ «Спендер» (код ЄДРПОУ 37046475) за березень 2012 року, з ТОВ «Євротранс-Альянс» (код ЄДРПОУ 37146943) за січень та березень 2012 року, з ТОВ «Тевазгруп «М» (код ЄДРПОУ 37317188) за березень та травень 2012 року, з ТОВ «Меріком ТЛ» (код ЄДРПОУ 37192476) за січень-лютий 2012 року, з ТОВ «Константабудсервіс»(код ЄДРПОУ 37316980) за квітень-травень 2012 року та з ТОВ «Фірма Астейт» (код ЄДРПОУ 37451016) за листопад-грудень 2011 року», від 24.07.2012 № 612/22-911/25284783 «Про неможливість проведення звірки ТОВ «ВКФ «Моноліт» (код ЄДРПОУ 25284783) щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «Євротраст-Альянс» (код ЄДРПОУ 37146943) за період з 01.02.2012 по 29.02.2012», від 22.11.2012 № 1199/22-817/25284783 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ВКФ «Моноліт», код за ЄДРПОУ 25284783 щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за липень 2012 року». Згідно абзацу 2 пункту 3 розділу І "Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" (№984 від 22.12.2010; далі - Порядок), акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Згідно абзацу 3 пп.5.2. п.5. розділу ІІ Порядку у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно, зокрема, зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення. Тобто, акт перевірки відповідного контрагента позивача є лише носієм доказової інформації та сам по собі не свідчить про наявність чи відсутність тих чи інших фактів та обставин. А тому не може бути підставою для висновків відповідача про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України (зазначена позиція відповідає правовій позиції Вищого адміністративного суду України, викладеній в ухвалі від 13.12.2012 №К/9991/32048/12). В той же час, висновки Акту перевірки позивача стосуються ТОВ «ВКФ «Моноліт», а не ТОВ «Архонт». Разом з тим, чинне законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності основних фондів, трудових ресурсів, складських приміщень і транспортних засобів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов'язань. За умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу (зазначена позиція відповідає правовій позиції Вищого адміністративного суду України, висловленій в ухвалі від 24.04.2013 у справі №2а-4668/12/2670). При цьому, в частині покликання Акту перевірки на норми Цивільного кодексу України щодо недійсності правочину, перевіряючий, як вбачається із змісту Акту, вказує на відсутність реального характеру такого правочину. Враховуюч викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки викладені в постанові судуд першої інстанції від 23.10.2013 року та не можуть бути підставою для її скасування.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "23" жовтня 2013 року - без змін. Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволені апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві - відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "23" жовтня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Шостак

Судді Я.С. Мамчур

І.Л. Желтобрюх

.

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Желтобрюх І.Л.

Мамчур Я.С