Постанова

від 24.07.2014 по справі 804/6976/14

НЕ ВКАЗАНО

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 липня 2014 р. Справа № 804/6976/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБоженко Наталії Василівни при секретаріТалаш Д.В. за участю: представника позивача представника відповідача Чілібі В.В. Фадєєва Д.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Львівський жиркомбінат" до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомленя-рішення №0002042302/0/25627 від 21.08.2007 року,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду від 17.03.2014 року справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім Львівський жиркомбінат» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова ГУМ у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0002042302/0/25627 від 21.08.2007 року, прийняте Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м.Львова направлено на новий розгляд.

В обґрунтування позову зазначено, що податковий орган провів перевірку позивача, однак висновки викладені в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам справи. Вважає, що спірне повідомлення-рішення, прийняте на підставі акту перевірки є необґрунтованим, прийнятим без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, що має наслідком його неправомірність та є підставою для скасування, оскільки господарські операції між контрагентами були реально здійснені.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві та письмових поясненнях.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, надавши письмові заперечення та зазначив, що згідно даних податкового обліку контрагентом позивача не належним чином задекларовані суми податку на додану вартість, в тому числі ПП «Вігуль» не знаходиться за місцем реєстрації.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім Львівський жиркомбінат» зареєстроване Виконавчим комітетом Львівської міської ради 15.02.2001 року, як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Залізничному районі м.Львова, правонаступником якого є Державна податкова інспекція у Залізничному районі м.Львова ГУМ у Львівській області та є платником податку на додану вартість.

На підставі направлення від 19.06.2007 р. №670 та від 19.07.2007р. №840, виданого ДПІ у Залізничному районі м.Львова, проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Торгівельний дім Львівський жиркомбінат» (код ЄДРПОУ 31363663) з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з період з 01.04.2006 по 31.03.2007 роки.

За наслідками перевірки складено Акт від 10.08.2007 року №1686/23-0/31363663 (далі - Акт перевірки), згідно висновків якого встановлено порушення: п.7.2.3, п.7.2. ст.7, п.п.7.4.1, п.7.4 ст.7, п.п.7.7.5 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 01.04.2006 року по 31.03.2007 року в сумі 7 205 647,19 грн., в тому числі: в січні 2007 року на суму 3 501 950,37 грн., в лютому 2007 року на суму 3 703 696,82 грн..

На підставі висновків Акту перевірки ДПІ у Залізничному районі м.Львова прийняла податкове повідомлення-рішення №0002042302/0/25627 від 21.08.2007 року, яким ТОВ «Торгівельний дім Львівський жиркомбінат» визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 10 808 470,78 грн., з яких за основним платежем у розмірі 7205647,19 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 3602823,59 грн..

Позивачем дане податкове повідомлення-рішення було оскаржено в адміністративному порядку, однак скарги залишені без задоволення, податкове повідомлення-рішення без змін. Позивач не погоджується з податковим повідомленням - рішенням від №0002042302/0/25627 від 21.08.2007 року, а тому оскаржує його в судовому порядку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Між ПП «Вігуль» (Постачальник) та ТОВ «Торгівельний дім Львівський жиркомбінат» (Покупець) було укладено договір поставки №11 від 29.12.2006 року, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставляти Покупцю визначеним цим договором товар, а Покупець зобов'язується приймати такий товар та оплатити його. Під товаром, що є предметом поставки розуміється олієжирова продукція, а саме рослинні жири, маргарини, майонези, соапсток, а також необхідна для транспортування спеціальна тара.

На виконання умов даного договору ПП «Вугіль» здійснено поставку товару та ТзОВ «Торговий дім Львівський жирокомбінат» в січні-лютому 2007 року на загальну суму 43 491883,14 грн.. На вказану поставку товару ПП «Вугіль» виписані податкові накладні за січень-лютий 2007 року, перелік яких міститься в акті перевірки.

В тому числі, позивачем наданні первинні документи на підтвердження господарської операції, а саме: специфікації до договору, видаткові накладні, платіжні доручення №1247 від 27.03.2007 року та №1492 від 26.06.2007 року, що містяться в матеріалах справи та свідчать про реальність господарської операції.

Факт транспортування придбаних товарів підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними, що були вилучені при проведенні слідчих дій в межах кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України - фіктивне підприємство, що підтверджується копією постанови про проведення виїмки від 23.08.2007 р., 20.09.2007 року та протоколу виїмки від 04.09.2007, 10.10.2007 року з описом вилучених документів, що міститься в матеріалах справи.

При цьому, слід зазначити, що постанова слідчого Жовківського РВ УМВС України від 29.10.2007 р. про порушення кримінальної справи за ч. 2 ст.205 Кримінального кодексу України, була скасована постановою Жовківського районного суду від 29.10.2007 р., яку залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 20.11.2007 р..

Наявність у позивача відповідних матеріально-технічних ресурсів та забезпеченість працівниками для реального здійснення таких операцій не заперечується відповідачем та зафіксована в Акті перевірки.

Також, в Акті перевірки зазначено перелік мереж філій, основних фондів та орендованих офісних та складських приміщень (стор. 13-14 Акту перевірки), а також підтверджується наявність працівників у кількості, що перевищує 100 осіб (стор. 12 Акту перевірки). Також підтверджується наявність відповідних працівників (зокрема, завідувачів складів, комірників водіїв навантажувачів, вантажників та інших) у позивача і штатними розкладами філій, що наявні в матеріалах справи.

Дана операція відображена позивачем в бухгалтерському, податковому та складському обліку, про що свідчать картки складського обліку придбання товарів у ПП "Вігуль" та продажів товарів за номенклатурою придбаних у ПП "Вігуль" товарів, що підтверджує використання товару в межах господарської діяльності, а саме виготовлення та реалізація оліє-жирової продукції, а саме маргаринів, майонезі, жирів, відходів виробництва (соапстоку, фузу) та оборотно-сальдова відомість по рахунку 361, що містяться в матеріалах справи.

В тому числі, позивачем не заявлено до відшкодування з бюджету сум по спірній господарській операції.

При цьому, позиція податкового органу полягає у тому, що позивачем безпідставно до податкового кредиту з податку на додану вартість віднесено суми податку на додану вартість, що сплачені в ціні придбаного товару у контрагента ПП «Вігуль», у зв'язку з тим, що цим контрагентом не відображено ці суми як податкові зобов'язання з ПДВ.

Так, згідно статті 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на момент спірних правовідносин).

Згідно пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Будь-які зауваження податкового органу щодо складення податкової накладної відсутні.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг ). але не вище рівня звичайних цін. у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, з аналізу усього вищенаведеного слідує, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту, є факт придбання товарів (послуг) з метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Слід зазначити, що ПП «Вігуль» у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок, направляло до податкового органу 09.07.2007 р. рекомендованим листом уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість за січень, лютий та березень 2007 року та коригування до декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2007 року, що встановлено судовим рішенням, а саме постановою господарського суду Львівської області від 18.02.2008 року по справі №3/358А, що набрало законної сили згідно ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2008 року та ухвали ВАСУ від 17.02.2010 року в цій частині. В тому числі, цією постановою касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львіва задоволено частково, постанову Господарського суду Львівської області від 18.02.2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2008 року в частині відмови у позові про визнання недійсним господарського зобов'язання скасовано та закрито провадження у справі у цій частині, а в решті дані судові рішення залишено без змін. В постанові Вищого адміністративного суду України від 17.02.2010 року, суд погодився із висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав вважати спірне господарське зобов'язання, яке виникло на підставі договору поставки товару №11 від 29.12.2006 року таким, що вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, а відтак, і вважати його недійсним.

Також суд зазначає, що основним висновком у рішенні від 22.01.2009 р. у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» №3991/03 Європейський суд з прав людини зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою податку на додану вартість, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності. Рішення Європейського суду від 09.01.2007 року у справі «Інтерсплав проти України» п.38.

Таким чином, позивачем наданні первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарської операції та використання товару в межах господарської діяльності, що не спростовано відповідачем. На час укладання та виконання спірної угоди сторони були у належному порядку зареєстровані платниками ПДВ та зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи. Також податковим органом не доведено належними та допустимими доказами, що укладення договору не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків та те, що договори укладено без мети настання реальних наслідків, а отже доводи податкового органу не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи.

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, з урахуванням доказів у їх сукупності та висновків суду викладених вище, суд приходить висновку, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність винесення податкового повідомлення-рішення№0002042302/0/25627 від 21.08.2007р., тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім Львівський жиркомбінат» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова ГУМ у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0002042302/0/25627 від 21.08.2007 року - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002042302/0/25627 від 21.08.2007 року, винесене Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м.Львова.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім Львівський жиркомбінат» (код ЄДРПОУ 31363663) судові витрати у розмірі 3 (три) гривні 40 коп..

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено згідно ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко